19 грудня 2016

Експрес-аналіз подій тижня № 29/12

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(12.12-18.12.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

На минулому тижні ключовою подією у розвитку ситуації довкола України став саміт ЄС на рівні глав країн-членів організації 15 грудня ц. р., у ході якого було прийнято ряд важливих для України рішень.

Насамперед, це стосується продовження Європейським Союзом основного блоку політико-економічних санкцій у відношенні Росії в зв’язку з її агресією проти України ще на шість місяців — до 31 липня 2017 року.

Водночас були офіційно визнані позитивні результати діяльності України з проведення реформ для досягнення європейських стандартів та виконання умов отримання безвізового режиму з ЄС. Рішення з даного питання вступить в силу після його ухвалення Європарламентом (орієнтовно в квітні 2017 року), а також завершення технічних процедур введення механізму скасування такого режиму з партнерами ЄС — у випадку виникнення форс-мажорних ситуацій у них та в Україні.

Крім того, лідери Європейського Союзу погодили запропоновані Нідерландами вимоги щодо умов ратифікації Гаагою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (передбачають введення юридично закріплених зобов’язань щодо ненадання Україні гарантій вступу до ЄС, військової допомоги, а також вільного доступу до європейських фінансових фондів та ринку праці). Розгляд парламентом Нідерландів питання ратифікації угоди між Україною та ЄС очікується в січні-лютому 2017 року.

Загалом результати саміту ЄС засвідчили збереження твердих позицій Євросоюзу щодо підтримки України та здійснення тиску на Росію. При цьому досить характерним став факт відсутності гострої дискусії в ЄС щодо продовження санкцій у відношенні Російської Федерації, як це було перед самітом Європейського Союзу в червні цього року.

Разом з тим, відмічається і збереження розбіжностей в ЄС зі згаданих питань. Зокрема, Італія заблокувала пропозиції Великої Британії та Польщі щодо продовження санкцій проти Росії відразу ж на цілий рік, а також введення додаткових обмежень стосовно РФ стосовно Сирії. Водночас знову затягується у часі процес прийняття остаточного рішення щодо послаблення візового режиму між ЄС та Україною, а також ратифікації парламентом Нідерландів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

В рамках продовження діалогу зі стабілізації обстановки на Донбасі, 12 грудня ц. р. у режимі відео-конференції відбулись переговори учасників Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Сході України. В ході переговорів українська сторона акцентувала увагу на зростанні інтенсивності вогню з боку російсько-терористичних військ, зокрема в районах Широкіно, Авдіївки, Красногорівки та Станиці Луганської. Зазначене було розцінено Україною як небажання лідерів самопроголошених республік виконувати взяті на себе зобов’язання. Крім того, Україна знову порушила питання про відкриття КПП в районі н. п. Золоте, яке блокується бойовиками. Згідно зі сталою тактикою затягування переговорів Росією та її маріонетками на Донбасі, жодних конкретних рішень прийнято не було.

Разом з тим, представники Росії та її маріонеток на Донбасі відмовились від відеопереговорів щодо обміну заручниками та полоненими, які планувалися на 13 грудня ц. р. Тим самим Москва показала своє справжнє ставлення до даного питання.

На цьому фоні, з метою здійснення тиску на Україну, російсько-терористичні війська продовжували обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів з піковою інтенсивністю до понад 50 за добу.

Починаючи з 5:50 18 грудня, у районі Світлодарської дуги, після тривалої вогневої підготовки із застосуванням великокаліберної артилерії та мінометів, російсько-окупаційні війська намагалися вибити українські передові підрозділи із займаних позицій. Саме на цьому напрямку майже протягом місяця таким атакам передували провокаційні дії (у вигляді розвідки боєм) російсько-терористичних сил. Нині напруга там не спала, противник продовжує нарощувати сили на Світлодарському напрямку. За даними розвідки, ворог планує задіяти до двох ротних тактичних груп, танкові підрозділи, артилерію та міномети. У ході наступальних дій ворога загинули 6 українських військових, 23 — поранено. Втрати противника склали до 20 вбитих і більше 30 поранених бойовиків. Натепер ситуація під контролем наших військових, проте бойові дії в районі Світлодарської дуги тривають.

