Огляд подій (11.09–17.09.2017)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
Стратегічною метою КНР є зміцнення китайських позицій у світі шляхом підтримки процесів світової глобалізації. За заявою Постійного представника КНР при ООН Лю Цзеі на церемонії відкриття 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН 12 вересня ц. р., сприятливі передумови для розвитку таких процесів створила резолюція попередньої сесії ГА ООН щодо підвищення ролі Організації Об’єднаних Націй у глобальному економічному управлінні. Резолюція була розроблена за активної участі Китаю і передбачає поглиблення взаємодії країн-членів ООН у забезпеченні стабільного росту світової економіки та протидії глобальним викликам. За рахунок цього передбачається побудова більш справедливого та раціонального світу із забезпеченням взаємної вигоди і інтересів. За словами Лю Цзеі, китайська сторона має намір об’єднати зусилля з іншими країнами та міжнародними організаціями у реалізації зазначених планів на користь всього людства.
Одним із напрямів таких дій КНР є поглиблення взаємодії зі світовими фінансово-економічними інституціями у форматі «1+6», а саме: Всесвітнім банком, Міжнародним валютним фондом, Всесвітньою торговельною організацією, Міжнародною організацією праці, Організацією економічного співробітництва та розвитку, а також Радою з фінансової стабільності. Так, 12 вересня ц. р. у Пекіні був проведений 2-й «круглий стіл» у форматі «1+6» за участю прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна та керівників згаданих організацій. Обговорювались актуальні питання розвитку китайської економіки та її впливу на світові економічні процеси.
Під час розгляду зазначених питань була відмічена важливість дій КНР зі сприяння відкритості світових ринків та розширенню торговельно-економічного співробітництва на світовому і регіональну рівнях, що сприяє відновленню позитивної динаміки глобального економічного росту. З огляду на це, керівники міжнародних фінансово-економічних інституцій надали позитивну оцінку економічній політиці Китаю та висловили готовність надати допомогу в її реалізації.
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів
Керівництво КНР продовжує послідовні заходи з реалізації концепції «Пояс і шлях +». На минулому тижні у м. Наньнін (адміністративний центр Гуансі-Чжуанського автономного округу, південний Китай) була проведена 14-а виставка Китай-АСЕАН на тему співробітництва між Китаєм, членами АСЕАН та країнами вздовж «Поясу і шляху». У виставці брали участь близько 3 тис. компаній за різними профілями діяльності. В рамках заходу було проведено 36 форумів, присвячених поглибленню взаємодії між Китаєм та країнами АСЕАН у виробничих галузях, транспорті, охороні довколишнього середовища, культурі та туризму.
У ході виставки віце-прем’єр Державної ради КНР Чжан Гаолі відмітив значні успіхи, які були досягнуті у розвитку співробітництва Китаю та АСЕАН. Так, з 1991 по 2016 роки обсяг двосторонньої торгівлі зріс у 56 разів, а об’єм взаємних інвестицій збільшився майже в 355 разів. На сьогодні Китай є найкрупнішим торговельним партнером АСЕАН, а організація є третім за величиною партнером КНР. З урахуванням цього зміцнення відносин між КНР та АСЕАН було названо вагомим внеском у побудову «Поясу і шляху».
Крім того, тривають заходи КНР з інтеграції інформаційних просторів вздовж «Поясу і шляху». 10 вересня ц. р. у грецькому місті Салоніки відбувся Форум керівників інформаційних агентств країн-учасниць китайської ініціативи. Під час форуму були оприлюднені основні напрями інформаційної стратегії КНР у зоні «Поясу і шляху», які включають поглиблення контактів між ЗМІ Китаю та мас-медіа інших учасників проекту, поширення китайської інформаційної продукції в країнах-партнерах, а також створення спільного інформаційного простору. За результатами зустрічі прийнята декларація щодо подальшого зміцнення взаємодії між інформаційними агентствами в рамках «Поясу і шляху».
Стратегічна ініціатива КНР знаходить широку підтримку з боку провідних міжнародних фінансових інституцій світового рівня. За словами президента Світового банку Джима Йонг Кіма, банк виділив на реалізацію інфраструктурних проектів «Поясу і шляху» 8 млрд дол. США. Зазначене має стати каталізатором інфраструктурних інвестицій і сприяти розвитку транспортних комунікацій між Європою та АТР.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
Одним із основних напрямів зовнішньої політики КНР залишається просування ідей побудови «нового світу» як форми розширення сфери китайського впливу. 13 вересня ц. р., за ініціативою Китаю, у рамках роботи 36-ї сесії Ради з прав людини ООН у Женеві відбулось засідання на тему «Створення суспільства з єдиною долею для всього людства та реалізація права на розвиток». Захід був організований Китайською спілкою з вивчення прав людини (CSHRS) та Кроскультурним центром з прав людини Амстердамського вільного університету. У засіданні взяли участь представники близько 50 урядових делегацій і неурядових організацій та ЗМІ, у т. ч. з Росії, Куби, ПАР, М’янми, Сінгапуру, Індонезії і інших країн.
