2 жовтня 2019

Геополітичний парад Пекіна

Китайській Народній Республіці — 70 років

 

Сергій Польовик

Увагу провідних європейських політичних експертів та геополітиків привернули події у Китаї, пов’язані зі святкуванням 70-річчя створення Китайської Народної Республіки.

Зокрема, австрійська Die Presse друкує 1 жовтня ц. р. редакційну статтю щодо демонстративно потужного військового параду у Пекіні, присвяченого цьому ювілею та, водночас, подає аналіз непублічного підґрунтя такої демонстрації сили. Власне військовий парад відбувся під гаслом «Жодна сила не здатна зупинити Китай». Зокрема, була продемонстрована новітня ядерна ракета, здатна досягти кордонів США протягом лише 30 хвилин.

Парад, відзначає австрійське видання, відбувся на тлі кризи та масових протестів у Гонконзі, спровокованих вимогами Китаю щодо екстрадиції політичних і громадських діячів, проти яких у Пекіна є або можуть бути підозри в антидержавній діяльності.

Die Presse зазначає, що парад 1 жовтня ц. р. у Пекіні був найбільш потужним за всі роки існування КНР — у ньому взяли участь 15 тис. осіб особового складу ЗС Китаю, більше 160 літаків, 580 одиниць іншої військової техніки. Вперше Китай продемонстрував громадськості нову міжконтинентальну ракету та гіперзвукову крилату ракету.

В якості кульмінації параду австрійська газета відзначає демонстрацію міжконтинентальної ракети Dongfeng-41 («Східний вітер»), як, за повідомленнями неназваних експертів, може бути оснащена десятьма ядерними головними частинами та здатна досягти кордонів США протягом півгодини польоту. Ракета належить до найбільш потужних у світі, дальність ураження становить від 12 тис. до 15 тис. кілометрів. Довжина ракети — 21 метр, вона може бути застосована як з мобільної стартової платформи, так і з підземної шахтної пускової установки.

Кількість ядерних боєголовок в арсеналі Китаю, зазначає австрійське видання, оцінюється експертами у 290 одиниць. З них 180–190 одиниць належать до ракетних комплексів наземного базування, а решта — призначені для запуску з кораблів, підводних човнів та літаків ЗС Китаю.

Водночас, зазначає австрійське видання з посиланням на Стокгольмський інститут досліджень миру (SIPRI), США мають у своєму арсеналі 6185 ядерних боєголовок. Зарубіжні спостерігачі відзначають, що сьогодні Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) за своїм сукупним бойовим потенціалом є другою за потужністю, після США, в світі.

Китайська міжконтинентальна балістична ракета Dongfeng-41 Китайська гіперзвукова крилата ракета Dongfeng-17
Китайські новітні ракети DF-41 і DF-17

Експерти зазначають, що на параді із зацікавленістю була також сприйнята демонстрація гіперзвукової крилатої ракети Dongfeng-17, яка вважається однією з найбільш ефективних у світі. Вона здатна досягати у польоті швидкості, що у п’ять разів перевершує швидкість звуку, здійснює політ на надмалих висотах з наслідуванням рельєфу місцевості та, таким чином, ефективна у подоланні системи ППО противника. Ракета може оснащуватися як звичайною, так і ядерною головною частиною. Запуск гіперзвукової крилатої ракети здійснюється звичайною ракетою, після чого на певній висоті власний двигун відокремлює гіперзвукову ракету від ракети-носія, у подальшому здійснюється пошук і знищення цілі.

Таким чином, на військовому параді було продемонстровано велику увагу, що Китай приділяє розвитку національних систем озброєння, зокрема, авіації, стратегічних ракетних комплексів дальнього радіусу дії, повітряних і підводних безпілотних апаратів.

Водночас, фахівці, які спостерігали за перебігом параду, відзначають, що в якості перспективних безпілотних засобів, зокрема, підводних, були продемонстровані концептуальні макети, а не серійні зразки. Зважаючи на це, фахівці роблять висновки, в якому напрямі рухається військово-технічна думка в Китаї, які пріоритети її розвитку та які завдання і цілі має воєнно-політичне керівництво Китаю. А саме, декларування Пекіном свого миролюбного зовнішньополітичного курсу не відкидає розвиток Китаєм наступальних стратегічних озброєнь та зразків бойової техніки ударного наступального призначення, створених з використанням новітніх технологій. Власне, геополітична стабільність Китаю у світі продовжує базуватися на балансі потужного економічного зростання та розвитку стратегічних ініціатив на зразок «Один пояс, Один шлях». З іншого боку, це здійснення безапеляційного тиску воєнної сили на опонентів і геополітичних супротивників шляхом розвитку та демонстрації національних спроможностей у військовій сфері, здійснення контролю за акваторіями світового океану, ключовими та необхідними Китаю морськими шляхами тощо.

Австрійська Die Presse зазначає, що демонстрацією військової сили на параді комуністичне керівництво Китаю мало намір продемонструвати світу потугу власної зброї, а на її основі — геополітичні претензії Китаю та власне бачення світоустрою. Приймаючи військовий парад на головній плащі столиці, президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що жодна сила не здатна стримати прогрес «китайського народу та нації». Він закликав до єдності та пообіцяв власному народу, кількість якого перевищує один мільярд, ще більшого багатства та благополуччя.

