НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Огляд подій (23–29.01.2017)

Китай: огляд подій за попередній тиждень (16–22.01.2017): http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_1_17/

Політика

Керівництво КНР демонструє тверді позиції щодо відстоювання інтересів Китаю у відносинах зі США.

27 січня ц. р. офіційний представник міністерства закордонних справ КНР Хуа Чуньїн закликала США проявляти обережність у висловлюваннях і діях щодо питання Південно-Китайського моря. За її словами, США не є стороною територіальних суперечностей у регіоні, в той час як Китай має незаперечний суверенітет над т. зв. спірним островами та прилеглою до них акваторією. Водночас Хуа Чуньїн повідомила, що КНР рішуче налаштована щодо відстоювання своїх морських прав. Разом з тим, вона підтвердила позицію Пекіну стосовно підтримки свободи судноплавства в Південно-Китайському морі, а також прихильності мирному вирішенню існуючих проблем шляхом переговорів з безпосередньо залученими країнами.

Заява Хуа Чуньїн стала відповіддю МЗС КНР на виступи офіційного представника Білого дому Ш. Спайсера та кандидата на посаду державного секретаря США Р. Тіллерсона щодо «знаходження спірних островів у міжнародних водах, а не у власності Китаю», а також намірів Вашингтона «забезпечити захист міжнародних територій від захоплення їх однією країною».

Парасельські острова і архіпелаг Спратлі - справжнє світове яблуко розбрату

На цьому фоні Центральна військова рада КНР (вищий орган керівництва Збройними силами Китаю) оприлюднила коментар щодо «високої ймовірності виникнення збройних конфліктів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях». У цьому зв’язку висловлюється стурбованість «діями США щодо посилення американської військової присутності в Європі».

Своєю чергою, орган Центрального комітету Комуністичної партії Китаю газета «Женьмінь жибао» оприлюднила плани ВМС КНР «продовжувати маневри удалині від берегів країни, незважаючи на погрози Вашингтона блокувати їх доступ до спірних островів, на яких розміщені китайські бази».

В той же час, 24 січня 2017 року на прийомі з нагоди китайського Нового року, що наступає, голова МЗС КНР Ван І заявив, що Китай готовий вести діалог з новою адміністрацією США та розвивати двосторонні відносини на основі поваги принципу «одного Китаю» і поваги національних інтересів обох країн.

Тенденція ускладнення американсько-китайських відносин після обрання Д. Трампа президентом США використовується Росією для створення противаг Сполученим Штатам Америки у спосіб зміцнення зв’язків з КНР. За заявою міністра закордонних справ Росії С. Лаврова під час «урядової години» (слухань) в Державній думі РФ 25 січня цього року, «…На сьогоднішній день стосунки між РФ та КНР мають зразковий характер стратегічного партнерства».

23 січня 2017 року на засіданні Політбюро ЦК КПК було ухвалене рішення щодо створення Центральної комісії з інтегрованого військово-цивільного розвитку, яку очолив голова КНР Сі Цзіньпін. Нова комісія є структурою, що приймає рішення і координує дії з інтегрованого військово-цивільного розвитку на центральному рівні, здійснюючи єдине керівництво роботою в цій сфері, та відповідає перед Політбюро ЦК КПК і Постійним комітетом Політбюро ЦК КПК.

 

Економіка

Підсумки економічного розвитку Китаю у 2016 році підтверджують провідну роль КНР у процесах світової економічної глобалізації. Зокрема, за даними міністерства комерції КНР, у минулому році обсяг товарообігу Китаю з 19 країнами Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) склав близько 53 млрд дол. США, що на 4,5 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. При цьому китайські інвестиції в економіку країн ЦСЄ становили 8 млрд дол. США. Насамперед кошти вкладались в їх машинобудівну та хімічну галузі, розвиток телекомунікацій та інформаційних технологій, сільське господарство, а також науково-технічні дослідження, пов’язані з освоєнням нових джерел енергії. Своєю чергою, інвестиції країн ЦСЄ в різні галузі економіки Китаю склали 1,2 млрд дол. США.

