25 липня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (17.07–23.07.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Одним із основних пріоритетів КНР є побудова стратегічного партнерства зі США в рамках реалізації домовленостей між лідерами двох країн, які були досягнуті під час їх зустрічі в квітні 2017 року. Черговим кроком на цьому шляху став 1-й раунд китайсько-американського стратегічного діалогу 19 липня ц. р. у Вашингтоні. Захід проводився під спільним головуванням віце-прем’єра Державної ради КНР Ван Яна та міністра фінансів США С. Мнучіна і міністра торгівлі В. Росса.

Сторони підкреслили важливість поглиблення співробітництва між КНР та США, як державами з найбільшими економіками в світі, що визначає стратегічне значення китайсько-американського діалогу не тільки для його учасників, але й для інших країн. При цьому була підтверджена наявність спільних інтересів КНР та США, що є основою для поглиблення співробітництва між ними як в економічній, так і у політичній та безпековій сферах.

З урахуванням наведених обставин під час заходу був обговорений широкий спектр питань стосовно конкретних торговельно-економічних проектів, а також довгострокові стратегічні завдання щодо виведення діалогу між двома країнами на якісно новий рівень. Зокрема, розглядались хід та перспективи виконання річного плану співробітництва між КНР та США, напрями взаємної інвестиційної діяльності, можливості узгодження макроекономічних політик двох країн, а також форми взаємодії сторін у підтримці процесів глобалізації світової економіки.

Учасники зустрічі досягли консенсусу з більшості цих питань, а також підтвердили наміри продовжити зусилля з вирішення проблеми диспропорцій у двосторонній торгівлі. Для цього передбачається розширити взаємодію в сфері послуг, наростити обсяги взаємних інвестицій, збільшити частку високотехнологічної продукції у китайсько-американській торгівлі, а також посилити координацію дій сторін у галузі фінансового контролю та в роботі РБ ООН, G7 та G20.

За оцінкою співголів діалогу, зустріч мала інноваційний, прагматичний та конструктивний характер і заклала міцну базу для стабільного і довготривалого партнерства між Китаєм і США.

 

Прикладом успішного розвитку торговельно-економічних зв’язків між КНР та США постає енергетична сфера. В січні–травні 2017 року Китай імпортував із США близько 1,97 млн тонн нафти, що більш ніж у 4 рази перевищує даний показник за весь 2016 рік. Причиною цього є політика Д. Трампа зі зняття обмежень на експорт американської нафти, що дозволило США вийти на ринок КНР. Завдяки застосуванню США високих технологій на сьогоднішній день американська нафта вже має цінові переваги у порівнянні з нафтою з країн Близького Сходу, що дозволяє Сполученим Штатам Америки зміцнювати свої позиції як на китайському, так і світовому ринках енергоносіїв.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР здійснює послідовні заходи з посилення глобального впливу Китаю в світі шляхом сполучення ініціативи «Пояс і шлях» з іншими міжнародними об’єднаннями. Зокрема, Китай ініціює питання налагодження взаємодії між «Поясом і шляхом» та групою БРІКС (включає Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку). Крім того, пропонується розширення формату групи БРІКС за рахунок включення до неї інших країн. За словами міністра закордонних справ КНР Вана І, вирішення даного питання дозволить створити найпотужнішу платформу для поглиблення діалогу між широким колом країн у всьому світі.

Поряд з цим Китай докладає зусиль щодо більш активного залучення до «Поясу і шляху» країн Центрально-Східної Європи. 17 липня ц. р. у Пекіні була проведена спеціальна зустріч з розгляду таких перспектив за участю представників Державної ради КНР та керівництва країн ЦСЄ на рівні міністрів відповідних профілів та їх заступників по зв’язкам із ЗМІ. Зустріч у такому форматі проводилась вперше. Підкреслювалось, що переговори у Пекіні мають сприяти більш глибоким обмінам та співробітництву між Китаєм та Центрально-Східною Європою.

Водночас КНР продовжує кроки з розвитку транспортної інфраструктури в рамках «Поясу і шляху». Так, протягом останніх 12 місяців Китай вдвічі збільшив обсяги інвестицій у морські порти країн-учасниць китайської ініціативи. Загальний обсяг укладених інвестиційних угод вже становить близько 20 млрд дол. США.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Поряд з більш широким залученням країн ЦСЄ до «Поясу і шляху» Китай поглиблює відносини з ними також і в інших сферах. Так, продовженням «Діалогу політичних партій Китаю та країн ЦСЄ 2017 року», який відбувся 15–17 липня ц. р. у Бухаресті, став Китайський інвестиційний форум 18 липня цього року у Празі. У заході взяли участь член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, член Секретаріату ЦК КПК Лю Юньшань, а також прем’єр-міністр Чехії Б. Соботка, віце-прем’єр Болгарії В. Сімеонов та інші представники керівництва країн ЦСЄ.

