НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (28.08–03.09.2017)

 

І. Китай та Україна в контексті 26-ї річниці Незалежності Української Держави

Розвиток зв’язків між КНР та Україною засвідчує становлення стратегічного партнерства двох країн, яке набуває все більш тісного характеру.

Даний факт був констатований Головою КНР Сі Цзіньпіном у вітанні Президенту України П. Порошенку з нагоди 26-ї річниці Незалежності України. За словами лідера Китаю, протягом останніх років китайсько-українські відносини стратегічного партнерства зберігають стабільний розвиток, а співробітництво між двома країнами досягло конкретних позитивних результатів.

При цьому Сі Цзіньпін окремо відмітив важливе значення та результативність зустрічі лідерів КНР і України на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі 17–20 січня ц. р., яка надала додаткового імпульсу для зміцнення двосторонніх відносин. Посилаючись на результати переговорів, Голова КНР висловив готовність сприяти подальшому посиленню політичної взаємодовіри, а також зміцненню традиційної дружби для просування співробітництва у всіх сферах та досягнення нових результатів.

 

Сприятливе підґрунтя для реалізації таких планів створює взаємна зацікавленість сторін у реалізації спільних проектів в галузях торгівлі, сільського господарства, науки та техніки, транспортної інфраструктури (модернізації морських портів, розвитку річкових перевезень, будівництва бетонних автодоріг) та енергетики.

Так, на сьогоднішній день Китай є одним із найбільших торгівельних партнерів України. Зокрема, у 2016–2017 роках імпорт товарів з КНР становив близько 12 % загального експорту в Україну. За 6 місяців поточного року Україною було імпортовано близько 700 тис. тонн китайських товарів на загальну суму понад 2 млрд дол. США. При цьому у порівнянні з 2016 роком обсяги імпорту збільшились по вазі на 19 % та по вартості на 25 %. В свою чергу, протягом першого півріччя 2017 року Україна експортувала до КНР лише сільськогосподарської продукції на суму 435 млн дол. США.

Основними статтями українського експорту до Китаю є: руди, шлаки і зола — 32,5 %; зернові культури — 29,9 %; жири та олії тваринного або рослинного походження — 26 %; деревина і вироби з деревини — 2,6 %; реактори ядерні, котли, машини — 2,5 %.

Основу імпорту з Китаю складають: електричні машини — 22,5 %; енергетичне устаткування — 17,1 %; пластмаси, полімерні матеріали — 6,1 %; чорні метали — 4,4 %; органічні хімічні сполуки — 3,7 %; взуття — 3,5 %; вироби з чорних металів — 3 %.

Водночас за станом на липень 2017 року загальний обсяг китайських інвестицій в аграрно-промисловий комплекс України, енергетику та інші галузі досяг 7 млрд дол. США. Зазначені кошти спрямовуються на розвиток: підприємств сільського, лісового та рибного господарства України — 39,6 %; промисловості — 19,4 %; оптової та роздрібної торгівллі — 14 %; ремонт автотранспортних засобів — 11,2 %; транспортної та поштової діяльності — 11 %. Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю становить близько 1,5 млн дол. США і в основному вони спрямовуються у промилосвість та торговельні підприємства КНР.

Найбільшими інвестиційними проектами КНР в Україні є спорудження сонячних електростанцій, будівництво в Миколаївському торговому порту перевантажувального комплексу зернових та олійних культур потужністю 2,5 млн тонн, а також розвиток виробничих потужностей українського підприємства «Мотор Січ».

Важливим напрямом розвитку співробітництва між КНР та Україною є реалізація спільних проектів зі створення технопарків на українській території. Зокрема, розглядається питання щодо створення такого парку у м. Суми, за участі Інституту ядерної енергії Китаю (NPIC) та українського Інституту прикладної фізики, який має стати дієвим майданчиком для поглиблення взаємодії українських і китайських науковців та промисловців.

