НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(10.04–16.04.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Розвиток ситуації довкола України залишається в центрі уваги провідних країн світу, які демонструють підтримку нашої Держави у її протистоянні з Росією. Так, українське питання стало однією з основних тем зустрічі міністрів закордонних справ країн «великої сімки» (G7) 10–11 квітня ц. р. в італійському місті Лукка.

За результатами переговорів було прийнято спільне комюніке, в якому підтверджуються відповідальність Москви за конфлікт на сході України. З урахуванням цього висловлюються наміри сторін продовжити санкції проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей. Крім того, наголошується на невизнанні «великою сімкою» законності анексії Росією Криму.

Зустріч міністрів закордонних справ країн «великої сімки» 10–11 квітня в Італії

Члени G7 привітали успіхи дій керівництва України у проведенні інституційних та адміністративних реформ, а також виказали тверді наміри продовжити надання допомоги Україні у згаданій сфері. Разом з тим, представники країн «великої сімки» наголосили на необхідності посилення боротьби з корупцією в Україні (без завдання шкоди громадянському суспільству), а також забезпечення реальних позитивних наслідків реформ для українського суспільства.

Окрема увага членів G7 була приділена Сирії, а саме — факту застосування режимом Б. Асада хімічної зброї проти повстанців. Учасники зустрічі розцінили даний факт як злочин проти людства та засудили дії Росії з підтримки сирійської влади. В той же час сторони не дійшли згоди щодо введення санкцій проти РФ з сирійського питання та висловили сподівання на можливість співробітництва з Москвою у вирішенні конфлікту в Сирії. Більш тверда позиція була продемонстрована Державним секретарем США Р. Тіллерсоном, який виступив з жорстким закликом до керівництва РФ «зробити чіткий вибір щодо Сирії та визначитись з ким виступає Росія — із США та їх союзниками або із режимом Б. Асада і Іраном».

 

11–12 квітня відбувся візит Державного секретаря США Р. Тіллерсона до Москви

Відразу ж після зустрічі G7 — 11–12 квітня ц. р. відбувся візит Р. Тіллерсона до Москви з метою прояснення позицій США та Росії у найбільш проблемних аспектах їх відносин. Так, основними темами переговорів Р. Тіллерсона з президентом РФ В. Путіним та міністром закордонних справ Росії С. Лавровим стали конфлікт в Сирії, а також ситуація довкола втручань Москви у президентські вибори в США та спроб Кремля здійснити вплив на політику ЄС.

При цьому, за інформацією джерел близьких до переговорів, сторони продемонстрували не тільки різні погляди на згадані питання, але і загалом повністю відмінні світогляди. Крім того, російська сторона висунула докори на адресу Д. Трампа щодо невиконання своїх передвиборчих обіцянок в плані покращення відносин з Росією. На противагу звинуваченням США у підтримці Москвою режиму Б. Асада в Сирії, керівництвом РФ були нагадані військові операції Сполучених Штатів Америки у колишній Югославії, Афганістані, Іраку та Лівії.

Згідно з повідомленням прес-служби президента РФ, українське питання детально не обговорювалося. Очевидною причиною даного факту стало розуміння сторонами відсутності жодних перспектив досягнення компромісів стосовно України. Напередодні візиту до Москви Р. Тіллерсон висловив тверду позицію Вашингтону щодо неможливості вирішення будь-яких проблем між США та Росією за рахунок українських інтересів.

Незважаючи на ствердження представників США та РФ про «успіх діалогу», переговори завершились без проривних результатів. Була досягнута лише «косметична» домовленість про створення робочої групи з розгляду проблем у американо-російських стосунках.

По суті, підсумки зустрічі були підведені у заявах президентів Росії та США, які були зроблені на полях переговорів. Так, коментуючи згадане питання, В. Путін відмітив погіршення відносин між Росією та США після приходу до влади Д. Трампа. Водночас у рамках демонстрації непохитності своїх позицій керівництво РФ заблокувало резолюцію РБ ООН стосовно застосування хімічної зброї в Сирії.