Виступаючи на форумі, Лю Юньшань відмітив важливість формату «16+1» як однієї з площадок для співробітництва в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях». У цьому зв’язку він висловив наміри КНР збільшити обсяги інвестицій у реалізацію спільних проектів з країнами Центрально-Східної Європи в різних сферах, у т. ч. розширенні взаємної торгівлі та розвитку транспортної інфраструктури. Крім того, Лю Юньшань зробив наголос на необхідності посилення політичної довіри сторін як основи для поглиблення економічної взаємодії між ними.

На полях форуму була проведена зустріч Лю Юньшаня з прем’єр-міністром Чехії Б. Соботкою. Представники двох країн підтвердили конструктивний характер відносин між КНР та Чехією, що набувають подальшого поглиблення та мають позитивні наслідки для обох сторін. З урахуванням зазначеного було досягнуто домовленостей щодо активізації китайсько-чеських контактів за всіма напрямами, включаючи торгівлю, культуру, освіту, спорт, туризм та медицину.

 

Значна увага керівництва КНР приділяється зміцненню стосунків з країнами Перської затоки, які відіграють важливу роль у забезпеченні китайських потреб у нафті та газі. 20 липня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч міністра закордонних справ КНР Вана І з главою зовнішньополітичного відомства Катару М. Аль Тані. Під час переговорів Ван І висловив наміри КНР активізувати зусилля зі сприяння врегулюванню проблем довкола блокади Катару іншими країнами регіону. Для цього Китай планує використати свій вплив в арабському світі, в т. ч. у Раді співробітництва арабських держав Перської затоки. З урахуванням спільних інтересів у забезпеченні стабільності в регіоні, як одному з основних джерел енергоносіїв світового рівня, сторони досягли домовленості щодо об’єднання зусиль двох країн у боротьбі з тероризмом. Крім того, міністр закордонних справ Катару підтвердив зацікавленість його країни у більш глибокій взаємодії з КНР у реалізації проектів «Поясу і шляху».

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Економіка Китаю продовжує демонструвати стійку динаміку позитивного розвитку. Так, за даними Державного комітету у справах розвитку та реформ КНР, у першому півріччі 2017 року ВВП країни зріс на 6,9 % у річному вимірі.

Відмічається також зростання інших базових показників, у т. ч.: капіталовкладень в основні фонди на 8,6 % (у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року) до 28 трлн 60,5 млрд юанів; приватних інвестицій — на 7,2 % до 17 трлн 23,9 млрд юанів; обсягів роздрібних продаж споживчих товарів — на 10,4 % до 17 трлн 236,9 млрд юанів; імпорту та експорту — на 19,6 % (найбільший показник з другої половини 2011 року); фінансових надходжень до державного бюджету — на 9,8 % до 430,6 млрд юанів.

Причинами наведеної тенденції називаються:

  • стабільне зростання внутрішнього попиту на товари китайського виробництва. Так, за останні три року частка внеску кінцевих споживчих витрат в економічний ріст склала 48,8 %, 59,75 та 65,6 %, відповідно. В першому півріччі 2017 року даний показник складав 63,4 %;
  • підвищення ролі інновацій як нових драйверів китайської економіки. В першій половині 2017 року добавлена вартість, створена в китайських галузях високих технологій, зросла на 13,1 %. При цьому обсяги виробництва на підприємствах традиційних галузей зросли лише на 6,9 %;
  • проведення структурних реформ економіки країни, в т. ч. ліквідація збиткових та надлишкових виробництв, що створило більш сприятливі умови для роботи результативних компаній.

 

Крім того, важливе значення у розвитку китайської економіки має програма «Зроблено в Китаї», яка передбачає комплексну модернізацію промисловості країни з кінцевою метою перетворення КНР у глобальний генератор інноваційних технологій. Згідно з рішенням Державної ради КНР, у рамках програми в містах та міських кластерах у східних, центральних та західних районах країни планується створення т. зв. показових державних зон. У межах таких зон будуть забезпечені сприятливі умови для реалізації пілотних проектів у сфері побудови інноваційних виробництв.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Головним проблемним чинником у розвитку безпекової ситуації в АТР залишається непоступливість позицій Північної Кореї. Так, керівництво КНДР відкинуло пропозицію щодо врегулювання ситуації довкола Корейського півострова, яка була висунута Південною Кореєю.

Більш того, за даними американської розвідки, КНДР здійснює підготовку чергового пуску міжконтинентальної балістичної ракети, який планується наприкінці липня – на початку серпня поточного року. Крім того, Північна Корея здійснює розробку технологій пуску балістичних ракет з підводного човна.

Наведені дії Північної Кореї викликають суттєве занепокоєння США. Так, 22 липня ц. р. голова Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал Дж. Данфорд заявив, що ядерна програма КНДР є найбільшою з реальних загроз безпеці Сполученим Штатам Америки. Виходячи з цього Дж. Данфорд не виключив можливості військового конфлікту між США та Північною Кореєю.

 

Окремою проблемою в АТР є негативне ставлення Китаю до розвитку військового та військово-технічного співробітництва між США і Тайванем. 17 липня ц. р. Міністерство закордонних справ КНР виступило з офіційним засудженням проекту закону США про національну оборону, який включає ряд проектів у згаданій сфері. Зокрема, планується обмін візитами військових кораблів США та Тайваню. За заявою МЗС КНР, такі дії США суперечать ствердженням Вашингтону щодо підтримки політики «одного Китаю».

