19 квітня 2019

Загострення кризи в Судані

 

Роман Кот

11 квітня ц. р. в Судані стався військовий переворот, під час якого відсторонений від влади президент країни Омар аль-Башир. Окрім того, суданські військові розпустили кабінет міністрів і парламент країни — Національні збори, а також оголосили тримісячний надзвичайний стан, за яким буде дворічний перехідний період. Також державні суданські ЗМІ повідомили, що всі політичні в'язні, включно з лідерами протестів, що відбуваються в країні, випущені з в'язниці.

Так завершається тридцятирічний період знаходження аль-Башира при владі і разом з відставкою Абдель-Азіза Бутефліки в Алжирі стає подією, яка ставить крапку у справі зміни поколінь правлячих еліт на Близькому Сході. Разом з тим, розвиток подій в Судані на фоні гострої політичної та економічної кризи, може стати одним з факторів подальшої дестабілізації у всьому регіоні.

Судан, попри свою здавалося б віддаленість від ключових світових центрів сили, є ключовою державою у справі забезпечення національної безпеки Єгипту. Хартум є важливим актором у питанні розподілу вод Нілу та ключовим суб’єктом переговорів з Ефіопією щодо функціонування дамби «Хідасе» (в перекладі з амхарської — «відродження»). Позиція Хартума з цього питання є однією з ключових внаслідок геополітичного положення країни.

ГЕС «Хідасе»Довідка:

Спорудження ГЕС «Хідасе» розпочалося в 2011 році на Блакитному Нілі, поблизу кордону Ефіопії з Суданом.

Після запуску всіх турбін, ефіопська ГЕС стане найбільшою на африканському континенті, а її проектна потужність складає 6,45 ГВт.

Для функціонування ГЕС необхідно створити водосховище загальним об’ємом 74–79 куб. км, заповнення якого протягом наступних кількох років після запровадження в дію дамби спричинить різке падіння водостоків Нілу для Єгипту та в меншій мірі — для Судану, що може спричинити катастрофічні соціально-економічні наслідки. Планується, що ГЕС введуть в експлуатацію у 2022 році.

Єгипет своєю чергою є одним з найбільших ринків збуту української сільськогосподарської продукції. За підсумками 2018 року Україна експортувала до цієї країни продовольства на 888 млн дол. США, що робить Єгипет п’ятим найбільшим імпортером українського зерна після Індії, Китаю, Нідерландів та Іспанії. З огляду на це динаміка розвитку подій в цій країні заслуговує на особливу увагу.

 

Суть подій

Переворот відбувся на тлі триваючих з грудня минулого року протестів, які стали наслідком комбінації в країні низки внутрішньо-політичних та економічних проблем. Так, приводом для демонстрацій стало невдоволення населення країни значним підвищенням цін на паливо, хліб і борошно, а також гострий дефіцит основних продуктів харчування. Згодом протести за стандартною схемою перемістилися в політичну площину та особливо посилилися після наміру президента Омара аль-Башира у 2020 році знову балотуватися на пост очільника держави.

Динаміка подій свідчить, що дії ініціаторів перевороту — спонтанні, без чітко визначеного плану. Зокрема, про це свідчать затримки з оприлюденням заяви за підсумками перевороту, а також значні переформатування у складі Перехідної військової ради.

Хронологія протестів в Судані
Хронологія протестів в Судані

Так, міністр оборони Судану і віце-президент країни Ахмед Авад бен Ауф 11 квітня оголосив себе главою Перехідної військової ради. Однак вже 12 квітня подав у відставку і призначив своїм наступником генерал-лейтенанта Абдель-Фаттаха аль-Бурхана, який до того обіймав пост генерального інспектора збройних сил. Також одразу після перевороту подав у відставку директор Національної служби розвідки і безпеки (NISS) Салах Гош. Частково це можна було б пояснити їх токсичністю. Обох звинувачують у військових злочинах, вчинених під час дарфурського конфлікту.

Окрім того, вчинений переворот суперечить тенденції останнього місяця щодо поступової косметичної зміни правлячого режиму, в том числі за участі його організаторів. 22 лютого Омар аль-Башир запровадив у країні надзвичайний стан терміном на один рік, відправив у відставку уряд, а також провів ротацію губернаторів всіх провінцій та призначив колишнього губернатора провінції ель-Гезира Мухаммеда Тахіра Айлу новим прем’єр-міністром, а міністра оборони генерал-лейтенанта Авада бен Ауфа — першим віце-президентом. Також він зробив перестановку у середовищі вищого командування збройних сил. 28 лютого Омар аль-Башир склав з себе повноваження голови партії «Національний конгрес» на користь Ахмеда Харуна.

