НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (20.11–26.11.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Активна політика КНР з підтримки процесів зміцнення зв’язків між Європою та Азією підвищує роль країни як провідного центру євразійської інтеграції. В цьому зв’язку показовий характер мала 13-а нарада міністрів закордонних справ країн-учасниць Форуму «Азія-Європа» (ASEM) 20–21 листопада ц. р. у М’янмі. На заході, який проводився під девізом «Зміцнення партнерства заради миру та сталого розвитку», обговорювалися шляхи розширення співробітництва між азіатськими і європейськими партнерами для досягнення цілей стійкого розвитку, боротьби зі змінами клімату, забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки, ефективного управління водними ресурсами, а також скорочення розриву у рівні розвитку.

Учасники форуму підтвердили свої зобов’язання щодо зосередження спільних зусиль на забезпеченні миру, стабільності та процвітанні Азії та Європи. У наведеному контексті міністр закордонних справ КНР Ван І відмітив важливе значення китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка є дієвим інструментом поглиблення інтеграції між азіатськими та європейськими країнами в торговельно-економічній та інвестиційній сферах. За словами Вана І, сприятливі перспективи для цього створюють рішення ХІХ з’їзду КПК, які передбачають закріплення ролі Китаю як провідної держави світу, що надасть КНР значно більших можливостей для реалізації ідей створення єдиного торговельно-економічного та безпекового простору від Азіатсько-Тихоокеанського регіону до Європи. В рамках практичної реалізації згаданих планів у 2018 році передбачається проведення низки спільних заходів Китаю з країнами Євразії у різних сферах, у т. ч. з питань ядерної безпеки та освоєння природних ресурсів.

За результатами форуму була прийнята програма дій на період 2017–2019 років, а також заява головуючого щодо рішучості намірів членів ASEM здійснювати подальші кроки на шляху зміцнення партнерства між Азією та Європою.

13-а нарада міністрів закордонних справ країн-учасниць Форуму «Азія-Європа» у М’янмі, 20–21 листопада ц. р.

На полях наради відбувся ряд зустрічей Вана І з главами зовнішньополітичних відомств інших країн, у т. ч. Верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Ф. Могеріні, а також міністрами закордонних справ ФРН З. Габріелем, Люксембургу Ж. Ассельборном, Мальти К. Абелою, Норвегії І. Сіррейде, Сінгапуру В. Балакрішнаном, Камбоджі П. Сокхоном, Таїланду Д. Памудвінаєм. Розглядались питання розвитку двосторонніх відносин, взаємодії в різних міжнародних організаціях, а також підходи до вирішення регіональних проблем.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Країни-учасниці «Поясу і шляху» поглиблюють співробітництво в інвестиційній та промисловій сферах. 21–22 листопада ц. р. у Пекіні була проведена 9-а Китайська міжнародна ярмарка зовнішнього інвестиційного співробітництва та Міжнародний форум 2017 року по співробітництву в сфері виробничих потужностей. Організаторами заходів стали Китайська асоціація по розвитку підприємств за кордоном та Фінансова ліга мережі поставок «Поясу і шляху».

На виставці були представлені стенди понад 100 китайських та іноземних підприємств, організацій, а також посольств країн Європи, Африки, Азії, Північної Америки та Океанії. Була продемонстрована техніка і продукція китайського виробництва, в т. ч. Китайської національної ядерної корпорації (CNNC) та Китайської продовольчої корпорації (COFCO). Крім того, у ході міжнародного форуму був обговорений широкий спектр питань стосовно поглиблення кооперації країн-учасниць «Поясу і шляху» у машинобудівній галузі.

9-а Китайська міжнародна ярмарка зовнішнього інвестиційного співробітництва та Міжнародний форум 2017 року по співробітництву в сфері виробничих потужностей у Пекіні, 21–22 листопада ц. р.