 

У рамках військового співробітництва з Росією ВМС Китаю освоюють нові для них морські акваторії. На минулому тижні до головної бази Балтійського флоту РФ в м. Балтійськ прибув загін бойових кораблів ВМС КНР на чолі з есмінцем «Хефей». Загін візьме участь у спільних російсько-китайських навчаннях «Морська взаємодія-2017» у Балтійському морі. В історії відносин Росії та Китаю це перший подібний візит кораблів ВМС НВАК. Після завершення навчань планується перехід китайських кораблів до м. Санкт-Петербург.

У цей же період інша флотилія бойових кораблів ВМС НВАК здійснила дружні візити до Греції та Туреччини. Під час урочистих церемоній був відмічений позитивний розвиток стосунків між Китаєм та Грецією і Туреччиною, в т. ч. у військовій сфері. В цілому зазначені візити підтверджують практику КНР щодо підкріплення дій з реалізації своїх економічних інтересів також і заходами військового характеру.

 

3.4. Наука та технології

Китайська Народна Республіка підтверджує високий рівень науково-технічного потенціалу країни, яка займає передові позиції в світі. Свідченням цього стала експозиція КНР у рамках 13-го Міжнародного авіаційно-космічного салону, який проводився 18–23 липня ц. р. у м. Жуковський Московської області РФ. В заході брали участь більше десяти китайських компаній, в т. ч. AVIC, CASIC та CGWIC, які представили широкий спектр проектів за різними напрямами. Зокрема, були продемонстровані системи ППО, берегової охорони, ракети «повітря-повітря» та «повітря-земля», безпілотні літальні апарати та ракетні системи.

У ході роботи салону був підписаний меморандум про співпрацю між Китайською корпорацією аерокосмічної науки і промисловості CASIC та російським оптико-електронним холдингом «Швабе» щодо спільної розробки та виробництва радіоелектронних компонентів і обладнання. Крім того, було досягнуто домовленості щодо організації виробництва на території КНР літаків Бе-200 спільної російсько-китайської розробки.

 

Водночас на минулому тижні у КНР були проведені успішні випробування нового розвідувально-ударного БПЛА «Caihong-5». Апарат вироблений з композитних матеріалів, розмах крил — 21 метр, максимальна злітна вага — 3,3 тони, обладнаний авіаційною системою дальнього виявлення і має на озброєнні 24 ракети «повітря-земля». БПЛА здатний знаходитись у повітрі до 60 годин та здійснювати політ на дальність до 10 тис. км.

 

Поряд з цим Китай продовжує заходи з вивчення та освоєння арктичної зони. Згідно з планами Академії наук КНР, 19 липня ц. р. була розпочата восьма арктична наукова експедиція, яка базується на науково-дослідному судні-криголамі «Сюелун» («Сніжний дракон»). Передбачається проведення комплексного обстеження арктичних суднохідних шляхів, а також досліджень в сфері біології, гідрології, хімії та геології Північного Льодовитого океану і його прибережних морів. При цьому основними районами дій експедиції стануть Берингове море, Чукотське море, Східносибірське море, Північно-Західний суднохідний маршрут та високоширотні акваторії Арктики. Експедиція триватиме 80 діб.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

Значний інтерес КНР викликає транспортна інфраструктура України, як складова частина транспортних комунікацій в рамках ініціативи «Пояс і шлях». Зокрема, розглядається питання щодо оренди китайськими компаніями залізничного паромного терміналу в українському порту Чорноморськ з подальшою модернізацією його інфраструктури та сполучених з ним транспортних магістралей на території України. При цьому Китай може стати одним із основних користувачів переправи в плані транспортування китайських вантажів до Європи та у зворотному напрямку. З метою вивчення зазначеного питання на минулому тижні в порту Чорноморськ перебувала делегація китайської компанії China Road and Bridge Corporation, яка є одним із найкрупніших підрядників у світі.

 

Спільний українсько-китайський проект щодо розвитку портової інфраструктури вже реалізується в українському порту Південний. 20 липня ц. р. китайська компанія China Harbour Engineering Сompany розпочала роботи з поглиблення дна його внутрішньої портової акваторії до 16 метрів. Реалізація проекту дозволить ввести в дію один із найкрупніших в Україні зерноперевалочних комплексів — термінал MV Cargo.

 

Крім того, Китай демонструє зацікавленість у співробітництві з Українським Дунайським пароплавством (ПрАТ «УДП»). На минулому тижні у Пекіні відбулась зустріч представників «УДП» та китайської компанії China National Teсhnical Import&Еxport Corporation (СNТIC), в ході якої були обговорені перспективи реалізації інвестиційного проекту з оновлення флоту Дунайського пароплавства. Китайська сторона пропонує різні варіанти фінансування будівництва нових буксирів, барж та інших плавзасобів для «УДП».