НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (19.06–25.06.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

КНР та США налагоджують своє стратегічне партнерство як країни, що володіють найбільшими економічними та військовими потенціалами. Одним із важливих кроків у цій справі став 1-й раунд китайсько-американського діалогу з питань зовнішньої політики та безпеки 21 червня ц. р. у Вашингтоні, у якому брали участь член Державної ради КНР Ян Цзечі, член Центральної воєнної ради (ЦВС), начальник Об’єднаного штабу ЦВС Фан Фенхуей, державний секретар США Р. Тіллерсон та міністр оборони Дж. Меттіс, а також політики та експерти.

На зустрічі звірялися і конкретизувалися китайські та американські позиції з основних питань, що становлять взаємний інтерес. Вони були визначені під час зустрічі лідерів КНР та США у квітні цього року. Зокрема, обговорювались принципи майбутнього стратегічного партнерства Китаю та Сполучених Штатів Америки, а також ставлення сторін до основних безпекових проблем світового і регіонального рівнів.

1-й раунд китайсько-американського діалогу з питань зовнішньої політики та безпеки 21 червня ц. р. у Вашингтоні

Представники КНР і США підтвердили, що готові розширювати взаємовигідне співробітництво в рамках трьох механізмів всебічного діалогу — з питань економіки, законодавства та кібербезпеки, а також соціальних і гуманітарних справ. При цьому зверталась увага на необхідність вірного усвідомлення стратегічних цілей кожної сторони.

Основною з таких КНР вважає захист суверенітету країни, гарантування її безпеки та розвитку, а також відродження китайської нації. В даному зв’язку Китай виступає за побудову нового типу міжнародних відносин, заснованого на співробітництві та спільних інтересах. На погляд китайської сторони, такі відносини мають базуватись на принципах ООН та повазі взаємних інтересів.

Представники США підтримали позицію КНР щодо необхідності побудови рівноправних відносин сторін шляхом інтенсифікації діалогу між ними. Водночас вказали, що США не мають намірів стримувати розвиток Китаю, бо зацікавлені у зміцненні КНР як свого стратегічного партнера.

Зважаючи на спільні інтереси, КНР та США досягли згоди про об’єднання зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також мирне врегулювання ситуації довкола Корейського півострова у спосіб примушення Північної Кореї до припинення її ракетно-ядерної програми. Наголошувалось також на важливості поглиблення взаємозв’язків між китайською і американською арміями.

В той же час діалог показав, що у сторін є розбіжності з питання територіальних суперечностей у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях. Так, китайська сторона наголошувала на «…беззаперечному суверенітеті Китаю над архіпелагами Наньша (Spratly) та Дяоюйдао (Senkaku), а також Парасельськими островами, що надає КНР всі права для захисту територіальної цілісності країни та її морських інтересів». Виходячи з цього, представники КНР закликали США «…дотримуватись своїх зобов’язань щодо нейтралітету у питанні спірних островів».

У рамках діалогу відбулися окремі зустрічі на рівні державного та військового керівництва обох країн, у т. ч. президента США Д. Трампа та спікера Палати представників американського Конгресу П. Райана з членом Державної ради КНР Ян Цзечі, а також голови Комітету начальників штабів ЗС США Дж. Данфорда з членом Центральної воєнної ради, начальником Об’єднаного штабу ЦВС Фан Фенхуейем. Учасники переговорів підбили підсумки 1-го раунду Китайсько-американського діалогу з питань зовнішньої політики і безпеки, назвавши його однією з найважливіших платформ для поглиблення взаємодії та довіри сторін, а також вирішення існуючих суперечностей.

Зустріч китайської делегації з президентом США Д. Трампом в Білому домі, 23 червня ц. р.

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

Концепція співробітництва на морі в рамках ініціативи «Пояс і шлях»

Одним із напрямів розвитку стратегічної ініціативи КНР «Пояс і шлях» є розширення її масштабів у спосіб залучення інших країн та регіонів. Так, Державний комітет у справах розвитку та реформ КНР і Державне океанологічне управління оприлюднили спільний документ «Концепція співробітництва на морі в рамках ініціативи «Пояс і шлях». Документ передбачає створення т. зв. «синіх» (морських) економічних коридорів для з’єднання Азії з Африкою, Індокитайським півостровом, Європою та Океанією.

