Борисфен Інтел

Іран: бензиновий бунт

19 листопада 2019
<p>Іран: бензиновий бунт</p>

Чи надовго вистачить терпіння іранців?

 

Вадим Волохов

Президент Ісламської Республіки Іран підписав 17 листопада 2019 року указ про виплату компенсації громадянам, які постраждали від підвищення ціни на пальне. «Державна фінансова підтримка буде надаватись з 18 листопада поточного року», — уточнив президент, пояснюючи, що уряд змушений підвищити ціну, «інакше Ірану у найближчі два роки довелось би імпортувати бензин».

Погодьмося, пояснення причин стосовно такого підвищення ціни таке собі, не відображає реальності.

Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 17 листопада 2019 р.
Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 17 листопада 2019 р.

У неділю, 17 листопада, духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї звернувся до іранського народу з промовою, жорстко піддавши критиці учасників акцій протесту. Він назвав це «саботажем, який був організований ворогами Ісламської революції».

Мітинги та демонстрації протесту стихійно виникли в п’ятницю, 15 листопада, коли уряд скоротив субсидії на паливо та підвищив ціни на бензин вдвічі. Офіційна влада пояснила, що «це піклування про малозабезпечених громадян, бо заощаджені кошти спрямовуватимуться на виплату матеріальної допомоги». 16 листопада десятки тисяч людей вийшли на вулиці міст. Ввечері того ж дня в країні практично всюди відключили Інтернет та стільниковий зв’язок.

Довідково:

За пропозицією Національної компанії з розподілу нафтопродуктів Ірану (NIOPDC) та відповідно до постанови уряду Ірану, ціну на бензин було підвищено з 10 до 15 тис. ріалів (12,7 центів США). На 50 % (до 15 тис. ріалів) було підвищено пільгову вартість бензину в межах квот на кожну людину. Згідно з новими цінами, кожний власник автомобіля може придбати до 60 літрів бензину на місяць за пільговою ціною, власник мотоцикла — 25 літрів. Окрема квота передбачена для власника таксі — 400 літрів на місяць. Понад квоту ціна бензину становить 30 тис. ріалів (22 центи) за літр. Після оприлюднення урядового розпорядження на багатьох заправках ціна за літр бензину підскочила до 40 центів.

 

За даними іранської інформаційної агенції Fars, мітинги та масові маніфестації відбувалися протягом трьох днів у більш ніж ста населених пунктах. Агенція Fars повідомила, що в акціях протесту брали участь біля 90 тис. громадян, переважна більшість з яких — чоловіки (82 тис.) Невеликі групи учасників мітингу нападали на поліцейських, підпалювали офіси банків та магазини, траплялись випадки знищення ісламської символіки. Всього знищено біля 150 представництв місцевих фінансових установ та магазинів, як державних, так і приватних. Поліція, застосувавши силу, затримала понад тисячу учасників протестів, загинули 25 осіб.

Протести в Ірані проти підвищення цін на пальне Протести в Ірані проти підвищення цін на пальне
Протести в Ірані проти підвищення цін на пальне

Іранські офіційні засоби масової інформації не коментували цих подій.

Вашингтон підтримав іранський народ у його мирних протестах, суворо засудивши застосування сили проти учасників мітингу. Офіційний представник Державного департаменту США Морган Ортагус заявила, що Сполучені Штати засуджують дії іранської влади з відключення Інтернету і «підтримують багатостраждальний народ Ірану».

Спікер іранського парламенту Алі Ларіджані
Спікер іранського парламенту Алі Ларіджані

18 листопада спікер іранського парламенту Алі Ларіджані, за даними іранської агенції Mehr, на відкритому засіданні звернувся до всіх щаблів влади із закликом «докладати більше зусиль для вирішення проблем людей, особливо у сфері підвищення цін на товари».

Причини цьогорічних масових виступів криються у важкому економічному стані Ірану.

Останніми роками Ісламська Республіка Іран величезні бюджетні кошти вкладає в експансіоністську політику, вістрям якої є КВІР ІРІ. «Експорт Ісламської революції» досі залишається одним із головних завдань клерикального режиму. Три війни в Іраку, Сирії та Ємені, потужна фінансова підтримка терористичних угруповань на всьому Близькому Сході, активна діяльність спеціальних підрозділів «Кодс» зі складу КВІР в Південно-Східній Азії та Латинській Америці фактично висмоктують біля 65 млрд доларів США на рік з бюджету, що становить 400–450 млрд доларів, і це стає обтяжливим для розбалансованої економіки Ірану.

Наразі уряд Ірану пішов на певні поступки і пригасив масові виступи населення. Чи надовго вистачить терпіння іранців нести на своїх плечах непосильний тягар режиму?

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/iran-benzynovyy-bunt/