Огляд подій (11.12–17.12.2017)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
Значення Китаю як провідного центра сили у світі підвищує увагу до нього з боку інших країн. Свідченням цього став VII Всесвітній китаєзнавський форум, який відбувся 10–11 грудня ц. р. у місті Шанхай за участю понад 180 синологів з більш ніж 30 країн та регіонів. Форум став найкрупнішим науковим заходом у КНР після ХІХ з’їзду КПК. Організатором форуму виступили Шанхайська академія суспільних наук та прес-канцелярія Народного уряду м. Шанхай при підтримці прес-канцелярії Державної ради Китаю та шанхайської міської адміністрації.
Організатори форуму підкреслили важливість вірного розуміння місця КНР у світі, що створює сприятливе підґрунтя для розвитку дво- та багатосторонньої співпраці. У свою чергу, учасники заходу висловили значний інтерес до китайської політики, економіки та культури, які заторкують всю світову спільноту. При цьому були висловлені сподівання на успіх китайської ініціативи щодо побудови відкритих міжнародних відносин та людства з єдиною долею.
Крім того, під час форуму обговорювалися такі питання як інновації, розвиток «Поясу і шляху», а також глобальне управління світовою економікою та іншими процесами геополітичного характеру. Під час розгляду згаданих питань був зроблений особливий наголос на позитивному внеску КНР у вирішення важливих міжнародних проблем, у т. ч. відновлення стійкого росту глобальної економіки, врегулювання криз та конфліктів, боротьбу з міжнародним тероризмом, а також протидію викликам у сферах екології та зміни клімату.
| VII Всесвітній китаєзнавський форум |
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Успішна реалізація китайської ініціативи «Пояс і шлях» суттєво розширює можливості для діяльності інвесторів на її просторі. За оцінкою голови правління китайського банку «Міньшен» (один із провідних комерційних банків КНР) Хун Ці, протягом найближчих п’яти років лише інфраструктурне будівництво в рамках «Поясу і шляху» потребуватиме інвестицій в обсязі близько 10 трлн дол. США. Насамперед це стосується розвитку міст та транспортних комунікацій між ними. З огляду на такі перспективи, банк вже уклав угоди про кредитування з компаніями із понад 30 країн та регіонів на загальну суму близько 10 млрд дол. США.
Активну участь в інвестуванні різного роду проектів на просторі «Поясу і шляху» беруть також і інші китайські банки, які відкрили більш ніж 60 представництв у країнах-учасницях ініціативи. За перші десять місяців поточного року вони інвестували у розвиток «Поясу і шляху» 11,2 млрд дол. США. В свою чергу приток капіталів сприяв прискоренню економічного росту країн Азії, а також введенню в дію нових об’єктів інфраструктури: від залізниць та автошляхів до електростанцій та шкіл і лікарень.
| Прямі інвестиції Китаю у розвиток країн-учасниць «Поясу і шляху» |
Окрім банків важливе місце на фінансових ринках «Поясу і шляху» займають потужні китайські компанії, зокрема Державна електромережева корпорація КНР (SGCC). Згідно з розрахунками експертів корпорації, у 2018–2022 роках потреба в інвестиціях у розвиток енергетики країн-учасниць «Поясу і шляху» становитиме 1,5 трлн дол. США, що відкриває широкі можливості для SGCC. Насамперед у цьому плані називаються регіони Південної та Центральної Азії, а також Центральної Європи.