Розвиток взаємодії в рамках «Поясу і шляху» обумовлює збільшення обсягів та розширення спектру поставок продовольчих товарів до КНР. Згідно з доповіддю Шанхайського центру комерційної інформації, протягом останніх років вагомим джерелом росту експорту країн-учасниць «Поясу і шляху» до Китаю стала харчова та сільськогосподарська продукція, зокрема масла тваринного та рослинного походження, фрукти, морепродукти і алкогольні напої. В цьому зв’язку серед основних партнерів КНР називаються країни АСЕАН, у т. ч. Індонезія, Малайзія, Таїланд та Філіппіни. Загалом на них приходиться 70 % торгівлі Китаю у згаданій сфері. Крім того, відмічаються високі темпи росту обсягів експорту продовольчих товарів до КНР із України та Росії.

 

Значна увага керівництва КНР приділяється науковому обґрунтуванню форм та методів розвитку співробітництва з економічними партнерами країни, що має підвищити його ефективність. 24 листопада ц. р. у Шанхайському університеті міжнародного бізнесу та економіки був заснований Центр досліджень «морського Шовкового шляху 21-го століття». Робота нової дослідницької структури має стимулювати та активізувати реалізацію проектів в галузях будівництва інфраструктури, міжнародної торгівлі, транскордонних інвестицій та водних перевезень. Центр буде надавати консультативні послуги відповідним регіонам Китаю та технічну підтримку в узгодженні різних ініціатив, пов’язаних з «морським Шовковим шляхом».

Економічний пояс Шовкового шляху та Морський Шовковий шлях 21-го століття

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

За оцінками міжнародних експертів, підвищення авторитету Китаю на світовій арені обумовлює зміну конфігурації глобального політичного простору. На сьогоднішній день КНР є потужною геополітичною силою, яка призводить до виникнення нової системи світового устрою.

Насамперед у наведеному контексті відмічається політика Китаю з підтримки процесів світової глобалізації, що сприяє поглибленню інтеграції різних країн та регіонів. У свою чергу, це створює підґрунтя для побудови спільного для всіх проквітаючого та безпечного світу з єдиною долею.

В зв’язку із зазначеним акцентується увага на стратегічній ініціативі КНР «Пояс і шлях», яка є головним інструментом Китаю з реалізації його геополітичних планів. Крім того, наводяться приклади активної участі КНР у різного роду міжнародних організаціях, у т. ч. ООН, БРІКС, ШОС, АТЕС та АСЕАН, що є міжнародними площадками для поширення китайського впливу у світі.

 

Одним із елементів такого підходу є розвиток взаємодії КНР з країнами Центрально-Східної Європи у форматі «16+1». Зокрема, 20 листопада ц. р. в Угорщині була проведена конференція аналітичних центрів «Китай-ЦСЄ» за участю вчених, політиків, представників дипломатичного корпусу та бізнесових кіл країн регіону. Обговорювались підсумки співробітництва у згаданому форматі, який був заснований у 2012 році.

Конференція аналітичних центрів «Китай-ЦСЄ» у Будапешті, Угорщина, 20 листопада ц. р.

За словами посла КНР в Угорщині Дуань Цзелуна, група «16+1» є важливою складовою та корисним доповненням китайсько-європейських відносин, а також має вагоме значення для поглиблення стосунків між Китаєм та Європейським Союзом. З огляду на це, посол КНР висловився за необхідність активізації діяльності в рамках «16+1» за всіма напрямами, в т. ч. у політичній, економічній, інвестиційній і гуманітарній сферах.

 

Посол КНР у Великобританії Лю Сяомін виступає у британському парламенті, Лондон, 21 листопада ц. р.

Виходячи з європейських інтересів КНР, досить показовий характер мають відносини Китаю з Великобританією на фоні її виходу з ЄС. Так, виступаючи у британському парламенті 21 листопада ц. р., посол КНР у Лондоні Лю Сяомін висловив наміри Пекіну продовжити активну взаємодію з Великобританією за будь-яких обставин. При цьому посол КНР відмітив спільність поглядів двох країн з широкого спектру питань, включаючи сприяння вільній торгівлі, підтримку економічної глобалізації та вдосконалення глобального економічного управління.