Виступ Сі Цзіньпіна на головній площі Пекіна відбувався на фоні портрета засновника Китаю Мао Цзедуна
Виступ Сі Цзіньпіна на головній площі Пекіна відбувався на фоні портрета засновника Китаю Мао Цзедуна

Експерти зазначають, що Китай має намір продемонструвати світу власну військову інновативність та відданість традиціям китайського народу, непорушність курсу попередніх керівників Китаю. Не випадково, зазначає видання, виступ Сі Цзіньпіна на головній площі Пекіна Тяньаньмень відбувався на фоні портрета засновника Китаю Мао Цзедуна. Поруч з Сі Цзіньпіном на трибуні стояли колишній президент Китаю Ху Цзіньтао та колишній генеральний секретар ЦК КПК Цзян Цземінь.

З огляду на протести громадськості, що тривають вже протягом п’яти місяців у Гонконзі, стривожений ситуацією Сі Цзіньпін висунув вимогу забезпечити «довготривалу стабільність» у цьому особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки. Він традиційно підтвердив дію засадничого принципу «Одна держава, дві системи», за яким здійснюється автономне управління колишньою британською колонією. Він підкреслив також, з огляду на Тайвань, необхідність дотримання принципу «мирного возз’єднання». Die Presse зазначає, що Пекін розглядає цей демократичний острів в якості невід’ємної частини Китаю та готовий застосувати усі важелі впливу для досягнення повного контролю над Тайванем. За словами Сі Цзіньпіна, «боротьба за повне возз’єднання батьківщини повинна продовжуватися».

Свято було затьмарене безперервними акціями протесту у Гонконзі
Свято було затьмарене безперервними акціями протесту у Гонконзі

Водночас, зазначає видання, у Гонконзі ювілей Китаю відзначали скромно і відокремлено від громадськості. У центральній, відгородженій з метою забезпечення безпеки, частині міста запрошені гості спостерігали за церемонією підняття державного прапора, що транслювалася у прямому ефірі. Два вертольоти (один — з великим прапором Китаю, інший — з меншим прапором Гонконгу) здійснили проліт над морським портом колишньої британської колонії.

Через побоювання протестних виступів, пише видання, вулиці міста були блоковані, станції метро зачинені. Проте, не зважаючи на заборони проведення демонстрацій, зазначає Die Presse, вранці групи активістів знову здійснили марш вулицями Гонконгу.

Таким чином, домінування Пекіну над об’єктами власної зацікавленості не має ознак стабільності та сталості. Загострення ситуації з протестними виступами у проблемних регіонах свідчать про існування джерел потенційної напруги у зовнішньополітичних стосунках Китаю навіть з країнами і регіонами, що перебувають під його міжнародно визнаним контролем. Існування проблем ретельно приховується керівництвом Китаю та зображується в якості несуттєвих непорозумінь, які мають бути рішуче усунуті центральною владою.

Водночас, придушення протестів без вирішення їх причин та намагання зобразити ситуацію у позитивному контексті може становити для Пекіну проблему з ефектом відкладеної дії.

Військовим парадом Китай продемонстрував прогрес у розвитку сучасних військових систем
Військовим парадом Китай продемонстрував прогрес у розвитку сучасних військових систем

Військовим парадом у Пекіні Китай продемонстрував прогрес у розвитку сучасних військових систем, зазначає видання Die Presse, цитуючи генерал-майора Цай Джиджуна, колишнього заступника начальника генерального штабу Народно-визвольної армії Китаю. Він заявив, що презентація військової сили покликана продемонструвати «незалежну інновативну спроможність» військової промисловості Китаю. «Китайські військові будуть рішуче захищати інтереси національного суверенітету, безпеки та розвитку», — заявив Ц. Джиджун.

Традиційно важливим для режиму керівництво Китаю вважає ідеологічну складову у пропаганді свого курсу та обробці масової свідомості власного народу. Шалена пропаганда у поєднанні з жорстким репресивним поліцейським апаратом та контррозвідувальним режимом у державі є запорукою стабільності та відносного спокою для сьогоднішнього керівництва у Пекіні. Однією із складових досягнення єдності та одностайності серед прихильників Сі Цзіньпіна є ретельне будівництво монопартійного політичного суспільства у формі тотально домінуючої Комуністичної партії Китаю та практично відсутніх інститутів громадянського суспільства. Сі Цзіньпін бажає мати абсолютно віддані йому партійні кадри, зазначає австрійське видання.

Протягом дня національного свята китайська пропаганда активно презентувала досягнення КНР, що, внаслідок проведення політики реформ та відкритості з 1980-х років, забезпечило зростання народного господарства Китаю до рівня другої, після США, потуги світу. «Ми більше не є бідним Китаєм періоду 1970-х» — заявила Чжу Ліцзя, професор Китайської академії управління, — «Китай став сильним та багатим».