В свою чергу, в ході прес-конференції 12 квітня ц. р. Д. Трамп відмітив вкрай низький рівень співробітництва двох країн та невизначеність перспектив налагодження взаємодії між ними. При цьому Д. Трамп висловив тверді наміри США зберегти санкції проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей та повернення Криму Україні.

Як відмічає американське видання The New York Times, «якщо ще декілька тижнів тому критики адміністрації Д. Трампа були занепокоєні можливістю відміни санкцій США проти Росії, то тепер їм нічого більше хвилюватись».

 

На цьому фоні в Росії продовжуються акції протестів опозиції та представників інших верств населення країни невдоволених політикою влади. Як і раніше, найбільш масштабний та організований характер має страйк водіїв та власників великовантажних автомобілів, які виступають проти підвищення вартості користування автошляхами.

Основним центром активності дальнобійників в Росії залишається Дагестан

Основним центром активності дальнобійників залишається Дагестан, де складається особливо гостра ситуація. Причиною цього є висока частка населення республіки, яке працює у транспортній сфері, та, відповідно, несе збитки від дій уряду Росії. Так, дагестанські водії відмовляються від будь-яких компромісів з місцевою владою та вимагають зустрічі з головою уряду РФ Д. Медведєвим. Більш того, саме водії з Дагестану постають рушійною силою акцій протестів в інших південних регіонах Росії. Зокрема, за участю дагестанських дальнобійників проходять страйки водіїв у Ростовські області РФ, Ставропольському краї, у Північній Осетії, Карачаєво-Черкесії, Кабардино-Балкарії та в Інгушетії.

Окрім страйку водіїв, у Ростовій області РФ тривають акції протестів робітників вугільної галузі країни через затримки із виплатою зарплат (не виплачуються з середини 2015 року). Так, згідно з рішенням об’єднання гірників у м. Гуково, у випадку якщо влада не вирішить згадану проблему, з 20 квітня ц. р. буде розпочато безстрокове голодування.

За даними російських соціологів, посилення протестних настроїв відбувається також і в інших групах російського населення та охоплює нові регіони країни. Насамперед в цьому плані відмічаються Поволжя та Приморський край РФ. Зокрема, в ході конференції представників малого та середнього бізнесу м. Волгоград було прийнято рішення про перехід до активних дій із захисту прав підприємців. Організатором акцій протестів виступає «Асоціація підприємців Волгограду», яка об’єднує понад 20 тис. осіб. Обговорюється можливість переходу до більш радикальних заходів, у т. ч. в плані проведення загальноміського страйку.

Водночас продовжується процес об’єднання різних політичних сил, які виступають проти соціально-економічної політики уряду Росії та місцевих органів влади. Зокрема, 9 квітня в центрі Волгограду був проведений мітинг за участю представників місцевих відділень Комуністичної партії РФ, «Партії прогресу» (лідер О. Навальний), «Яблоко», а також спілки російських націоналістів. Основні вимоги учасників акції включали проведення обласного референдуму щодо нового Соціального кодексу, перегляд комунальних тарифів, а також відміну транспортної реформи. За заявами лідерів волгоградської опозиції, у разі відмови влади від виконання їх вимог, вони перейдуть до політичних гасел щодо відставки міської та обласної думи.

Все це ретельно замовчується владою Росії, яка заборонила центральним та регіональним ЗМІ висвітлювати акції протестів. Крім того, розглядаються плани посилення жорсткості дій проти опозиції. Зокрема, 11 квітня ц. р. представники правлячої партії РФ «Единая Россия» внесли до Державної думи Росії законопроект, який передбачає розширення повноважень поліції, в т. ч. в плані надання їй дозволу на застосування вогнепальної зброї проти «учасників безладів».