Крім того, Україна має важливе значення для КНР як один із ключових транспортних вузлів в Європі. З огляду на це Китай має високий рівень зацікавленості у підключенні України до китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка передбачає створення єдиного транспортно-енергетичного коридору від Європи до Азіатсько-Тихоокеанського регіону. За поглядами китайських експертів, основними перевагами України у співробітництві з КНР у рамках концепції «Пояс і шлях» є географічне положення країни та зручна транспортна система (сухопутна, повітряна та морська), можливості української та китайської економік доповнити одна одну, а також взаємний культурний інтерес.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР продовжує заходи з просування стратегічної ініціативи «Пояс і шлях». 3 вересня 2017 року у Кракові (Польща) був проведений міжнародний симпозіум на тему «Синергетичний ефект співробітництва Китаю та Європи: ініціатива «Пояс і шлях» та механізми співробітництва між КНР та країнами Центрально-Східної Європи». Симпозіум був організований Інститутом Конфуція у Кракові, а у його роботі взяли участь більше 30 вчених з різних країн, у т. ч. Китаю, країн ЦСЄ, Великої Британії, Бельгії та Австралії. Учасники заходу обговорили шляхи поглиблення взаємодії в рамках реалізації ініціативи «Пояс і шлях».

Водночас у китайському місті Чанчунь відбувся 9-й форум високого рівня по співробітництву в Північно-Східній Азії. У ході форуму була відзначена важливість Північно-Східної Азії як одного із напрямів розвитку «Поясу і шляху», що сприятиме розширенню торговельно-економічного співробітництва в регіоні. Зокрема, одним із таких напрямів було названо створення економічного коридору Китай-Монголія-Росія.

Успіхи КНР у реалізації стратегічної ініціативи «Пояс і шлях» посилюють увагу до неї з боку провідних країн світу. Так, 29 серпня ц. р. у ході брифінгу для ЗМІ представниками лондонського Сіті була висловлена зацікавленість в участі у проектах «Поясу і шляху». Насамперед, у цьому зв’язку була відмічена фінансова сфера, зокрема інтернаціоналізація юаня. Сприятливі можливості для реалізації таких планів створює діяльність у Лондоні переважної більшості британських та близько 250 транснаціональних банків.

Виходячи зі зростання міжнародної уваги до «Поясу і шляху», Китай розширює спектр проектів та програм, які реалізуються в його рамках. Зокрема, за ініціативою Державного управління у справах туризму КНР, планується розвиток морського та острівного туризму вздовж «Поясу і шляху», в т. ч. створення спеціального морського маршруту. За рахунок цього передбачається поглиблення співробітництва між країнами-учасницями китайської ініціативи в туристичній сфері, а також збільшення масштабів туризму.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика

Ключове значення для КНР матиме 19-й з’їзд Комуністичної партії Китаю (КПК), який планується в жовтні цього року. Основні питання підготовки з’їзду були обговорені в ході засідання Політбюро ЦК КПК за участю Голови КНР, Генерального секретаря Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна 31 серпня ц. р. За словами Сі Цзіньпіна, з’їзд стане виключною подією та пройде у вирішальний період всебічного будівництва середнього класу в країні, а також розвитку соціалізму з китайською специфікою.

В ході з’їзду будуть узагальнені досягнення країни за останні п’ять років, проаналізовані тенденції у розвитку міжнародної та внутрішньої ситуації, а також визначені програма дій КПК та основні напрями курсу країни на подальшу перспективу. В цьому плані головна увага керівництва КПК та китайського уряду буде приділена забезпеченню стабільного економічного росту країни та підвищенню рівня життя населення, а також посиленню безпеки Китаю та стабільності в регіоні.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Незважаючи на певні проблеми, економіка КНР продовжує демонструвати позитивну динаміку розвитку. Так, в липні поточного року експорт Китаю зріс на 11,2 %, а імпорт — на 14,7 %. За підсумками перших семи місяців 2017 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі КНР склав 2,34 трлн дол. США (з приростом 18,5 %). За цей період обсяг торгівлі Китаю з ЄС, як найкрупнішим торговельним партнером КНР, зріс на 17,1 % (до 353 млрд дол. США), зі США — на 20,6 %, з країнами АСЕАН — на 20,9 %, з Японією — на 16,9 %.