У цьому зв’язку особлива увага керівництва КНР приділяється Арктичному маршруту як новій перспективній лінії сполучення між Китаєм та Європейським регіоном. Цей маршрут включає дві основні лінії, а саме: Північно-Східний та Північно-Західний проходи. Зокрема, Північно-Східний прохід розпочинається у Північній Європі, проходить на Схід через Баренцове море, море Лаптєвих і далі — до Берингової протоки. Північно-Західний прохід бере початок від Берингової протоки вздовж північного узбережжя Північної Америки через Канадський Арктичний архіпелаг до протоки Девіса.

За оцінкою Китайського центру полярних досліджень, Арктичний маршрут на 2–3,5 тис. км коротший, ніж традиційна лінія сполучення через Суецький канал. При цьому Китай зможе економити на транспортних видатках до 5 млрд дол. США на рік.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Міністр закордонних справ КНР Ван І разом з головою Комісії Африканського Союзу Мусою Факі Махаматом, Аддіс-Абеба, 21 червня ц. р.

Розвиток відносин стратегічного партнерства між КНР та США супроводжується активними заходами Китаю щодо зміцнення зв’язків із іншими країнами. Так, минулого тижня відбувся візит міністра закордонних справ Китаю Вана І до Африканського регіону та Близького Сходу, де він відвідав Ефіопію, Йорданію та Ліван, а також зустрівся з головою Комісії Африканського союзу (АС) М. Махаматом.

Зокрема, Ван І та М. Махамат визначили основні напрями співробітництва між Китаєм і АС на перспективу, що включатимуть: узгодження стратегій розвитку, розширення взаємодії у питаннях безпеки та миру, налагодження більш тісних контактів у сферах охорони здоров’я та використання людських ресурсів, а також посилення координації в міжнародних та регіональних справах. Разом з цим, Китай сприятиме розвитку транспортної інфраструктури африканських країн, а також боротьбі з бідністю в регіоні та вирішенню продовольчих проблем.

За підсумками зустрічей Вана І з прем’єр-міністром Ефіопії Х. Десаленєм та міністром закордонних справ країни В. Гебеєху було досягнуто згоди про поглиблення двосторонніх відносин у політичній, економічній та безпековій сферах. У даному контексті Ван І повідомив, що Китай готовий допомогти Ефіопії в справі покращення її системи державного управління, розвитку промисловості та транспорту (в т. ч. авіаційного), підготовці кадрів, а також боротьбі з тероризмом.

Головною темою переговорів Вана І та міністра закордонних справ Лівану Г. Бассіла було врегулювання конфліктів на Близькому Сході, а також участь Китаю у розвитку ліванської економіки. Крім того, Ван І від імені КНР запросив Ліван взяти участь у китайській ініціативі «Пояс і шлях».

25–26 червня ц. р. Ван І відвідав Афганістан та Пакистан. Обговорювалися проблеми боротьби з ісламським екстремізмом, а також недопущення його витоків до інших країн регіону. Особливу увагу міністр закордонних справ Китаю приділив питанням безпеки вздовж «Поясу і шляху», що було названо однією з основних гарантій ефективності його роботи.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Уряд КНР вживає заходів для покращення інвестиційного клімату в країні. Зокрема, ухвалене рішення про розширення допуску приватних капіталів у будівельну галузь. Державним комітетом у справах розвитку та реформ Китаю визначено понад 160 перспективних проектів у сферах електроенергетики, нафти та газу, транспорту та телекомунікацій, які будуть реалізовуватись із залученням коштів приватних інвесторів у формі змішаної власності.

