Борисфен Інтел

02.09.2015 Участь у круглому столі

2 вересня 2015
<p>02.09.2015 <strong>Участь у круглому столі</strong></p>

Це тільки на перший погляд відстань між Україною і Китаєм виглядає досить значною. А насправді ми можемо вважатися достатньо близькими сусідами, у яких є чимало  спільного, що може послужити основою для нашої співпраці. До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Вересень. Початок Другої світової війни: уроки і застереження», який організували 2 вересня Укрінформ та журнал  «Міжнародний кур’єр». А тема, яку запропонували для запрошених учасників «столу», була співзвучна як із сучасними, так і колишніми історичним подіями: початок Другої світової війни.

Учасники (заявлені): модератор Юрій Сенюк; екс-Президент України Віктор Ющенко (2004-2009); Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні Чжан Сіюнь; Радник-посланник Посольства України в КНР Василь Гамянін, Віце-президент незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук, доцент, генерал-лейтенант запасу Юрій Радковець; Голова Громадської організації «Українська військова організація «Спас-23» Володимир Волков; губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі (включення по скайпу); економіст, юрист, помічник губернатора Одеської області Олександр Боровик (включення по скайпу); Голова редакційної ради журналу «Міжнародний кур’єр» В’ячеслав Мірошниченко.

 

У своєму вступному слові модератор — президент асоціації ділового співробітництва «Київ-Пекін» Юрій Сенюк нагадав: 2 вересня 1945 року на борту американського крейсера «Міссурі» був підписаний Акт про капітуляцію Японії, що означало закінчення Другої світової війни, перемогу у якій щорічно святкують держави антигітлерівської коаліції, об’єднані цивілізаційними цінностями свободи, незалежності і демократії, а також спільною боротьбою за мир. Що ж до України та Китаю, то вони зазнали чи не найбільших людських втрат у тій війні, і в історичній пам’яті двох дружніх народів це зберігатиметься навічно. Сьогодні ця тема знову вийшла на перший план, коли міжнародна спільнота засуджує незаконну анексію Криму Росією та надає негативну оцінку збройній агресії російсько-сепаратистських сил на Сході України, що становлять загрозу нашій державності, і які можна вважати співзвучними з тими подіями, які відбувалися знову ж таки на теренах України під час Другої світової…

Як зауважив у вступному слові Юрій Сенюк, та війна була розв’язана окремими амбіційними націями, які забажали розширити свій «життєвий простір» та встановити контроль над світовими ресурсами, використавши для цього право сили. А внаслідок цього загинуло 50 мільйонів чоловік, що представляли всі народи, які були втягнуті у вир воєнних битв. І майже кожен п’ятий із загиблих – українець… Друга світова війна розпочалась у Європі, а завершилась у Азії. І як вважається, чи не найбільший тягар та драматизм її наслідків ліг на плечі, відповідно, українського і китайського народів.

 

Запрошений до роботи круглого столу академік Кононенко Петро Петрович, який свого часу очолював Інституту українознавства, у своєму виступі нагадав присутнім як нещодавно нинішній російський президент стверджував, що росіяни змогли б перемогти у війні і без участі України. Більш відвертої неповаги до тих українців, хто воював з фашизмом і віддав за перемогу своє життя, важко й уявити. Адже тільки втрати серед військовослужбовців-українців становили понад 4,5 мільйона чоловік. А якщо додати до цього страждання і смерті серед цивільного населення, розвал економіки, зубожіння українських міст і сіл, то назвати висловлювання російського президента  можна не інакше як цинічним.

— Адже ж війна на українських просторах розпочалася не у 41-му, а у 39-му році, – нагадав П. Кононенко, маючи на увазі події тих часів у українському Закарпатті і Галичині, – і українцям випало воювати на багатьох фронтах, у тому числі один проти одного.

Згадав Петро Кононенко і про українців, які були вимушені жити на російському Далекому Сході. Це вони намагалися після жовтневих подій 1917 року у Росії утворити там Українську республіку. І хоча спроба ця виявилася невдалою – сам факт є досить красномовний.

На переконання П. Кононенка, третя світова війна вже почалася. Але ця війна носить глибокий цивілізаційний характер. Бо ця, фактично безкомпромісна, війна йде між цинічно-агресивними і демократичними силами за цивілізаційні цінності людства. А збройна агресія Росії проти України – це початок війни між путінською Росією і демократичною Європою, між путінською Росією і усім демократичним світом, між путінською Росією і цивілізаційними цінностями. І якщо путінський режим не враховуватиме уроки і перестороги Другої світової війни – на неї чекатиме колапс і розвал.