Водночас збільшуються обсяги золотовалютних резервів КНР. За даними Центрального банку Китаю, на кінець липня цього року даний показник становив 3,081 трлн дол. США, що на 23,93 млрд дол. США більше, ніж на кінець червня поточного року. Причиною такої тенденції називається стабілізація ситуації з трансграничним рухом капіталів, а саме — зменшення відтоку коштів із Китаю.

Стабільний ріст економіки КНР сприяє підвищенню конкурентних можливостей країни на світовому ринку. За оцінкою «Щорічника зі світової конкурентоздатності-2017» Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD, Лозанна, Швейцарія), за даним показником Китай займає 18-те місце серед 63-х світових економік. У минулому році Китай знаходився на 25-му місці. Рейтинг визначається за чотирма основними показниками, а саме: стан економіки, ефективність уряду, стан ділового середовища та стан інфраструктури. Китай зайняв друге місце за станом економіки та лідируючі позиції за такими критеріями як зайнятість населення та ринок праці.

З урахуванням наведених обставин КНР продовжує заходи з посилення конкурентоспроможності країни. Згідно з рішенням Державної ради КНР планується активізувати процес проведення реформ для підтримки інновацій шляхом усунення бар’єрів для інноваційного підприємництва. В цьому плані передбачається використання досвіду реалізації програми із залучення іноземних спеціалістів до роботи в Китаї (була випробувана у восьми провінціях країни).

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація в АТР набуває чергового загострення, що пов’язано з проведенням Північною Кореєю чергової серії ракетно-ядерних випробувань. Так, 26 серпня ц. р. у КНДР були запущені три ракети ближнього радіусу дії, які впали у Японському морі. Як мінімум, дві з них пролетіли 250 км. Крім того, 28 серпня ц. р. був здійснений пуск балістичної ракети середньої дальності «Хвасон-12», яка вперше пролетіла над японським островом Хоккайдо (на висоті близько 550 км) та впала у Тихий океан на відстані 2,7 тис. км від місця старту. Водночас 3 вересня ц. р. у КНДР був проведений підземний підрив водневої бомби (за іншими даним — посиленої ядерної), що мав найбільш потужний характер з часу створення Пхеньяном ядерної зброї.

Все це супроводжуються новими погрозами керівництва Північної Кореї на адресу США та їх союзників в АТР. За заявою лідера КНДР Кім Чен Ина, нові ракетні пуски є «…підготовкою до атаки на американський острів Гуам». При цьому він висловив наміри Пхеньяну продовжити ракетно-ядерні випробування, незважаючи на зовнішній тиск, у т. ч. з боку США та ООН, а також віддав наказ збільшити виробництво ракетних двигунів та боєголовок.

Дії Північної Кореї викликали різко негативну реакцію США, Японії та Південної Кореї (Республіка Корея, РК), а також були засуджені іншими країнами світу. Так, коментуючи зазначене питання, президент США Д. Трамп відмітив готовність США до застосування «…усіх варіантів відповіді на ракетну загрозу з боку КНДР». Водночас Д. Трамп не виключив можливості припинення США торгівлі зі всіма країнами, які підтримують ділові стосунки з Північною Кореєю. Позиція США стосовно КНДР була повністю підтримана Європейським Союзом.

Наміри надати жорстку відповідь КНДР висловив також уряд Республіки Корея. Зокрема, за словами міністра оборони Південної Кореї Сон Ен Му, такою відповіддю може стати розгортання на території РК стратегічних оборонних засобів США. Дане питання обговорюється на рівні військових відомств США та Південної Кореї.

Крім того, США та їх союзники продовжують заходи з демонстрації сили перед Північною Кореєю. Зокрема, на минулому тижні в ході спільних навчань ВМС та ВПС США і Південної Кореї на полігоні поблизу кордону з КНДР було скинуто вісім бомб Mark 84 потужністю близько 900 кг. У свою чергу в Японії були проведенні навчання з протиракетної оборони.

