Декларації та діалог за інерцією
Роман Кот
Після президентських та парламентських виборів в Україні дії нового українського керівництва на китайському напрямі демонструють, що Київ зацікавлений в інтенсифікації контактів з Пекіном. Так, ще до своєї інавгурації, 11 травня ц. р., новообраний президент України зустрівся з послом КНР в Україні Ду Веєм. Як зазначив В. Зеленський у Twitter, «Говорили про розвиток співпраці та традиційно дружніх відносин між нашими країнами. Для України також важливий досвід Китаю та інвестиції».
Однак, гальмують цей двосторонній політичний діалог такі чинники, як, зокрема, відсутність українського співголови міжурядової комісії та українського посла в Китаї. Адже Олег Дьомін завершив свою каденцію на посаді надзвичайного і повноважного посла України в Китаї ще 17 травня ц. р., а 29 серпня Верховна Рада призначила новий склад кабінету міністрів, що автоматично призвело до відставки попереднього голови згаданої міжурядової комісії віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва. Щоправда, за наявною інформацією, в обох випадках процес призначення на згадані посади перебуває на фінальній стадії. З огляду на це, про повноцінне співробітництво між Україною та Китаєм поки що говорити не випадає. Тим не менш, за цілою низкою напрямів позитивна динаміка таки спостерігається.
Спільні проекти в Україні
В. Зеленський зустрівся 19 липня ц. р. з представниками ділових кіл Китаю. Зокрема, йшлося про гарантії безпеки для інвестицій. Президент України запевнив співрозмовників у пріоритетності завершення судової реформи та перезавантаження антикорупційних органів, запропонувавши при цьому представникам китайського бізнесу обговорити перспективи інвестування для розвитку інфраструктури, сільського господарства та розробки українських газових родовищ.
| 19 липня ц. р. президент України В. Зеленський зустрівся з представниками ділових кіл Китаю |
Учасники зустрічі склали попередній перелік проектів з інвестиційним потенціалом близько 10 млрд доларів, які Україна планує реалізувати спільно з китайськими компаніями приватної та державної форм власності. Координуватиме ці проекти Національна інвестиційна рада, яку очолює президент України. А 8 листопада В. Зеленський зустрівся з Джеком Ма — засновником компанії Alibaba Group. Серед іншого президент України поцікавився спільними освітніми проектами, зокрема стосовно сфери інформаційних технологій, запропонувавши Джеку Ма розглянути можливість відкриття R&D-центру в Україні для посилення роботи Alibaba у європейському регіоні. Окрім того, 29 липня в Україну прибула делегація китайських бізнесменів, які серед іншого мали зустріч в Українській спілці промисловців і підприємців. Китайську делегацію представляли 10 інвесторів з різних галузей, серед яких директори компаній Shandog Kunlun Road and Bridge Engineering Co. Ltd, Zhuhai Henglong Real Estate Co. Ltd, Tongling Huacheng і інших корпорацій. Інвестори з КНР звернулися до представників Українського союзу промисловців і підприємців з проханням порадити для співпраці потенційні в Україні проекти, в першу чергу інфраструктурні та ІТ-проекти. За підсумками спілкування сторони домовилися обмінюватися діловою інформацією.
Водночас, 22 липня українські мобільні оператори «Київстар», Vodafone і Lifecell закінчили проведення тендеру з пошуку підрядника для будівництва 4G в Київському метрополітені. Переможцем оголошено китайського технологічного гіганта Huawei. Монтажні роботи вже розпочалися на станціях метро Академмістечко, Героїв Дніпра і Сирець. Планується до кінця 2020 року мережею 4G охопити весь метрополітен. Остаточна вартість проекту наразі невідома, але ще у грудні 2017 року, до початку тендеру, компанія Huawei оцінювала його у 10 млн доларів.
21 жовтня ц. р. Державна агенція автомобільних доріг України (Укравтодор) та китайська компанія China Road and Bridge Corporation (СRВС) підписали меморандум про співпрацю, мета якої — реалізація проекту будівництва мостового переходу через Дніпро у м. Запоріжжя. Меморандумом передбачається взаємодія у справі надання кредиту для фінансування проекту, обміні технічною інформацією, а також у проведенні спільних заходів та інформування громадськості про співпрацю сторін.