Водночас російська сторона застосовує й інші засоби впливу на Україну з метою примушення її до прийняття російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі. Зокрема, 16 грудня ц. р. депутат Державної думи РФ від Комуністичної партії (входить до складу т. зв. системної опозиції, підконтрольної Кремлю) К. Тайсаєв виступив з ініціативою щодо підготовки пропозицій президенту Росії «…визнати результати референдумів стосовно незалежності ДНР і ЛНР, якщо Україна не виконає Мінські домовленості протягом найближчих шести місяців».

Наведені дії Росії супроводжувались спробами Кремля зняти з себе відповідальність за продовження конфлікту на Донбасі та спонукати Україну до визнання самопроголошених республік на Донбасі. Так, 14 грудня ц. р. міністр закордонних справ РФ С. Лавров виступив з черговою цинічною завою щодо «непричетності Москви до подій на Донбасі», а також «входження ДНР та ЛНР до складу України, внаслідок чого вона сама повинна вирішувати проблеми своїх відносин суто з ними».

 

2.2. Кримський півострів

З метою зміцнення російських позицій в Криму тривають послідовні заходи режиму В. Путіна з масштабної мілітаризації Кримського півострова. Зокрема, з 1 грудня ц. р. у складі берегових військ Чорноморського флоту РФ розпочата діяльність управління (штабу) 32-го армійського корпусу (м. Перевальне), який відновлюється в Криму (був розформований у 2003 році в період перебування у складі ЗС України). Управлінню корпусу підпорядкована 126-а бригада берегової оборони ЧФ РФ та ряд інших частин.

Водночас, 1 грудня ц. р., після завершення переозброєння на ЗРК С-400 «Тріумф», був поставлений на бойове чергування 18-й зенітний ракетний полк (м. Феодосія) 31-ї дивізії ППО (м. Севастополь) ЗС РФ.

Крім того, здійснюються заходи з переоснащення 43-го окремого морського штурмового авіаційного полку (аеродром Сакі) Чорноморського флоту Росії на нові багатофункціональні винищувачі Су-30СМ. На минулому тижні на озброєння полку були поставлені ще три літаки зазначеного типу (загалом, з початку року — 12 одиниць).

Було також прийнято рішення про розгортання на півночі Криму у м. Джанкой першого окремого батальйону 97-го полку, який відновлюється у складі 7-ї парашутно-десантної (гірської) дивізії (штаб м. Новоросійськ) ПДВ ЗС РФ. Протягом декількох років на базі цього батальйону планується розгорнути весь полк (був розформований у 1997 році).

Дії Москви з мілітаризації Кримського півострова виправдовуються Росією «збереженням загроз безпеці Криму з боку України». Так, 13 грудня ц. р. у ході засідання Національного антитерористичного комітету Російської Федерації, директор ФСБ РФ О. Бортніков виступив з «попередженням» щодо «підготовки Україною нових терактів в Криму за участю українських державних органів та радикальних організацій». При цьому він нагадав про «затримання ФСБ у поточному році двох українських диверсійних груп, які планували здійснення терактів в Криму».

У свою чергу, незважаючи на певне зближення з Росією, керівництво Туреччини демонструє незмінність своїх позицій у відношенні Криму. За заявою представника турецького парламенту Е. Кюджета 14 грудня ц. р., Анкара уважно відстежує ситуацію на окупованому Кримському півострові та вважає кримську проблему національною проблемою Туреччини. Водночас було висловлено суттєве занепокоєння турецької сторони репресіями російської влади проти кримських татар.

Систематичні порушення прав кримських татар з боку російської влади були визнані також міжнародною правозахисною організацією Amnesty International у доповіді «Крим у пітьмі: придушення незгоди». Нею висловлюється занепокоєння щодо можливості поширення репресій і на інші категорії кримського населення, незгодного з політикою Москви.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Дії США та ЄС з посилення протидії інформаційному впливу з боку Москви викликають різко негативну реакцію режиму В. Путіна, який втрачає достатньо ефективні можливості з реалізації своєї зовнішньої політики. При цьому така реакція набуває все більш істеричного та неадекватного характеру.

