2 січня 2019

Балто-Чорноморський водний шлях

Економічний драйвер для формування центрально-європейського геополітичного проекту

 

Можливість використання внутрішніх водних шляхів в Балто-Чорноморському регіоні все більше привертає увагу, зокрема через можливе будівництво річкового порту в Нижніх Жарах (Республіка Білорусь).

17 грудня ц. р. Адміністрація морських портів України та білоруська компанія «Бєлтопенерго» підписали меморандум щодо відновлення річкового судноплавства між країнами та проведення днопоглиблювальних робіт на Дніпрі, до порту у Нижніх Жарах.

Передбачається, що шлях до Одеси судна долатимуть за п’ять діб (в один бік). Місце розміщення порту стратегічне, бо поєднує зручний доступ до ключових водних шляхів:

  • До Прип’яті з її портом Мозир, портом Пінськ, Пінським суднобудівним заводом (зараз близький до банкрутства), ДП «Дніпро-Бузький водний шлях», а з розвитком міжнародного водного шляху Е40 — до Гданська (Республіка Польща), з технічною можливістю виходу до Одеру;
  • По Дніпру вниз, через Київ до Миколаєва і Одеси (в тому числі до Дунаю та Рейну) і по Дніпру вверх до Орші, з перевалкою Орша — Вітебськ (Західна Двіна) і далі до Риги і Балтійського моря. З потенціалом побудови Дніпро-Двинського каналу (Орша — Вітебськ);
  • Березинська водна система — потенційно може з'єднувати притоку Дніпра р. Березину з Зах. Двиною (існувала з 1797 року до кінця ХІХ сторіччя);
  • Залізнична гілка та міст через Дніпро теж є певною перевагою для розміщення порту.

Порт в Нижніх Жарах є каталізатором прискорення процесів навколо Балто-Чорноморського водного шляху, переводячи перспективні теоретичні проекти в реальний бізнес, розширюючи пул зацікавлених партнерів з України, Білорусі, Туреччини, центрально-європейських та скандинавських країн.

Потенціал для формування потужного регіонального проекту та його геополітичне значення

Як вже зазначалось, міжнародний водний шлях (МВШ) Е40 (найбільш опрацьований і реалістичний проект) не єдиний варіант поєднання Чорного і Балтійського морів. Є ще Дніпро і Березинська водна система, які можуть бути з'єднані з Західною Двіною. Для польсько-білорусько-українського шляху є потенційно два альтернативних латвійсько-білорусько-українських варіантів.

У всіх варіантах зв'язка Україна — Білорусь є системоутворюючою для всього проекту (яким би він, врешті не був) та інших партнерів, спільні економічні інтереси, спільні партнери і вороги, спільний (для України і Білорусі) потенціал зменшення залежності від інших партнерів (але не одна від одної) за рахунок диверсифікації напрямків товаропотоків. Особливо важливо це зараз для Білорусі в контексті її складних стосунків з Росією (що теж важливо і вигідно для України).

Економічний потенціал та об'єктивні потреби в проекті мають в своїй основі географічні і геополітичні чинники. Білорусь не має виходу до моря і потребує розвитку товарообігу, так само як і північ України.

Вартість першої стадії проекту відновлення Е40 складає 912,6 тис євро, з яких 821,2 тис євро — гроші ЄС, а 91,3 тис євро — вклад партнерів. Вартість інфраструктури працюючого водного шляху буде вимірюватись мільярдами. Спорудження такої інфраструктури та її експлуатація дасть економічний поштовх в ще більших масштабах, робочі місця і суттєве розширення товарообігу — металу, будівельних матеріалів, зернових з України в Білорусь та добрив, нафтопродуктів, лісу-кругляка, інших вантажів з Білорусі в Україну, контейнерні перевезення в обох напрямках.

Загрози

  • Будівництво та експлуатація водного шляху Е40 вже викликає велике занепокоєння і протести екологічних активістів. Велике питання: наскільки обґрунтоване таке занепокоєння і чи не викликано воно зовнішніми впливами? Але незалежно від об'єктивності екологічних претензій, вони реально здатні ускладнити реалізацію проекту;
  • Інфраструктурні проблеми — дамба в Бресті, глибини, ширини і радіуси повороту на річках, без повного вирішення яких водний шлях не може запрацювати на повну силу;
  • Політичні загрози, що ускладнюють довгострокове планування:
    • агресивні інтеграційні претензії з боку Росії до Білорусі та війна Росії з Україною;
    • загальна слабкість та вразливість президента Білорусі Лукашенка як всередині країни так і в міжнародних відносинах (а зараз тільки він один персонально, є гарантом стабільності для економічних проектів в Білорусі);
    • слабкість пробілоруської політичної опозиції в Білорусі, яка нездатна замінити Лукашенка без зовнішньої підтримки, особливо в умовах загроз з боку Росії.

Висновок

Становлення України у якості регіонального лідера і геополітичного гравця у прямій залежності від конструктивної підтримки Білорусі як економічної, так і політичної. Балто-Чорноморському водний шлях — реальний і ефективний економічний драйвер регіонального розвитку і геополітичний шанс для України та її потенційних партнерів.