За словами П. Кононенка, нині для України дуже важливо, щоб Китай підтримував її на міжнародному рівні, особливо при голосуванні в РБ ООН, де китайські представники мають високий авторитет і їх позиція з найважливіших міжнародних питань береться до уваги практично всіма політиками, які працюють у цій поважній організації.     

 

Надзвичайний та Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Сіюнь у своєму виступі нагадав присутнім, що та війна тривала для китайського народу понад 14 років, розпочавшись у 1931 році агресією Японії, коли вона захопила Маньчжурію. «Ми не дали змоги Японії приєднатися до гітлерівської Німеччини, фактично зв’язавши японські дивізії боями на наших фронтах, – підкреслив Чжан Сіюнь, – і саме тому театр бойових дій у Китаї можна обґрунтовано вважати складовою частиною Другої світової… Але, окрім цього, треба пам’ятати, що ми ще й втратили у цій війні 35 мільйонів своїх громадян».

Надзвичайний та Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Сіюнь також відмітив значну роль і внесок українців у перемогу в Другій світовій війні, в тому числі у перемогу над мілітаристською Японією.

За його словами, в сучасних умовах Україна є одним із важливих для Китаю партнерів у рамках співробітництва за цілим рядом фактично стратегічних економічно-промислових та інноваційних напрямків і зберігає у цьому плані прекрасні перспективи.

  

Віце-президент незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук, доцент, генерал-лейтенант запасу Юрій Радковець у своєму виступі провів паралель між воєнним минулим України і сьогоденням. Так, він нагадав присутнім, як розпочинала фашистська Німеччина ту війну – з провокації на польсько-німецькому кордоні, коли переодягнені у однострої польських жолнєжів гітлерівські провокатори вдалися до нападу на станцію німецької сторони, що фактично і слугувало формальною причиною початку Другої світової війни.

— Чи не нагадує це нам недавні події в Україні (в Криму та на Сході України), коли «зелені чоловічки» захоплювали кримські об’єкти та адміністративні будинки на Донеччині і Луганщині? А кого нагадують німецькі диверсанти, переодягнені в радянську військову форму, які знищували стратегічні об’єкти на радянській території?

Тобто, форми і методи сучасної російської збройної агресії проти України цілковито накладаються на тодішні події і служать підставою для однозначних висновків щодо того, з ким сьогодні випадає нам мати справу, коли ми відстоюємо незалежність і територіальну цілісність України.

Без перебільшення, з великою зацікавленістю слухали учасники круглого столу розповідь Ю. Радковця про Героя України генерала Кузьму Дерев’янка, який у тому далекому 1945 році ставив свій підпис від імені СРСР на американському крейсері «Міссурі» під Актом про капітуляцію Японії.

Як військовослужбовець, К. Дерев’янко пройшов великий бойовий шлях, виконуючи найрізноманітніші завдання стройового офіцера, професіонального розвідника, штабного керівника високого рангу, воєнного дипломата. Цікаво, що після закінчення східного (спеціального) факультету Воєнної академії РККА ім. М. В. Фрунзе в 1936-1938 роках, капітан Дерев’янко К. М. перебував у спеціальному відрядженні в Китаї, де організовував і координував поставки озброєння та боєприпасів для китайської армії, за що був нагороджений орденом Леніна.

І після війни йому випадало служити на Далекому Сході, побував він у Китаї, а також і в Японії після атомного бомбардування її міст Хіросіма та Нагасакі, після чого захворів на невиліковну хворобу.

 

Необхідно додати, що  під час круглого столу йшлося не лише про героїчне історичне минуле України і Китаю, але й про перспективу їх співпраці. На перший план тут виходять: проектування і створення спільних інститутів та механізмів прямої міжнаціональної взаємодії і постійної комунікації в інтересах обох країн, створення спільної групи (центру) стратегічного аналізу та проектування інституційної та інфраструктурної архітектоніки для опанування Україною можливої і доцільної ролі трансконтинентального як інноваційно-інвестиційного, так і культурно-креативного хаба в рамках реалізації проекту нового Великого Шовкового шляху.

На завершення, учасники круглого столу привітали Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Сіюня зі святом 70-річчя Перемоги у Другій світовій війні. Китай це свято відзначатиме воєнним парадом 3 вересня.

За результатами круглого стола була прийнята резолюція з урахуванням пропозицій і доповнень усіх учасників.

 

 

Інформація щодо круглого столу на сайт«Укрінформ» http://www.ukrinform.ua/rus/news/1780742

Відеокруглого столу

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/2war/