Керівництво КНР намагається раціоналізувати структуру китайської економіки, в т. ч. шляхом виведення з експлуатації надлишкових та збиткових підприємств. З початку 2017 року були закриті підприємства, що спроможні виплавляти 42 млн тон сталі та видобувати 97 млн тон вугілля за рік. Це суттєво покращило стан металургійної галузі Китаю. Так, за січень–квітень поточного року близько 70 крупних та середніх виробників, які входять до Китайської національної металургійної асоціації (CISA), отримали прибуток у 32,9 млрд юанів (понад 4,8 млрд дол. США), в той час як за аналогічний період минулого року їх збитки склали 1,1 млрд юанів.

 

Обсяги економіки КНР (посідає друге після США місце у світі), а також її стабільний розвиток зміцнюють міжнародні позиції китайської валюти. В червні цього року Європейський Центральний банк вперше прийняв китайський юань в якості резервної валюти, що свідчить про зростання значення Китаю як одного з найважливіших партнерів країн Європейського Союзу. Ще з 1 жовтня 2016 року юань є п’ятою валютою у міжнародному валютному кошику МВФ, поряд доларом США, євро, японською єною та британським фунтом стерлінгом. На сьогоднішній день китайський юань вже використовується в якості валютних резервів у Великобританії, Росії, Швейцарії та ряді африканських країн.

 

Крім того, за провідної ролі КНР поглиблюється співробітництво між фінансовими інституціями країн групи БРІКС. 19 червня ц. р. у Шанхаї відбувся черговий раунд Діалогу міністрів фінансів та глав центральних банків Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Учасники зустрічі обговорили стан та перспективи розвитку макроекономічної ситуації в світі, напрями взаємодії країн-учасниць БРІКС у фінансовій сфері. При цьому було досягнуто конкретних домовленостей про координацію дій сторін у справі реалізації спільних інвестиційних проектів, проведенні податкової політики та здійсненні бухгалтерського і аудиторського контролю.

Зустріч міністрів фінансів та глав центральних банків країн БРІКС, Шанхай, 19 червня ц. р.

3.3. Питання безпеки та силові структури

Заходи Північної Кореї з реалізації її ракетно-ядерної програми вкотре загострюють ситуацію в АТР. Минулого тижня КНДР провела тестове випробування нового двигуна для ракети-носія дальньої дії. Згідно з оцінками експертів, після відповідної доробки на його базі може бути створений двигун для міжконтинентальної балістичної ракети. Крім того, за даними американської космічної розвідки, КНДР готується до нових ядерних випробувань.

 

За таких обставин, 21 червня ц. р. президент США Д. Трамп продовжив санкції проти КНДР ще на один рік (були введені у 2008 році та пролонгувались і розширювались у 2010, 2011, 2015 та 2016 роках). Коментуючи дане питання, Державний департамент США визначив дії Північної Кореї з розробки ракетно-ядерної зброї як «надзвичайну загрозу національній безпеці, зовнішній політиці та економіці Сполучених Штатів Америки».

Президент Республіки Корея Мун Чже Ін спостерігає за пуском балістичної ракети «Hyunmoo-2», 23 червня

З огляду на дії КНДР у ракетно-ядерній сфері, свої розробки нових ракетних систем ведуть й інші країни АТР, що підвищує рівень військових загроз в регіоні. Так, 23 червня ц. р. у Південній Кореї було виконано черговий (четвертий протягом року) пуск балістичної ракети середньої дальності «Hyunmoo-2» національної розробки. За пуском спостерігав новий президент Республіки Корея Мун Чже Ін, який високо оцінив ракетну систему. За його словами, взяття на озброєння ракети «Hyunmoo-2» дозволить закріпити перевагу військового потенціалу Південної Кореї над КНДР. Ракета має дальність польоту 800 км, а якщо вона поступить на озброєння, то доповнить американську систему ПРО THAAD у Південній Кореї.

 

Корпус першого важкого есмінця КРЗ проекту 055 ВМС НВАК

На цьому фоні Китай нарощує бойовий потенціал ВМС НВАК, які дістають новий рівень якості. Зокрема, реалізується програма розробки, будівництва та прийняття на озброєння есмінців з керованою ракетною зброєю (КРЗ). Так, в Шанхаї на верфі «Цзяннань Чансін» Китайської національної суднобудівної корпорації (CSSC) зібраний корпус першого важкого есмінця КРЗ проекту 055. Крім того, на верфі ведеться будівництво ще двох корпусів таких кораблів, а четвертий корпус будується на верфі в Даляні. Всього буде збудовано 12 кораблів. Перший з них планується ввести до бойового складу ВМС НВАК у 2018 році.

