16 січня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 02(33)/01

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(09.01-15.01.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Головною резонансною подією у розвитку ситуації довкола України стала прес-конференція нового Президента США Д. Трампа 11 січня ц. р. Ключовою темою зустрічі нового глави американської держави з представниками ЗМІ стало його відношення до Росії, що фактично визначатиме стан геополітичної ситуації в світі у подальшій перспективі.

Так, основною суттю позицій Д. Трампа, які були висловленні ним стосовно Росії, стала демонстрація готовності до налагодження співробітництва з Москвою, однак виключно виходячи з інтересів США та дій самої Москви. При цьому Д. Трамп визнав Росію конкурентом США, відкинув можливість автоматичного «перезавантаження» відносин з нею (як це намагалася зробити у свій час Х. Клінтон на посаді державного секретаря), заперечив наявність у нього будь-яких зобов’язань перед Кремлем та підтвердив свої плани будувати політику США у відношенні Росії на основі принципів сили.

Водночас Д. Трамп висловив наміри змусити Росію поважати США більше, ніж вона це робить зараз, а також не виключив можливості посилення жорсткості ставлення Вашингтону до режиму В. Путіна, «…якщо це буде потрібно». В цьому зв’язку він фактично вперше визнав втручання Москви у президентські вибори в США.

Пізніше, в інтерв’ю виданню The Wall Street Journal, Д. Трамп висловив наміри зберегти санкції проти Росії «принаймні протягом певного часу».

В цей же день, у Конгресі США були розпочаті слухання кандидатів на ключові посади в адміністрації Д. Трампа, які також в основному стосувались їх відношення до Росії. В цьому плані найбільш показовий характер мали виступи кандидатів на посади державного секретаря США — Р. Тіллерсона (екс-голова нафтової компанії Exxon Mobil), міністра оборони Дж. Меттіса (на прізвисько «Скажений пес» і «Воїн-чернець») та директора ЦРУ М. Помпео, які по суті стануть основними генераторами та провідниками американської політики у відношенні Російської Федерації.

Так, всупереч своїм попереднім поглядам, які мали досить відвертий проросійський характер, Р. Тіллерсон визнав незаконність анексії Росією Криму, що було розцінено ним, як «захоплення чужих територій». Виходячи з цього він висловив докір попередньому керівництву США щодо недостатньої жорсткості реакції на такі дії Росії. За словами Р. Тіллерсона, окрім введення санкцій проти режиму В. Путіна, Вашингтон мав порадити Україні розмістити свої військові підрозділи на східному кордоні, а також надати їй летальну зброю та розвідувальні дані США і НАТО.

Водночас кандидат на посаду нового державного секретаря США розділив стурбованість союзників по НАТО діями режиму В. Путіна, а також висловився за необхідність продовження виконання Вашингтоном своїх зобов’язань перед Північноатлантичним союзом. Крім того, Р. Тіллерсон звинуватив Росію у демонстративному ігноруванні американських інтересів та висловив глибоке занепокоєння втручанням Москви у президентські вибори в США. За його заявою, Росія має понести повну відповідальність за кібератаки на американську виборчу систему.

Крім того, Р. Тіллерсон наголосив на неможливості визнання США «російського» статусу Криму та необхідності вирішення кримського питання виключно на умовах, які б задовольнили Україну. Він також висловився за доцільність посилення заходів зі стримування Росії. За ствердженням Р. Тіллерсона, «…США ніколи не будуть друзями з Росією, оскільки вона не розділяє американських цінностей».

Аналогічні погляди були висловлені кандидатом на посаду міністра оборони США Дж. Меттісом, який назвав Росію найбільшою загрозою для Сполучених Штатів Америки з часів Другої світової війни. За словами Дж. Меттіса, свідченнями цього є втручання Москви у президентські вибори в США, а також спроби режиму В. Путіна підірвати єдність НАТО та використання ним тактики локальних конфліктів для дестабілізації обстановки в інших країнах. Серед інших загроз безпеці США були названі також Китай та ісламський екстремізм.

З огляду на повну відповідність позицій Дж. Меттіса поглядам більшості членів Конгресу США, американськими законодавцями був ухвалений акт, який робить виняток для відставного генерала, щодо можливості його призначення на посаду цивільного міністра оборони країни, всупереч закону. Документ пропонує надати для обранця одноразовий виняток із закону, що встановлює цивільний контроль над Пентагоном і забороняє очолювати його колишнім військовим, які пішли у відставку менш ніж за сім років до вступу на посаду. Через те, що Дж. Меттіс пішов у відставку 2013 року, для цього і вирішено було схвалити цей законопроект.