У ході зустрічі член Китайської спілки з вивчення прав людини, директор Центра по вивченню прав людини Шаньдунського університету Ці Яньпін висловився за необхідність переосмислення всієї сучасної цивілізаційної системи на основі ідеї побудови «нового суспільства з єдиною долею для всього людства». Головним змістом такої ідеї було названо встановлення міжнародних відносин нового типу, які мають характеризуватися співробітництвом та взаємним виграшем в економічній, безпековій та гуманітарній сферах. Крім того, була відмічена принципова важливість безумовного дотримання принципів поваги прав людини, невтручання у внутрішні справи інших країн, паритету прав та обов’язків, а також прийняття до уваги політичних, економічних та соціальних особливостей різних держав.
Триває розвиток співробітництва між Китаєм та США. 12 вересня ц. р. у Вашингтоні була проведена зустріч між членом Державної ради КНР Ян Цзечі та Державним секретарем США Р. Тіллерсоном. Сторони відмітили збереження тенденції позитивного розвитку китайсько-американських відносин, що відповідає спільним інтересам двох країн та загалом світової спільноти. При цьому була висловлена готовність продовжити реалізацію домовленостей між Головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом США Д. Трампом. Виходячи із зазначеного Ян Цзечі та Р. Тіллерсон досягли згоди щодо продовження роботи зі зміцнення китайсько-американських зв’язків на всіх рівнях та у різних сферах. Крім того, було наголошено на необхідності взаємної поваги інтересів один одного, а також поглиблення взаємодії у вирішенні двосторонніх суперечностей та міжнародних проблем світового і регіонального рівнів.
Крім того, 17 вересня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч Ян Цзечі з міністром закордонних справ ФРН З. Габріелем. Обговорювалося питання сприяння Німеччиною у переговорах між Китаєм та ЄС щодо підписання інвестиційної угоди, а також поглибленню співробітництва сторін в інших сферах.
15–17 вересня ц. р. відбувся візит міністра закордонних справ КНР Вана І до країн Центральної Америки, а саме: Коста-Ріки та Панами. В ході переговорів з представниками керівництва згаданих країн розглядались можливості поглиблення їх співробітництва з Китаєм та його партнерами в рамках проектів «Поясу і шляху». Серед основних напрямів такого співробітництва були названі: розвиток інфраструктури (в т. ч. будівництво портів, залізних та автомобільних доріг), торгівля, використання нових джерел енергії, захист безпеки і стабільності, гуманітарні обміни, а також регіональна взаємодія.
Разом з тим, за оцінками експертів, головний інтерес КНР становить можливість більш широкого залучення країн Центральної Америки до реалізації плану створення альтернативного транспортного коридору з Атлантичного до Тихого океану.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
За даними статистичних органів КНР, показники серпня цього року засвідчують продовження стабільного розвитку економіки країни. Так, промислове виробництво зросло на 0,46 % у місячному та 6 % у річному вимірах. Більш високі темпи росту показала сфера послуг: індекс виробничого сектору у цій сфері зріс на 8,3 % у річному вимірі, що на 0,9 % вище темпів росту, зафіксованих у серпні минулого року. У свою чергу, обсяг роздрібної торгівлі споживчими товарами у КНР зріс у місячному вимірі на 0,76 %, а у річному — на 10,1 %.
Разом з тим набули певного зниження темпи росту інвестицій в основні виробничі фонди при загальному покращенні всієї інвестиційної структури. В січні–серпні поточного року збільшення обсягів інвестицій склало 7,8 %, проти 8,3 % за аналогічний період минулого року. Зокрема, обсяг приватних інвестицій продемонстрував ріст у 6,4 %, обсяг інвестування у високотехнологічне виробництво зріс на 19,5 %, а у сферу нерухомості — на 7,9 %.
За перші 8 місяців 2017 року у КНР було створено близько 20,4 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 10 % більше ніж за аналогічний період 2016 року.
