5 березня 2018

Європейський тиждень України

В рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС керівництво Європейського Союзу здійснює послідовні заходи з надання фінансово-економічної допомоги нашій державі.

21 лютого ц. р. Комітет міністрів Ради Європи ухвалив План дій РЄ для України на 2018–2020 роки. Розрахунковий бюджет Плану становить 29,5 млн євро, які виділяються з фондів Європейського Союзу, а також бюджетів окремих країн-членів ЄС та партнерів організації, в т. ч. Швейцарії, Норвегії, Данії, Швеції, Нідерландів, Ірландії, Чехії, Литви, Угорщини і Ліхтенштейну.

Основні заходи Плану передбачають підтримку реформ в Україні з метою приведення законодавства, інститутів та практичних дій у відповідність до європейських стандартів у сфері прав людини та демократії. План є стратегічним документом у галузі співробітництва між Україною та Європейським Союзом і розрахований на чотири роки. Ключовими партнерами від України є центральні і місцеві органи державної влади та неурядові організації.

Фінансові показники Плану дій Ради Європи для України на 2018–2020 роки

Водночас Європейська комісія демонструє готовність продовжувати надання Україні макрофінансової допомоги. За заявою віце-президента Єврокомісії В. Домбровскіса, Європейська комісія готова остаточно узгодити новий пакет такої допомоги в обсязі 1 млрд євро вже протягом найближчого часу, незважаючи на неповне виконання Україною вимог попередньої програми. У випадку вирішення даного питання кошти почнуть надходити до України вже з осені поточного року у вигляді двох траншів по 500 млн євро кожний.

 

Разом з тим, представники керівництва Єврокомісії висловлюють сумніви щодо спроможності України освоювати виділені кошти. Зокрема, така думка була висловлена заступником керівника Головного директорату Європейської комісії з питань розширення та сусідства К. Матерновою. Згідно з її оцінкою, частина економічних проектів, які пропонуються Україною, мають суттєві недоліки, що створює перешкоди у їх імплементації. Саме це стало причиною неотримання Україною близько 5 млрд (євро), які могли бути надані їй західними донорами протягом останніх років.

Фінансова підтримка України з боку ЄС на 2014–2020 роки

Значне занепокоєння в ЄС викликає також ускладнення політичної ситуації в Україні, а саме: вимоги окремих політичних сил щодо проведення дострокових президентських та парламентських виборів. За заявою представника Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі, на сьогоднішній день першочерговим завданням України є успішне проведення вже запущених реформ, що потребує стабільності в державі. З огляду на це, проведення дострокових виборів в Україні є недоцільним і може лише призупинити розвиток країни. Таку ж думку висловлюють і низка європейських експертів, які вважають вимоги дострокових виборів суто російською ідеєю, яка проводиться через різні популістські рухи в Україні з метою посилення напруженості в державі та повернення до влади проросійських сил.

 

Представник Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі на 14-й українській інвестиційній конференції Dragon Capital, 1 березня ц. р.

Виходячи з досягнень та проблем в Україні, Євросоюз рекомендує нашій державі зосередити зусилля на таких основних напрямах:

по-перше, посилення верховенства права в Україні. Зокрема, робиться наголос на необхідності якнайшвидшого створення Антикорупційного суду на принципах, запропонованих Венеціанською комісією;

по-друге, підвищення рівня безпеки в Україні. В цьому зв’язку рекомендується прискорити процес виконання рішення Верховної Ради України щодо заснування Служби національної безпеки. Крім того, відмічається важливість проведення реформи Національної поліції, в т. ч. за участю експертів Євросоюзу;

по-третє, реалізація планів приватизації державних підприємств, а також реструктуризація та санація неефективних та збиткових виробництв. ЄС підтримує такі зусилля і сподівається на успішні результати вже в 2018 році;

по-четверте, проведення земельної реформи, що дозволить реалізувати потенціал сільськогосподарської галузі України, в т. ч. збільшити обсяги виробництва та підвищити якість продукції, а також створити нові робочі місця. Тим самим буде зупинений і феномен еміграції з країни;

по-п’яте, задля вирішення проблеми еміграції необхідно активізувати роботу зі впевнення молоді у тому, що їх майбутнє та майбутнє їх сімей саме в Україні, а не в інших країнах.

Зокрема, зазначені рекомендації були висловлені представником Євросоюзу в Україні Х. Мінгареллі на полях 14-ї української інвестиційної конференції Dragon Capital 1 березня ц. р.

 

Важливе значення для України має також підтримка Європейським Союзом та окремими країнами ЄС її позицій у протистоянні з Росією.

Федеральний канцлер Австрії С. Курц
на прес-конференції, 28 лютого ц. р.

Так, за результатами нещодавнього візиту до Москви Федеральний канцлер Австрії С. Курц поклав на Росію відповідальність за конфлікти на Сході України та в Сирії. За його словами у ході прес-конференції 28 лютого ц. р., Австрія готова вкласти свій внесок та забезпечити довготривалий мир в Україні. При цьому урегулювання конфлікту на Донбасі було названо головною передумовою відновлення співробітництва між Європейським Союзом та Росією. У наведеному контексті С. Курц закликав керівництво РФ до повного виконання Мінських домовленостей. По суті, прес-конференція Федерального канцлера Австрії повністю спростовує ствердження російських ЗМІ щодо нібито проведення ним проросійської політики та підтримки інтересів Москви.

В полі зору Євросоюзу залишається також і кримська проблема. За оцінкою депутата Європейського парламенту Р. Хармс, питання повернення Криму Україні необхідно розглядати набагато серйозніше і воно в більшій мірі має ставати темою міжнародних переговорів та відповідних дій. В цьому зв’язку євродепутат зробила наголос на важливості продовження стратегії невизнання російської належності Криму, а також пролонгації санкцій проти Росії як з кримського, так і донбаського питань. В той же час, на думку Р. Хармс, Росія не поверне анексований Крим Україні, доки при владі буде знаходитись В. Путін.

 

Поряд з цим, Європейський Союз підтримав Україну у черговому «газовому» конфлікті з Росією внаслідок розриву російським «Газпромом» контракту з «Нафтогазом України». Так, Європейська комісія висловила впевненість у спроможності України забезпечити газові потреби зі своїх газових сховищ. За словами речниці Єврокомісії А. Ітконен, Європейська комісія була проінформована українською владою про можливу надзвичайну ситуацію через зменшення поставок газу з боку російського «Газпрому» і готова стати посередником у переговорах між Україною та Росією.

Активна політика керівництва Євросоюзу у забезпеченні як європейської, так і української енергетичної безпеки, дозволила подолати негативні наслідки «газових» війн Росії проти України та Європи у 2005–2006, 2008–2009 та 2013–2014 роках, а також ліквідувати залежність нашої держави від російського газу. Така позиція Євросоюзу зберігається і на теперішній час. Свідченням цього стало оперативне укладення контракту між «Нафтогазом України» та польською компанією PGNiG щодо закупівлі Україною 60 млн куб. метрів газу в березні ц. р.

 

В цілому наведені обставини засвідчують збереження позитивного ставлення Європейського Союзу до України та готовність до подальшого поглиблення співробітництва з нашою державою. Разом з тим, з боку європейських партнерів висловлюється низка зауважень та рекомендацій стосовно підвищення ефективності та дієвості взаємодії сторін.

 

www.reliablecounter.com