Довідково: Бомба Mark 84 — найкрупніша із серії авіабомб типу Mark з системами лазерного та оптоелектронного наведення, яка спроможна пробити 380 мм метала або 3,3 м бетону. В червні 1981 року в ході операції «Опера» (також відомої як операція ізраїльських ВПС «Вавілон») була успішно використана для знищення ядерного реактора «Осірак» французького виробництва на території Іраку.

На офіційному рівні проведення ракетних випробувань Північною Кореєю було засуджено також і Росією. За заявою МЗС РФ, «…чергове демонстративне нехтування КНДР вимогами резолюцій РБ ООН та нормами міжнародного права заслуговує самого рішучого осуду та може мати серйозні наслідки для Пхеньяну».

Разом з тим Росія продовжує військові провокації в АТР. Зокрема, на минулому тижні на фоні навчань США та Південної Кореї два російських літаки дальньої (стратегічної) авіації Ту-95МС здійснили проліт над акваторією Японського, Жовтого та Східнокитайського морів з наближенням до Корейського півострова. Для супроводження російських літаків були підняті в повітря винищувачі ВПС Японії та Південної Кореї.

4 вересня ц. р. ситуація довкола КНДР була обговорена в ході екстреного засідання РБ ООН. Члени Ради Безпеки засудили ядерні випробування КНДР та закликали Пхеньян припинити реалізацію його ракетно-ядерної програми.

 

У наведеній ситуації Пекін продовжує закликати всі сторони зберігати стриманість та спільно вирішувати проблему Корейського півострова мирним шляхом. В той же час КНР посилює тиск на Північну Корею з питань її ракетно-ядерної програми. Так, Міністерство закордонних справ Китаю виступило з рішучим протестом з приводу проведення КНДР нових ядерних випробувань. Крім того, уряд Китаю ввів заборону на відкриття китайськими підприємцями будь-яких бізнес-проектів з КНДР.

 

3.4. Наука та технології

Виходячи зі стрімкого розвитку науково-технічного потенціалу КНР, керівництво країни докладає зусиль з підвищення її ролі як світового інноваційного центру штучного інтелекту (ШІ). Так, Державна рада Китаю оприлюднила «Програму розробки та розвитку штучного інтелекту нового покоління». Згідно з документом, до 2020 року розвиток технологій та масштаби використання ШІ в КНР планується довести до світового рівня. При цьому обсяг індустрії ШІ становитиме близько 22,3 млрд дол. США, а супутніх галузей — 148,7 млрд дол. США.

У подальшому — до 2025 року передбачається здійснити якісний прорив у сфері фундаментальних теорій розробки штучного інтелекту. ШІ стане головною рушійною силою для модернізації промисловості та економічної трансформації. В цей же період обсяг інвестицій в дану сферу складе близько 60 млрд дол. США, а до 2030 року КНР планує стати провідним світовим інноваційним центром технологій ШІ.

В рамках практичної реалізації даного плану Державна рада КНР визначила декілька пріоритетних напрямів подальшої розробки штучного інтелекту, в т. ч.: створення відкритої та комплексної науково-технічної системи ШІ; побудова високоякісної та високоефективної «розумної» економіки; розвиток зручного для всіх «розумного суспільства» та ефективних «розумних» послуг; комплексне втілення ШІ у цивільну і військову сфери; створення високоефективної «розумної» інфраструктури та прискорення розвитку мережі Інтернет і супутніх обчислювальних технологій.

 

Водночас одним із пріоритетних напрямів діяльності керівництва КНР у науково-технічній сфері залишається створення нових транспортних засобів. Так, у Китаї завершується випробування потягу нового покоління на магнітній подушці. Потяг розроблено китайською компанією «CRRC Dalian» та Південно-Західним університетом «Цзяотун». Він розрахований на максимальну швидкість 160 км/год. та має високі динамічні якості. До 2020 року у КНР планується відкрити п’ять ліній потягів на магнітній подушці середньої та малої швидкості. На сьогодні відповідна інфраструктура створюється в Пекіні, Тяньцзіні (Північний Китай) та Ухані (Центральний Китай).