Водночас, благополуччя країни, вочевидь, має свою ціну та вимагає додаткових витрат, зокрема, екологічних, зазначає Die Presse. Китай на міжнародній арені демонстративно ігнорує кліматичні угоди та є одним із головних забруднювачів навколишнього середовища у світі. Не випадково, що не зважаючи на те, що більшість підприємств у столиці держави були зачинені, протягом параду у Пекіні над містом панував смог. Дозволені межі забруднення повітря були перевищені у шість разів.

З посиланням на цитату «великого керманича» Мао Цзедуна, який 1 жовтня 1949 року проголосив заснування Китайської Народної Республіки, було сформульоване гасло до святкування цьогорічного дня національного свята: «Без Комуністичної партії не було би нового Китаю».

Зокрема, так вважає й експерт з питань Китаю Крістін Ші-Купфер Інституту досліджень Китаю Меркатора (MERICS). Цей громадський неприбутковий приватний фонд є провідним німецьким аналітичним центром і найбільшим європейським аналітичним центром з виключним акцентом досліджень на Китаї. Експерт вважає, що мова у суспільстві Китаю йде про готовність до боротьби за участі компартії Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна. Саме через це й знадобився потужний військовий парад у Пекіні, вважає вона. За її словами, з точки зору внутрішньої політики існує необхідність дотримання так званої «ідеологічної дисципліни». З точки зору Пекіна, необхідними є абсолютно віддані партійні кадри, які насамперед будуть дотримуватися лінії партійного вождя та бути у змозі вести «битви» 21-го століття. До них належать, вважає експерт сповільнення економічного зростання та протиборство з неназваними «ворожими силами».

Австрійська Die Presse відзначає, що цьогорічне святкування ювілейного національного свята Китаю було затьмарене численними кризами.

Зокрема, окрім протестних виступів у Гонконзі, до них належать торговельна війна Китаю зі США, яка гальмує зростання достатку у Китаї та стримує глобальну кон’юнктуру. У Китаї зараз лютує африканський «свинячий грип», здатний вбити половину населення країни. До того ж, Китай жорстко критикують через утримання під арештом у так званих «таборах для перевиховування» корінного народу тюркського походження — уйгурів.

Численні випадки порушення прав людини супроводжують всю історію сучасного Китаю, вважає Ханно Шедлер, експерт міжнародної неурядової правозахисної організації зі штаб-квартирою в Геттінгені (Німеччина), метою якої є підвищення обізнаності та захисту народів меншин у всьому світі, зокрема їх релігійних, мовних та етнічних прав.

За часів керівництва Сі Цзіньпіна такі порушення прав людини «досягли нового, сумного апогею». Незалежний експерт з Німеччини наполягає на визнанні «нещадного переслідування» уйгурів і тибетців, казахів, киргизів і монголів, адвокатів з цивільних прав та матерів демонстрантів, загиблих під час різанини на площі Тяньаньмень 1989 року. За її словами, — «…комуністична партія застосовує всі можливі засоби для усунення у Китаї критичних голосів».

Традиційно важливим керівництво Китаю вважає ідеологічну складову та необхідність дотримання «ідеологічної дисципліни»
Традиційно важливим керівництво Китаю вважає ідеологічну складову та необхідність дотримання «ідеологічної дисципліни»

Таким чином, ювілейний військовий парад у Пекіні, присвячений 70-річчю заснування Китайської Народної Республіки, відбувся з демонстрацією надмірної військової потуги Китаю та його спроможностей, зокрема, щодо здатності ураження новітніми ракетними комплексами головного геополітичного конкурента — США. Водночас свято було затьмарене геополітичними суперечками з сусідами Китаю, тенденцією до зниження темпів зростання економіки країни та публічними безперервними акціями протесту у Гонконзі. Внутрішньополітичні проблеми рішуче та безжалісно придушуються комуністичним керівництвом Китаю, для чого застосовуються репресивний державний апарат та засоби політичної пропаганди, спрямованої, насамперед, на власне населення, та призначеної для внутрішнього споживання.

Китай продовжує залишатися геополітичним гігантом, що веде боротьбу зі США за першість у контролі над світом. Водночас об’єктивні причини, насамперед економічного та внутрішньополітичного характеру, свідчать про назріваючі проблеми у системі взаємостосунків сучасного Китаю із зовнішнім світом та із власними протиріччями всередині країни.

Держава, заснована на домінуванні комуністичної ідеології та придушенні демократії всередині країни у всіх проявах, поступово загальмовує власний стрімкий економічний розвиток. Розвиток, який створив новітній біполярний світоустрій і домінантний вплив на стосунки з більшістю країн світу, забезпечив Китаю перспективу у використанні ресурсів країн і народів у світі, військову перевагу та технологічні прориви в галузі науково-технічних розробок. Зниження темпів економічного розвитку Китаю відзначається провідними економістами та аналітиками світу, що у перспективі може призвести до змін конфігурації блоків союзників Китаю та спроб виходу Пекіну на нові, окрім європейського, ринки споживання.

Така тенденція неминуче призведе до перегляду партнерських стосунків та геополітичних коливань не лише у самому Китаї, але й у світі загалом.