21 листопада 2014

Вугілля від агресора для українців краще гріє, чи нагріває?

Це той випадок, коли не тішишся своїй прозорливості. Маю на увазі свої застереження щодо нашої купівлі вугілля для потреб України у свого російського ворога. Зрозуміло, відмовившись від піденноафриканського. І платитимемо за «чорне золото» майже чверть мільярда доларів США, створюючи цим світовий прецедент, який неважко було передбачити вже після того, як вибухнув скандал в Міненерго України у зв’язку з намаганням завезти паливо з іншого континенту… Але чому скандал з імпортом вугілля розпочався привселюдно? Чому українські правоохоронні органи раптом розголошують про свою роботу? Чим пояснити таке нетерпіння? і т.д. Таких запитань можна поставити чимало. А пояснити можна досить просто — це вигідно Кремлю.Саме він робить все для того, аби Україна не стала по-справжньому незалежною державою. Він і запровадив та ретельно оберігає в українській владі свою «п’яту колону». І «пропозиція» імпортувати 3,1 млн. тонн російського вугілля — лише маленька складова московського зашморгу на шиї України.

Перед аферами з вугіллям був газ. Згодом візьмуться за ядерну енергетику. Таким чином, весь спектр української енергетики буде використовуватися Кремлем для впливу на Україну, як на начебто незалежну державу. А що ж ми? Ми лише «обурюємося» і нічого не робимо з того, що обов’язково треба зробити. Адже ніхто за нас не зробить і не повинен робити нашої роботи.

Нагадаю, як колись Москва організувала отруєння кандидата в українські президенти, оскільки він не вписувався у схему упокорення українців. Але ми фактично і тоді не поспішали з висновками. Наприклад, і далі у нас призначаються високопоставлені кадри по-старому, без належного аналізу. Тому в українську владу завжди потрапляли і потрапляють кремлівські агенти впливу з метою тримати в покорі українців. Найбажаніше для Кремля, щоб ними були перші особи. Їх часто дублюють міністри, їх заступники, тощо.

Отже, головне нині для українців (безвідносно до їх етнічного походження) — виявлення і ліквідація представників «п’ятої колони» в українській владі. Тільки після цього можна братися за формування нової держави, реформи і все інше. У будь-якому іншому випадку Україна в її нинішніх межах, на жаль, приречена на потрясіння, зокрема, на розпад, після чого обов’язково постане питання викорінення агентів впливу, що належать сусіднім державам.

Очевидно, що тепер найпростіше проводити розслідування і упереджувати негативні дії у сфері енергетики, адже в ній лише останніми роками зафіксовано багато антидержавних вчинків. І братися за це мають не керівники відомств чи їхні начальники, а винятково патріоти-фахівці в галузі права. Без будь-якого публічного розголошення зараз (під час воєнних дій), сподіваючись, що остаточні висновки робитимуть патріотичні, об’єктивні суди тоді, коли припиниться агресія проти нашої держави.