Богдан Соколовський
За останніми повідомленнями ЗМІ, до східної частини Криму, завдяки китайському судну-кабелеукладальнику, 2 грудня 2015 року була приєднана перша черга електрокабеля з Кубані потужністю до 200 МВт (приблизно 1/6 потужності при пікових навантаженнях). З нагоди підключення першої черги цього «енергомосту» навіть приїхав президент РФ В. Путін, який разом із профільним міністром О. Новаком (до речі, донеччанином за походженням) змалювали грандіозні плани з електрозабезпечення Криму без використання електричного струму з материкової частини України.
Звичайно, попередні висновки можна буде зробити лише тоді, коли так званий «енергоміст» з РФ до Криму працюватиме до пізньої весни, оскільки тепер досить складно оцінювати т. зв. руйнівні властивості Керченської протоки. Лише після закінчення зимового періоду можна буде зробити однозначні висновки про стабільність постачання електроенергії в Крим з Кубані, а також про те, чи врахували китайці, які прокладають кабель, колишній досвід СРСР та фашистської Німеччини періоду Другої світової війни, що вже намагалися прибрати до рук Керченську протоку у цьому контексті.
А нині привертає до себе увагу низка попередніх аспектів.
По-перше, пригадуються радянські часи, коли високе компартійне керівництво все «освячувало». Так само й тепер — введення в дію «китайського кабелю» пов’язується з приїздом В. Путіна. Хоча, за словами самозваного керівництва Криму, перше його випробування пройшло ще в листопаді ц. р.
По-друге, ніхто й нічого не згадує про стан та спроможності електромережевої інфраструктури в Криму. Адже існуюча інфраструктура розбудована таким чином, щоб забезпечити відповідну потужність на півострові при введенні електрики з материкової частини України. А постачання з Кубані (через Керченську протоку) мало би передбачати введення і розподіл електрики на весь півострів зі східного узбережжя. Важливим є й таке питання: «А як при цьому має забезпечуватись електроенергія у самій Кубані?» Але це вже клопіт Росії.
По-третє, ніхто (ані в Росії, ані в Україні) навіть не подає оцінок щодо собівартості електроенергії для споживачів. Адже так чи інакше, але цю собівартість сплачуватимуть мешканці Криму. А вона виявиться значно вищою за собівартість електроенергії, що постачалась з материкової частини України. Як же відреагують на це мешканці Криму?
Разом з тим, варто відзначити й важливий позитивний для нас момент: внаслідок постачання електроенергії з РФ до Криму, Україна може зменшити потужність електрогенерації на стільки, на скільки було розраховано суто для Криму. Цілком логічною виглядатиме пропозиція, щоб таке зменшення потужності електроенергетичної системи України могло відбутися за рахунок зменшення потужності теплових станцій, які споживають вугілля з Росії та шахт, що тепер непідконтрольні нашій державі.
