13 жовтня 2017

Закон «Про освіту» відновлює справедливість

Зоряна Лебедівна
студентка НаУКМА

Новою освітньою реформою 2017 року України, на диво, не задоволені сусідні держави, зокрема Румунія, Угорщина, Російська Федерація та Польща. Невдоволені з приводу Закону України «Про освіту», за яким в українських школах скорочується викладання предметів мовами національних меншин. У частині 1 цього закону викладене наступне: «Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою».[1]

Міністр освіти і науки України Лілія ГриневичТак, донедавна в освітніх закладах національних меншин в Україні з 1 по 11 клас школярі навчалися не державною українською, а на мові меншини (румунською, угорською, російською, польською тощо). До речі, такої лояльності не зустрінеш навіть у країнах демократичної Європи. І це має цілком розважне пояснення, про що неодноразово нагадувала міністр освіти пані Лілія Гриневич: «Новий Закон «Про освіту» розширює можливості українських дітей, які належать до нацменшин, для отримання освіти та сприяє реалізації їхніх Конституційних прав. Українські діти, що належать до нацменшин, є нашими українськими громадянами і їхні інтереси, права і свободи залишатимуться для нас головним пріоритетом».

Вона ж і пояснює, що нехтування державною мовою «робить дітей заручниками цих мовних меншин та ізолює їх в межах громади». Фактично таким чином вони не можуть навчатися у вищих навчальних закладах України через неспроможність скласти зовнішнє незалежне оцінювання на відповідний пропускний бал. З цього приводу звернімо увагу на окремі дані Міністерства освіти і науки України: «…За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році більше 36 % випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 60,1 % школярів, що належать до угорської та румунської меншини і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови».[2]

Отож стає очевидним той факт, що так зв. батьківщини (держави походження) згаданих національних меншин, обурюючись нашою освітньою реформою, насправді виступають проти інтересів молодого покоління цих національних меншин. Інакше кажучи, та ж Румунія чи Угорщина, Росія чи Польща не бажають дати цим юним українським громадянам шансу на їх успішне майбутнє в рідній державі. І все заради чого? Заради цілком очевидної політики, спрямованої на формування… сепаратистських настроїв у регіонах компактного проживання цих меншин в Україні. Не більше і не менше.

Але тут цікаво поміняти кут зору, тобто, запропонувати так званим іноземним опонентам подивитися, як вирішується ця проблема на їхніх власних теренах. Зрозуміло, спираючись лише на об’єктивні дані і обов’язково зважаючи на ситуацію, у якій опинилися українські національні меншини у тих країнах, які нині обурюються рішенням нашого Міністерства освіти.

Статистика, як кажуть, суха і, додам від себе, — горезвісна.

Країна

Кількість українців

Відсоткове відношення до населення країни

Кількість освітніх закладів з українською мовою викладання

Польща[3]

27,172

0,08 %

4 — повне викладання українською мовою

2 — неповне викладання/суботня школа

Румунія[4]

61,400

0,3 %

1 — повне викладання українською мовою

5 — часткове викладання українською мовою

Угорщина[5]

6,906

0,07 %

0 — повне викладання українською мовою

2 — недільні школи

Російська Федерація[6]

1,927,988

1,4 %

0 — Жодної школи з українською мовою викладання

Як бачимо, україномовне населення, чи по-іншому українська діаспора, в сусідніх країнах практично не має навчальних закладів, де викладаються предмети рідною українською мовою. При цьому варто ще й звернути увагу на контраст між кількістю українських шкіл і кількістю українців у відповідній державі. Як мовиться, «без коментарів». Натомість ситуація національних меншин в Україні — обернена, якщо порівнювати з вищенаведеною ситуацією української діаспори.

Національна меншина в Україні

Кількість представників національної меншини[7]

Відсоткове відношення порівняно з кількістю населення України

Кількість державних освітніх закладів з національною мовою викладання (з 1 по 11 клас)[8]

Росіяни

8,334,141

17,3 %

581

Румуни

190,900

0,3 %

75

Угорці

156,566

0,3 %

71

Поляки

144,130

0,29 %

5

Справедливість потребує взаємності. Законом «Про освіту», що ухвалений 5 вересня 2017 року, обирається курс на відновлення національної справедливості. Адже мовна стаття Закону (стаття 7)[9] не порушує Рамкову конвенцію про захист національних меншин, підписану Україною в Страсбурзі 1 лютого 1995 року: стаття визначає комунальні (тобто державні) навчальні заклади. Натомість ст. 13 п. 1 міжнародної Конвенції говорить про право на приватні школи: «В рамках своїх освітніх систем, Сторони визнають за особами, які належать до національних меншин, право створювати свої власні приватні освітні та навчальні заклади і керувати ними».[10]