Водночас протягом першого півріччя ц. р. внесок сектора послуг в ріст ВВП країни склав 54,1 %. В даному секторі було створено на 50 % більше робочих місць, ніж у промисловості. За оцінками китайських експертів, споживання вже стало основною рушійною силою економічного розвитку КНР, а його внесок у зростання економіки країни з початку 2017 року збільшився до 63,4 %. Саме завдяки даному чиннику китайська економіка зберігає стабільність. Все це називається свідченням переходу китайської економіки від моделі росту, зорієнтованого на експорт і інвестиції, до моделі розвитку на основі внутрішнього споживання при збереженні досягнутих рівнів інвестицій та експорту.
3.3. Питання безпеки та силові структури
12 вересня ц. р. Рада Безпеки ООН ухвалила новий пакет санкцій проти КНДР у зв’язку з проведенням нею чергових ядерних випробувань на початку вересня поточного року. Нові санкції включають заборону на імпорт Північною Кореєю газоконденсатних рідин та конденсату, експорт нею текстильних виробів, а також працевлаштування громадян КНДР в інших країнах. Обмежується також можливість імпорту Північною Кореєю нафтопродуктів до 2 млн барелів за рік. Разом з тим, була відхилена пропозиція США стосовно повної заборони імпорту нафти Північною Кореєю та замороження міжнародних активів членів уряду країни і її лідера Кім Чен Ина. 14–15 вересня ц. р. додаткові санкції проти Північної Кореї були введені також Європейським Союзом.
Незважаючи на посилення зовнішнього тиску, керівництво КНДР відмовляється припинити реалізацію своєї ракетно-ядерної програми. За заявою Міністерства закордонних справ цієї країни, у відповідь на нові санкції «…КНДР подвоїть зусилля для зміцнення свого потенціалу та забезпечення безпеки шляхом встановлення рівноваги зі США». Зазначені наміри були підтверджені особисто лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, який висловив плани Пхеньяну створити дієву ядерну зброю за будь-яких умов.
На підтвердження цього 15 вересня ц. р. КНДР здійснила черговий запуск балістичної ракети великої дальності «Хвасон-12». Пуск ракети був проведений з авіабази Сунан в районі Пхеньяну. Вона пролетіла над Японією та впала за 2 тис. км від острова Хоккайдо (загалом дальність польоту склала 3,5 тис. км). У цьому заході брали участь представники керівництва країни та командування стратегічних військ Корейської народної армії, а також вчені та фахівці ракетної галузі.
Дії Північної Кореї викликали чергову хвилю негативної реакції у світі. Так, 17 вересня представник США в ООН Н. Хейлі відкрито наголосила на можливості «…знищення Північної Кореї у випадку, якщо вона буде продовжувати свою безвідповідальну поведінку». За її словами, Вашингтон бажає мирного вирішення ситуації довкола Корейського півострова, однак у випадку провалу таких намірів, відповідальність за вирішення проблеми перейде до оборонного відомства США. Можливість застосування військової сили проти Північної Кореї була висловлена також радником президента США з питань національної безпеки Г. МакМастером.
Позиція США була підтверджена керівництвом Північноатлантичного союзу. За заявою Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, «…черговий ракетний запуск КНДР є загрозою всій міжнародній безпеці та вимагає глобальної відповіді».
Жорсткі заяви з приводу ракетних пусків КНДР були зроблені керівництвом Японії та Південної Кореї (Республіка Корея; РК). Так, уряди двох країн висловили наміри здійснити спільний тиск на Пхеньян «небувалого до цього часу рівня». Одним із заходів такого тиску стали показові ракетні пуски, які були здійснені Південною Кореєю 15 вересня ц. р. Відразу ж після запуску балістичної ракети КНДР, з полігону ЗС РК поблизу міжкорейського кордону були пущені дві ракети «Хенму-2» малої дальності в напрямку Японського моря. Дальність польоту становила 250 км, що дорівнює дальності від полігону до північно-корейської авіабази Сунан.
З огляду на чергове ускладнення ситуації в АТР, у жовтні ц. р. в районі Корейського півострова плануються нові спільні військові навчання США та Південної Кореї, за участю авіаносної ударної групи американських ВМС та літаків стратегічної авіації.
На цьому фоні КНР зберігає попередню позицію стосовно Північної Кореї. Так, Міністерство закордонних справ Китаю засудило ракетні пуски КНДР та закликало всі зацікавлені сторони виконувати резолюції РБ ООН стосовно Північної Кореї. Разом з тим, було наголошено на необхідності мирного врегулювання існуючих проблем. Водночас зовнішньополітичне відомство Китаю висловило негативне ставлення до підвищення військової активності США, Південної Кореї та Японії, а також їх заходів з демонстрації сили перед КНДР.
