Огляд подій (23.04–29.04.2018)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього
Керівництво КНР проводить послідовну політику посилення міжнародних позицій країни та розширення сфери її впливу у світі. Одним із інструментів такої політики є сприяння розвитку Шанхайської організації співробітництва (ШОС) як потужної регіональної організації за провідною участю Китаю. В цьому зв’язку важливе значення надається підготовці Ради глав держав-членів ШОС в червні ц. р. у китайському м. Циндао (провінція Шаньдун). В рамках підготовчих заходів 23–24 квітня ц. р. у Пекіні були проведені засідання рад міністрів закордонних справ та міністрів оборони держав-членів ШОС.
Глави зовнішньополітичних відомств учасників організації підвели підсумки реалізації рішень засідання Ради глав держав-членів ШОС в липні 2017 року в Астані та Ради глав урядів держав-членів ШОС у листопаді минулого року у Сочі. Констатовано вихід ШОС на рівень авторитетної міжнародної організації, яка відіграє вагому роль у становленні нової системи багатополярного світу.
| Учасники засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів ШОС |
Крім того, учасники зустрічі обговорили першочергові завдання подальшого розвитку ШОС після прийняття до складу організації Індії та Пакистану, а також актуальні світові та регіональні проблеми. Насамперед серед таких проблем були відмічені збереження нестабільності та політичної напруженості в світі, регіональні кризи і конфлікти, а також спроби використання односторонніх обмежувальних заходів в якості інструментів політико-економічного тиску. З урахуванням цього відмічена важливість реалізації Плану дій з реалізації положень Договору про довготривале добросусідство, дружбу і співробітництво держав-членів ШОС на 2018–2022 роки та Програми співробітництва держав-членів ШОС у боротьбі з тероризмом, екстремізмом та сепаратизмом на 2019–2021 роки.
За результатами засідання ухвалені Звіт про роботу Секретаріату ШОС за минулий рік та проект Доповіді про діяльність Організації за звітний період, а також прийнята низка рішень стосовно заходів з підготовки саміту Ради глав держав-членів ШОС у м. Циндао.
У свою чергу, в ході наради керівників оборонних відомств учасників ШОС був проведений обмін думками з питань міжнародної та регіональної безпеки, а також перспектив подальшого зміцнення співробітництва в сфері оборони та безпеки. У наведеному контексті першочерговим завданням держав-членів ШОС було визначено виконання Плану співробітництва міністерств оборони ШОС на 2018–2019 роки, який передбачає зміцнення довіри сторін, спільну протидію новим викликам та загрозам, забезпечення миру і стабільності в регіоні. Згідно з планом, в серпні ц. р. на території Росії передбачається проведення навчання «Мирна місія-2018». Крім того, сторони привітали підключення оборонних відомств Індії, Пакистану та Узбекистану до Угоди про співробітництво між міністерствами оборони держав-членів ШОС та до інших документів з питань співробітництва у військовій сфері.
| Учасники наради міністрів оборони держав-членів ШОС |
На полях згаданих заходів були проведені окремі зустрічі між представниками вищого державного керівництва КНР та міністрами закордонних справ і міністрами оборони держав-членів ШОС.
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Участь у проектах «Поясу і шляху» постає одним із найбільш важливих напрямів інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій Китаю. Згідно з доповіддю Університету бізнесу та економіки в Пекіні «Транснаціональні корпорації КНР та реалізація «Поясу і шляху», протягом останніх років відмічається стала тенденція збільшення інвестицій великих компаній Китаю у країни «Поясу і шляху». З урахуванням цього, китайські транснаціональні корпорації вже стали потужною рушійною силою розвитку «Поясу і шляху» та його фактичним суб’єктом.
З огляду на стратегічний характер «Поясу і шляху» для КНР, керівництво країни докладає активних зусиль із залучення до нього інших країн та регіонів. На минулому тижні Генеральне консульство КНР у британському місті Манчестер провело «День відкритих дверей», присвячений ініціативі «Пояс і шлях». У заході взяли участь близько 100 осіб, у т. ч. представник королеви Великобританії у Великому Манчестері (найбільш розвинутий регіон країни) У. Сміт, мер Манчестера Е. Ньюман, а також представники політичних, бізнесових та наукових кіл. У ході презентації був відмічений позитивний характер співробітництва між Китаєм та Великобританією, що несе вигоду обом сторонам. Виходячи з цього учасники заходу дійшли згоди щодо необхідності розширення співпраці сторін також і у проектах «Поясу і шляху».
| «День відкритих дверей», присвячений ініціативі «Пояс і шлях», у британському місті Манчестер |
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
Суттєвою проблемою у відносинах між КНР та США як двома провідними державами світу залишається загострення суперечностей сторін у торговельно-економічній сфері. За заявою МЗС Китаю від 24 квітня ц. р., Пекін готовий до можливих дій США зі встановлення бар’єрів для китайських інвестицій. В той же час була підтверджена позиція Китаю, який виступає проти будь-яких односторонніх протекціоністських заходів.
