КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(03.10-09.10.2016 р.)
I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України
На фоні збереження напруженості на Донбасі та зриву перемир’я в Сирії, а також фактичного визнання спеціальною слідчою комісією Нідерландів причетності РФ до знищення малайзійського літака Boeing-777 в липні 2014 року над зоною конфлікту на Сході України, відбувається подальше загострення протистояння між Росією та Заходом, яке набуває все більш критичних форм.
Так, після проведення Росією у вересні ц. р. стратегічних командно-штабних навчань «Кавказ-2016», у ході яких відпрацьовувався сценарій широкомасштабної війни між Росією та НАТО/США, 3 жовтня ц. р. президент РФ В. Путін вніс до Державної думи Росії законопроект про призупинення угоди зі Сполученими Штатами Америки про утилізацію збройового плутонію (була укладена в 2000 році і передбачає переробку по 34 тонни плутонію з кожної сторони в паливо для АЕС).
Причиною зазначеного кроку російською стороною називається «…виникнення загрози стратегічній стабільності внаслідок недружніх дій США у відношенні Російської Федерації». При цьому у коментарях представників керівництва РФ відмічається можливість відновлення дії угоди лише у випадку скасування США санкцій у відношенні Росії та компенсації нанесених ними збитків. Крім того, до США висуваються вимоги щодо відмови Вашингтону від планів посилення американської військової присутності поблизу російських кордонів.
Загалом, наведені обставини підтверджують наближення глибокої кризи у Російській Федерації внаслідок дії західних санкцій, що змушує режим В. Путіна застосовувати останні наявні у нього можливості для здійснення тиску на США та Європу.
Свідчення поглиблення кризових процесів у Росії вже наводились у попередніх публікаціях «Борисфен Інтелу» та інших аналітичних центрів. За оцінками експертів, на сьогоднішній день такі процеси вже загрожують не тільки економіці Росії та викликають можливість поширення соціальних заворушень в країні, але й створюють небезпеку особисто В. Путіну внаслідок невдоволення його оточення негативними наслідками західних санкцій для їх бізнесу.
Зазначені тенденції можуть набути ще більш гострого характеру у випадку введення США та ЄС нових санкцій проти Росії через Україну та Сирію, а тим більше, відкриття Міжнародним судом у Гаазі справи щодо причетності Москви до загибелі пасажирів малайзійського літака Boeing-777 рейсу МН-17 над Донбасом. Тепер вже відповідальність повністю ляже на режим В. Путіна, як військових злочинців.
Зокрема, Малайзія розповсюдила в Раді безпеки ООН проект резолюції щодо необхідності створення міжнародного трибуналу для кримінального переслідування осіб, відповідальних за знищення літака Boeing-777 Малайзійських авіаліній.
У цілому наведена ситуація визначила всі ключові аспекти у розвитку воєнно-політичної обстановки в світі та довкола України. Насамперед, у цьому плані необхідно відмітити реальну загрозу виникнення збройного інциденту між Росією та США й іншими учасниками антитерористичної коаліції в Сирії, який може перерости у більш масштабний конфлікт та навіть, не виключено, повноцінну війну із застосуванням ядерної зброї і неминучим втягненням до неї України.
Так, 7 жовтня ц. р. Державна дума РФ ратифікувала угоду про безстрокове розміщення авіаційної групи Росії в Сирії. Водночас, незважаючи на посилення тиску з боку Заходу, Росія продовжувала активні бойові дії на сирійській території. Фронтові бомбардувальники Повітряно-космічних сил РФ спільно з літаками ВПС режиму Б. Асада наносили ракетно-бомбові удари по позиціях повстанців у м. Алеппо. Як і раніше, зазначене супроводжувалось ураженням цивільних об’єктів та жертвами серед мирного населення.
Водночас, під приводом «прикриття» військово-морської бази Росії у сирійському порту Тартус, до Сирії був перекинутий комплекс ППО С-300ВМ (перший випадок, коли комплекс такої модифікації був вивезений за межі Росії). При цьому, офіційний представник Міністерства оборони РФ генерал-майор І. Конашенков висловив наміри Росії «…збивати всі нерозпізнані повітряні цілі над Сирією».
Характерно, що жодне з повстанських чи терористичних угруповань в Сирії не мають ані крилатих ракет, ані літаків, які є лише у самої Росії та режиму Б. Асада, а також у коаліції на чолі зі США. У даному контексті досить показовими є ствердження російських політиків та ЗМІ щодо «підготовки США удару по силам Б. Асада в Сирії». Крім того, після мінометного обстрілу Посольства Російської Федерації в Сирії, російська сторона напряму звинуватила США у «підтримці сирійських терористів».