Жорсткі позиції у відношенні Російської Федерації були висловлені також кандидатом на посаду директора ЦРУ М. Помпео. Так, він визнав дії Росії головною загрозою як для США, так і для американських союзників у Європі. Насамперед в цьому плані М. Помпео відмітив спроби режиму В. Путіна здійснити вплив на результати президентських виборів у США, а також збройну агресію Росії проти України.

Загалом, все це засвідчує зайняття Д. Трампом та його командою більш реалістичних позицій у відношенні Росії в контексті розуміння загрозливого характеру політики режиму В. Путіна для США та Європи. Виходячи з цього фактично відкинута можливість автоматичного відновлення США повноцінного співробітництва з Росією без зміни нею свого політичного курсу, насамперед в плані врахування інтересів Сполучених Штатів Америки.

Крім того, наведені зміни у позиціях Д. Трампа стали результатом масштабного тиску на нього з боку Конгресу США та його політичних опонентів, які виступають за продовження Сполученими Штатами Америки жорсткого курсу у відношенні Росії. Проявами такого тиску стали переконливі висновки американської розвідки стосовно втручання Москви у президентські вибори в США, а також оприлюднення 11 січня ц. р. в американських ЗМІ компрометуючих матеріалів на Д. Трампа, які нібито є у розпорядженні Росії та дозволяють їй впливати на нього.

З урахуванням зазначеного, на сьогодні Д. Трамп фактично поставлений у безвихідну для нього ситуацію. Так, як президент США, Д. Трамп буде змушений реагувати на порушення Росією американського виборчого законодавства. Водночас, любий крок Д. Трампа назустріч Москві буде однозначно трактуватись як доказ реальної можливості Росії впливу на нього. В свою чергу це матиме вкрай негативні політичні наслідки для Д. Трампа, включаючи звинувачення його у державній зраді як підґрунтя для початку процедури імпічменту.

Провал сподівань на можливість швидких змін відношення США до Росії вже очевидно розуміють і в Москві. Зокрема, свідченням цього стала чергова активізація збройного протистояння в зоні конфлікту на Донбасі, яка була спровокована російською стороною.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

12 січня ц. р., фактично відразу ж після прес-конференції Д. Трампа, російсько-терористичні війська різко (майже в 3 рази) збільшили кількість обстрілів позицій сил АТО — до понад 100 за добу. При цьому застосовувалась важка артилерія калібром 152 мм та міномети калібром 82 мм та 120 мм. Водночас на ряді ділянок лінії фронту спостерігачами ОБСЄ відмічається повернення важких озброєнь на передові позицій із тилових районів, куди вони були відведені згідно з Мінськими домовленостями.

За наведених обставин, важливе значення для України мала б реалізація намірів керівництва ОБСЄ стосовно розширення місії організації на Донбасі, що дозволило б посилити контроль над ситуацією в регіоні, насамперед у плані підтвердження порушень Росією Мінських домовленостей. Зокрема, на минулому тижні зазначені намірі були підтверджені новим головою ОБСЄ С. Курцем. В той же час, він фактично визнав неможливість вирішення питання щодо розгортання на Донбасі озброєної поліцейської місії ОБСЄ, що потребує отримання згоди всіх членів організації.

 

2.2. Кримський півострів

У свою чергу, з огляду на фактичну втрату надій на визнання США «російського» статусу Криму, у політичних колах Росії активізується пошук можливостей виправдання анексії Кримського півострова. Зокрема, 12 січня ц. р. «депутат» (від Криму) Державної думи РФ Р. Бальбек виступив з пропозицією щодо запрошення до Криму міжнародної місії за участю українських політиків, яка має переконатися у тому, що «…всі події, пов’язані із возз’єднанням Кримського півострова з Росією, ґрунтувалися на думці абсолютної більшості кримчан». Після цього має бути прийнятий підсумковий документ, який підтвердить «законність референдуму в Криму в 2014 році».

Разом з тим, розуміючи повну безперспективність таких ініціатив, Росія продовжує послідовні заходи з мілітаризації Кримського півострова. Так, 1 січня ц. р. на бойове чергування в Криму був поставлений зенітно-ракетний полк, озброєний ЗРК «Панцир-С1». Раніше, з 1 грудня 2016 року був введений в дію зенітно-ракетний полк, озброєний ЗРК С-400.

