14 березня 2014

Іракський, іранський чи інший сценарій для путінського режиму

У відповідь на дії Росії стосовно України, які загрожують як світовій архітектурі безпеки, так і, зокрема, євроатлантичній спільноті, цінностям і принципам ООН, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз оголосили про запровадження першого етапу санкцій проти Москви, зазначаючи, що ці заходи можуть посилюватися, якщо президент В.Путін не зробить необхідних кроків для врегулювання нинішньої кризи в дипломатичний спосіб.

І навіть більше, незважаючи на можливі втрати для національного бізнесу, федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель застерегла Росію, що якщо вона не відмовиться від військової агресії щодо України, то Євросоюз вдасться до трирівневого плану санкцій. Є аналогічні застереження й від адміністрації США, що обіцяють трирівневий економічний удар по російським олігархам, які підтримують імперські амбіції В.Путіна.

На зустрічі у Брюсселі лідери ЄС вирішили припинити переговори з Росією про торгівлю і лібералізацію візового режиму. Це перший з трьох можливих пакетів заходів Євросоюзу щодо російського уряду на знак протесту проти його нинішньої політики відносно України. Якщо ж переговори з Кремлем не матимуть результатів і будуть ним використовуватися для затягування часу, то міністри закордонних справ країн ЄС 17 березня перейдуть до другої фази — зокрема, заблокують рахунки і відмовлять у візах тим росіянам, які мають відношення до ескалації кризи в Україні та до зазіхання на її територіальну цілісність. Про це категорично заявили федеральний канцлер Німеччини А.Меркель і міністр закордонних справ Франції Л.Фабіус.

США, окрім візових обмежень і заморожування рахунків окремих осіб, можуть запровадити санкції проти російських банків з подальшим ізолюванням Росії від доларової системи. В якості третього заходу адміністрація Барака Обами готується використати проти Москви розроблені після терактів 11 вересня (2001 року) міжнародно-правові інструменти для боротьби з контрабандою зброї та відмиванням коштів. Міністерство фінансів США давно розглядає Росію як один із центрів глобальної торгівлі зброєю і незаконного бізнесу, пов'язаного з організованими злочинними угрупованнями.

Особливо показовою у цьому плані є віденська операція Федерального управління кримінальної поліції Австрії з затримання українського громадянина 48-річного Дмитра Ф., що проведена на підставі виданого американським судом на запит ФБР ордера. Російським олігархам й політикам варто було б замислитися над «персональною ціною» агресивності і волюнтаризму В.Путіна.

Інтервенція в Україну Російської Федерації вже призвела до того, що Росія зазнала значних довгострокових економічних втрат. Йдеться про суттєві коливання на валютному ринку РФ, зниження акцій провідних російських компаній та про знецінення рубля. Задля його стабілізації необхідні великі валютні інтервенції протягом тривалого часу, що Центральний банк Росії виконати не спроможний. В Економічній раді при президентові РФ погоджуються, що вже можна вести мову про скорочення кредитування російських підприємств іноземними банками. І це при тому, що корпоративний сектор Росії закредитований в іноземних банках приблизно на 700 млрд. доларів. Санкції США та Євросоюзу проти Росії можуть призвести до додаткового відтоку з російської економіки $ 50 млрд. щоквартально.

Натхненникам планів можливої анексії Криму та зазіхань на південно-східні області України не слід забувати й про вразливість російських фінансових ринків, й про те, що понад 70% вільних резервів на Московській фондовій біржі належать іноземним суб’єктам, які ще й володіють приблизно 30% державних облігацій і через євробонди значною мірою фінансують російські компанії. Економічна війна з Заходом через Україну завдасть потужного удару по Росії, 40% товарів на внутрішньому ринку якої — імпортні.

Таким чином санкції створять нові виклики для макроекономіки та інвестицій в економіку. І інвестицій не лише іноземних — вони вплинуть на внутрішнього російського інвестора й на загальний настрій російського населення.

Якщо Росія обере варіант загострення кризи, то міжнародна спільнота, як і під час вторгнення в 1990 році Іраку до Кувейту та його анексії, повинна буде чітко дати зрозуміти російській стороні, що це матиме свою ціну: за таких обставин Москва ризикує опинитися в міжнародній ізоляції.

Якщо Росія обере варіант загострення кризи, то санкції можуть бути такими, які у свій час були запроваджені проти Ірану. Вони включатимуть замороження за кордоном валютних резервів та банківських активів Росії, припинення її кредитування та інші жорсткі заходи міжнародного, політичного, економічного та інформаційного характеру. Якщо Москва обере саме такий сценарій, то це означатиме, що вступить в дію вже апробований інструментарій економічного придушення шиїтської муллократії, який обов’язково розхитає внутрішньополітичну єдність путінського режиму.

Якщо ж Росія спроможна зробити належні історичні висновки, то Україна, за безпрецедентної підтримки міжнародної спільноти, готова вирішувати конфлікт за критеріями XXI століття — мирно і дипломатично.