У відповідь Міністерство оборони США звернулось до Росії з вимогою роз’яснити цілі направлення її зенітного ракетного комплексу до Сирії. При цьому, з урахуванням згаданих вище заяв російської сторони були висловлені наміри США «…зробити все можливе для забезпечення безпеки екіпажів своїх літаків, які мають право на самозахист». Зазначене було розцінено усіма сторонами, як «надання дозволу ВПС США на нанесення удару по російському ЗРК у разі виникнення такої необхідності».
З урахуванням наведених обставин, військове керівництво США відмічає високу ймовірність виникнення збройного конфлікту з Росією. Так, за заявою начальника штабу армії США генерала М. Міллі у ході семінару в Пентагоні, «…війна між Росією та Сполученими Штатами Америки є практично гарантованою».
ІІ. Збройна агресія Росії проти України
Загострення протистояння між Росією та Заходом з приводу Сирії має безпосередній вплив і на ситуацію довкола України. Так, режим В. Путіна здійснює чергові спроби «розміну» України на Сирію шляхом загострення ситуації довкола збройного конфлікту на Донбасі та «кримськотатарського питання» в Криму, що має на меті здійснення тиску як на Україну, так і її західних союзників.
2.1. Схід України (зона АТО)
Незважаючи на угоду про перемир’я та початок розведення військ на визначених ділянках лінії фронту, на минулому тижні російсько-терористичні війська різко активізували обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів з піковою інтенсивністю — до 60 за добу. Показово, що цей пік прийшовся саме на 5 жовтня ц. р. — день проведення зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську, а також візиту до Росії заступника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії В. Нуланд.
Водночас продовжувались заходи Росії з нарощування угруповання своїх військ на окупованих територіях України. Зокрема, протягом тижня на Донбас був перекинутий підрозділ 76-ї десантно-штурмової дивізії, а також ешелон танків Т-64. Крім того, з метою введення в оману спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ проводиться ретельне маскування позицій та бойової техніки російських військ і найманців.
Поряд з цим Росією та лідерами «ДНР» і «ЛНР» була продемонстрована можливість самостійного проведення виборів на окупованих територіях Донбасу без урахування українського законодавства. Зокрема, 2 жовтня ц. р. у самопроголошених республіках були проведені так звані «праймеріз», а саме — опитування місцевого населення щодо кандидатів на посади в органах окупаційної влади. Україна розцінює ці так звані «праймеріз» на окупованому Донбасі як чергову спробу нахабного зриву мінського переговорного процесу, так як зазначене стало прямим порушенням Мінських домовленостей у частині, що стосується політичних аспектів врегулювання конфлікту.
На фоні наведених подій 5 жовтня ц. р. у Мінську було проведено чергове засідання Тристоронньої контактної групи. Обговорювались хід виконання угоди від 21 вересня ц. р. щодо припинення вогню та розведення сторін, визначення нових пунктів відведення військ, умови і формат проведення виборів на окупованих територіях, можливості амністії для бойовиків, а також питання обміну заручниками. Як і слід було очікувати, у ситуації, що склалася довкола Росії, жодних рішень прийнято не було.
2.2. Кримський півострів
В умовах посилення тиску на Росію з боку Заходу, Москва вживає зусиль з демонстрації «міжнародного визнання російської належності Криму». Так, на запрошення Державної думи РФ найближчим часом планується візит до Криму групи депутатів регіональних парламентів італійських провінцій Венето, Лігурії, Тоскани та Ломбардії, які визнали «законність» анексії Росією Кримського півострова.
Водночас тривають заходи Росії з мілітаризації Криму. Зокрема, на бойове чергування на півострові заступив полковий комплект зенітних ракетних комплексів С-400 «Тріумф».
Разом з тим, ускладнення відносин між Росією та США, НАТО і ЄС обумовлює підвищення уваги західних країн та міжнародних організацій до «кримського питання». Так, керівництво ЄС розглядає можливість введення санкцій проти депутатів Державної думи РФ, які були «обрані» в окупованому Криму.