Зазначене питання зберігає актуальність для Росії в умовах повної відсутності підтримки її дій та позицій з боку провідних країн світу і регіону. Зокрема, 12 січня ц. р. міністр закордонних справ Туреччини М. Чавушоглу підтвердив невизнання Анкарою, ні за яких умов, «законності» анексії Росією українського Криму. За його словами, Анкара зацікавлена у розвитку співробітництва з Росією з багатьох питань, однак ніколи не поступиться своїми принципами.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

З огляду на дотримання Україною твердих позицій з відстоювання своїх інтересів перед Росією, а також малу ймовірність швидких змін політики США на українському та російському напрямках, В. Путін здійснює пошук нових можливостей «нейтралізації» керівництва нашої Держави. Зокрема, після рішення Дорогоміловського райсуду Москви в грудні минулого року щодо визнання «Революції Гідності» в Україні — «державним переворотом», планується порушення аналогічного питання також і в одному з міжнародних судів. Задоволення такого позову може бути використано Росією для розгортання широкої інформаційної кампанії з доказу «нелегітимності» керівництва України. На такий випадок у Москві вже готується т. зв. «уряд України у вигнанні», який може бути використаний для формування паралельних органів влади в нашій Державі в рамках реалізації планів реставрації проросійського режиму в Україні.

Водночас Росія продовжує проведення цілеспрямованої інформаційної кампанії щодо зневіри керівництва України та українського суспільства у продовженні підтримки нашої Держави з боку США та ЄС, а також формування громадської думки стосовно «відсутності перспектив європейської інтеграції України». Зокрема, в рамках такої політики просувається думка щодо «неминучості» змін у політиці США та ЄС стосовно Росії та України. При цьому, згадані вище заяви Д. Трампа та представників його майбутньої адміністрації називаються «ситуативним маневром, пов’язаним із публікацією компрометуючих матеріалів на нового президента США». Поряд з цим у негативному для Україні світлі «роздмухується» факт чергового перенесення ЄС термінів остаточного вирішення питання щодо спрощення візового режиму з Україною.

Крім того, на фоні різкого похолодання в період Різдвяних свят у засобах масової інформації Росії була активізована компанія зі ствердженнями про «нестачу газу в Україні». На основі цього робилися провокаційні оцінки щодо «підвищення загрози виникнення ситуації 2009 року, коли європейські споживачі залишились без газу внаслідок його незаконного відбору Україною». Водночас на фоні таких стверджень та оцінок транслювалися постійні попередження керівництва російської компанії «Газпром» щодо припинення поставок газу до Європи у випадку його «крадіжок» Україною.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. Керівництво ЄС підтверджує раніше зроблені висновки щодо суттєвих досягнень України на шляху здійснення реформ. Зазначене було констатовано головою комітету Європейського парламенту із закордонних справ Е. Броком 12 січня ц. р. За його словами, насамперед це стосується судочинства та боротьби з корупцією. З огляду на це, він підтвердив наміри Євросоюзу продовжити надання допомоги Україні, що сприятиме покращенню стану української фінансової системи вже у поточному році.

Разом з тим, негативною для України тенденцією залишається подальше затягування у часі керівництвом ЄС процесу спрощення візового режиму з Україною. Так, розгляд даного питання Європейським парламентом у черговий раз перенесено на травень ц. р.

НАТО. В рамках практичної реалізації рішень Варшавського саміту НАТО (липень 2016 року) щодо посилення військової присутності Альянсу в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії, на минулому тижні до Польщі прибули перші підрозділи 3-ї танкової бригади (тбр) 4-ї піхотної дивізії США. Штаб бригади розміщується у м. Ельблонг (Польща) на базі штабу 16-ї Поморської механізованої дивізії ЗС Польщі. В районі штабу будуть дислоковані частина бойових підрозділів бригади та сили авіаційної підтримки. Зокрема, у найближчій перспективі планується передислокація до Європи підрозділів 10-ї бригади армійської авіації ЗС США.

Згідно з попередніми планами, до складу кожного з багатонаціональних батальйонів НАТО, які планується розгорнути в Польщі та країнах Балтії, будуть включені по дві танкові роти 3-ї тбр та рота армійської авіації. Тим самим угруповання ОЗС НАТО в Польщі та країнах Балтії будуть фактично доведені до рівня бригадних тактичних груп.

