12 лютого 2019

Крах ракетного договору. Що далі?

 

На сайті Центру «Борисфен Інтел» вже надавалася оцінка ситуації, що склалася довкола Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Однак подальший розвиток подій у цій сфері знову привертає увагу до порушеної теми. Тим більше, що вона стає предметом різноманітних політичних спекуляцій.

Так, 2 лютого ц. р. США офіційно призупинили виконання своїх зобов’язань стосовно ДРСМД. Причина — «систематичне порушення Москвою умов договору, в той час, як Вашингтон їх суворо дотримувався». Зокрема, США дорікають Росії за створення нею ракети 9М729 (SSC-8) для оперативно-тактичного комплексу «Искандер-М», дальність дії якої сягає понад 500 км. За заявою Білого дому, у тому разі, якщо Росія не схаменеться, то через шість місяців США остаточно вийдуть з договору.

 

Вперше США порушили питання щодо можливості виходу з ДРСМД у жовтні 2018 року. Через два місяці після цього США надали Росії 60 діб для того, щоб повернутися до виконання умов договору.

15 січня ц .р. це питання розглядалось на переговорах у Женеві, однак жодних домовленостей не досягнуто. Нагадаємо, що Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності укладений у 1987 році. Згідно з ним, США та СРСР зобов’язувалися ліквідувати та припинити розробку крилатих і балістичних ракет наземного базування дальністю від 500 до 5,5 тис. км.

Президент США Д. Трамп, коментуючи зазначені кроки Вашингтону, пообіцяв дати жорстку військову відповідь Москві за порушення ДРСМД, що «нівелюватиме будь-які переваги Росії, які вона отримає від своїх незаконних дій». За його словами, така відповідь включатиме нарощування військового потенціалу США, а також низку інших кроків спільно з НАТО та іншими американськими союзниками. Щоправда, Д. Трамп сказав, що США готові до переговорів з Росією про укладання нового договору про контроль над озброєннями.

США звинувачують Росію у систематичному порушенню умов Договору по РСМД
США звинувачують Росію у систематичному порушенню умов
Договору по РСМД

Разом з тим, аналіз стратегічних інтересів США, а також змін, які відбулись у світі з часу підписання ДРСМД, дозволяє зробити висновок про більш глибокі цілі Вашингтону, аніж суто примусити Росію виконувати умови договору. Основні з них наступні:

  • по-перше, актуалізація питання перегляду ДРСМД, який на сьогодні повністю втратив свою дієвість. Причина — поява ракет середньої дальності у КНР, Індії, Ірану, Північної Кореї та інших країн, які не є учасниками договору і створюють потенційні загрози США та їх союзникам. За таких обставин демонстративний вихід США із ДРСМД створює критичну загрозу безпеці у світі, що може бути використано Вашингтоном як привід для того, щоб змусити країни, у яких є ракетний потенціал, до спільного усунення згаданої проблеми;
  • по-друге, набуття США переваги (принаймні, тимчасової) над Росією та зміцнення своїх позицій у рамках суперечностей сторін з усього комплексу питань, що стосуються їх інтересів. Так, вихід США із ДРСМД надає їм можливість розмістити свої ракети поблизу кордонів Росії (в т. ч. в країнах Балтії, Польщі та Румунії), що поставить під удар стратегічно важливі об’єкти у північно-західній та південно-західній частині російської території. Своєю чергою, Росія матиме лише можливість завдавати ракетні удари по північно-західній частині Аляски;
  • по-третє, обезсилення Росії у спосіб нав’язування їй нових перегонів озброєнь. Компенсація переваг США внаслідок припинення дії ДРСМД вимагатиме від Москви значних видатків на розробку та виробництво нових видів зброї, що досить проблематично в умовах погіршення стану російської економіки під дією західних санкцій.

По суті, саме у такий спосіб США розгортали ракети Pershing II у ФРН в 1983 році, що доповнило собою «Стратегічну оборонну ініціативу» Р. Рейгана. З одного боку, це стало потужним чинником підриву економіки тодішнього СРСР через необхідність збільшення військових видатків, а іншого — змусило погодитися підписати ДРСМД.

СРСР та США підписали Договір по РСМД у 1987 році
СРСР та США підписали Договір по РСМД у 1987 році

Згідно зі своїми зобов’язаннями щодо колективної оборони, країни-члени НАТО підтримали вихід США із ДРСМД. При цьому вони висловили жаль з приводу порушення Росією умов договору, закликаючи її змінити своє рішення. Разом з тим, на рівні окремих членів Альянсу продемонстровано розуміння факту зростання рівня загроз європейським країнам, які можуть стати об’єктами ракетних ударів з боку Росії. З огляду на це, здійснюється пошук можливостей як для досягнення певних компромісів з Москвою, так і для стримування її від розв’язання конфлікту із застосуванням ракетної зброї.

Так, на початку лютого ц. р. представники Християнсько-демократичного союзу та Соціал-демократичної партії Німеччини виступили у парламенті ФРН з ініціативою щодо можливості збереження ДРСМД у тому разі, якщо Росія погодиться вивести свої ракети 9М729 за Урал (пропозицію було відхилено як керівництвом НАТО, так і Росією). Своєю чергою, 4 лютого ц. р. у ВПС Франції відбулися навчання з ядерного стримування, де опрацьовувався весь комплекс заходів бойового застосування багатоцільового літака Rafale з ядерним оснащенням.

