22 травня 2014

Яким буде новий Європарламент. Останній прогноз.

Підсумки виборів до Європарламенту  суттєво не вплинуть на внутрішню й зовнішню політику Євросоюзу

Попри достатньо чітку тенденцію до посилення євроскептицизму та підтримки партій правого спрямування підсумки виборів до Європарламенту (22-25 травня) і обов’язкове переобрання керівництва й нового складу інституцій ЄС суттєво не вплинуть на внутрішню й зовнішню політику Євросоюзу, у т.ч. щодо українського напряму, оскільки, як передбачається, наразі представленим у Європейському парламенті провідним політичним силам вдасться зберегти свої позиції.

Вибори до Європейського парламентуВибори до Європейського парламенту
http://ru.wikipedia.org/

За прогнозами наших експертів, найбільшу кількість голосів у новообраному складі Європейського парламенту мають отримати основні політичні сили нинішнього його складу — Європейська народна партія (ЄНП, «народники»), Прогресивний альянс соціалістів і демократів (ПАСД, соціал-демократи) та Альянс лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ, ліберальні демократи), які, найімовірніше, сформують коаліцію та визначатимуть в подальшому політику парламенту.


Європейська народна партія

Прогресивний альянс
соціалістів і демократів

Альянс лібералів і демократів
за Європу

Вважаємо, що ЄНП втратить позицію беззаперечного лідера Європарламенту (274 місця), а «народники» і соціал-демократи матимуть приблизно однакову кількість місць (по 200-220 з 736).

Найімовірніше, що буде сформована коаліція у складі «ЄНП-ПАСД-АЛДЄ». Представники цих найбільших фракцій у квітні ц.р. погодилися, що лідер тієї партії (об’єднання), яка набере найбільше голосів на виборах до Європарламенту, матиме право розпочати консультації щодо формування коаліції.

Серед інших коаліційних конфігурацій, які обговорю­ються експертами, згадаємо про реалізацію сценарію об’єднання в Європарламенті соціал-демократів, лівих, зелених і ліберальних партій, що можливо лише у тому випадку, коли Соціал-демократична партія Німеччини отримає більшу за прогнозовану кількість голосів на виборах до Європарламенту у ФРН як у країні, що має найбільше представництво в ЄП — 96 депутатів.

Щойно буде сформована коаліція, вона дістане право висунути кандидатури на посади:

  • Голови Єврокомісії (його обрання повинно відбутися під час установчої сесії ЄП 1-3 липня). При цьому сьогодні приблизно однакові шанси обійняти згадану посаду мають висуванець від ЄНП Ж.-К. Юнкер (колишній прем’єр-міністр Люксембурга) і лідер соціалістів, нинішній голова Європарламенту М. Шульц (також матиме підтримку представників лівих, зелених і ліберальних партій, водночас не підтримується А. Меркель);
  • Президента Європейської Ради. Основними кандидатами вважаються колишній єврокомісар, глава уряду і зовнішньополітичного відомства Італії М.Монті, колишній депутат Європарламенту і голова Ради міністрів Італії Е. Летта, президент Литви й колишній єврокомісар Д. Грібаускайте, прем’єр-міністр Польщі Д. Туск, чинний голова Єврокомісії Ж.М. Баррозу та генеральний секретар НАТО А. Расмуссен, а також Ж.-К. Юнкер і М. Шульц (у тому разі, якщо вони не будуть затверджені на посаді голови ЄК);
  • Високого представника ЄС з питань зовнішніх відносин і політики безпеки, якуобійме представник тієї партії, яка не дістане в рамках коаліційного розподілу посади голови Єврокомісії. У цьому ключі розглядаються міністри закордонних справ Швеції К. Більдт і Польщі Р. Сікорський, М. Шульц, а також Д. Туск, глава МЗС Нідерландів Ф. Тіммерманс та єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Ш.Фюле.
Кандидати на пост Голови Європарламенту

Жан-Клод Юнкер
Жан-Клод Юнкер

Мартін Шульц
Мартін Шульц

 