За заявою заступника Генерального секретаря НАТО Р. Геттемюллер, розміщення військ США в Польщі та інших країнах-членах Альянсу є «пропорційною та виваженою відповіддю на російську військову активність».

 

3.2. Провідні західні країни

США. Конгрес США продовжує демонструвати жорстку реакцію на втручання Росії у президентські вибори в країні. Так, на минулому тижні на розгляд вищого законодавчого органу США був винесений проект закону про введення всеосяжних санкцій проти Росії. Санкції стосуються найбільш чутливих для Росії фінансового та енергетичного секторів і передбачають застосування обмежень проти осіб та компаній, які інвестують більше 20 млн дол. США у нафтогазову галузь РФ (включаючи поставки товарів, послуг та технологій). Крім того, під санкції підпадають інвестори, які вкладуть протягом року понад 5 млн дол. США в будівництво Росією трубопроводів, а також понад 1 млн дол. США — в цивільні ядерні об’єкти. Передбачається також введення нових обмежень проти суб’єктів фінансово-економічної діяльності, які реалізують спільні проекти з оборонними компаніями РФ або мають стосунки з російськими спецслужбами.

За оцінками російських експертів, прийняття цього законопроекту підірве роботу цілих секторів російської економіки, що матиме катастрофічні наслідки для Росії, в т. ч. щодо реалізації її планів спорудження нових газопровідних систем в обхід України.

Водночас діючий президент США Б. Обама продовжив ще на 1 рік — до 6 березня 2018 року весь пакет санкцій, які були введені проти Росії в зв’язку з окупацією та анексією нею українського Криму.

ФРН. Докази американських спецслужб щодо втручання Росії в хід президентських виборів у США посилюють занепокоєння керівництва ФРН стосовно можливих спроб Москви вплинути і на результати парламентських виборів у Німеччині восени 2017 року. Так, за словами офіційного представника уряду ФРН Ш. Зайберта, німецькі правоохоронні органи ретельно вивчають звіт ФБР, ЦРУ та Агентства національної безпеки США щодо згаданих дій режиму В. Путіна (оприлюднений 6 січня ц. р.) та обов’язково використають американський досвід в інтересах підвищення безпеки національної виборчої системи ФРН.

Швеція. Занепокоєність інформаційною експансією з боку Росії демонструють також і інші країни. Так, Шведський інститут міжнародних відносин звинуватив Росію у розповсюдженні дезінформації, фальшивих новин та фальшивих документів для здійснення впливу на громадську думку та процес прийняття рішень у Швеції. За даними інституту, вже протягом декількох років Росія проводить активні заходи інформаційної війни проти Швеції, спрямовані на недопущення її вступу в НАТО. Насамперед для цього використовуються російський сайт новин Sputnik та телеканал Russia Today.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Росія. За офіційними даними Міністерства фінансів РФ, протягом 2016 року Резервний фонд Росії скоротився на 73,4 % (у 3,7 рази) — до 972,13 млрд руб. У свою чергу, обсяги Фонду національного добробуту Росії знизились на 16,6 % — до 4,36 трлн руб. Зазначені кошти були витрачені на заходи з підтримки російської економіки, а також покриття дефіциту державного бюджету РФ. Все це ще раз переконливо підтвердило як збереження суттєвих економічних проблем в Росії під дією західних санкцій, так і відверто брехливий характер заяв керівництва РФ щодо стану економіки країни та її фінансової системи.

Білорусь. На фоні подальшого посилення суперечностей між Білоруссю та Росією щодо умов співробітництва сторін у рамках Євразійського економічного союзу, відмічається активізація зусиль білоруської сторони, спрямованих на покращення відносин зі США та ЄС. Так, на минулому тижні Президент Білорусі О. Лукашенко підписав указ, який дозволяє громадянам США та всіх країн Європейського Союзу знаходитись на білоруській території без віз протягом п’яти діб.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій перспективі ключовим чинником впливу на стратегічні інтереси України стане спрямованість політики нової адміністрації США після інавгурації Д. Трампа 20 січня ц. р. Важливими індикаторами такої політики стали виступи нового президента США та представників його адміністрації 11 січня ц. р., які засвідчили високу ймовірність збереження досить складних відносин між Сполученими Штатами Америки та Росією. З урахуванням зазначеного, заслуговують на увагу оцінки експертів Ради з національної розвідки США та Всесвітнього форуму в Давосі щодо очікуваних загроз світовій та регіональній безпеці.