Крім того, набувають посилення взаємні звинувачення сторін у порушеннях прав людини. Так, МЗС КНР піддало критиці доповідь Державного департаменту США щодо прав людини у різних країнах світу за 2017 рік. Зокрема, ствердження американських експертів щодо таких порушень у Китаї були названі «спробами втручання у внутрішні справи країни». У відповідь на це Прес-канцелярія Державної ради КНР оприлюднила власну «Доповідь про ситуацію з правами людини у США в 2017 році» та «Хроніку порушень прав людини в США у 2017 році».
| Доповідь про ситуацію з правами людини у США в 2017 році | Хроніка порушень прав людини в США у 2017 році |
У наведеній ситуації КНР активізує співробітництво з іншими провідними державами світу. 27–28 квітня ц. р. у китайському м. Ухань (провінція Хубей) відбулась зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Н. Моді. Сторони провели стратегічний діалог щодо геополітичних змін у світі, а також розвитку китайсько-індійських стосунків на далекосяжну перспективу. Лідери двох країн дійшли згоди щодо наявності глибоких спільних інтересів у Китаю та Індії, які значно переважають розбіжності між ними. Так, у минулому році обсяг товарообігу між двома країнами склав 84,4 млрд дол. США (+20,3 %), а загальний обсяг китайських інвестицій в індійську економіку досяг понад 8 млрд дол. США. Виходячи з цього була досягнута домовленість стосовно поглиблення співпраці сторін у всіх сферах, що сприятиме посиленню безпеки в регіоні і взаємному економічному розвитку.
| Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Н. Моді |
Триває процес налагодження відносин між Китаєм і Японією. 23 квітня ц. р. у Токіо було проведено чергове засідання механізму китайсько-японських міжурядових консультацій по культурним обмінам. Учасники заходу обговорили ситуацію у згаданій сфері, а також визначили шляхи вирішення існуючих проблем. Планується активізація гуманітарних обмінів на різних рівнях, створення механізму та платформи спільного використання інформації, а також поглиблення співпраці в галузях індустрії культури.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
23 квітня ц. р. на засіданні Політбюро ЦК КПК були підведені підсумки економічного розвитку країни у першому кварталі поточного року. Згідно з висновком партійного керівництва Китаю, з початку ц. р. економіка країни взяла добрий старт для високоякісного та стабільного росту. Свідченням цього було названо збільшення всіх основних макроекономічних показників країни (в т. ч. ВВП на 6,8 %), а також збереження темпів росту на рівні попереднього кварталу. Все це стало наслідком успіхів економічних реформ, покращання взаємодії між промисловим сектором та індустрією послуг, а також збільшення обсягу внутрішнього попиту.
Розвиток економіки КНР обумовлює збільшення енергетичних потреб країни, що викликає необхідність введення в дію нових енергетичних потужностей. За планами Державного управління у справах енергетики Китаю, протягом найближчого часу планується розпочати масове будівництво атомних енергоблоків третього покоління. Ядерна енергетика входить до переліку найбільш важливих джерел енергії в країні, але її частка поки що складає менше 4 % у загальному обсязі виробництва електроенергії.
На фоні загострення торговельно-економічних суперечностей між КНР та США зберігається тенденція збільшення обсягів взаємної торгівлі між Китаєм та Росією. За даними Головного митного управління КНР, у першому кварталі 2018 року згаданий показник склав 23,06 млрд дол. США (+28,2 %), а до кінця поточного року може досягти 100 млрд дол. США.
Разом з тим, представники громадських організацій Забайкалля та Далекого Сходу РФ продовжують висловлювати занепокоєння негативними наслідками масового проникнення до регіону китайських громадян, які фактично витискують звідти російське населення. Зокрема, у минулому році лише із Забайкалля виїхало близько 36 тис. росіян.