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн ЯгландА що на це все каже Європа? Наприклад, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд так висловився на проблему навколо мовної статті: «Звичайно, меншини в Європі повинні вільно володіти державною мовою тієї держави, де вони мешкають. Це — життєво важливо для їхньої повної участі в суспільстві. А отже, держава повинна використати всі засоби, необхідні для того, щоб вони могли її вивчити. Водночас держава також повинна забезпечити їм право та можливість використовувати свою рідну мову як у питаннях культури, так і в офіційному спілкуванні».[11]

Чи тут можна дорікнути Україні за ущемлення нею прав нацменшин? Зрозуміло, що ні, не можна. Адже таким правом вони, національні меншини, користуються, про що підтверджує можливість не тільки вивчати свою мову, а й викладати нею в молодших класах усі предмети, а також відвідувати велику кількість культурних центрів та вести документацію у місцях компактного проживання (відповідно до чинного закону «Про засади державної мовної політики»[12] Ківалова-Колесніченка).

Найбільш важливим моментом нової освітньої реформи є те, що Україна як кожна інша країна не просто відстоює свої інтереси, а прагне захистити свою незалежність. За умов, коли держави-сусіди проводять приховану агресію проти нашої держави (а прихована агресія на певному її етапі стає відкритою, ми наразі маємо такий приклад з Російською Федерацією), потреба в обороні національних інтересів зростає в десятки разів. Безпека держави, її територіальна цілісність та непорушність кордонів є першочерговим завданням влади. При цьому безпека полягає не тільки в заходах оборони, але й наступу. Щодо Закону «Про освіту», то, окрім іншого, це прояв всього-на-всього оборонної тактики: він відновив національну (пріоритетними є права корінної нації) та державну справедливість (навчання державною мовою у державних закладах).

З огляду на українську історію, колишні поступки на користь сусіднім країнам/народам мали негативні наслідки для української державності. Варто тільки згадати про відмову від Чорноморського флоту у 1992 році на користь Росії, що тепер «віддячила» анексією Кримського півострова!..

Нинішня освітня реформа — це тільки одна з ланок, що необхідна для захисту від сепаратизму української державності в західних регіонах та для запобігання подальшого розгортання гібридної війни з боку країн-сусідів. Ясна річ, що самої освітньої реформи не достатньо для відстоювання нашого суверенітету, та водночас вона є суттєвим заходом у справі оборони держави.

Вкотре варто нагадати, що лише застосовуючи увесь наш потужний потенціал, ми зможемо зробити Україну провідною державою світу. І ми це зробимо!

 



[1] Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page

[2] Новини Міністерства освіти України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/15/liliya-grinevich-novij-zakon-%C2%ABpro-osvitu%C2%BB-rozshiryue-mozhlivosti-ukrayinskix-ditej,-yaki-nalezhat-do/

[3] Українська школа в Польщі Світова координаційна виховно-освітня рада [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.ukrainianworldcongress.org/ukrajinska-shkola-diaspora-Poland/; The Ukrainian Minority in Poland [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/313638043_The_Ukrainian_Minority_in_Poland

[4] Romanian national minority in Ukraine and Ukrainian national minority in Romania [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://buktolerance.com.ua/?p=637&lang=en

[5] Українська школа української діяспори в Угорщині Світова координаційна виховно-освітня рада [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.ukrainianworldcongress.org/ukrajinska-shkola-diaspora-Hungary/

[6] Українські організації в Росії обурені заявою представника МЗС РФ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://news.bigmir.net/ukraine/135644

[7] Статистичні дані перепису населення України 2001 року. Конгрес національних меншин України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://congres-spu.info/?page_id=5

[8] Звітність МОН України. Розподіл закладів за мовами навчання і кількість учнів і класів у них [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://dostup.pravda.com.ua/request/25979/response/45860/attach/3/2.2 %202357.pdf

[9] МОН України. http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2017/09/16/mova.pdf

[10] Рамкова конвенція про захист національних меншин [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_055

[11] «Україна ступила на тонку межу»: стаття генсека РЄ щодо конфлікту навколо освітнього закону [Електронний ресурс]. — Українська правда, 06.10.2017. — Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/6/7071924/

[12] Закон України «Про засади державної мовної політики» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5029-17