Вадим Волохов
12 травня 2018 року закінчувався термін дії Спільного всеосяжного плану дій (СВПД (Joint Comprehensive Plan of Action, JCPOA), але президент США не став очікувати і 8 травня заявив, що Сполучені Штати виходять із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном. Безумовно, це ключова подія, яка суттєво змінить не тільки відносини між Вашингтоном і Тегераном, але і вплине на розвиток воєнно-політичної ситуації на Близькому Сході.
В Європейському Союзі ще жевріла надія, що в останню мить Д. Трамп підпише продовження дії «ядерної угоди», як це було минулого року, але зараз стало цілком зрозуміло, що ситуація розвиватиметься по «жорсткому» сценарію. Чого ж можна очікувати найближчим часом?
Таким сценарієм можуть стати бойові дії проти проіранських сил, а фактично проти Ірану, на території третіх країн регіону, а саме: Сирії, Іраку та Ємену. Сирія вже не існує як єдина держава, вона розірвана на «зони деескалації», фактично окупована. Ірак до сьогодні не має цілісності, курди не визнають центральної влади Багдаду, а так зв. «Ісламська держава» фактично контролює чотири сунітські провінції. В Ємені триває нескінченна громадянська війна між Північчю та Півднем.
Візит прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньяху до Москви 9 травня ц. р. також дуже логічно вписується у сценарій підготовки повномасштабної воєнної операції проти Ірану в Сирії. Потрібен тільки привід для нанесення ударів по всій іранській інфраструктурі. За наявними даними, на території Сирії знаходяться бойові підрозділи 65-ї та 313-ї бригад, загони зі складу Сил спеціальних операцій «Кодс» Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) ІРІ, розвідувальні центри і логістичні бази ЗС Ірану, табори збройних шиїтських формувань.
| Для президента США Д. Трампа питання «спадщини Обами і ядерна угода з Іраном» — принципові і в цьому він непохитний |
Для президента США Д. Трампа питання «спадщини Обами і ядерна угода з Іраном» — принципові і в цьому він непохитний. Вашингтон потребує союзників для реалізації своїх планів стосовно Близького Сходу взагалі і Сирії — зокрема. Тегеран з його амбіціями, впливом в регіоні і політикою об’єднання всіх шиїтів стає важкою перепоною на шляху Вашингтону і тому його треба прибрати. Для цього всі засоби вважатимуться доречними. В цьому разі Ізраїль, Саудівська Аравія, країни Ліги арабських держав (ЛАД) стають надійною опорою.
Європейські країни (не тільки учасники «ядерної угоди») мають в Ірані як політичні, так і економічні інтереси. Перш за все, це поставки іранської нафти та економічні проекти цих держав на території ІРІ. Тому можна вважати, що без серйозних причин Європа не розриватиме стосунки з Тегераном, але і ставити перепони в діях Вашингтону і Тель-Авіву намірів не має.
Вважається за можливе, що Вашингтон дасть змогу Євросоюзу вирішити проблему мирним шляхом, оскільки Велика Британія, Німеччина та Франція не розриватимуть відносини з Тегераном, заявляючи про свою прихильність «ядерній угоді», але навряд чи Іран погодиться на будь-які нові поступки.
Більш того, за даними іранського видання Tehran Times від 10 травня ц. р., іранське вище командування збройних сил дуже позитивно сприйняло рішення президента США. Так, командувач КВІР ІРІ генерал-майор Мохаммад Джафарі «привітав» США із виходом зі СВПД і підкреслив, що «вихід США із угоди не є новим інцидентом і він не матиме вирішального впливу на іранські національні інтереси». Начальник Генерального штабу ЗС Ірану генерал-майор Мохаммад Хоссейн Багері заявив, що СВПД — «небажане явище» для іранської нації, але Іран його дотримувався, бо «народ прийняв його з великодушністю». Головнокомандувач Армією ІРІ генерал-майор Абдулрахім Мусаві «подякував Бога за рішення президента США».
| Іранське вище командування збройних сил дуже позитивно сприйняло рішення президента США |
Кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман заявив кілька днів тому, що неможливо уникнути прямого збройного зіткнення з Іраном і це тільки питання часу.
Щодо Ізраїлю, то його проблема на сьогодні тільки в тому, що офіційно Іран «не присутній» в Сирії. Його участь у війні з багатотисячними збройними шиїтськими формуваннями та «радниками і інструкторами» КВІР опосередкована. А якщо на територію Ізраїлю впаде іранська ракета, тоді Тегеран буде нести повну відповідальність за озброєння «ворогів Ізраїлю». А поки що Ізраїль завдає удари по сирійській території і не вважає свої дії агресією.