Водночас триває активний розвиток співробітництва КНР з іншими країнами. Так, у 2017 році передбачається збільшення Китаєм обсягів імпорту нафти з Росії до 31 млн тонн. На теперішній час Росія вже є найбільшим постачальником нафти до КНР і у 2016 році випередила за цим показником Саудівську Аравію. При цьому у минулому році обсяги поставок російської нафти до Китаю збільшились майже на 25 %, до 1,05 млн барелей за добу.

Крім того, в січні 2017 року китайська компанія «China Railway Construction Corporation Limited» (CRCC) виграла тендер на будівництво трьох станції третього пересадного контуру метро в Москві. Китайська компанія запропонувала виконати роботи за 22,98 млрд рублів. Строк виконання робіт — до грудня 2019 року. (CRCC є другою з найбільших державних будівельних компаній у КНР після «China Railway Engineering Corporation». Компанія займається будівництвом об'єктів залізничної інфраструктури, швидкісних шосе, аеропортів та морських портів).

Своєю чергою, 23 січня 2017 року міністр комерції КНР Гао Хучен і фінансовий секретар (міністр фінансів) Філіппін Карлос Домінгес підписали «План економічного співробітництва двох країн на період 2017-2022 років». Планом передбачається реалізація спільних проектів у сферах будівництва об'єктів інфраструктури та автомобільних доріг, транспорту та інформаційних технологій. В рамках плану обсяги взаємних інвестицій сторін визначаються на рівні 3,7 млрд дол. США.

Розширення зовнішньоекономічних зв’язків КНР сприяє економічному росту країни, а також збільшенню доходів китайських підприємств. За інформацією Державного статистичного бюро Китаю, у 2016 році доходи великих підприємств КНР збільшилися на 8,5 % — до 6,88 трлн юанів (близько 1 трлн дол. США). Аналогічна тенденція спостерігається і в обробній галузі. Загалом, прибуток їх підприємств зріс на 12,3 %. Разом з тим, знизились доходи підприємств видобувної промисловості, а також підприємств, зайнятих у виробництві та постачанні електрики, теплової енергії і газу.

Наслідком позитивної тенденції у розвитку економіки КНР стало покращення соціально-економічної ситуації в країні. Зокрема, за повідомленням міністерства людських ресурсів і соціальної безпеки КНР, за підсумками 2016 року рівень зареєстрованого безробіття в країні склав 4,02 %, що нижче офіційного прогнозу в 4,5 %. Протягом 2016 року в Китаї було створено 13,14 млн нових робочих місць для жителів міст.

За прогнозом міжнародної рейтингової агенції «Standard & Poor's Global Ratings» (S&P), у найближчі три роки: економічне зростання Китаю буде становити 5,5 % за рік; інфляція — 2-3 %; рівень безробіття — 4,1 %. В той же час 26 січня 2017 року S&P знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг Китаю до рівня «АА-», що пов’язано з виникненням проблем у системі державного фінансування КНР.

 

Питання безпеки та силові структури

В рамках зміцнення оборонної сфери КНР особлива увага керівництва країни приділяється розробці та прийняттю на озброєння нових стратегічних ракетно-ядерних систем. Так, найближчим часом планується розгортання трьох ракетних бригад, озброєних новими МБР «Dongfeng-41» (DF-41; твердопаливна наземна мобільна МБР з максимальною дальністю польоту до 14 тис. км; оснащена бойовими блоками, що розділяються на 10-12 суббоєприпасів індивідуального наведення).

Згідно з повідомленнями ряду ЗМІ (в т. ч. державних китайських), перша з цих бригад буде розміщена в районі міста Сіньян (провінція Хенань), друга — в місті Дацин (провінція Хейлунцзян; межує з Росією), третя — в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Згодом влада КНР спростувала повідомлення щодо планів розгортання нових МБР поблизу кордону з РФ. Разом з тим, повідомлення ЗМІ з цього питання викликали неоднозначну реакцію в Росії.

Так, коментуючи зазначену ситуацію, прес-секретар президента РФ Д. Пєсков наголосив на партнерському характері відносин між РФ та КНР, а також зазначив про відсутність загроз для Росії з боку військової складової у Китаї. Зі свого боку перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич висловився за необхідність посилення системи ПРО Російської Федерації на Далекому Сході — у випадку появи китайських МБР поблизу російського кордону.

