На фоні візиту В. Путіна до КНР для участі у саміті глав держав членів БРІКС показовою подією в Росії стали масові несанкціоновані мітинги мусульман 4 вересня ц. р. у Москві (декілька тисяч осіб) та столиці Чечні (1,1 млн осіб) проти утисків мусульманського населення М’янми. В ході мітингу з боку лідера Чечні Р. Кадирова лунали відкриті погрози Москві виступити проти неї у випадку її підтримки уряду М’янми.
Чим же відрізняються дії уряду М’янми проти мусульманських екстремістів в країні (наприкінці серпня ц. р. здійснили серію нападів на поліцейські дільниці та військову базу в М’янмі, в результаті чого загинули близько 60 військовослужбовців) від таких же дій Росії, в т. ч. за підтримки Р. Кадирова та його збройних формувань, проти ісламістів в Сирії? Нічим. Хіба що більшою кількістю жертв серед цивільного населення внаслідок повітряних ударів російських літаків по мирним населеним пунктам на сирійській території.
Так чому ж події в М’янмі викликали таку реакцію в Чечні та особисто Р. Кадирова? Відповідь на це питання досить проста. По суті, акції протестів у Москві та Грозному, які були організовані лідером Чечні під приводом переслідувань мусульман у М’янмі, є відвертим викликом В. Путіну в умовах загострення суперечностей у правлячій верхівці Росії в результаті західних санкцій. Протягом останнього часу дана проблема набула особливо гострого характеру внаслідок введення США нового пакету санкцій проти РФ, які безпосередньо зачіпають всіх представників політико-економічних кіл Росії, причетних до збройної агресії Москви проти України, військових злочинів у Сирії та підтримки ракетно-ядерних програм Ірану.
За таких умов Р. Кадиров переконливо продемонстрував, що може трапитись в Росії у випадку спроб Кремля усунути його від влади, як це вже було зроблено з губернаторами ряду інших російських регіонів. Все це і є одним із головних наслідків західних санкцій проти Росії, які вже створили пряму загрозу режиму В. Путіна.
