В рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС керівництво Європейського Союзу здійснює послідовні заходи з надання фінансово-економічної допомоги нашій державі.
21 лютого ц. р. Комітет міністрів Ради Європи ухвалив План дій РЄ для України на 2018–2020 роки. Розрахунковий бюджет Плану становить 29,5 млн євро, які виділяються з фондів Європейського Союзу, а також бюджетів окремих країн-членів ЄС та партнерів організації, в т. ч. Швейцарії, Норвегії, Данії, Швеції, Нідерландів, Ірландії, Чехії, Литви, Угорщини і Ліхтенштейну.
Основні заходи Плану передбачають підтримку реформ в Україні з метою приведення законодавства, інститутів та практичних дій у відповідність до європейських стандартів у сфері прав людини та демократії. План є стратегічним документом у галузі співробітництва між Україною та Європейським Союзом і розрахований на чотири роки. Ключовими партнерами від України є центральні і місцеві органи державної влади та неурядові організації.
Фінансові показники Плану дій Ради Європи для України на 2018–2020 роки |
Водночас Європейська комісія демонструє готовність продовжувати надання Україні макрофінансової допомоги. За заявою віце-президента Єврокомісії В. Домбровскіса, Європейська комісія готова остаточно узгодити новий пакет такої допомоги в обсязі 1 млрд євро вже протягом найближчого часу, незважаючи на неповне виконання Україною вимог попередньої програми. У випадку вирішення даного питання кошти почнуть надходити до України вже з осені поточного року у вигляді двох траншів по 500 млн євро кожний.
Разом з тим, представники керівництва Єврокомісії висловлюють сумніви щодо спроможності України освоювати виділені кошти. Зокрема, така думка була висловлена заступником керівника Головного директорату Європейської комісії з питань розширення та сусідства К. Матерновою. Згідно з її оцінкою, частина економічних проектів, які пропонуються Україною, мають суттєві недоліки, що створює перешкоди у їх імплементації. Саме це стало причиною неотримання Україною близько 5 млрд (євро), які могли бути надані їй західними донорами протягом останніх років.
Фінансова підтримка України з боку ЄС на 2014–2020 роки |
Значне занепокоєння в ЄС викликає також ускладнення політичної ситуації в Україні, а саме: вимоги окремих політичних сил щодо проведення дострокових президентських та парламентських виборів. За заявою представника Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі, на сьогоднішній день першочерговим завданням України є успішне проведення вже запущених реформ, що потребує стабільності в державі. З огляду на це, проведення дострокових виборів в Україні є недоцільним і може лише призупинити розвиток країни. Таку ж думку висловлюють і низка європейських експертів, які вважають вимоги дострокових виборів суто російською ідеєю, яка проводиться через різні популістські рухи в Україні з метою посилення напруженості в державі та повернення до влади проросійських сил.
Представник Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі на 14-й українській інвестиційній конференції Dragon Capital, 1 березня ц. р. |
Виходячи з досягнень та проблем в Україні, Євросоюз рекомендує нашій державі зосередити зусилля на таких основних напрямах:
по-перше, посилення верховенства права в Україні. Зокрема, робиться наголос на необхідності якнайшвидшого створення Антикорупційного суду на принципах, запропонованих Венеціанською комісією;
по-друге, підвищення рівня безпеки в Україні. В цьому зв’язку рекомендується прискорити процес виконання рішення Верховної Ради України щодо заснування Служби національної безпеки. Крім того, відмічається важливість проведення реформи Національної поліції, в т. ч. за участю експертів Євросоюзу;
по-третє, реалізація планів приватизації державних підприємств, а також реструктуризація та санація неефективних та збиткових виробництв. ЄС підтримує такі зусилля і сподівається на успішні результати вже в 2018 році;
по-четверте, проведення земельної реформи, що дозволить реалізувати потенціал сільськогосподарської галузі України, в т. ч. збільшити обсяги виробництва та підвищити якість продукції, а також створити нові робочі місця. Тим самим буде зупинений і феномен еміграції з країни;
по-п’яте, задля вирішення проблеми еміграції необхідно активізувати роботу зі впевнення молоді у тому, що їх майбутнє та майбутнє їх сімей саме в Україні, а не в інших країнах.
Зокрема, зазначені рекомендації були висловлені представником Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі на полях 14-ї української інвестиційної конференції Dragon Capital 1 березня ц. р.
Важливе значення для України має також підтримка Європейським Союзом та окремими країнами ЄС її позицій у протистоянні з Росією.
Федеральний канцлер Австрії С. Курц на прес-конференції, 28 лютого ц. р. |
Так, за результатами нещодавнього візиту до Москви Федеральний канцлер Австрії С. Курц поклав на Росію відповідальність за конфлікти на Сході України та в Сирії. За його словами у ході прес-конференції 28 лютого ц. р., Австрія готова вкласти свій внесок та забезпечити довготривалий мир в Україні. При цьому урегулювання конфлікту на Донбасі було названо головною передумовою відновлення співробітництва між Європейським Союзом та Росією. У наведеному контексті С. Курц закликав керівництво РФ до повного виконання Мінських домовленостей. По суті, прес-конференція Федерального канцлера Австрії повністю спростовує ствердження російських ЗМІ щодо нібито проведення ним проросійської політики та підтримки інтересів Москви.
В полі зору Євросоюзу залишається також і кримська проблема. За оцінкою депутата Європейського парламенту Р. Хармс, питання повернення Криму Україні необхідно розглядати набагато серйозніше і воно в більшій мірі має ставати темою міжнародних переговорів та відповідних дій. В цьому зв’язку євродепутат зробила наголос на важливості продовження стратегії невизнання російської належності Криму, а також пролонгації санкцій проти Росії як з кримського, так і донбаського питань. В той же час, на думку Р. Хармс, Росія не поверне анексований Крим Україні, доки при владі буде знаходитись В. Путін.
Поряд з цим, Європейський Союз підтримав Україну у черговому «газовому» конфлікті з Росією внаслідок розриву російським «Газпромом» контракту з «Нафтогазом України». Так, Європейська комісія висловила впевненість у спроможності України забезпечити газові потреби зі своїх газових сховищ. За словами речниці Єврокомісії А. Ітконен, Європейська комісія була проінформована українською владою про можливу надзвичайну ситуацію через зменшення поставок газу з боку російського «Газпрому» і готова стати посередником у переговорах між Україною та Росією.
Активна політика керівництва Євросоюзу у забезпеченні як європейської, так і української енергетичної безпеки, дозволила подолати негативні наслідки «газових» війн Росії проти України та Європи у 2005–2006, 2008–2009 та 2013–2014 роках, а також ліквідувати залежність нашої держави від російського газу. Така позиція Євросоюзу зберігається і на теперішній час. Свідченням цього стало оперативне укладення контракту між «Нафтогазом України» та польською компанією PGNiG щодо закупівлі Україною 60 млн куб. метрів газу в березні ц. р.
В цілому наведені обставини засвідчують збереження позитивного ставлення Європейського Союзу до України та готовність до подальшого поглиблення співробітництва з нашою державою. Разом з тим, з боку європейських партнерів висловлюється низка зауважень та рекомендацій стосовно підвищення ефективності та дієвості взаємодії сторін.