Окрім того, Омар аль-Башир погодився відкликати законопроект про внесення поправок до конституції Судану, які дозволили б йому балотуватися у 2020 році на черговий президентський термін. Посередником же у діалозі між владою та опозицією був Єгипет. Останній перед переворотом раунд консультацій щодо врегулювання політичної кризи в Судані відбувся 12 березня в Каїрі, коли Ахмед Авад бен Ауф та Салах Гош зустрічалися з президентом Єгипту Абдель-Фатахом ас-Сісі та головою Управління загальної розвідки Єгипту Аббасом Камалем. За деякими даними, що потребують уточнення, переворот було організовано спонтанно з метою зірвати інший, організатором якого було керівництво правлячої партії, проісламістськи налаштованими офіцерами та ополченцями Сил народної безпеки.

Генерали Ахмед Авад бен Ауф та Салах Гош на зустрічі із президентом Єгипту Абдель-Фатахом ас-Сісі
Генерали Ахмед Авад бен Ауф та Салах Гош на зустрічі із президентом Єгипту Абдель-Фатахом ас-Сісі

Серед інших, заарештовано командувача президентською гвардією, екс-міністра оборони Абдель Рахіма Мухаммеда Хусейна, виконуючого обов’язки голови правлячої партії «Національний конгрес» Ахмеда Харуна і колишнього віце-президента Судану, командуючого «Силами народної безпеки» Алі Османа Таху, а також міністра енергетики Ауада аль-Джаза, який відповідає за відносини з Китаєм.

 

Міжнародна реакція

Міжнародне співтовариство, як і в інших випадках, розділилося у сприйнятті подій у Судані. Тим не менш, більшість зацікавлених держав та міжнародних організацій у своїх заявах де-факто визнали легітимність Військової ради. Так, Саудівська Аравія заявила про підтримку кроків, оголошених Радою, і сподівається, що це гарантуватиме безпеку і стабільність Судану. Окрім того, саудівський король Сальман бен Абдель-Азіз видав директиви щодо надання Судану гуманітарної допомоги, включно з нафтопродуктами, пшеницею та ліками.

Міністерство закордонних справ Єгипту оприлюднило свою підтримку подій у Судані, наголосивши, що Каїр і надалі «поважатиме повний суверенітет Судану та його національне рішення», вірить у «спроможність народу Судану та лояльної до нього національної армії подолати кризу». Каїр також закликає міжнародне співтовариство підтримати рішення, прийняте «народом Судану» і допомогти Судану в його зусиллях щодо «мирного переходу до кращого майбутнього».

Разом з тим, Африканський союз закликав військових Судану передати владу цивільному уряду протягом 15 днів, застерігаючи, що членство країни в блоці автоматично призупиниться, якщо військові не зроблять цього. Судан також повинен прагнути якнайшвидше провести «вільні, чесні і прозорі вибори».

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні, закликала армію Судану швидко передати владу цивільному урядові. «Тільки надійний і всеохоплюючий політичний процес може задовольнити прагнення суданського народу і призвести до політичних і економічних реформ, які потребує країна, — заявила Ф. Могеріні. — Це можна досягнути лише у спосіб швидкої передачі влади цивільному перехідному урядові».

Держдепартамент США заявив, що підтримує мирний і демократичний Судан та вважає, що «cуданський народ повинен визначити, хто веде їх у майбутнє, зрозуміти необхідність цивільного переходу» і що суданському народові слід передати владу цивільним раніше, ніж через два роки.

Китай наразі на події в Судані ніяк не відреагував.

 

Прогнози і рекомендації

Чи впорається Судан з політичною кризою — залежатиме від того, чи вдасться новому керівництву держави: 1) хоча б частково інкорпорувати опозицію у владу та звести до мінімуму протести; 2) залучити зовнішнє фінансування для покращення економічного стану країни.

Більшість офіцерів, які зараз очолили військову хунту в Хартумі, мають відношення до про-саудівської фракції в суданській армії. Зокрема, Абдель-Фаттах аль-Бурхан командував суданським контингентом Ємені, що воював на боці монархій Затоки, а також був суданським аташе в Китаї. З огляду на це, найбільш імовірними донорами для Судану є Саудівська Аравія та ОАЕ.

Члени Суданської асоціації професіоналів на прес-конференції в Хартумі
Члени Суданської асоціації професіоналів на прес-конференції в Хартумі

Разом з тим, варто зазначити, що протестуючі не мають жодного відношення до перевороту. Суданська асоціація професіоналів, яка очолювала протести, закликала не припиняти демонстрації, позаяк серед вимог демонстрантів відставка не тільки самого Омара аль-Башира, а й всього його оточення. У заяві, поширеній 15 квітня, асоціація, зокрема, закликала продовжувати акції, оскільки «цілі революції не можуть бути досягнуті повністю перед обличчям маніпуляцій з боку залишків режиму».

Зважаючи на все вищезазначене, а також на важливість для України відносин із Єгиптом та Саудівською Аравією, їй доцільно утриматися від коментування подій в Судані та не підтримувати ні нове військове керівництво країни, ні протестуючу опозицію. Окрім того, за можливості варто сконцентруватися на правозахисному та гуманітарному аспектах кризи в Судані на майданчиках міжнародних організацій, перш за все ООН.