Укравтодор і китайська компанія Poly Changda Engineering Co. Ltd 31 жовтня підписали меморандум про співпрацю в рамках реалізації першої черги будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва «Транспортне сполучення між М-05 Київ-Одеса і М-06 Київ-Чоп». За словами міністра інфраструктури України Владислава Криклія, до кінця поточного року планується завершити всі необхідні підготовчі техніко-економічні розрахунки і з наступного року розпочати будівництво.
| У жовтні ц. р. Укравтодор підписав меморандуми про співпрацю із китайськими компаніями China Road and Bridge Corporation та Poly Changda Engineering Co. Ltd | |
Ще слід зазначити, що у травні ц. р. отримав міжнародний код ідентифікації LEI, а з осені ц. р. в Україні почав повноцінно функціонувати Український банк реконструкції і розвитку — перша така установа з цілком китайським капіталом. У листопаді 2017 року 99,9 % акцій цієї фінансової установи придбала за 82,83 млн грн в держави Україна китайська Bohai Commodity Exchange Co. Ltd (BOCE) . Імовірно, УБРР і надалі використовуватиметься в якості інвестиційного інструменту для реалізації проектів за китайської участі.
Окремо зазначимо, що в рамках робочого візиту 18–20 червня ц. р. в Україні перебувала делегація Центрального воєнного комітету КНР на чолі із заступником начальника Управління професійної освіти Головного управління бойової підготовки Центрального воєнного комітету КНР старшим капітаном першого рангу Чень Чже. На перемовинах з представниками Міноборони України було досягнуто домовленості про підготовку військовослужбовців КНР в українських військових вузах протягом 2019–2021 рр. Зокрема, під час візиту до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського гості підписали додаткову угоду до контракту про підготовку військовослужбовців КНР у військових навчальних закладах Міністерства оборони України.
| У червні ц. р. в Україні перебувала делегація Центрального воєнного комітету КНР |
Фактор «Мотор Січі»
Чи не єдиною, так би мовити, темною плямою у двосторонніх відносинах з часу оновлення влади в Україні став кейс «Мотор Січі», яка, нагадаємо, є одним з провідних світових підприємств, де розробляються, виготовляються, ремонтуються та обслуговуються авіаційні газотурбінні двигуни для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок.
| Чи не єдиною темною плямою у двосторонніх відносинах з часу оновлення влади в Україні став кейс «Мотор Січі» |
Під час свого візиту до Києва 18 серпня ц. р. тодішній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон намагався переконати українське керівництво заблокувати продаж підприємства китайському інвестору Beijing Skyrizon Aviation. Угода щодо «Мотор Січі» сприймається американськими чиновниками як черговий крок Китаю до розширення своєї військової міці. Зокрема, вважається, що таке придбання допоможе нарощуванню військових спроможностей Китаю, що Вашингтон намагається затримати у спосіб запровадження ембарго на продаж товарів військового призначення.
Позиція КНР полягає в тому, що угода про продаж акцій «Мотор Січі» китайському приватному підприємству є суто комерційною, уряд Китаю на неї не впливає, про що заявив і посол Китаю в Україні Ду Вей на брифінгу 30 серпня. За його ж словами, така діяльність повинна відбуватися на ринкових умовах, відповідати законам України, а китайські інвестиції повинні належно захищатися.
Станом на середину листопада ц. р. прогресу щодо кейсу «Мотор Січі» немає, однак 10 жовтня під час прес-марафону на відповідне запитання В. Зеленський сказав наступне: «Знаю, що і Антимонопольний комітет, і Абромавічус (Айварас Абрамавічус — з 1 вересня ц. р. обіймає посаду генерального директора ДК «Укроборонпром») в Укроборонпромі, і правоохоронні органи вивчають цю справу. Тут не в пріоритеті, яка з країн може бути партнером України в «Мотор Січі». Наш пріоритет — щоб у нас залишилось підприємство, вивчити, хто його намагався «розпиляти», і потім вирішувати питання з китайськими партнерами… Ми повинні зберегти підприємство, незважаючи на те, скільки б у нас не було акцій, зберегти для Запоріжжя «Мотор Січ», бо це реальна загроза залишити більше 20 тисяч людей без робочих місць».