Головна його задача полягає в тому, щоб перекрити «шиїтський коридор», не допустити постачання іранської зброї ліванській «Хизбуллі» і усунути цю небезпеку в майбутньому. Тому ракетні і авіаційні удари по території Сирії можна розцінити як «провокаційні дії» з метою змусити іранців завдати удар по території Ізраїлю. Тоді, з високим ступенем вірогідності, можна очікувати масованих ударів по іранських об’єктах на території не тільки Сирії.
| Головна задача Ізраїлю полягає в тому, щоб перекрити «шиїтський коридор» |
До речі, 6 травня ц. р. в Лівані пройшли вибори, в яких перемогла «Хизбулла». Головний радник Духовного лідера ІРІ з питань зовнішньої політики Алі Акбар Велаяті привітав генерального секретаря партії Хасана Насруллу з великою перемогою і підкреслив, що «Хизбулла» посилить рух опору проти Ізраїлю не тільки в Сирії, але і в регіоні.
Цими днями іранські «проксі» продовжують не тільки жорстко утримувати «коридор» на лівому березі Євфрату, але і дуже активно намагаються розширити буферну зону вздовж нього, але практично без успіху. Загони курдів і війська Західної коаліції стримують дії проіранських сил.
За цих розкладів сил і розвитку ситуації можна спрогнозувати, що військам коаліції і Ізраїлю разом з КСА і іншими арабськими країнами для того, щоб покласти край іранській присутності в Сирії та перерізати «шиїтський коридор», потрібно максимально використати привід порушення Іраном «ядерної угоди» та вихід США зі СВПД. Тільки за таких умов може виникнути катастрофічна ситуація для забезпечення більш ніж 100-тисячного іранського угруповання в Сирії. Перш за все, об’єднаним військам потрібно зруйнувати мережу аеродромів та «вичавити» іранських «проксі» з району Євфрату. Якщо завдання зі знищення аеродромів може виконати авіація, то завдання щодо сухопутної фази операції спроможні виконати тільки війська арабських країн з введенням їх на територію Сирії. При цьому, безумовно, будуть завдаватися ракетно-бомбові удари по всій іранській інфраструктурі в Сирії.
Після вирішення завдань вздовж Євфрату Туреччина, як вважається, активізує свої дії в рамках другого етапу операції «Оливкова гілка». При цьому Анкара спроможна значно розширити буферну зону та остаточно усунути курдську проблему поблизу своїх кордонів.
Після вирішення іранської проблеми в Сирії коаліція і Вашингтон поетапно будуть переключатись на нормалізацію ситуації в Іраку. Перш за все, щоб усунути вплив Тегерану на іракських курдів та нейтралізувати, по можливості, активність шиїтського корпусу «Бадр» та інших збройних проіранських формувань, зона впливу яких поширюється практично на всю східну та південну частини Іраку. За позитивного вирішення цих завдань територія Іраку стане наступним театром бойових дій об’єднаних сил США, Ізраїлю та країн ЛАД проти Ірану. Але про це щось казати передчасно, аж поки не вималюється ситуація в Сирії.
Для Росії війна в Сирії повністю програна, і без іранської присутності Москві не залишиться нічого іншого, як вивести своїх найманців та залишити її територію.
| Для президента Х. Роухані ситуація дуже складна, особливо на фоні антиамериканських настроїв серед вищого керівництва ЗС Ірану |
11 травня надійшло повідомлення, що президент США Д. Трамп готовий запропонувати Ірану нову угоду. Навряд чи Тегеран на це погодиться. Для президента ІРІ Х. Роухані і так ситуація дуже складна, особливо на фоні антиамериканських настроїв серед вищого керівництва збройних сил Ірану. Нові поступки Сполученим Штатам будуть означати для нього капітуляцію і вихід у відставку, не зважаючи на формальну підтримку країн Євросоюзу в питаннях СВПД.
Війна в Сирії і створення «шиїтського коридору» дуже багато коштували Тегерану, але це того було варте. Участь Ірану у війні в Ємені немає перспектив, тут мова, скоріш за все, про те, як створити більше проблем для Ер-Ріяду, ніж досягти якихось успіхів, а видатки на цю операцію величезні. Іранська економіка вже не витримує таких навантажень, а нові економічні санкції США спроможні у відносно короткий термін взагалі довести її до краху.
Таким чином, рішення щодо виходу зі СВПД розв’язало Вашингтону руки і запустило процес конфронтації, що означає нову фазу конфлікту на всьому Близькому Сході. По суті, президент США запропонував альтернативу: скасування СВПД взагалі, або зміна його умов в інтересах Вашингтону. Всі чекають на відповідь Тегерану.
Зворотній відлік запущено.