На сьогоднішній день SGCC вже працює над низкою проектів національних електромереж в країнах «Поясу і шляху» із загальним обсягом контрактів близько 40 млрд дол. США. Реалізація таких проектів сприяла розширенню ринку експорту китайського енергетичного обладнання до більш ніж 80 країн. Протягом останніх років ДЕКК побудувала 10 транскордонних ліній електропередач між КНР та сусідніми країнами, а також взяла участь у розвитку електромереж Філіппін, Бразилії та Італії.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
| Симпозіум «Міжнародна обстановка та китайська дипломатія» у Пекіні |
Виходячи з рішень ХІХ з’їзду КПК керівництво Китаю планує активізувати зовнішню політику країни та надати їй нового змісту з метою більш ефективної реалізації китайських інтересів у всьому світі. Дане питання стало центральною темою симпозіуму «Міжнародна обстановка та китайська дипломатія», який відбувся 9 грудня ц. р. у Пекіні. За словами міністра закордонних справ Китаю Вана І, в 2017 році саме китайська дипломатія зіграла ключову роль у стабілізації відносин між КНР та США як двома найкрупнішими державами світу, розробила довготривалий план спільного будівництва «Поясу і шляху», забезпечила стабільність у прилеглих регіонах та сформувала тенденцію регіональної співпраці, а також поклала початок другому «золотому десятиріччю» співробітництва між країнами групи БРІКС.
На основі здобутих досягнень у 2018 році планується продовжити заходи з розвитку партнерських відносин та сприяння процесу побудови міжнародних стосунків нового типу, а також просування китайської ініціативи створення світової спільноти з єдиною долею. В рамках таких планів центральне місце займатиме будівництво «Поясу і шляху» на благо різних країн світу шляхом поглиблення взаємодії між ними. Водночас пріоритетним напрямом дій китайської дипломатії залишатиметься зміцнення зв’язків зі США на основі взаємної вигоди, поваги інтересів сторін, а також принципів міжнародного права.
Наведені підходи КНР були підтверджені у ході 15-ї зустрічі міністрів закордонних справ Китаю, Індії та Росії 11 грудня ц. р. у Нью-Делі. Під час заходу міністр закордонних справ КНР Ван І зробив наголос на необхідності об’єднання зусиль трьох країн у вирішенні найбільш важливих проблем світового та регіонального рівнів. Крім того, була відмічена важливість спільної підтримки провідної ролі ООН у міжнародних справах, а також поглиблення взаємодії у розвитку та зміцненні ШОС і БРІКС.
Ван І підкреслив спільну відповідальність КНР, Індії та Росії за просування процесів світової глобалізації, що потребує оптимізації процесів управління глобальною економікою, підвищення ефективності багатосторонньої торговельної системи, а також сприяння реалізації планів розвитку транспортних та інформаційних комунікацій на Євразійському континенті. Поряд з цим серед основних завдань співробітництва між трьома країнами були названі боротьба з тероризмом та глобальними кліматичними змінами, а також участь у врегулюванні регіональних криз та конфліктів.
На полях зустрічі були проведені окремі переговори Вана І з міністрами закордонних справ Індії С. Сварадж та Росії С. Лавровим. Розглядались актуальні питання двосторонніх відносин.
| 15-а зустріч міністрів закордонних справ Китаю, Індії та Росії 11 грудня ц. р. у Нью-Делі |
Крім того, з урахуванням загострення обстановки в АТР важливе значення мала зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента Республіки Корея Мун Чже Іна 14 грудня ц. р. у Пекіні. За результатами обговорення ситуації довкола ракетно-ядерної програми КНДР сторони дійшли згоди щодо необхідності мирного вирішення даної проблеми. При цьому була висловлена спільна думка стосовно необхідності продовження тиску на Пхеньян у рамках резолюцій РБ ООН. В той же час Сі Цзіньпін підтвердив занепокоєння КНР щодо наявності американської системи ПРО THAAD на території Південної Кореї.