Збереження позитивних перспектив для зміцнення зв’язків між двома країнами після Brexit було підтверджено також секретарем Міністерства фінансів Великобританії з економічних питань С. Барклаєм. За його ствердженням Великобританія сподівається посилити співпрацю з Китаєм, що дозволить їй компенсувати економічні втрати після виходу з ЄС. У цьому плані британський політик відмітив позитивне значення китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка відкриває широке коло можливостей для об’єднання британсько-китайських зусиль у реалізації різного роду торговельно-економічних та інвестиційних проектів.

 

Зустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з міністром іноземних справ Франції Ж. Ле Дріаном у Пекіні, 24 листопада ц. р.

Водночас триває розвиток співробітництва Китаю з Францією. 24 листопада ц. р. у Пекіні відбулась зустріч прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна з міністром іноземних справ Франції Ж. Ле Дріаном. Основною темою переговорів сторін було поглиблення взаємодії між двома країнами у розвитку атомної енергетики та у сфері протидії глобальним кліматичним змінам. При цьому була висловлена впевненість у позитивному значенні китайсько-французьких відносин для зміцнення зв’язків між КНР та ЄС. Крім того, представники двох країн обмінялись поглядами на ситуацію довкола Корейського півострова, у Сирії та на Близькому Сході.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

За оцінками китайських експертів, незважаючи на певне зниження темпів росту китайської економіки, її розвиток набуває більш здорового характеру. Свідченнями цього називаються:

• стабільне збільшення частки передових потужностей у промисловості країни. За перші три квартали поточного року обсяг виробництва у високотехнологічному секторі зріс на 13 %, що вдвічі більше загального росту ВВП;
• скорочення надлишкових та нерентабельних підприємств. Насамперед це стосується важкої промисловості, в т. ч. сталеливарної та вугільної;
• зміцнення сектора послуг. З січня по жовтень цього року доходи сектору звичайних послуг зросли на 17,5 %, а науково-технічного характеру — на 14,6 %;
• зниження кредитних боргів корпоративного сектора. Протягом перших дев’яти місяців 2017 року коефіцієнт заборгованості крупних промислових підприємств скоротився на 0,6 % до 55,7 %;
• стабільність ситуації в сфері зайнятості. В січні–жовтні поточного року у містах Китаю було створено 12 млн нових робочих міст, що на 1 млн більше поставленого завдання. У 30 найбільших містах КНР коефіцієнт безробіття знаходився на рівні менше 5 %.

Крім того, відмічається збереження високих темпів інноваційної модернізації китайської економіки, що є ключовим чинником для підтримання позитивної динаміки її розвитку у 2018 році.

 

Підтвердженням наведених тенденцій є вихід КНР на передові позиції в світі за обсягом ринку логістичних послуг. За даними Китайської Федерації по логістиці та закупкам, обсяг ринку логістичних послуг в країні за перші три квартали поточного року склав 185 трлн юанів (27,2 трлн дол. США), що становить понад 80 % від загального обсягу такого ринку за весь 2016 рік. У той же час ефективність логістичної діяльності (виходячи з вартості послуг) залишається вдвічі меншою, ніж у провідних держав світу.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. З огляду на непоступливість позицій Пхеньяну з питання його ракетно-ядерної програми, США посилюють тиск на КНДР. 21 листопада ц. р. Міністерство фінансів США включило до санкційного списку ще 13 компаній та організацій, а також 20 суден Північної Кореї. Крім того, президент США Д. Трамп оголосив КНДР державою-спонсором тероризму та анонсував введення нових санкції проти неї. Такі санкції будуть мати аналогічний характер, що вже застосовуються США проти Північної Кореї, однак зачіпатимуть більше суб’єктів та ускладнять можливість їх уникнення за рахунок тих чи інших махінацій.

Президент США Д. Трамп оголошує КНДР державою-спонсором тероризму, Білий дім, 20 листопада ц. р.

Крім того, США продовжують заходи з демонстрації військової сили перед КНДР. Зокрема, до Південної Кореї направлено шість багатоцільових винищувачів F-22 Raptor, які візьмуть участь у спільних навчаннях Vigilant Ace 4–8 грудня ц. р. Місцем постійного базування згаданих літаків є авіабаза ВПС США Кадена на острові Окінава в Японії.

