Автор – Черкас А., аналітик Free Voice IAC
«Найкращий вияв солідарності з Україною» (згідно поста Президента П. Порошенка у ФБ) продемонстрував Брюссельський парламент 20 листопада ц. р., коли Бельгія останньою з країн-членів ЄС ратифікувала Угоду про Асоціацію з Україною. Тепер угода України з ЄС мала бути повністю «легальною» та «не підлягати оскарженню». Не підлягати… Зерно сумніву щодо цього великого інтеграційного кроку України до ЄС посіяли Нідерланди, де 6 квітня 2016 року відбудеться всенародний референдум – референдум «випробування на міцність та довіру» Асоціації України з ЄС. На ньому громадяни країни висловлять свою думку «бути чи не бути» Асоціації.
Нідерландська «необізнаність» щодо України?
Як зазначає Інститут світової політики у своєму дослідженні щодо сприйняття України за кордоном (проведене у вересні 2015 року), Нідерланди сьогодні – це найбільш скептично налаштована до нас країна Європейського Союзу. Соціологічні дані вказують на близько 47 % респондентів, що не змогли відповісти на питання, чому Україна має бути в ЄС. Найвищою часткою серед європейців є і нідерландська перцепція (тобто, чуттєве сприйняття) географічної неприналежності України до Європи (14 %).
http://iwp.org.ua
Після падіння Боїнга з нідерландськими громадянами на борту, країна Нідерланди стала чи не єдиною серед своїх «колег по ЄС», що зазнала людських втрат через бойові дії на території України. Саме тоді, ще 17 липня 2014 року, Україна вперше закарбувалась до голів голландців як місце загибелі звичайних нідерландських громадян.
http://iwp.org.ua
Референдум: прояв демократії чи маніпулювання задля власних цілей?
Відома євроскептична неурядова організація «Форум за демократію», а також «Комітет громадян» за 6 тижнів зібрали необхідну кількість голосів «за» проведення референдуму. Ініціатори референдуму вважають такий спосіб волевиявлення зручним приводом для вираження всенародного голландського євроскепсису, що все більше здається реальним у контексті нинішнього підйому ультраправих, націоналістичних настроїв в ЄС, зростання «недовіри та втоми» європейців від ЄС через проблему терористичної загрози та міграційної кризи. Цікаво, що незабаром після референдуму в країні пройдуть і парламентські вибори, тому «недовіра» до Асоціації України з ЄС може бути використана проти провладних політичних сил Нідерландів. Пам’ятаймо також і про «неоголошену присутність» та високий рівень впливу в Нідерландах російської та проросійської пропаганди, яким досить просто заповнити майже порожній інформаційний простір голландців їх ставлення до України.
Поширені в Нідерландах стереотипи зі сприйняття Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС
Референдум має статус консультативного, але не варто забувати, що: по-перше, у 2005 році таким же референдумом Нідерландами та Францією була зведена нанівець ратифікація Конституції ЄС; по-друге, якщо явка населення на референдумі у квітні 2016 року складе щонайменше 30 % усіх громадян, то уряд Нідерландів матиме право «переголосувати» рішення щодо ратифікації Асоціації.
Необхідно пам’ятати, що багато політичних партій, представлених в нідерландському парламенті (PvdA, CDA), заявляють про врахування думки народу під час переголосування. Сьогодні в країні ліві та праві SP (соціалісти, відносно прихильні до Росії) та PVV («Партія свободи» Герта Вілдерса, друга «Марін Ле Пен» та відкритого симпатика Росії), як і під час першого голосування, виступають проти Асоціації, натомість соціал-демократи PVdA та ліберали VVD (ще не зробили жодних заяв щодо врахування результатів референдуму) займають проукраїнські позиції.
http://www.eurointegration.com.ua
Точку зору офіційного Амстердаму нещодавно висловив і міністр закордонних справ Нідерландів Берт Кундерс: «Поки Нідерланди не ратифікували угоду, вона не може вступити в силу. Підсумки референдуму будуть рекомендацією для уряду Нідерландів».
Наприкінці листопада ц. р., у рамках візиту президента П. Порошенка до Нідерландів, промінь надії щодо можливого «розуміння» Нідерландами України таки з’явився, якщо брати до уваги підсумки зустрічі «в трьох заявах». «Правильна риторика української дипломатії» (акцент на повну підтримку України у розслідуванні катастрофи Боїнга, а також роботу з впровадження реформ) була «заохочена» з нідерландського боку обіцянками продовжити санкції щодо Росії.
Інфографіка створена на основі даних 24 каналу
http://24tv.ua
А 7 грудня 2015 року чільні позиції в нідерландських новинних дайджестах посіла інформація про те, що картини, датовані XVII століттям, які було викрадено у 2005 році з Музею Західної Фрісландії в місті Хорн (Нідерланди), знайшлися в Україні. Факт начебто причетності до їх викрадення О. Тягнибока, В. Наливайченка, а також українських силовиків поставив перед нідерландцями запитання: «І ця країна, повна брехні і обману, хоче до Європи?». «Європейська правда» називає даний інцидент «PR-катастрофою для України».
Як зазначила автору Н. Гнидюк, заступник міністра Кабінету Міністрів України та директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції, «…Нам варто абстрагуватися від України, адже цим референдумом під сумнів поставлено не Україну, а те, яку загрозу може принести нова країна-член Євросоюзу, які соціально-економічні наслідки нестимуть інші країни через «прихід» нової країни». Також, за словами чиновниці, Нідерланди не є тією країною, яка б точно визначала політику цілого ЄС.
Вважаю, що однозначне нідерландське «так» Асоціації України з ЄС може бути індикатором кредиту віри Європи в Україну. Цей внутрішній референдум має історичне значення щодо сприйняття нашої держави тими країнами Європи, з яких розпочалось створення ЄС. Напередодні візиту П. Порошенка до Нідерландів, за даними «Європейської правди», 45 % опитаних (під час соцопитування) готові взяти участь у референдумі, з них 56 % планували проголосувати проти ратифікації угоди. Тому цей референдум – пріоритетна задача для української дипломатії вступити у чотиримісячну боротьбу за «відновлення доброго імені України» з дедлайном 6 квітня 2016 року.
Ми маємо запобігти можливій ланцюговій реакції антиєвропейських тенденцій для України. Дороговказами української дипломатії в Нідерландах цієї зими та наступної весни має стати потужна інформаційна кампанія з інформування пересічних громадян країни тюльпанів, що «дає і не дає» Нідерландам ухвалення Асоціації України з ЄС; висвітлення подій щодо імплементації реформ Україною. Акцент має бути зроблений на те, що мета Асоціації – повне перетворення України на стабільну, ліберальну демократію, перетворення її на економічно привабливу державу задля майбутнього поглиблення нідерландсько-українського економічного співробітництва. Така діяльність має вестися у тісній кооперації з українською діаспорою та проукраїнськими ініціативами на кшталт «www.oekraine-referendum.nl».
Оригінал публикації: http://iac.org.ua/ugoda-pro-asotsiatsiyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-perevirka-niderlandami/