Під час візиту Мун Чже Іна до Китаю був проведений Китайсько-Південнокорейський бізнес-форум. Учасники заходу розглянули широке коло питань в сфері торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між двома країнами. Особлива увага приділялась успішній реалізації угоди про створення зони вільної торгівлі, яка була укладена в 2015 році та вже дозволила збільшити обсяги двосторонньої торгівлі. Так, з січня по листопад поточного року товарообіг між Китаєм та Південною Кореєю зріс на 12,1 % до 253,7 млрд дол. США.
| Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента Республіки Корея Мун Чже Іна 14 грудня ц. р. у Пекіні |
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
Економіка КНР продовжує демонструвати позитивну динаміку розвитку. Згідно з офіційними даними Державного статистичного управління Китаю, в листопаді поточного року випуск промислової продукції в країні зріс на 6,1 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а виробничий індекс у сфері послуг підвищився на 7,8 % у річному вимірі.
Протягом січня–листопада ц. р. збільшились також обсяги інвестицій в основні фонди КНР — на 7,2 %. При цьому відбулось помітне покращення структури інвестицій в обробній промисловості. Так, обсяг інвестицій у високотехнологічні галузі виробництва збільшився на 15,9 %, а інвестиції у виробництва з високими енергозатратами скоротилися на 2,3 %. Водночас на 7,5 % зросли інвестиції в сектор нерухомості КНР.
| У листопаді 2017 року випуск промислової продукції в Китаї зріс на 6,1 % |
Позитивні тенденції зберігаються також і у внутрішній та зовнішній торгівлі, що є одним із основних стимулів росту китайської економіки. У листопаді ц. р. обсяг роздрібних продаж споживчих товарів в країні зріс на 10,2 % до близько 5 трлн дол. США, що на 0,2 % вище у порівнянні з попереднім місяцем. В основному такі показники були досягнуті завдяки швидкому розвитку електронної торгівлі, яка збільшилась на 32 % з початку поточного року.
У свою чергу, в січні–листопаді поточного року обсяги зовнішньої торгівлі КНР зросли на 15,6 % до 3,8 трлн дол. США. При цьому експорт із Китаю збільшився на 11,6 % до 2,09 трлн дол. США, а імпорт — на 20,9 % до 1,7 трлн дол. США. Основними статтями експорту КНР залишались товари з великою доданою вартістю, в т. ч. продукція машинобудування та електронної і електротехнічної промисловостей, а імпорту — сировина та енергоносії. Як і раніше, найбільшими торговельними партнерами Китаю стали ЄС (572 млрд дол. США, приріст 13,3 %), США (542 млрд дол. США, +16,5 %), Японія (281 млрд дол. США, +13,8 %) та країни АСЕАН (472 млрд дол. США, +18,4).
Стабільний розвиток економіки КНР обумовлює збільшення доходів державного бюджету країни. Так, протягом 11 місяців 2017 року прибутки бюджету Китаю зросли на 8,4 % до близько 2,4 трлн дол. США. В основному такі показники були забезпечені за рахунок зростання податкових надходжень, насамперед від податків на додану вартість. В цей же період бюджетні витрати збільшились на 7,8 % до 2,7 трлн дол. США.
3.3. Питання безпеки та силові структури
Ситуація довкола Корейського півострова. Всупереч зовнішньому тиску керівництво Північної Кореї відмовляється від припинення реалізації національної ракетно-ядерної програми. 13 грудня ц. р. у ході церемонії нагородження вчених, військових та чиновників, які здійснили вагомий внесок у створення міжконтинентальної балістичної ракети Hwasong-15, лідер КНДР Кім Чен Ин висловив тверді наміри Пхеньяну продовжити заходи з якісного зміцнення військового потенціалу країни до рівня найпотужнішої ядерної держави. Для цього Північна Корея нарощуватиме виробництво як ракетних систем, так і ядерної зброї.
| 13 грудня лідер КНДР Кім Чен Ин нагородив вчених, військових та чиновників за створення МБР Hwasong-15 |
Коментуючи дане питання, державний секретар США Р. Тіллерсон засудив позицію Пхеньяну та підтвердив плани Вашингтону і надалі посилювати тиск на Північну Корею для примушення її до виконання вимог світової спільноти. В той же час він підтвердив готовність США сісти за стіл переговорів з КНДР, однак тільки після зміни нею своєї поведінки.