 

Зустріч міністрів закордонних справ Китаю Вана І та Південної Кореї Кан Ген Хва у Пекіні, 22 листопада ц. р.

Зі своєї сторони Китай продовжує закликати всі зацікавлені країни до мирного вирішення ситуації довкола КНДР. Так, коментуючи питання включення Вашингтоном Північної Кореї до переліку держав-спонсорів тероризму, Міністерство закордонних справ КНР виступило за необхідність відновлення переговорів з пошуку шляхів вирішення північнокорейської проблеми.

Розвиток подій на Корейському півострові став також однією з основних тем переговорів міністрів закордонних справ Китаю Вана І та Південної Кореї Кан Ген Хва 22 листопада ц. р. у Пекіні. Сторони підтвердили спільну позицію щодо необхідності денуклеаризації півострова за рахунок проведення переговорів і консультацій. В той же час Ван І закликав Південну Корею належним чином урегулювати питання, які стосуються американської системи ПРО THAAD на її території.

 

Діяльність КНР у безпековій сфері. Згідно зі своїми міжнародними зобов’язаннями, Китай проводить активну миротворчу діяльність в зонах криз та конфліктів у різних регіонах світу. З метою розширення можливостей такої діяльності, у сухопутних військах КНР продовжується процес створення миротворчих сил як окремої структури збройних сил країни. До їх складу будуть входити бригада швидкого реагування, вертолітна бригада, окремий піхотний батальйон, інженерно-будівельний, транспортний та охоронний загони.

На теперішній час у складі сухопутних військ КНР діє дев’ять миротворчих загонів, які виконують завдання в Лівані, Демократичній Республіці Конго, Малі, Судані та Південному Судані. В цьому плані створення спеціального миротворчого контингенту дозволить забезпечити ротацію миротворців, посилювати миротворчі контингенти у випадку загострення обстановки в районах їх перебування, а також оперативно реагувати на запити ООН.

 

3.4. Наука та технології

Виходячи з досягнень у розвитку науково-технічної та виробничої бази КНР, керівництво країни планує реалізацію масштабної програми освоєння космічного простору. 16 листопада ц. р. Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) оприлюднила дорожню карту розвитку космічної програми КНР на період 2017–2045 років. Зокрема, передбачається:

• у 2020 році — провести перший політ ракети-носія «Chang Zheng-8» («Великий похід-8») середньої вантажопідйомності нового покоління. Застосування нової ракети дозволить знизити витрати на запуск низькоорбітальних супутників, що підвищить її комерційну привабливість;
• у 2025 році — розпочати систематичні суборбітальні польоти (на висоту від 20 до 100 км) літакоподібних апаратів багаторазового використання для проведення наукових та інших досліджень;
• у 2030 році — запустити першу ракету-носій великої вантажопідйомності. В рамках реалізації даного проекту вже розроблений корпус ракети, а також проведені випробування 500-тонного двигуна киснево-керосинового класу та 220-тонного кислотно-водневого двигуна. Ракета буде застосовуватись для забезпечення пілотованих посадок на Місяць, а також збору проб марсіанського ґрунту;
• у 2040 році — провести випробування космічного шатлу з ядерною силовою установкою. Апарат дозволить здійснювати міжпланетні польоти, а також забезпечить розвідку і розробку космічних ресурсів (у т. ч. родовищ на малих планетах) та будівництво космічних об’єктів (зокрема сонячної космічної станції);
• до 2045 року — досягти стратегічну мету щодо перетворення КНР на повноцінну космічну державу. До цього часу Китай отримає здатність проводити комплексні космічні дослідження, а його обладнання та технології вийдуть на передові позиції у світі.