Динаміка двосторонньої торгівлі
В 2019 році Китай вперше став найбільшим торговим партнером України, випередивши Росію, Німеччину та Польщу. Так, за підсумками трьох кварталів ц. р. двосторонній товарообіг склав 9,184 млрд доларів і 11,3 % від загального обсягу української торгівлі.
Росія з початку 2019 року перемістилася на друге місце — 7,870 млрд дол. і 9,7 %, хоча ще за підсумками 2018 року була на першому. Далі розташувалися Німеччина (6,301 млрд дол. і 7,8 %, Польща (5,518 млрд дол. і 6,8 %) та Білорусь (3,807 млрд дол. і 4,7 %).
При цьому український експорт до КНР в 2019 році зростав швидшими темпами, аніж імпорт з КНР. Так, порівняно з аналогічним періодом 2018 року, за три квартали ц. р. Україна збільшила обсяги постачань до Китаю на 179,2 %, тоді як китайський імпорт зріс на 126,1 %. Україна експортувала до Китаю товарів на 2,59 млрд дол., одночасно імпортувавши на 6,6 млрд дол. Отже, Україна все ще зберігає дефіцит у двосторонній торгівлі: за вказаний період він становить 4,01 млрд дол. При цьому, протягом останніх років понад 50 % у загальній структурі українського експорту до КНР становить продукція аграрно-промислового комплексу. Сьогодні Україна є основним постачальником до Китаю кукурудзи і соняшникової олії (60–80 % всього імпорту Китаєм протягом останніх років). Імпорт в Україну з КНР — це переважно продукція машинобудування, хімічної та легкої промисловості.
Зазначимо, що існує ціла низка напрямів, за якими очікується зростання двосторонньої торгівлі, зокрема, збільшення українського експорту в Китай.
| В 2019 році Китай вперше став найбільшим торговим партнером України |
Курятина. Кабінет міністрів України до кінця ц. р. планує завершити перемовини з китайським урядовими організаціями щодо відкриття експорту української курятини. Про це 1 жовтня повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка. Зокрема, за наявною інформацією, на початку осені китайська делегація відвідала виробничі потужності найбільшого українського виробника птиці — ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП).
Яловичина. Китай затвердив перелік українських виробників замороженої яловичини, які можуть експортувати цю продукцію на ринок країни, про що повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Наразі до переліку внесені три суб’єкти, але процес триває. Рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене у серпні 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської народної республіки (GACC). Це рішення стало наслідком роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3–10 червня ц. р. з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби.
Ріпак. 3 жовтня Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів отримала від інспекційних органів Китаю проект протоколу щодо ріпаку. Очікується, що до кінця ц. р. китайський ринок відкриється для українських виробників цієї культури.
Політичний діалог
| «КНР готова допомогти в процесі мирного розв’язання конфлікту на Сході України», — посол Китаю в Україні Ду Вей |
Зважаючи на післявиборну організаційну невизначеність тимчасового характеру, двосторонні політичні відносини фактично перебувають у замороженому стані. Водночас, прогрес в економічних стосунках базується на напрацюваннях попередньої влади. Для збереження динаміки в українсько-китайських відносинах доцільно активізувати не лише економічну її складову, а й політичну, тим більше, що з боку КНР надходять відповідні сигнали.
Так, 30 жовтня ц. р., під час скликаного Посольством КНР в Україні брифінгу, надзвичайний і повноважний посол Китаю Ду Вей повідомив, що КНР готова допомогти в процесі мирного розв’язання конфлікту на Сході України. За його словами, Пекін підтримує мирне врегулювання ситуації: «Китай — дружня держава. Ми відчуваємо цей біль і підтримуємо мирне розв’язання проблеми Донбасу». При цьому він наголосив, що Пекін «готовий по-своєму докласти зусиль для розв’язання цього питання».
Подальші зволікання з призначенням ключових осіб та ігнорування можливостей з залучення Китаю, який серед іншого має колосальні можливості впливу на Росію, принаймні, не далекоглядні. У кінцевому рахунку це призведе до послаблення позицій України на міжнародній арені.