Три бригади МБР «Dongfeng-41» (DF-41) планується розмістити в провінціях Хенань, Хейлунцзян і в Синьцзян-Уйгурському автономному районі

Одна МБР «Dongfeng-41» (DF-41) зможе доставляти до 10 ядерних боєголовок на дальність 12 000 км

Водночас розвивається військово-технічне співробітництво КНР з іншими країнами. Зокрема, в 2017 році планується поставка першого підводного човна китайського виробництва S26T до Таїланду. Ще два човни даного проекту будуть поставлені протягом кількох наступних років. Проект підводного човна S26T є експортним варіантом дизельного підводного човна проектів «Tип 39»/«Tип 41». Сума угоди між КНР та Таїландом становить близько 1 млрд дол. США за три підводні човни. (Сьогодні ВМС Таїланду не мають жодного підводного човна).

Разом з тим 26 січня 2017 року Китай заборонив експорт до КНДР продукції та технологій подвійного призначення, які, зокрема, можуть використовуватися для створення зброї масового ураження: ядерної, біологічної та хімічної. До списку заборонених для експорту потрапили також програмне забезпечення, яке може бути використане для створення ракет і безпілотних літальних апаратів, метали для створення багатошарових пластин, високошвидкісні відеокамери, різного роду телекомунікаційні пристрої, лазерні установки, сенсори, авіаційне електронне обладнання, а також устаткування для повітряної навігації.

 

Наука та технології

Уряд КНР вдається до активних заходів з освоєння космічного простору. 23 січня 2017 року Китай офіційно ввів у експлуатацію новий супутник зондування Землі «Гаофень-3» з РЛС із синтезованою апертурою високої роздільної здатності. Супутник був запущений 10 серпня 2016 року ракетою-носієм «Великий похід-4С» з космодрому Тайюань (провінція Шаньсі). Протягом 5 місяців на орбіті проводилися тести різних систем супутника, результати яких показали його високу працездатність у штатному режимі.

«Гаофень-3» є першим китайським супутником з РЛС високої роздільної здатності, точність якої досягає 1 м. Супутник спроможний робити широкомасштабні фотографії поверхні Землі та детально фотографувати визначені райони протягом 24 годин на добу за будь-яких погодних умов.

Водночас триває співробітництво між Китаєм та Росією в космічній сфері. Зокрема, планується проведення спільних робіт з тестування навігаційних систем «Beidou» і ГЛОНАСС вздовж маршруту «Економічного поясу Шовкового шляху».

На території Росії експеримент буде проведений з використанням мобільної вимірювально-діагностичної лабораторії, розробленої в інформаційно-аналітичному центрі координатно-часового та навігаційного забезпечення Центрального науково-дослідного інституту машинобудування. Китайські фахівці проведуть аналогічний експеримент і на території КНР. Отримана інформація дасть змогу оцінити придатність дорожньої транспортної мережі та супутньої інфраструктури до збільшення вантажопотоку.

Керівництво КНР також посилює контроль за діяльністю національного комп’ютерного простору. Згідно з повідомленням міністерства промисловості та інформатизації Китаю від 23 січня 2017 року, відтепер усі провайдери, що надають спеціальні послуги кабельного інтернет-з'єднання та VPN, повинні одержати спеціальний дозвіл від влади.

За даними китайського інформаційного центру інтернет-мереж (CNNIC), наприкінці 2016 року кількість користувачів мережі Інтернет в Китаї досягла 731 млн осіб. Коефіцієнт охоплення склав 53,2 %, що на 3,1 % більше, ніж середньосвітовий. В 2016 році кількість користувачів Інтернетом у Китаї через мобільний телефон збільшилась на 31,2 % і склала 695 млн осіб або 95,1 % від загального числа користувачів Інтернетом.

Разом з тим, сьогодні у КНР заблоковані 135 з 1000 найбільш популярних світових сайтів, включно з «Google», «YouTube», соціальними мережами «Twitter», «Facebook». З 2009 року в Китаї застосовується потужний інтернет-фільтр під назвою «Great Firewall of China».