Незважаючи на це, місцеві законодавчі органи ряду російських регіонів вже демонструють солідарність з вимогами учасників протестних рухів. Так, за ініціативою депутатів від КПРФ, республіканським парламентом Татарстану готується звернення до Державної думи Росії щодо відміни підвищення тарифів на користування автомобільними шляхами.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

Всупереч очевидній неможливості досягнення компромісів між Росією та Заходом з українського питання, керівництво РФ не залишає спроб залучення США до тиску на Україну з позицій Москви. Так, 12 квітня ц. р. міністр закордонних справ Росії С. Лавров закликав США здійснити вплив на Україну з питання недопущення «насильницької українізації Донбасу».

Крім того, сподіваючись на виникнення сприятливої для неї політичної ситуації, Росія свідомо затягує процес врегулювання конфлікту на Сході України. Свідченням цього стала фактична відсутність результатів чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 12 квітня ц. р. По суті, сторони лише підтвердили домовленість щодо припинення вогню на період святкування Великодня 16 квітня ц. р.

 

2.1. Схід України (зона АТО)

Характер та цілі політики Росії стосовно України в повній мірі підтверджує розвиток ситуації в зоні конфлікту на Донбасі. Так, незважаючи на домовленості про припинення вогню, російсько-терористичні війська продовжують обстріли позицій сил АТА та мирних населених пунктів, у т. ч. із застосуванням важких озброєнь, заборонених мирними угодами.

Разом з тим, суттєвою проблемою на окупованих територіях постає подальше загострення економічної ситуації в регіоні після «націоналізації» українських підприємств владою «ДНР» і «ЛНР». З метою вирішення даної проблеми керівництво самопроголошених республік здійснює пошук можливостей створення сприятливих інвестиційних умов на підконтрольних їм територіях, а також виходу на зовнішні ринки поза Україною.

Однак, реальна ситуація засвідчує повну марність подібних сподівань. Так, невизначений статус самопроголошених республік та продовження збройного протистояння в зоні конфлікту фактично унеможливлюють залучення інвестицій в їх економіку. Крім того, вугілля, що є основною продукцією «ДНР» та «ЛНР», не може конкурувати із твердим паливом не тільки на зовнішніх ринках, але і в Росії. Свідченням цього є банкрутство аналогічних вугільних підприємств на території сусідньої Ростовської області РФ, зокрема компанії «Кингкоул». При цьому Росія не має коштів навіть на підтримку власних шахтарів на півдні країни, не кажучи вже про «ДНР» та «ЛНР».

 

2.2. Кримський півострів

Арешти кримських татар у Бахчисараї, 12 квітня

Влада Кримського півострова продовжує репресивні заходи проти всіх потенційних противників режиму В. Путіна. Так, тривають арешти кримських татар за підозрою у «причетності до терористичної діяльності». Зокрема, на минулому тижні під згаданим приводом було затримано вісім осіб у м. Бахчисарай.

Водночас керівництво РФ докладає зусиль зі створення враження «міжнародного визнання російської належності Криму», а також залучення іноземних інвестицій у кримську економіку. На запрошення уряду РФ 10–15 квітня ц. р. у Криму перебувала група іспанських «політиків та бізнесменів», яким були продемонстровані «можливості кримського виноробства, сфери громадського харчування, а також курортно-туристичної та будівельної галузей». Крім того, були проведені зустрічі з кримською «бізнес-спільнотою». До складу «делегації», як завжди входили представники різного роду маргінальних партій та рухів, у т. ч. президент національної асамблеї Андалузії Королівства Іспанія П. Алтамірано та федеральний координатор національної партії Андалузії С. Урбано.