2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу
В рамках демонстрації сили перед США/НАТО та ЄС розпочата нова серія навчань ЗС РФ на Західному та Арктичному напрямках Росії. Зокрема, у жовтні цього року на російській і білоруській територіях планується проведення двох спільних навчань повітрянодесантних військ (ПДВ) Росії та Білорусі. У навчаннях візьмуть участь понад 1,2 тис. осіб та до 100 одиниць бойової техніки. У 2016 році кількість спільних російсько-білоруських навчань ПДВ зросла майже на третину у порівнянні з 2015 роком — тобто майже до 40 за рік.
У свою чергу, на початку жовтня ц. р. підрозділи окремої арктичної мотострілецької бригади Північного флоту (ПФ) РФ вперше провели навчання з висадки десанту на узбережжя острова Земля Олександри — самого північного архіпелагу Землі Франца-Іосифа. Висадка проводилась з борту великого десантного корабля «Кондопога» у забезпеченні гідрографічного судна «Візир». Крім того, під час арктичного походу кораблів та суден ПФ РФ окремі розвідувальні групи висаджувались з вертольотів Ка-27 на острови архіпелагу Північна Земля та на узбережжя мису Челюскіна. Тим самим Росія ще раз продемонструвала наявність її інтересів в Арктиці та здатність захищати їх у військовий спосіб.
Водночас продовжуються дії Росії з нарощування угруповання військ на Західному стратегічному напрямку, в т. ч. за рахунок ударних систем озброєння. Так, під виглядом логістичних навчань Балтійського флоту ЗС РФ із району міста Усть-Луга до Калінінградської області РФ на цивільному судні «Амбал» перекинуто оперативно-тактичний ракетний комплекс «Искандер-М». Заходи з перекиду ОТРК супроводжувались черговими провокаціями Росії в Балтійському регіоні. Так, 5 жовтня ц. р. російські літаки-винищувачі Су-27 порушили повітряний простір Фінляндії, а 6 жовтня ц. р. — Естонії.
Поряд з цим Росія готується до військового протистояння зі США і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, на Далекому Сході завершується формування нової дивізії дальньої бомбардувальної авіації у складі літаків Ту-22М3 та Ту-95МС. Дивізія виконуватиме завдання з патрулювання у повітряному просторі над Тихим океаном в районі Японії, Гавайських островів та острову Гуам (місця дислокації військових баз США, в т. ч. стратегічної авіації).
За заявою прес-секретаря президента РФ Д. Пескова, «у зв’язку зі змінами міжнародної обстановки» розглядаються також плани повернення російських військових баз на Кубу та до В’єтнаму.
ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни
3.1. Міжнародні організації
Рада Європи та ЄС. На фоні продовження тиску на Росію, керівництво Ради Європи та ЄС збільшує обсяги фінансово-економічної допомоги Україні. Зокрема, в рамках реалізації Плану дій Ради Європи (РЄ) для України, РЄ планує виділити нашій Державі 45 млн євро на проведення реформ. У свою чергу, Європейський інвестиційний банк виділить Україні 200 млн євро на оновлення громадського транспорту в містах середнього розміру (загальна вартість проекту оцінюється в 400 млн євро).
НАТО. Жорсткі наміри продовжити тиск на Росію були продемонстровані і керівництвом Північноатлантичного союзу. За заявою заступника генерального секретаря НАТО О. Вершбоу під час прес-конференції в ОБСЄ 3 жовтня ц. р., Альянс не піде на поступки Москві з принципових питань світової та європейської безпеки. При цьому він відмітив значне погіршення безпекової ситуації в Європі після анексії Росією Криму та вторгнення російських військ на Донбас. З огляду на це, О. Вершбоу висловився за необхідність посилення ролі ОБСЄ у забезпеченні безпеки на Європейському континенті, а також закликав Росію забезпечити повний доступ спостерігачів Організації до зони конфлікту на Сході України.
3.2. Провідні західні країни
США. Твердість та послідовність позицій Сполучених Штатів Америки у відношенні Росії, України та Сирії були підтверджені Державним секретарем США Дж. Керрі а рамках його промови «Майбутнє трансатлантичних відносин» 4 жовтня ц. р. у Брюсселі.
За словами Дж. Керрі, Захід хотів би знайти спільну мову з Росією, однак не збирається робити це за рахунок власних принципів, які передбачають верховенство свобод та міжнародного права. В цьому зв’язку США, НАТО та ЄС будуть і надалі твердо підтримувати стабільну, єдину та демократичну Україну, а також не знімуть санкцій з Росії до врегулювання проблем анексії нею Криму та окупації Донбасу.