 

Водночас Китай зберігає лідируючі позиції в світі в галузі комп’ютерних технологій. Так, за оцінками міжнародних експертів, китайські суперкомп’ютери Sunway Taihulight та Tianhe-2 займають перше та друге місця у рейтингу 500 найбільш потужних комп’ютерів світу. Їх потужність становить 93 та 33,9 квадрильйонів операцій в секунду. Крім того, Китай випереджує всі інші країни по кількості таких систем, які знаходяться у використанні. На третьому місці знаходиться швейцарський комп’ютер Piz Daint, на четвертому — американський Titan, а на пя’тому — японський Gyoukou.

Китайські суперкомп’ютери Sunway Taihulight та Tianhe-2 займають перше та друге місця у рейтингу найбільш потужних комп’ютерів світу

Розвиток комп’ютерних технологій забезпечує базу для реалізації в КНР масштабних програм створення систем штучного інтелекту. На минулому тижні Міністерство науки та технологій КНР запустило комплекс проектів в галузі штучного інтелекту нового покоління за чотирма напрямами, а саме: «міського мозку», безпілотного транспорту, медичного тестування та звукового управління різними системами. Перший з цих проектів виконується за участю компанії Alibaba Group, другий — Baidu, третій — Tencent, а четвертий — iFlyTek. Згідно з перспективними планами уряду КНР, до 2020 року Китай має досягти передового світового рівня у загальних технологіях та застосуванні штучного інтелекту, а до 2025 року — у фундаментальній теорії штучного інтелекту та зробити прорив у цій сфері.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

21–24 листопада ц. р. у Міжнародному виставковому центрі в Києві відбулась Китайсько-Українська наукова виставка технологій та інновацій. Захід був організований під патронатом Кабінету Міністів України та за підтримки Міністерства освіти і науки, Національної академії наук України та Китайського центру обміну науковою і технологічною інформацією.

У рамках виставки були продемонстровані українські та китайські інноваційні технології. Були проведені конференція з нагальних питань розвитку, джерел фінансуівння і впровадження інновацій у різних сферах діяльності, а також конкурс «Батл ВНЗ» — змагання команд університетів у вирішенні конкретних завдань, поставлених представниками топових інноваційних підприємств та місцевих органів влади.

21–24 листопада ц. р. в Києві відбулась Китайсько-Українська наукова виставка технологій та інновацій

22 листопада ц. р. у Пекіні під егідою Китайської асоціації по розвитку підприємств за кордоном та Торговельно-промислової палати України відбувся Українсько-Китайський форум зі співробітництва в сфері виробничих потужностей та інвестицій. В ході форуму були презентовані українські проекти, які становлять потенційний інтерес для китайських інвесторів, організовані двосторонні зустрічі. Представники обох сторін відмітили позитивні зрушення у співробітництві між КНР та Україною, а також висловили впевненість у його подальшому успішному розвитку.

Українсько-Китайський форум зі співробітництва в сфері виробничих потужностей та інвестицій у Пекіні, 22 листопада ц. р.

Водночас триває поглиблення зв’язків між Китаєм та Україною на регіональному рівні. Так, минулого тижня у КНР перебувала делегація Вінницької області України, яка взяла участь у 9-й Китайській міжнародній ярмарці зовнішнього інвестиційного співробітництва. За результатами зустрічей з представниками малого та середнього бізнесу Китаю були досягнуті домовленості щодо встановлення ділових контактів між вінницькими та китайськими підприємствами. Зокрема, китайська сторона висловила зацікавленість у співробітництві з українськими виробниками продовольчої продукції.

Презентація інвестиційного потенціалу Вінницької області на 9-й Китайській міжнародній ярмарці зовнішнього інвестиційного співробітництва у Пекіні

Значну зацікавленість КНР викликають також південні регіони України. 21 листопада ц. р. відбулась зустріч керівництва Одеської області із представниками Генерального консульства КНР в Одесі та крупними китайськими бізнесменами. Обговорювались питання розширення інвестиційного співробітництва та реалізації спільних економічних проектів. З огляду на специфіку регіону, основна увага сторін приділялась розвитку портової інфраструктури та транспортних комунікацій. Саме Одеська область розглядається Китаєм в якості однієї з ключових складових транспортної системи «Поясу і шляху».