В той же час, справжнє ставлення світової спільноти до питання «російської належності» Криму показали організатори міжнародної виставки винної продукції у Вероні, які відмовились розмістити експозицію вин кримського виробництва під брендом «зроблено в Росії». Даний факт має особливо показовий характер з огляду на нібито «партнерські відносини» між Росією та Італією.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

З початку квітня ц. р. у Збройних силах Росії триває підсумкова перевірка за зимовий період навчання. При цьому, в умовах продовження збройної агресії Росії проти України та загострення відносин між Росією і Заходом, головною темою маневрів та навчань ЗС РФ є відпрацювання різних варіантів військових конфліктів Росії з Україною та США і НАТО. Протягом минулого тижні основними з таких заходів стали:

на Північному (Арктичному) напрямку — контрольна перевірка 45-ї армії ВПС та ППО Повітряно-космічних сил (ПКС) РФ (оперативно підпорядковується Північному флоту РФ). Особлива увага приділялась перевірці бойової готовності частин і з’єднань ВПС та ППО, а також оцінці рівня їх взаємодії з іншими силами Північного флоту. Зокрема, проводились практичні заходи з вирішення завдань протиповітряної оборони військово-морських баз Північного флоту та прикриття кораблів у морі. Загалом до навчання залучалось близько 200 одиниць бойової техніки, в т. ч. палубні винищувачі Міг-29К та Су-33, винищувачі-перехоплювачі Міг-31, а також зенітні ракетні комплекси С-300 та С-400;

на Північно-Східному (Балтійському) напрямку — стрільби бойових кораблів та підводних човнів зі складу Балтійського флоту. Зокрема 8 квітня з борту дизель-електричного підводного човна «Краснодар» був здійснений пуск по надводній мішені в акваторії Балтійського моря. До цього — на початку квітня ц. р. на Балтійському напрямі проводився комплекс навчань підрозділів повітряно-десантних військ Росії та Білорусі, а також морської піхоти ЗС РФ за тематикою наступальних дій проти країн Балтії;

Тактичне навчання частин 106-ї повітряно-десантної дивізії ЗС РФ

на Західному (Центральноєвропейському) напрямку — льотно-тактичне навчання (ЛТН) авіаційних частин 105-ї змішаної авіаційної дивізії (штаб м. Вороніж) 6-ї армії ВПС та ППО (штаб м. Санкт-Петербург; оперативно підпорядковується Західному ВО ЗС РФ). Під час ЛТН екіпажі фронтових бомбардувальників Су-34 під прикриттям винищувачів Міг-29СМТ та МіГ-31БМ (загалом 20 бомбардувальників та 10 винищувачів) відпрацьовували питання пілотажу на малих та середніх висотах, практичного бомбометання по наземних цілях (на полігоні «Погоново» у Воронізькій області РФ), а також ухилення від системи ППО противника. Польоти літаків проводились у повітряному просторі над Воронізькою, Курською та Тверською областями РФ у складних метеорологічних умовах, вдень та вночі із застосуванням станцій візуального контролю та наведення;

на Південно-Західному (Чорноморському) напрямку — тактичні навчання з’єднань та частин 32-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту Росії на полігоні Опук в окупованому Криму. В рамках навчань вирішувались завдання спільних бойових дій підрозділів 126-ї окремої бригади берегової оборони, 810-ї окремої бригади морської піхоти та 8-го артилерійського полку берегових військ. По суті навчання 32-го АК стали продовженням навчань підрозділів повітряно-десантних військ ЗС РФ, які проводились в Криму наприкінці березня поточного року.

Крім того, в рамках контрольної перевірки повітряно-десантних військ ЗС РФ було проведено тактичне навчання частин 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд, штаб м. Тула). Під час навчань на полігоні Дубровичі (Рязанська обл.) відпрацьовувались дії батальйонної тактичної групи зі складу 137-го парашутно-десантного полку (м. Рязань) 106-ї пдд із захоплення та утримання передового рубежу до підходу основного ешелону військ. Особливістю навчання стало застосування нового батальйонного комплекту бойових машин десанту БМД-4М та бронетранспортерів БТР-МДМ «Ракушка».