Кандидати на пост Президента Європейської Ради

Маріо Монті
Маріо Монті

Енріко Летта
Енріко Летта

Даля Грібаускайте
Даля Грібаускайте

Дональд Туск
Дональд Туск

Жозе Мануель Дурау Баррозу
Жозе Мануель Дурау Баррозу

Андерс Фог Расмуссен
Андерс Фог Расмуссен

Жан-Клод Юнкер
Жан-Клод Юнкер

Мартін Шульц
Мартін Шульц

 

Кандидати на пост Високого представника ЄС
з питань зовнішніх відносин і політики безпеки

Карл Більдт
Карл Більдт

Радослав Сікорський
Радослав Сікорський

Мартін Шульц
Мартін Шульц

Дональд Туск
Дональд Туск

Франс Тіммерманс
Франс Тіммерманс

Штефан Фюле
Штефан Фюле

Серед головних претендентів на посаду голови Єврокомісії та учасників згаданої коаліції найбільш проукраїнської позиції дотримується представник АЛДЄ Г. Верхофстадт,який публічно закликає до рішучих дій ЄС стосовно В. Путіна і його оточення.

Г. Верхофстадт
Серед головних претендентів на посаду голови Єврокомісії та учасників згаданої коаліції найбільш проукраїнської позиції дотримується представник АЛДЄ Г. Верхофстадт

Також до рішучих дій для стримування Росії (проте з найменшими втратами для ЄС) закликає М.Шульц, при цьому виступаючи за мирне врегулювання російсько-українського конфлікту. Зокрема, він виступає за організацію нового раунду переговорів в Женеві, де, на його думку, необхідно буде передусім з’ясувати, чи є у ЄС, Росії та України спільні інтереси, на засадах яких можна узгодити заходи з розблокування ситуації. Він вважає членство України в ЄС можливим лише у віддаленій перспективі та за умови проведення прозорих економічних реформ і стабілізації ситуації в країні. М.Шульц є прихильником більш тісної взаємодії країн ЄС в сфері безпеки, оборони та зовнішньої політики. Особливу позицію займає щодо енергетичної безпеки ЄС і всіляко підтримує ініціативу міністрів закордонних справ ФРН, Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини щодо узгодження енергетичної політики та зниження залежності від російських енергоносіїв.

Ж.-К. Юнкердемонструє стримані та помірковані підходи до російсько-українського конфлікту, наголошуючи на необхідності вирішення українсько-російського питання винятково у дипломатичний спосіб, виключає надання воєнної допомоги Україні з боку Євросоюзу, достатньо скептично ставиться до процесу євроінтеграції України, не вважає пріоритетом розширення ЄС. Натомість він схильний зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем ЄС і вказує на пріоритетність для Євросоюзу питання диверсифікації джерел енергопостачання з метою зменшення залежності від «Газпрому».

Один із претендентів, лідер зелених С. Келлєр не виявляє достатньої активності щодо українського питання та погоджується з поглядами Ж.-К.Юнкера.

За оцінками експертів, коаліція «ЄНП-ПАСД-АЛДЄ» не буде лояльною до Росії, передусім у питанні агресивної політики Кремля щодо України. Водночас рівень толерантності Європарламенту в оцінках політики Москви підніматиметься відповідно до збільшення кількості представництва лівих, націоналістичних і євроскептичних партій. Зокрема, соціал-демократи виступатимуть проти радикальних заходів ЄС щодо Росії лише за умови їх повного домінування у керівних органах Європарламенту, мотивуючи це інтересами забезпечення стабільності європейської економіки, що неможливе без співпраці з РФ.

Кремль розглядає вибори до Європарламенту, насамперед, через призму можливого створення в ЄП та Єврокомісії потужного проросійського лобі. Зважаючи на це, російська сторона визначилася щодо пріоритетної співпраці з партіями правого та націоналістичного спрямування. Зокрема, основні зусилля Кремля зосереджені на наданні фінансової підтримки кандидатам від таких політичних сил в Угорщині та Франції.

Згідно з планами російської сторони, якщо європейські праворадикали зможуть впоратися зі своїми розбіжностями (які, наприклад, спостерігаються між Партією незалежності Великобританії та французьким Національним фронтом, які оголосили про неможливість об’єднання у новому складі ЄП), у них з’явиться шанс заблокувати вплив США й євроатлантичну спрямованість нинішнього курсу Брюсселя.