15 вересня ц. р., на вимогу США та Японії, було проведено екстрене засідання РБ ООН для надання оцінки діям КНДР з проведення чергових ракетних випробувань. Члени Ради Безпеки ООН висловились за необхідність продовження міжнародних зусиль щодо здійснення тиску на Пхеньян з питання його ракетно-ядерної програми, а також виступили за збереження миру в АТР.
3.4. Наука та технології
Одним із важливих напрямів розвитку космічних технологій у КНР є створення національної системи супутникової навігації. За підсумками 2016 року сукупна вартість валової продукції китайської галузі супутникової навігації та геолокаційних послуг досягла 31 млрд дол. США, що на 22,1 % більше, ніж у 2015 році. У 2020 році даний показник буде збільшений до 35 млрд дол. США.
Згідно з планами уряду Китаю, у 2018 році навігаційна система «Бейдоу» має покрити всі країни та райони вздовж «Поясу і шляху». Крім того, Китай пропонує країнам-учасницям «Поясу і шляху» послуги космічного зв’язку, зондування земної поверхні, а також запуску космічних апаратів, будівництва наземних станцій та підготовки відповідних спеціалістів.
На сьогодні КНР має у своєму розпорядженні 17 комерційних супутників зв’язку та навігації, а загальна кількість ретрансляторів становить близько 300 одиниць. До кінця поточного року планується запустити ще чотири навігаційні супутники «Бейдоу-3», а у 2020 році система буде укомплектована повністю.
Крім того, Китай здійснює широке співробітництво з провідними країнами світу в сфері розробки, виробництва та експлуатації сучасної авіаційної техніки. 14 вересня ц. р. у китайському місті Тяньцзінь розпочала роботу 4-а Китайська міжнародна виставка вертолітної техніки. У заході беруть участь понад 400 компаній з 22 країн та регіонів світу, в т. ч. світові лідери з літакобудування: Airbus Helicopters, Bell Helicopter, Sikorsky, Leonardo, «Вертолеты России» та Китайська корпорація авіаційної промисловості (AVIC). На виставці представлені вертольоти різних модифікацій, двигуни, засоби авіоніки, тренажери та комплекси наземного обслуговування. Зокрема, AVIC вперше демонструється макет важкого вертольоту з українськими двигунами, який планується до випуску в КНР.
Значні зусилля докладаються також з розвитку автомобільної галузі країни на основі нових технічних принципів. Так, розглядається питання щодо припинення виробництва автомобілів на традиційному паливі та повного переходу на біопаливо, електрику і водень. Згідно з «Дорожньою картою по енергозбереженню та автомобільним технологіям на нових джерелах енергії», до 2020 року обсяг продажу автомобілів на таких джерелах має досягти 2,1 млн одиниць за рік, а коефіцієнт проникнення складе 7 %. До 2025 та 2030 років обсяги продаж становитимуть 5,25 млн та 15,2 млн машин, а коефіцієнт проникнення — 15 % та 40 %, відповідно.
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною
Головним напрямом інвестиційного співробітництва КНР з Україною залишається участь китайських компаній у реалізації інфраструктурних проектів на українській території.
11 вересня ц. р. китайська компанія China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) розпочала реалізацію другого проекту в українському порту «Південний» (Одеська обл.), який передбачає проведення реконструкції морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів. За рахунок цього глибина каналів та операційної зони порту буде доведена до 21 метра. Роботи триватимуть до кінця 2019 року.
Поряд з цим Китай демонструє значну увагу до наукової сфери України.
На минулому тижні делегація представників місцевих комітетів КПК та муніципальних органів китайського міста Ханчжоу (провінція Чжецзян, східний Китай) відвідала Київський політехнічний інститут (КПІ) ім. Сікорського. Обговорювались плани розширення співробітництва КПІ з науковими та освітніми закладами м. Ханчжоу з урахуванням досвіду вже наявних зв’язків інституту з відповідними китайськими установами (загалом реалізується понад 20 різних проектів).
За результатами переговорів був підписаний Меморандум про взаєморозуміння щодо поглиблення співпраці КПІ з китайською компанією Zhejiang Golden Egg Science and Technology Co., Ltd за рядом напрямків, у т. ч. освітньої, наукової та інноваційної діяльності, зокрема у питаннях комерціалізації наукових досліджень.