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. На відміну від «старих» членів ЄС, країни Центрально-Східної Європи виступають за продовження процесу розширення Європейського Союзу. Так, за результатами зустрічі міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина) була оприлюднена заява щодо необхідності надання чітких перспектив членства в ЄС учасникам програми «Східне партнерство», які зацікавлені в цьому. Було запропоновано включити дане положення до декларації саміту «Східного партнерства», який планується в листопаді поточного року у Брюсселі.

Спільна прес-конференція Президента США Д. Трампа та Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, 12 квітня

НАТО. США та НАТО демонструють спільні позиції у ставленні до Північноатлантичного союзу як головного гаранта безпеки Західного світу. Зазначене було підтверджено в ході спільної прес-конференції Президента США Д. Трампа та Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга 12 квітня поточного року у Вашингтоні. В цьому плані Д. Трамп та Є. Столтенберг висловили суттєве занепокоєння діями Росії в Україні та на Близькому Сході (насамперед в Сирії), а також посиленням військової активності РФ на Західному напрямку. Крім того, було відмічено зростання загроз тероризму США та Європі.

Проблема активізації військової діяльності РФ обговорювалася також під час Київського форуму з безпеки за участю заступника Генерального секретаря НАТО Р. Геттемюллер. За словами представника Альянсу, інтенсивність військових навчань Росії, а також діяльності її ВМФ перевищує аналогічні показники періоду «холодної війни».

У відповідь НАТО продовжує вживати заходи з нарощування присутності Альянсу в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії, а також проведення заходів оперативної та бойової підготовки з відпрацюванням питань відбиття можливої агресії з боку Росії. Так, 5–16 червня ц. р. на території Латвії планується проведення найкрупніших за останні 25 років маневрів ОЗС НАТО та їх союзників «Siber Strike» («Удар шаблі»).

 

Прес-секретар Білого дому Ш. Спайсер на прес-конференції у Вашингтоні, 10 квітня

3.2. Провідні західні країни

США. Адміністрація США демонструє тверді наміри щодо реалізації ключових напрямів зовнішньої політики країни, які були проголошені Д. Трампом у ході його передвиборчої кампанії. За заявою прес-секретаря Білого дому Ш. Спайсера у ході прес-конференції 10 квітня ц. р., головною метою Вашингтону є захист національних інтересів США на світовій арені в сферах економіки та безпеки. В цьому плані головним гаслом Білого дому залишатиметься «Америка понад усе!».

Водночас, Ш. Спайсер не виключив можливості нанесення США нових ударів по урядовим військам Сирії у випадку застосування ними хімічної зброї проти мирного населення.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Росія — пострадянський простір. Агресивність політики Москви, а також посилення протистояння між Росією та Заходом обумовлюють подальшу активізацію відцентрових процесів на просторі колишнього СРСР, в т. ч. у російському Євразійському союзі. Так, за словами віце-прем’єра, міністра енергетики Грузії К. Каладзе, до кінця поточного року Тбілісі має намір припинити закупівлю газу у Росії та перейти на повне забезпечення своїх потреб за рахунок газових поставок із Азербайджану. Вирішенню даного питання сприятиме завершення спорудження нового газосховища на грузинській території. Зазначені плани Грузії підтверджують тенденцію втрати Росією ролі «великої світової держави», а також можливостей використання енергетичного чинника в якості інструменту зовнішньої політики Москви.

В свою чергу Президент Казахстану Н. Назарбаєв виступив з ініціативою щодо відмови від кирилиці та повернення до латинського алфавіту у писемності країни (використовувався до 1940 року). Введення латиниці планується до 2025 року, однак вже у наступному році будуть випущені шкільні підручники де казахська мова буде представлена латинським алфавітом. Реалізація наведених намірів сприятиме виходу Казахстану із культурного поля Росії та, відповідно, зниженню можливостей впливу Москви на казахське суспільство.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Позиції країн «великої сімки» стосовно Росії та України, які були продемонстровані в Італії, результати зустрічі Державного секретаря США Р. Тіллерсона з керівництвом РФ, а також чергове загострення конфронтації між Москвою та Заходом стосовно Сирії підтверджують безвихідність положення Кремля. По суті, Росія вже перетворилася на країну ізгоя — поряд з Іраном та Північною Кореєю, що вже відкрито визнається у світі.