У даному контекстіКремль намагатиметься виступити в ролі посередника між правими політичними силами Європи задля їхньої консолідації для того, щоб забезпечити свої стратегічні інтереси в Євросоюзі. При цьомупланується гальмувати розвиток проекту об’єднаної/централізованої Європи, просуваючи концепцію «Європи регіонів» і зменшуючи вплив на європейські країни з боку Вашингтона та Брюсселя, зосереджуючи управління європейськими процесами у Берліні. За мету-максимум ставиться розподіл сфер впливу у новій «Європі регіонів» між Німеччиною та Францією.

Чи можлива Європа регіонів?
Чи можлива Європа регіонів? Економічна криза Європи з новою силою відроджує давнє політичне питання про право націй на самовизначення. Але на зміну національно-етнічного сепаратизму приходить економічний - багаті регіони прагнуть звільнитися від бідних з надією на незалежне процвітання. А бідні вважають, що в самостійному плаванні стануть багатими
http://ava.md/

В рамках виборів до Європарламенту Кремль також приділяє значну увагу взаємодії з низкою субрегіональних організацій, які розробляють та втілюють у життя проект «Європи регіонів», зокрема, Асоціацією європейських прикордонних регіонів, Радою комун і регіонів Європи, Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи, Асамблеєю європейських регіонів і Федералістським союзом європейських етнічних меншин.

Ассамблея европейских регионов
Асамблея європейських регіонів

У балтійських державах Росія робить ставку на проросійські партії, громадські об’єднання та окремих політиків, які також намагаються увійти до Європарламенту. До них, зокрема, належать «Руський інтернаціонал», до якого увійшли найбільші проросійські політичні та громадські об’єднання Латвії («Центр злагоди» на чолі з мером м.Рига Н. Ушаковим, об’єднання «Родіна» на чолі з євродепутатом від Латвії Т. Жданок) та Естонії («Руський альянс громадських об’єднань Естонії»).

Разом з тим більшість експертів не схильні переоцінювати роль та можливий вплив «правих» на політику ЄС і формування персонального складу Єврокомісії, а також на ухвалення рішень Європейським парламентом загалом, оскільки загальна кількість місць правих сил у новому складі ЄП, обраних у Франції, Італії, Бельгії, Угорщині, Австрії, Греції, ФРН, Литві, Словаччині та Швеції, не перевищуватиме 45 осіб (у нинішньому ЄП — 26 представників).

Для створення нової політичної групи в Європарламенті на основі правих сил, згідно з регламентом, необхідно дістати згоду 25 євродепутатів, які представляють 7 держав-членів ЄС. Враховуючи порівняно високий рейтинг французького Національного фронту та очікуване отримання ним близько 20 місць у Європарламенті, найбільш вірогідним лідером об’єднання «правих» у ЄП розглядається М. Лє Пен, яка схильна до агресивної проросійської риторики стосовно подій в Україні.

М. Лє Пен
Н
айбільш вірогідним лідером об’єднання «правих» у ЄП розглядається М. Лє Пен, яка схильна до агресивної проросійської риторики стосовно подій в Україні
http://www.1tvnet.ru/

Водночас вплив цієї умовно проросійської групи в ЄП буде недостатнім для лобіювання бажаних для Москви рішень, оскільки вона не входитиме в коаліцію, яка формуватиме склад Єврокомісії, а практично всі інші присутні в ЄП політичні групи не поділятимуть таких поглядів «правих».

Прогнозований розклад політичних сил у майбутньому складі ЄП загалом сприятливий для подальшого просування процесу євроінтеграції України

Окрім правих сил, певна кількість проросійськи налаштованих депутатів і кандидатів є й серед інших політичних груп ЄП, насамперед серед соціал-демократів. Водночас практика Європарламенту засвідчує про пріоритетність партійної лінії перед особистою позицією й поглядами окремих депутатів, які можуть висловлюватися лише на дебатах, у той час як під час голосування вони нівелюються.

Загалом прогнозований розклад політичних сил у майбутньому складі ЄП загалом сприятливий для подальшого просування процесу євроінтеграції України, у т. ч. для підтримки завершення процедури укладання Угоди про асоціацію Україна-ЄС і запровадження безвізового режиму.