Водночас Дж. Керрі не виключив можливості введення додаткових санкцій проти Росії у відповідь на її дії в Сирії, а також наголосив на необхідності міжнародного розслідування таких дій Росії як військового злочину. Разом з тим, згідно з його заявою, незважаючи на зрив домовленостей з Росією щодо «сирійського питання», США продовжать зусилля зі встановлення миру в Сирії.
Заява Дж. Керрі передувала та фактично стала фоном до візиту в Москву 5 жовтня ц. р. заступника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії В. Нуланд (у супроводі представників Ради національної безпеки США С. Уолландер та Ч. Купчаном), який, по суті, мав на меті здійснення тиску на Росію з «українського питання» в умовах продовження бойових дій на Донбасі. Зазначене питання порушувалось ними під час зустрічі з помічником президента РФ із зовнішньої політики Ю. Ушаковим та помічником президента В. Сурковим (курує самопроголошені республіки на Донбасі).
Через позицію Росії, яка заздалегідь констатувала «неможливість прийняття будь-яких проривних рішень», переговори фактично завершились безрезультатно. Сторони лише констатували позитивний характер укладення угоди щодо розведення військ на Донбасі. Разом з тим, коментуючи підсумки зустрічі, прес-секретар президента РФ Д. Песков наголосив на «…досягненні домовленості між В. Нуланд та В. Сурковим щодо здійснення спільного тиску на Україну з метою примушення її до виконання своїх зобов’язань в рамках Мінських домовленостей». Незважаючи на спростування даної заяви Державним департаментом США, вона широко розповсюджується і спекулятивно трактується російськими та іншими ЗМІ.
Наведені вище дії Москви, які призвели до подальшого загострення відносин між Росією та Заходом, стали причиною змін у позиціях навіть кандидата у президенти США від Республіканської партії Д. Трампа, який раніше висловлював відверто проросійські погляди. Так, у останній своїй заяві він звинуватив Росію у порушенні перемир’я в Сирії та здійсненні кібернетичних атак на США, а також наголосив на необхідності зміцнення НАТО та посилення безпеки країн Центрально-Східної Європи.
ФРН. Зі своєї сторони, керівництво ФРН також планує посилити тиск на Росію з «сирійського питання». Так, в уряді країни розглядається питання щодо введення нових санкцій проти Російської Федерації. Зокрема, такі санкції можуть включати введення візових та економічних обмежень проти осіб, причетних до дій Росії в Сирії. Коментуючи зазначене питання, глава комітету Бундестагу із зовнішніх справ Н. Реттген назвав дії в Сирії «військовим злочином» та закликав країни ЄС також посилити санкції у відношенні Росії.
Франція. Дії Росії в Сирії були засуджені і Францією. Разом з тим, керівництвом Франції був розроблений проект нової Резолюції РБ ООН щодо припинення вогню в Алеппо та доставки до міста гуманітарної допомоги. 6 жовтня ц. р. відбувся візит до Москви міністра закордонних справ Франції Ж. Еро, який передав документ главі зовнішньополітичного відомства Росії С. Лаврову. При цьому Ж. Еро назвав події в м. Алеппо «…варварством, яке лише породжує джихадизм».
ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України
Грузія. За результатами виборів до парламенту Грузії пройшли три партії: правляча партія «Грузинська мрія»; партія, створена екс-президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі — «Єдиний національний рух» і партія «Альянс патріотів Грузії», яка є проросійською.
Результати стали відомі після підрахунку 99,9 % голосів виборців, поданих за пропорційними списками парламентських виборів.
Згідно з даними ЦВК, перше місце в ході виборів отримала правляча партія — «Грузинська мрія» — 48,67 %, на другому місці колишня партія влади — «Єдиний національний рух» із 27,11 % голосів. Партія «Альянс патріотів Грузії» набрала 5,01 % голосів виборців, що достатньо для подолання прохідного бар'єру в парламент.
При цьому наголошується, що ОБСЄ визнала вибори в Грузії конкурентними і добре організованими.
Як надалі розвиватимуться події в Грузії і як стосуватиметься національних інтересів України — покаже найближчий час.
V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України
З огляду на непоступливість позицій Росії та західних країн і міжнародних організацій з відстоювання своїх інтересів, слід очікувати посилення взаємного тиску сторін із застосуванням як політико-економічних, так і військових методів.