У такій ситуації вкрай актуальне значення для режиму В. Путіна набуває питання отримання нових можливостей відновлення діалогу між Росією та Заходом на підґрунті взаємно важливих проблем. Зокрема, з цією метою керівництвом РФ буде активно використовуватись візит Федерального Канцлера Німеччини А. Меркель до Москви, який планується на початку травня ц. р. на запрошення російської сторони. Так, у ході переговорів В. Путін може висунути пропозицію А. Меркель щодо підтримки Росією її позицій на парламентських виборах у ФРН восени цього року в обмін на сприяння Берліну у реалізації російських інтересів стосовно України.

Крім того, для досягнення своїх цілей Росія може піти на організацію резонансної провокації в зоні конфлікту на Донбасі або на власній території із застосуванням хімічної зброї. Такий інцидент буде покладений Москвою в основу масштабної інформаційної кампанії зі звинувачення України у «переході до злочинних методів війни» та доказу «необхідності об’єднання зусиль Росії та США і ЄС в рамках спільного тиску на Україну». Водночас Москва намагатиметься відвернути увагу Заходу від Сирії та перенести акцент проблеми хімічної зброї на Україну.

Засідання Національного антитерористичного комітету РФ, 11 квітня

На цьому фоні суттєвою внутрішньою проблемою в Росії залишатиметься подальше ускладнення ситуації в країні внаслідок поширення акцій протестів. Так, Спілка захисту споживачів Росії вже визнала нестачу основних видів продовольчих і інших товарів першої необхідності та зростання цін на них у 34 регіонах країни, що пов’язано зі страйком дальнобійників. За оцінками експертів Спілки, у найближчій перспективі нестача таких товарів може перерости у гострий дефіцит.

Крім того, наслідком дій Росії в Сирії (в особливості причетність Москви до застосування хімічної зброї режимом Б. Асада) постає зростання загроз тероризму в РФ з боку ісламістських організацій. За заявою директора ФСБ, голови Національного антитерористичного комітету РФ О. Бортнікова, російські спецслужби мають оперативну інформацію щодо підготовки ісламістами терористичних актів проти Росії. По суті, це повністю нівелює спроби В. Путіна представити участь Росії у війні в Сирії, як «стримування ісламського екстремізму на дальніх рубежах від Російської Федерації».

В цілому наведені обставини посилюють непередбачуваність політики Москви, яка може піти на застосування крайніх заходів тиску на Україну та її західних партнерів (в т. ч. здійснення повномасштабної військової агресії) або погодитись на певні поступки.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи зі своїх стратегічних інтересів, керівництво Російської Федерації і надалі затягуватиме процес врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема, в цьому плані Москва жодним чином не прийме до практичної реалізації проект «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей, який був розроблений Україною, ФРН та Францією, і переданий на розгляд Росії в квітні поточного року. Більш того Росія всіляко ухилятиметься від реальної роботи у складі «нормандської» групи. З урахуванням наведених обставин, Росія продовжуватиме збройні провокації на сході України, незважаючи на будь-які мирні домовленості або угоди про перемир’я.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

19 квітня ц. р. Міжнародний суд ООН планує оголосити рішення щодо забезпечувальних заходів у справі за позовом України проти Росії. Тим самим, по суті, буде визначена позиція суду стосовно збройної агресії Росії проти нашої Держави.

Крім того, важливе значення для України та єдності ЄС матимуть результати першого туру президентських виборів у Франції 23 квітня ц. р. По суті вони визначать основних кандидатів на посаду глави Французької держави та, відповідно, спрямованість і особливості зовнішньої політики країни на подальшу перспективу.