Так, 13 грудня ц. р. постійний представник Росії при Організації безпеки та співробітництва в Європі О. Лукашевич звинуватив керівника офісу ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Д. Міятович у «…небажанні піддати публічній критиці резолюцію Європейського парламенту щодо протидії російській пропаганді». Разом з тим, Росія безсоромно продовжує застосовувати методи інформаційних війн (у т. ч. спеціальної пропаганди, підривної діяльності та кібернетичних атак) проти ряду країн, насамперед України.

Зокрема, такі методи застосовуються Росією для внесення розколу між Україною та Польщею, як одним із основних союзників нашої Держави. Зазначене здійснюється через т. зв. кресові (націоналістичні) організації у східних районах Польщі, які підтримуються і фінансуються Москвою. Так, 11 грудня ц. р. у Перемишлі однією з таких організацій — «Патріотичний Перемишль» — була організована акція «Марш орлят» агресивної антиукраїнської спрямованості. Згадані дії Росії лежать в одному руслі з прийнятою на початку грудня цього року постановою Державної думи РФ із засудженням спільної Декларації парламентів України і Польщі щодо «Пам’яті та солідарності».

Ряд незалежних політичних експертів не виключають «руки Москви» і за останніми подіями в Польщі з розгортання політичної кризи в країні.

Водночас, з метою «доказу незаконності зміни влади в Україні навесні 2014 року», а також легітимізації агресивних дій Росії проти нашої Держави, 15 грудня ц. р. Дорогоміловський суд Москви розпочав процес за позовом про визнання «Революції Гідності» — державним переворотом. З огляду на тоталітарний характер російської влади, рішення з даного питання буде прийнято виключно в інтересах режиму В. Путіна та ляже в основу чергової антиукраїнської інформаційної кампанії.

Крім того, на минулому тижні Росією була проведена масштабна спеціальна операція зі здійснення комп’ютерних атак на інформаційні мережі державних установ та об’єктів критичної інфраструктури України, в т. ч. Міністерства фінансів, Державної казначейської служби, Міністерства інфраструктури, «Укрзалізниці» та Державної авіаційної служби. За оцінками експертів, метою таких дій російської сторони є дестабілізація фінансово-банківської та транспортної системи України напередодні Нового року.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. Керівництво Європейського Союзу докладає зусиль з посилення безпеки Європи в умовах підвищення рівня загроз з боку Російської Федерації. 14 грудня ц. р. Європейський парламент ухвалив доповідь «Про розробку спільної зовнішньої політики та політики в сфері безпеки». Згідно з документом передбачається розробка нової стратегії відносин з Росією, яка буде базуватись на принципах ядерного стримування, а також діалозі в сферах спільних інтересів, зокрема з питань боротьби з міжнародним тероризмом, протидії неконтрольованому розповсюдженню ядерної зброї та ведення спільної торговельно-економічної діяльності. Крім того, відмічається можливість зняття санкцій з Росії лише у випадку виконання нею Мінських домовленостей, а також припускається введення нових обмежень стосовно РФ у разі нових порушень Москвою норм міжнародного права.

Напередодні група депутатів Європейського парламенту звернулася до Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Ф. Могеріні з попередженням про дії Росії щодо «відмивання» коштів через європейські фінансові інститути з їх подальшим направленням на реалізацію проросійської політики в Європі. При цьому пропонується ввести санкції проти осіб, причетних до таких дій. Дане попередження пов’язується з наближенням виборів у ФРН та Франції, а також фактами втручання Москви у передвиборчу кампанію в США.

НАТО. Триває поглиблення співробітництва між НАТО та Україною. 16 грудня ц. р. у ході конференції «Україна-НАТО» була прийнята резолюція щодо розробки Української Євроатлантичної Платформи. Документ передбачає консолідацію зусиль політичних сил України в проведенні курсу євроатлантичної інтеграції нашої Держави.