США та їх союзники продовжують тиск на Північну Корею. Зокрема, 14 грудня ц. р. Японія ввела додаткові санкції проти КНДР, у т. ч. заморозила активи 19 різних комерційних організацій.
В рамках заходів з демонстрації сили в АТР 11–12 грудня ц. р. США, Японія та Південна Корея провели нові спільні військово-морські навчання в районі Корейського півострова. Відпрацьовувались питання відбиття ракетних ударів з боку Північної Кореї.
З огляду на зростання військових загроз в АТР, країни регіону посилюють свої оборонні потенціали. Міністр оборони Японії І. Онодера заявив, що японське оборонне відомства планує придбати два типи ракет, а саме: протикорабельні ракети дальньої дії та ракети «повітря-поверхня» з інерційно-супутниковим наведенням, які можуть запускатися поза зоною досягнення системи ППО противника.
У свою чергу КНР все ще висловлює сподівання на можливість мирного врегулювання ситуації довкола Північної Кореї. За заявою міністра закордонних справ Китаю Вана І, незважаючи на всю складність ситуації на Корейському півострові, надія на мир ще не зникла. При цьому міністр ще раз наголосив на необхідності безумовного виконання всіма сторонами резолюцій РБ ООН стосовно КНДР.
На відміну від інших країн Росія продовжує проведення подвійної політики у відношенні КНДР. Зокрема, триває співробітництво між двома країнами у безпековій сфері. Так, на минулому тижні у Пхеньяні було проведено засідання спільної військової комісії Росії та Північної Кореї. Згідно з офіційним повідомленням, обговорювався хід виконання міжурядових домовленостей щодо попередження небезпечної військової діяльності, які були укладені в листопаді 2015 року. Разом з тим, виходячи з особливостей розвитку ситуації довкола Корейського півострова, дійсною темою переговорів могло бути питання координації дій сторін у протистоянні зі США, в т. ч. шляхом надання Росією розвідувальних даних та військово-технічної допомоги КНДР.
На цьому фоні загрози світовій та регіональній безпеці з боку КНДР обговорювались у ході засідання РБ ООН 15 грудня ц. р. на міністерському рівні. Учасники засідання дійшли згоди щодо необхідності посилення спільного тиску на Пхеньян з метою примушення його до виконання вимог світової спільноти щодо його ракетно-ядерної програми.
Діяльність Китаю у військовій сфері. В зв’язку з посиленням напруженості в АТР, 11 грудня ц. р. ВПС КНР провели чергові навчання над відкритим морем у районі проток Баші та Міяко. До навчань залучались бомбардувальники H-6K, винищувачі Су-30 та J-11, а також літаки-розвідники, літак раннього попередження та літак-заправник. Відпрацьовувались питання підвищення готовності ВПС до виконання завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.
| 11 грудня ц. р. ВПС КНР провели навчання над відкритим морем у районі проток Баші та Міяко | |
Досить показовий характер мали також спільні китайсько-російські комп’ютерні командно-штабні навчання по протиракетній обороні «Повітряно-космічна безпека-2017». Вирішувалися завдання обміну інформацією в умовах нанесення ракетних ударів по території двох країн. Умовний противник відкрито не називався. Разом з тим, за поглядами американських експертів, найбільш ймовірно навчання було спрямовано проти США та Північної Кореї.