Так, за оцінками аналітиків Розвідувального співтовариства США, у найближчі п’ять років суттєво зростуть ризики виникнення міждержавних та міжнародних конфліктів за тією чи іншою участю США, Росії і Китаю. Зокрема, в цьому зв’язку відмічаються можливі спроби Росії та КНР послабити провідну роль США на світовому та регіональному рівнях, що створить загрозу світовому устрою, який виник після Другої світової війни.

Крім того, прогнозується подальше посилення євроскептичних, популістських та націоналістичних настроїв в Європі, що поставатиме наслідком уповільнення темпів розвитку світової економіки, а також вимивання середнього класу із суспільств західних країн. У свою чергу, це призведе до послаблення єдності ЄС та, в цілому, Західного світу.

За оцінками експертів американської розвідки, наведені обставини створюють загрозу посилення боротьби між провідними центрами сили за переділ сфер впливу у світі, що буде супроводжуватися підвищенням ймовірності виникнення збройних конфліктів глобального та регіонального рівнів. В результаті такої боротьби буде підвищуватись і ймовірність загострення внутрішньої ситуації в окремих країнах світу, які знаходяться на перетині інтересів провідних гравців на світовій арені.

Виходячи із зазначеного, до початку 2020-х років очікується перехід відносин у світі до ситуації нової «холодної війни». При цьому, окрім загострення глобального протистояння між провідними країнами світу, додатковими витоками загроз стануть активізація міжнародного тероризму (в т. ч. у кібернетичній сфері), збереження економічних проблем світового рівня, а також посилення соціальної нерівності, як витоку екстремізму. Разом з тим, за ствердженням аналітиків, зазначені проблеми не мають незворотного характеру та не обов’язково призведуть до виникнення третьої світової війни.

У свою чергу, згідно з оцінками експертів Всесвітнього форуму в Давосі, у 2017 році основними загрозами людству стануть екстремальні погодні явища, вимушена масова міграція, міжнародний тероризм та кіберзлочинність, а також масштабні прояви незаконної бізнесової діяльності.

Крім того, серед потенційних ризиків, які матимуть найбільший руйнівний ефект у випадку їх реалізації, називаються можливість застосування зброї масового ураження (в т. ч. «країнами-ізгоями» та терористами), екстремальні природні явища та техногенні і екологічні катастрофи.

Відмічається також збереження ряду довгострокових ризиків, у т. ч. безробіття, нестачі питної води та продовольства, посилення соціальної нерівності та зростання популістських настроїв.

 

5.2. Перспективи розвитку подій в зонах конфліктів на території України

З огляду на фактичний провал сподівань режиму В. Путіна на можливість підтримки Вашингтоном політики Росії у відношенні України, слід очікувати подальшої активізації бойових дій з боку російсько-терористичних військ на Донбасі. Зазначене матиме на меті демонстрацію рішучості та незмінності намірів Росії щодо досягнення її цілей, незважаючи на санкції США та ЄС, а також здійснення тиску на Україну та її західних партнерів.

З урахуванням цього, Росія не прийматиме і жодних пропозицій стосовно мирного врегулювання конфлікту на Сході України, які будуть висуватися нашою Державою. В даному зв’язку повністю безперспективними є плани нового голови ОБСЄ С. Курца щодо досягнення згоди з Росією у питанні збільшення чисельності та розширення повноважень місії організації на Донбасі.

 

5.3. Інші важливі події, які матимуть вплив на інтереси України

Важливе значення для України зберігають події, пов’язані з підготовкою та проведенням Всесвітнього форуму в Давосі 17-20 січня ц. р.

Так, Росія має намір використати форум для зміцнення своїх міжнародних позицій та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків в умовах продовження дії західних санкцій проти Російської Федерації. Зокрема, поблизу прес-центра форуму планується відкриття резиденції «Руський дім», де буде проведена серії «круглих столів» та інших заходів з обговорення питань розвитку торгівельно-економічного співробітництва Росії та її потенційних партнерів.

За словами російських представників, головною метою зазначених заходів стане переведення відносин між Росією та США і ЄС із геополітичної в економічну площину. При цьому, цілком очікувано буде порушуватись питання щодо доцільності зняття санкцій з Росії як таких, що «не відповідають інтересам усіх сторін».