3.3. Питання безпеки та силові структури
Ситуація довкола Корейського півострова. Головною подією у розвитку ситуації в регіоні стала перша за останні 11 років зустріч лідерів двох корейських держав. Президент Південної Кореї (Республіка Корея) Мун Чже Ін та лідер КНДР Кім Чен Ин зустрілися 26 квітня ц. р. у демілітаризованій зоні на кордоні між двома країнами. Розглядались питання покращання двосторонніх відносин, а також шляхи досягнення миру та процвітання на півострові. За результатами переговорів була підписана спільна декларація щодо продовження поетапного скорочення озброєнь, припинення ворожих дій та дотримання угод про ненапад і незастосування сторонами військової сили одна проти одної. Крім того, лідери Південної Кореї та КНДР досягли домовленості щодо здійснення кроків у напрямі підписання договору про завершення війни на Корейському півострові та його повної денуклеаризації.
| Лідер КНДР Кім Чен Ин та президент Південної Кореї Мун Чже Ін | |
Вихід діалогу між Південною Кореєю та КНДР на якісно нових рівень викликав позитивну реакцію керівництва ООН, США, КНР та інших провідних держав світу і міжнародних організацій. Зокрема, в офіційній заяві Білого дому висловлюється сподівання щодо можливості досягнення прогресу у вирішенні проблем довкола Корейського півострова. Крім того, підтверджується згода президента США Д. Трампа на зустріч з Кім Чен Ином. 28 квітня ц. р. позиції сторін з безпекових питань, які планується винести на розгляд лідерів США та КНДР, були обговорені під час телефонної розмови міністрів оборони США та Південної Кореї.
Основні події в регіоні у військовій сфері
КНР. 12–26 квітня ц. р. ВМС НВАК провели масштабний морський похід та серію навчань, які мали на меті підвищення рівня бойової підготовки Військово-морських сил країни, а також демонстрацію військової сили в регіоні. Загін бойових кораблів у складі авіаносця «Ляонін», підводних човнів та бойових кораблів пройшов за маршрутом через західну частину Тихого океану, а також Південно-Китайське та Східно-Китайське моря. Відпрацьовувались питання проходу через зони патрулювання підводних човнів, дій палубної авіації у складних метеорологічних умовах, відбиття та нанесення ракетних і авіаційних ударів.
| В квітні ц. р. ВМС НВАК провели масштабний морський похід та серію навчань | |
3.4. Наука та технології
| 24 квітня ц. р. у КНР відмічався День космонавтики |
24 квітня ц. р. у КНР відмічався День космонавтики (Національний день космічних польотів), що має показове значення в контексті досягнень країни у реалізації широкого спектру програм з освоєння космічного простору. Зокрема, з цього приводу були оприлюднені плани КНР щодо проведення досліджень поверхні зворотної сторони Місяця, яка у значній мірі залишається невивченою.
Так, до кінця поточного року планується запуск місячного зонду «Чан’є-4», який має здійснити посадку в басейн Південний полюс–Ейткен на Місяці. Бортова апаратура зонду включатиме як китайське обладнання, так і прилади наукових центрів інших країн, у т. ч. ФРН, Нідерландів, Саудівської Аравії та Швеції. Для забезпечення посадки зонду та зв’язку з ним в травні ц. р. буде запущений супутник-ретранслятор «Цюецяо». Наступним кроком у проведенні досліджень стане запуск у 2019 році нового зонду «Чан’є-5», який має взяти проби місячного ґрунту та доставити їх на Землю.
| Проект китайської космічної станції «Тянгун» |
Триває також будівництво китайської космічної станції «Тянгун», яку планується ввести в дію до 2022 року. За ствердженням керівництва космічної галузі КНР, станція матиме перевагу над МКС у таких сферах як інформаційні та енергетичні технології, техніка двигуна та ефективність управління. При цьому вона повністю перевершить російську станцію «Мир». Основний блок станції «Тянгун» включає один центральний відсік та дві лабораторії загальною масою 66 тонн. На станції будуть постійно знаходитись три космонавти.
З урахуванням наведених обставин, досить показовий характер мають вимоги США та їх партнерів щодо виключення Росії із міжнародного проекту створення місячної станції через технічну відсталість російської космічної галузі.
ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною
| В 2017 році Китай вийшов на друге місце після ЄС серед торговельних партнерів України |
Послідовний розвиток співпраці між Китаєм та Україною обумовлює вихід торговельно-економічних відносин сторін на якісно новий рівень. Згідно з повідомленням Міністерства економічного розвитку України, за підсумками 2017 року Китай вийшов на друге місце після ЄС серед зовнішніх торговельних партнерів нашої держави. Так, частка обсягу товарообігу з КНР у зовнішній торгівлі України склала 8,28 %. При цьому двосторонній товарообіг становив 7,7 млрд дол. США з приростом 17,9 %. Експорт товарів з України до Китаю склав 2,4 млрд дол. США (+17,9 %), а імпорт — 5,6 млрд дол. США (+20,5 %).
Важливим напрямом співробітництва між КНР та Україною є також участь китайських компаній у модернізації української портової інфраструктури. На минулому тижні у Генконсульстві Китаю в Одесі був проведений прийом, присвячений подальшому поглибленню взаємодії сторін у згаданій сфері. У ході прийому був підтверджений інтерес КНР до українських портів як частини транспортних комунікацій «Поясу і шляху».