 

3.2. Провідні західні країни

США. За оцінками політичних кіл США, одним із основних противників Сполучених Штатів Америки залишається Росія, що пов’язано з підвищенням агресивності зовнішнього курсу режиму В. Путіна та його діями проти України і країн Балтії. Так, Американська рада з міжнародних відносин (неурядовий консультативний орган при Державному департаменті США) оприлюднила щорічну доповідь «Попередній розгляд можливих загроз на 2017 рік», згідно з якою виникнення військового конфлікту між Росією і країнами НАТО може стати головною загрозою у 2017 році.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Росія. Всупереч оптимістичним заявам керівництва РФ щодо «покращення ситуації в країні», фінансово-економічні проблеми в Росії набувають подальшого ускладнення. Так, у зв’язку з нестачею коштів у державному бюджеті РФ, протягом наступних трьох років планується майже в сім раз знизити обсяги бюджетних кредитів для російських регіонів. За оцінками експертів Міжнародного рейтингового агентства S&P Global Rating, зазначене поставить на межу банкрутства близько 20 суб’єктів Росії. При цьому їх борги у середньому зростуть на 50 %. На сьогоднішній день консолідований борг регіонів РФ вже становить 2,2 трлн руб., що змушує місцеві органи влади проводити подальші скорочення соціальних видатків.

Ускладнення ситуації в регіонах Росії обумовлює посилення протестних настроїв серед російського населення та представників малого бізнесу. Зокрема, за результатами з’їзду фермерів із різних регіонів РФ 15 грудня ц. р. у м. Ставропіль (брали участь близько 1,2 тис. осіб), прийнято рішення щодо проведення «тракторного маршу» на Москву в березні 2017 року (після виникнення сприятливих кліматичних умов).

На цьому фоні російські соціологи відмічають зниження рейтингу президента РФ В. Путіна. Зокрема, за даними організації «Левада центр», з 2014 року кількість громадян Росії, які вважають, що В. Путін «успішно вирішує проблеми країни», знизилась з 38 % до 28 %. Водночас 29 % відсотків опитаних заявили про погіршення їх ставлення до В. Путіна.

Румунія. За результатами парламентських виборів в країні отримала перемогу лівоцентристська Соціал-демократична партія (СДП) Румунії, яка займає помірковані євроскептичні позиції та виступає за проведення більш незалежної політики від Європейського Союзу. Друге місце зайняла правоцентристська Націонал-ліберальна партія, яка будувала свою передвиборчу діяльність на питаннях проведення економічних реформ та посилення боротьби з корупцією. До румунського парламенту увійшли також Альянс лібералів та демократів, а також «Союз порятунку Румунії» екологічної спрямованості. За оцінками ряду експертів, виходячи з діяльності представника СДП В. Понти на посаді прем’єр-міністра країни до 2015 року, зовнішній курс Бухаресту може набути певних проросійських елементів.

В ході виборів до парламенту Македонії найбільшу кількість голосів набрала правляча коаліціяМакедонія. В ході виборів до парламенту Македонії найбільшу кількість голосів набрала правляча коаліція «Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність». За нею з незначним відривом знаходиться опозиційна коаліція «Соціал-демократичний союз Македонії». З третього по шосте місця зайняли албанські партії «Демократичний союз за інтеграцію», рух БЕСА, коаліція «Демократичний альянс (Албанія)» та Демократична партія Албанії. Вибори завершили довготривалу політичну кризу в Македонії. Розклад політичних сил в країні фактично залишився без змін, що визначатиме і практичну незмінність її зовнішньої політики.