Основним озброєнням есмінців КРЗ проекту 055 є зенітні ракети «Червоний прапор-19 та -26», крилаті ракети «Довгий меч-10» та протикорабельні ракети «Інцзі-12, -18, -83». Керує ракетним озброєнням єдина автоматизована система за даними РЛС з фазованою антенною решіткою. У такий спосіб есмінці зможуть виконувати функції протиракетної та протиповітряної оборони, а також завдавати ракетні удари по наземним та надводним цілям. Довжина корабля 183 м, ширина — 22 м, водотоннажність — 12 тис тон, максимальна швидкість — 32 вузли, дальність плавання — 7 тис миль, екіпаж — 310 осіб.

Військове командування КНР приділяє посилену увагу підвищенню здатності ВМС НВАК до виконання завдань за призначенням, а також з військово-морської присутності Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 25 червня ц. р. у Східно-Китайському морі розпочалися навчання загону бойових кораблів (ЗБК) ВМС НВАК на чолі з авіаносцем «Ляонін». До ЗБК входять також ракетні есмінці «Цзінань» та «Іньчуань» та ракетний фрегат «Яньтай».

 

3.4. Наука та технології

Завдяки послідовним діям КНР, її авіаційна та космічна галузі впевнено виходять на провідні місця у світі. На Паризькому авіасалоні в Ле-Бурже були представлені зразки продукції більш ніж десятьох китайських підприємств. Зокрема, це макет малопомітного багатоцільового винищувача п’ятого покоління J-31, передовий навчальний літак L15, безпілотні літаки серії «Wing Loong», військово-транспортні літаки Y-9, а також макети ракет-носіїв «Чанчжен-3Б», «Чанчжен-2Г», «Чанчжен-5» та «Чанчжен-11», платформи для супутникового зв’язку та супутникового зондування серії «Дунфанхун», багаторазові космічні апарати.

Китайські розробки на авіасалоні в Ле-Бурже

КНР поступово перебирає на себе провідні позиції в галузі розробки та виробництва обчислювальної техніки. За міжнародним рейтингом «Топ-500», який був оприлюднений 19 червня ц. р., список знову очолили два китайських комп’ютери «Sunway TaihuLight» та «Tianhe-2». За швидкістю обчислювальних операцій китайські комп’ютери майже вдвічі перевершують найсучасніші комп’ютерні системи інших країн, у т. ч. США.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва КНР та України

Географічне положення України на перетині транспортних комунікацій Західна Європа — Азія та Північна Європа — Близький Схід робить її одним із вагомих потенційних учасників китайської ініціативи «Пояс і шлях». У цьому зв’язку важливе значення матиме ІІ Український форум «Шовкового шляху», який запланований на листопад 2017 року у Києві. На заході передбачається обговорення спільних китайсько-українських проектів у сферах торгівлі, розвитку інфраструктури та сучасних технологій.

Підставу для участі України у «Поясі і шляху» надає вже набутий досвід співробітництва між Україною та КНР у згаданих сферах. Зокрема, в рамках авіасалону в Ле-Бурже був підписаний контракт на постачання українською компанією «Мотор Січ» авіаційних двигунів Аі-25ТЛК для встановлення на китайських літаках К-8G виробництва компанії China National Aero-Technology Import&Export Corporation (CATIC). Також було попередньо обговорено питання щодо поставки КНР 50 літаків Ан-178.

Українська продукція на авіасалоні в Ле-Бурже

20 червня ц. р. між Україною та Китаєм було досягнуто домовленості про створення спеціального органу з обслуговування українсько-китайської торгівлі, що розташується у м. Чунцін і буде координувати питання доставки української сільськогосподарської продукції у південно-західний регіон КНР для подальшого розподілу по торговельним точкам на всій території Китаю. За домовленостями, Китай надав згоду на ввезення молочної продукції ще дев’ятьох українських підприємств.