База ПРО США в Румунії База ПРО США в Румунії
База ПРО США в Румунії

У ситуації, що склалася, Москва традиційно намагається жорстко відстоювати свої інтереси. Росія, згідно з рішенням В. Путіна, також призупинила участь у ДРСМД, звинувативши США у невиконанні його пунктів. За переконанням російської сторони, пускові установки Mk-41 протиракет SM-3 Block IB (ІІ) системи ПРО США, які розгорнуті в Румунії та розгортаються у Польщі, можуть використовуватися для пусків американських крилатих ракет Tomahawk з дальністю польоту від 500 до 2,5 тис. км.

Водночас були оприлюднені плани щодо надання адекватної відповіді на дії США, в т. ч. за рахунок розробки та розгортання нових ракетних систем. Так, за словами міністра оборони РФ С. Шойгу, до 2020 року планується розгортання наземного варіанту корабельного комплексу «Калибр» з крилатою ракетою великої дальності — до 2,6 тис. км. В ці ж терміни на базі ракети 3М22 «Циркон» передбачається створення наземного ракетного комплексу з гіперзвуковою ракетою. Крім того, розглядається питання про відродження радянської ракети РС-10 «Пионер», знятої з озброєння після укладення ДРСМД.

За повідомленнями російських ЗМІ, можлива реалізація низки інших проектів, в т. ч.: зниження дальності пуску деяких міжконтинентальних балістичних ракет (наприклад, створення ракети середньої дальності з двох перших ступенів МБР РС-24 «Ярс»); розробка наземної версії стратегічної крилатої ракети Х-101; доробка та розгортання твердопаливних ракет 15Ж59 «Курьер» (пройшла випробування у 1980-х роках, однак не була прийнята на озброєння в зв’язку з підписанням в 1991 році угоди між США та СРСР про припинення розробки мобільних МБР легкого класу).

Наголошується також на можливості розгортання російських ракетних систем в Арктиці та на Чукотці, що наблизить їх до території США.

Російська крилата ракета 9М729 (SSC-8) Російська крилата ракета 9М729 (SSC-8)
Російська крилата ракета 9М729 (SSC-8)

Разом з тим, зважаючи на низку обставин, наведені плани керівництва РФ можуть мати здебільшого декларативний характер з тим, щоб здійснити тиск на США та демонструвати перед російським населенням рішучість позицій Кремля. Так, за заявою заступника міністра закордонних Росії С. Рябкова, Москва не братиме участі у нових перегонах озброєнь і не дозволить себе втягнути до них. При цьому він послався на відсутність коштів у державному бюджеті, що загалом таки відповідає дійсності. Протягом останніх трьох років внаслідок економічних проблем Москва систематично скорочує військові видатки. Влада Росії, зважаючи на такий стан справ, об’єктивно зацікавлена налагоджувати відносини зі США та НАТО у безпековій сфері і подає сигнали таких намірів. Наприклад, у лютому ц. р. експерти Російської ради з міжнародних справ та Європейської спілки лідерів оприлюднили спільну доповідь про можливі напрямки стабілізації стосунків між Росією та НАТО.

На погляд авторів документу, це можна здійснити навіть за умов нинішньої конфронтації сторін. З цією метою пропонується: підвищити рівень російського представництва при НАТО; забезпечити регулярність засідань Ради НАТО-Росія; створити гарячу лінію з кібербезпеки; відновити спільні командно-штабні навчання; налагодити на рівні експертів паралельні з офіційними контакти конструктивного діалогу між Росією та Альянсом.

Внаслідок економічних проблем Росія систематично скорочує військові витрати
Внаслідок економічних проблем Росія систематично скорочує військові витрати

Все це дає змогу зробити припущення про можливий діалог між США та Росією стосовно укладання нового договору в сфері обмеження кількості ракет середньої та малої дальності, а також приєднання до нього інших країн. Поступившись своїм амбіціями, Москва може зважитись на такий крок, щоб забезпечити свою безпеку в умовах відсутності коштів на зміцнення військового потенціалу країни, так і з метою реалізації інших своїх важливих питань.

Так, питання укладання нового Договору по РСМД Москва неодмінно використовуватиме в якості елементу торгу з Вашингтоном стосовно України. Крім того, переговори щодо ДРСМД відкриють додаткові можливості для зближення Росії з КНР, Іраном та Північною Кореєю на основі спільного відстоювання їх інтересів перед США.

…Крах діючого Договору по РСМД обов’язково збільшить напруженість у світі та безпосередньо довкола України…

Незважаючи на такі перспективи, крах діючого Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності обов’язково збільшить напруженість у світі та безпосередньо довкола України. І тут слід очікувати суттєвого посилення взаємної агресивної риторики США та Росії, що супроводжуватиметься реальними кроками сторін з розгортання нових ракетних систем, а також провокаційними демонстраціями своїх ракетних потенціалів та готовності до їх застосування.

 

Такі проблеми безпосередньо стосуватимуться також і України, яка і надалі перебуває в центрі протистояння Росії та Заходу, і географічно розташована між ними. З огляду на це, саме на кордонах нашої держави і можуть бути розміщені нові ракетні системи Російської Федерації та США/НАТО. Якісно нового рівня набуватиме і значення України для обох сторін з точки зору можливості розгортання ракет також і на її території. А відтак слід бути готовими до подальшого загострення боротьби за Україну між Росією та Заходом.

В той же час, як ми вже згадували у наших попередніх матеріалах, припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності усуває всі моральні перешкоди у справі розробки таких ракет Україною. А значить це стане потужним чинником стримування Москви від розширення масштабів збройної агресії проти нашої держави. Дане питання стає особливо актуальним для України за тих умов, коли Росія переважає як щодо вже наявних у неї ракетних озброєнь, так і стосовно авіаційних засобів.