3.4. Наука та технології
Уряд КНР продовжує активні заходи з виведення країни на передовий світовий рівень у науково-технічній сфері. Минулого тижня Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю оприлюднило Трирічний план дій по стимулюванню розвитку індустрії штучного інтелекту нового покоління на 2018–2020 роки. Згідно з документом, до 2020 року передбачається вирішення чотирьох основних завдань, які включають:
перше — створення інтелектуальних систем безпілотного управління автомобілями та літальними апаратами, а також медичної діагностики, ідентифікації зображень та голосових команд;
друге — розробку «розумних» датчиків, нейромережових мікросхем та консолідацію бази програмного забезпечення для розбудови індустрії штучного інтелекту;
третє — налагодження роботи інтелектуального виробництва на базі застосування технологій штучного інтелекту нового покоління у промисловій сфері;
четверте — підготовку широкого спектру спеціалістів у галузі штучного інтелекту та організацію комплексної системи інтелектуальних послуг.
За рахунок цього до 2020 року буде досягнута стратегічна мета щодо інноваційної модернізації Китаю на принципово новій основі «розумних» систем управління, виробництв та послуг.
Свідченням успіхів КНР у розробці та застосуванні технологій штучного інтелекту є масове виробництво роботизованої техніки. Зокрема, за десять місяців поточного року у Китаї було випущено понад 100 тис. одиниць промислових роботів (з приростом на 70 % у річному вимірі).
Згідно з програмою «Зроблено в Китаї 2025», розвиток роботобудування є одним із пріоритетних напрямів модернізації промисловості країни. З цією метою планується створення Державного інноваційного центра по роботобудуванню із завданням проведення досліджень та розробок ключових технологій і освоєння виробництва базових комплектуючих для роботів.
На сьогоднішній день на КНР вже приходиться близько третини ринку промислових роботів у світі. Згідно з прогнозами китайських спеціалістів у цій галузі, до 2020 року масштаби робототехнічного ринку в Китаї збільшаться до 5,9 млрд дол. США з 4,2 млрд дол. США у поточному році.
| За 10 місяців 2017 року у Китаї було випущено понад 100 тис. промислових роботів |
Водночас Китай займає лідерські позиції у галузі телекомунікаційних систем. За оцінкою керівництва Китайської академії інформаційних та комунікаційних технологій, КНР вже знаходиться на першому місці у розробці технологій мобільного зв’язку п’ятого покоління, а також у формуванні світових стандартів нового формату зв’язку та його застосуванні на практиці. Очікується, що до середини 2018 року такі стандарти будуть остаточно сформовані, у 2019 році з’являться чіпи мобільного зв’язку нового покоління власної розробки, а масштабна експлуатація системи 5G розпочнеться у Китаї вже в 2020 році.
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною
| Конференція «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи» у ТПП України |
Черговим кроком у розвитку співпраці між Китаєм і Україною стала конференція «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи», яка була проведена 15 грудня ц. р. у рамках заходів з нагоди 45-річчя створення Торговельно-промислової палати України. У конференції взяли участь представники країн-партнерів України, в т. ч. Китаю, який вже вийшов на перші місця у торгівлі з нашою державою. Під час обговорення питання подальшого поглиблення зв’язків між двома країнами у торговельно-економічній сфері китайська сторона підтвердила готовність КНР до збільшення обсягів фінансування спільних проектів, які вже досягли 7 млрд дол. США. Крім того, була висловлена пропозиція надати допомогу Україні у питаннях захисту та збереження інвестицій.
| Зустріч у Запоріжжі із науковцями Аньхойського педагогічного університету |
Тривають також контакти між КНР та Україною у гуманітарній, науковій та освітній галузях. На минулому тижні у Запоріжжі відбулась зустріч керівництва Запорізької обласної державної адміністрації та Запорізького національного державного університету (ЗНУ) із науковцями делегації Аньхойського педагогічного університету. Обговорювались питання розвитку Школи Конфуція, що діє на базі ЗНУ, перспективи подальшої співпраці між запорізьким і китайським університетом, а також плани створення культурно-дослідницького центру «Дніпро-Янцзи», де будуть вивчатись регіональні особливості народів і цивілізацій в історичному аспекті їх формування. Сторони дійшли згоди зі всіх цих питань, що було закріплено відповідними домовленостями.