ПМР. Ускладнення соціально-економічної ситуації у самопроголошеній республіці та неспроможність її влади вирішити існуючі проблеми в умовах суттєвого скорочення обсягів фінансової допомоги з боку Росії обумовили гучний провал діючого «президента» ПМР Є. Шевчука на «виборах» глави самопроголошеного державоутворення. Так, впевнену перемогу отримав «спікер» придністровського «парламенту» В. Красносельский, який майже вдвічі випередив свого опонента. Незалежні експерти вважають, що незважаючи на зміну влади в ПМР, курс самопроголошеної республіки залишиться без змін — внаслідок проросійської спрямованості всіх основних політичних сил Придністров’я. Разом з тим, В. Красносельский висловив готовність до активізації діалогу з Молдовою та Україною в інтересах покращення умов для розвитку економіки ПМР.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Рішення останнього саміту ЄС щодо продовження санкцій у відношенні режиму В. Путіна мало принципово важливе значення з точки зору створення передумов для подальшого ускладнення соціально-економічної ситуації в Росії, а також демонстрації збереження єдності Європейського Союзу з українського та російського питань, незважаючи на результати президентських виборів у США. Більш того, воно створило приклад і прецедент для прийняття аналогічного рішення також і Сполученими Штатами Америки у березні 2017 року — в наслідок анексії Росією українського Криму. Так, скасування США санкцій проти Росії фактично означатиме відмову Вашингтону від проведення узгодженої політики з ЄС, що підірве і всю систему американо- європейських відносин та американські позиції в Європі.

Все це в повній мірі відповідатиме інтересам режиму В. Путіна, який розраховує саме на такий розвиток ситуації. З огляду на зазначене, слід очікувати зосередження зусиль Москви на переконанні нового керівництва США у доцільності та необхідності зміни їх санкційної політики у відношенні Росії. Зокрема, одним із таких кроків стали переговори представників політико-бізнесових кіл РФ з радником нового президента США К. Пейджем 13-15 грудня ц. р. у Москві. Висловлювання К. Пейджа вже трактуються в РФ, як «демонстрація готовності США до перегляду санкцій стосовно Росії». У такому ж контексті оцінюються й факти вибору Д. Трампом кандидатури голови американської нафтової компанії Exxon Mobil Р. Тіллерсона на посаду Державного секретаря США, а також послаблення санкцій проти російського концерну «Рособоронэкспорт» для придбання авіаційного фотообладнання в рамках програми «Відкрите небо».

Водночас Росія продовжуватиме дії й зі зміни позицій країн Європейського Союзу. В цьому плані, виходячи з поточної ситуації в ЄС, основні зусилля Москви будуть спрямовуватись на ФРН та Францію (з огляду на наближення виборів в цих країнах), Італію (яка фактично виступає проти продовження санкцій у відношенні Росії), Нідерланди (що демонструють найбільш «обережне» ставлення до України), Грецію (де очікується чергове ускладнення економічної ситуації в зв’язку з обмеженням ЄС фінансової допомоги країні), а також Болгарію (з урахуванням обрання новим президентом країни представника проросійських сил).

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи з інтересів режиму В. Путіна, Москва продовжуватиме політику затягування у часі процесу прийняття ключових рішень у відношенні Донбасу (насамперед, щодо розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей) до інавгурації нового Президента США Д. Трампа, а також чіткого визначення ним своїх позицій у відношенні Росії та України. При цьому, з метою створення позитивного іміджу Росії перед новим керівництвом США, російська сторона скоріш за все, може утримуватися від надмірного провокування напруженості в зоні конфлікту на Сході України.

Разом з тим, з огляду на «попередження» директора ФСБ РФ О. Бортнікова щодо «підготовки Україною нових терактів в Криму», не виключається можливість чергових провокацій Росії проти України.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

Важливе значення для України матимуть результати голосування у Генеральній асамблеї ООН з українського проекту резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», яка визнає Росію державою-окупантом, а Крим і Севастополь — окупованими територіями (проект був схвалений комітетом ГА ООН з прав людини в листопаді цього року).

Прийняття цієї резолюції нанесе відчутний удар по міжнародному іміджу Росії, продемонструє реальне відношення світової спільноти до режиму В. Путіна, а також стане вагомим аргументом на користь продовження Заходом міжнародно-правової санкційної політики у відношенні Російської Федерації.