Зокрема, Росія може піти на повну відмову від мирного врегулювання ситуації на Донбасі та активізувати збройне протистояння в зоні конфлікту, а також розширити масштаби бойових дії в Сирії на стороні режиму Б. Асада. При цьому проти повстанців можуть бути застосовані як авіація ВКС РФ, так і загони російських найманців (від 3 до 5 тис. осіб), які знаходяться на сирійській території. Дії російських військ в Сирії будуть прикриватись комплексом ППО С-300ВМ, який нещодавно був доставлений до Тартусу.
У найближчій перспективі угруповання ЗС РФ в Сирії та довкола неї буде посилено за рахунок прибуття до Середземного моря важкого авіанесучого крейсера «Адмирал Кузнецов» зі складу Північного флоту РФ, а також двох малих ракетних кораблів «Серпухов» і «Зеленый Дол» зі складу Чорноморського флоту РФ.
Зазначені дії Росії будуть доповнені новими широкомасштабними заходами оперативної та бойової підготовки ЗС РФ. Крім того, як крайній засіб впливу на США/НАТО і ЄС, Москва може піти на вихід з договорів про стратегічні наступальні озброєння (СНО) та про ракети середньої і меншої дальності (РСМД).
На цьому фоні Росія продовжуватиме вживати заходів «гібридної війни» проти України, в рамках яких будуть провокуватися соціальні заворушення в нашій Державі з метою створення передумов для зміни української влади. Не виключається також здійснення спецслужбами РФ резонансних терактів у Києві та інших містах України (в т. ч. проти представників державного та військового керівництва).
Водночас, з метою зміцнення своїх міжнародних позицій, Росія активізує контакти з країнами, які вона вважає своїми потенційними партнерами. Зокрема, 10 жовтня ц. р. на полях Світового енергетичного конгресу в Стамбулі планується зустріч президента РФ В. Путіна з главою Турецької Республіки Р. Ердоганом. Крім того, в жовтні цього року має відбутись візит В. Путіна до Франції.
Зі своєї сторони, США та ЄС продовжуватимуть посилення санкцій проти Росії. У даному контексті найбільш негативне значення для Москви матиме введення ембарго на імпорт російської нафти, як це свого часу було зроблено у відношенні Ірану та змусило його піти на поступки світовій спільноті у питанні іранської ядерної програми.
Поряд з цим, США та європейські країни можуть поставити під сумнів легітимність Державної думи РФ, що буде обґрунтовано проведенням Росією парламентських виборів у окупованому українському Криму. Останнє може поставити під сумнів і легітимність усього правлячого режиму Росії та особисто В. Путіна.
5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України
В рамках конфронтації Росії із Заходом Москва продовжуватиме провокації і в зоні конфлікту на Сході України. При цьому відведення українських військ від лінії зіткнення сторін, згідно з угодою від 21 вересня поточного року, цілком ймовірно, може бути використано Росією для розширення території під контролем «ДНР» та «ЛНР». Після цього російська сторона знову максимально активізує збройне протистояння на Донбасі з одночасним нав’язуванням Україні та її західним союзникам чергових переговорів щодо припинення вогню та відведення військ тепер уже від нової лінії фронту.
Крім того, у разі переходу протистояння між Росією та США/НАТО до фази збройного конфлікту, режим В. Путіна може розпочати повномасштабну операцію на Сході України, в т. ч. з метою створення сухопутного коридору до Криму та Придністров’я. Саме такий сценарій відпрацьовувався Росію в ході СКШН «Кавказ-2016». Свідченням такої можливості є нарощування Москвою угруповання своїх військ на окупованих територіях України (насамперед, за рахунок повітрянодесантних, танкових та диверсійно-розвідувальних підрозділів), а також розгортання нових з’єднань ЗС РФ поблизу українського кордону.
5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України
У рамках заходів європейської інтеграції України важливе значення для нашої Держави матиме саміт «Україна–ЄС», який попередньо запланований на 24 листопада цього року. Зокрема, одним із пунктів порядку денного зустрічі має стати питання спрощення візового режиму між Європейським Союзом та Україною. Попередньо зазначене питання буде обговорено 27 жовтня ц. р. на рівні послів ЄС.
За словами європейського комісара з питань політики сусідства та розширення Й. Гана, «…ситуація по спрощенню візового режиму з Україною буде такою ж, як і випадку Грузії. Обидві країни виконали всі вимоги ЄС. Ніхто із європарламентарів та представників країн не висловився проти спрощення візового режиму, отже проблем не має бути».
