Борисфен Інтел

Китай (中国) сьогодні

21 березня 2017
<p>Китай (中国) сьогодні</p>

 

Огляд подій (06.03–20.03.2017)

Китай: огляд подій за 20.02–05.03.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_5_17/

 

Політика

Головною політичною подією в КНР стала 5-та сесія Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП; вищий законодавчий орган Китаю) 12-го скликання, що пройшла з 5 по 15 березня ц. р.

Під час парламентської сесії законодавці підбили підсумки 2016 року, а також ухвалили план соціально-економічного розвитку країни та ухвалили бюджет на 2017 рік. Крім того, були заслухані доповіді про роботу ВЗНП, Верховного народного суду та Верховної народної прокуратури. Прийнято ряд законів, зокрема, щодо основних положень цивільного права, а також рішення про порядок виборів до ВЗНП 13-го скликання.

Під час підсумкової прес-конференції прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян відзначив намір Китаю і надалі підтримувати процеси економічної глобалізації та свободи світової торгівлі. В цьому плані триватимуть заходи КНР з реалізації проекту «Пояс та шлях» («Економічний пояс Шовкового шляху та Морський Шовковий шлях 21-го століття»). Загалом Китай вже вклав 50 млрд дол. США в економіку країн, які беруть участь у ньому. В 2017 році передбачається проведення міжнародної конференції з даного питання за участю лідерів понад 20 країн світу, керівників близько 40 міжнародних організацій, а також 1,2 тис. інших делегатів.

Водночас Лі Кецян висловив зацікавленість КНР у побудові відносин стратегічного партнерства з іншими провідними державами світу, насамперед США. За словами глави китайського уряду, незважаючи на ряд складних моментів у китайсько-американських стосунках, вони впевнено просуваються вперед на основі широкого спектру спільних інтересів.

Одночасно прем’єр Державної ради Китаю вказав на перспективи щодо збільшенні обсягів торгівлі між КНР та Росією. В цьому плані він наголосив на необхідності практичної реалізації угод та договорів, які були укладені керівництвом двох країн протягом останніх років.

Окрему увагу Лі Кецян приділив проблемам довкола ядерної програми Північної Кореї. За його словами, КНР виступає за денуклеарізацію Корейського півострова, стабільність в регіоні, а також за вирішення існуючих проблем шляхом діалогу та консультацій. З урахуванням цього Китай суттєво занепокоєний виникненням напруженості в регіоні, яка поширюється також і на Північно-Східну Азію та створює загрозу збройних конфліктів.

17 березня ц. р. плани та шляхи виконання рішень 5-ї сесії ВЗНП розглядалися на спеціальному засіданні Державної ради КНР. Лі Кецян поставив завдання урядові країни щодо безумовного виконання плану соціально-економічного розвитку країни на 2017 рік.

 

Водночас триває активний розвиток співробітництва КНР з провідними державами світу та сусідніми країнами.

Головним пріоритетом КНР залишається збереження конструктивних відносин зі США, як основним економічним партнером Китаю. Так, 18–19 березня ц. р. відбулись зустрічі Голови КНР Сі Цзіньпіна та міністра закордонних справ Ван І з державним секретарем США Р. Тіллерсоном. Обговорювалась організація зустрічі лідерів двох країн на вищому рівні.

Сторони підтвердили готовність КНР та США до подальшого поглиблення співробітництва в сферах дипломатії, безпеки, економіки, торгівлі, права та гуманітарного обміну. При цьому була досягнута згода щодо посилення взаємодії у вирішенні проблем довкола ядерної програми Північної Кореї (КНДР), Афганістану та Сирії, а також поглиблення зв’язків у рамках ООН та «великої двадцятки».

Разом з тим представники КНР та США підтвердили наявність розбіжностей між двома країнами з низки важливих питань, в т. ч. щодо обмежень доступу китайських товарів на американський ринок, ставлення Вашингтону до Тайваню та спірних островів у Південно-Китайському морі, а також розміщення американської системи ПРО на території Південної Кореї. Незважаючи на це, були висловлені тверді сподівання щодо можливості досягнення компромісів за всіма цими напрямами.

Зокрема, керівництво КНР висловилося за необхідність відновлення шестисторонніх переговорів щодо ядерної програми КНДР, як основи для врегулювання ситуації на Корейському півострові. Крім того, китайська сторона запропонувала США розглянути можливість припинення американських навчань в районі Корейського півострова в обмін на відмову КНДР від подальших пусків балістичних ракет.

 

Посилену увагу Китай надає також поглибленню відносин з провідними країнами ЄС. Так, 16 березня ц. р. Голова КНР Сі Цзіньпін та Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель обговорили по телефону питання підготовки саміту «великої двадцятки» у липні поточного року в Гамбурзі. При цьому було підтверджено спільність позицій сторін щодо підтримки процесів глобалізації світової економіки та необхідності побудови відкритої системи міжнародної торгівлі. Крім того, лідери двох країн висловили наміри продовжити розвиток китайської-німецьких зв’язків у торговельно-економічній та гуманітарній сферах, а також виконати плани їх виведення на рівень стратегічного партнерства (у 2017 році виповнюється 45 років з часу встановлення дипломатичних стосунків між Китаєм та ФРН).

 

Важливе значення для КНР мають країни Перської затоки, які відіграють помітну роль у постачанні нафти до Китаю. Зазначене питання стало основною темою зустрічей Голови КНР Сі Цзіньпіна та прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна з королем Саудівської Аравії С. Аль Саудом 16–17 березня ц. р. у Пекіні. Крім того, обговорювались перспективи реалізації китайського проекту «Один пояс — один шлях», плани посилення взаємодії сторін у боротьбі з тероризмом, а також ситуація в Ємені та Сирії. Окрему увагу учасники зустрічі приділили поглибленню співробітництва між двома країнами в галузях телекомунікацій та космосу, а також в сферах взаємних інвестицій і безпеки. Зокрема, керівництво КНР підтвердило готовність зіграти посередницьку роль у врегулюванні розбіжностей між Саудівською Аравією та Іраном.

За підсумками переговорів було підписано 14 угод та домовленостей у згаданих вище галузях на суму близько 65 млрд дол. США. Найбільшими з них стали меморандум про взаєморозуміння між «China North Industries Group» («NORINCO») і «Saudi Aramco» щодо спорудження хімічних заводів на території КНР та угода між «Sinopec» і «Saudi Basic Industries» («SABIC») щодо розвитку нафтохімічних проектів у Китаї та Саудівській Аравії.

 

Триває також розвиток регіональних зв’язків КНР з країнами АТР, Південно-Східної та Центральної Азії. В цьому плані одним із партнерів Китаю є Пакистан, який займає місце ключової ланки в рамках транспортного коридору між КНР та Перською затокою. Проблеми гарантування безпеки такого коридору розглянули під час переговорів член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, віце-прем’єр Державної ради КНР Чжан Гаолі та начальник штабу сухопутних військ Пакистану К. Баджва. Головним питанням зустрічі стало визначення можливості посилення китайської військової присутності на пакистанській території (на сьогодні у Пакистані вже розгорнуто військово-морську базу КНР).

Крім того, на минулому тижні відбулась зустріч Члена Державної ради, міністра оборони КНР Чан Ваньцюаня з начальником генерального штабу ЗС Киргизстану Р. Дуйшенбієвим. Розглядались питання регіональної безпеки в контексті посилення витоків ісламського екстремізму із Афганістану. В цьому зв’язку основна увага сторін приділялась протидії загрозам безпеці транспортному сполученню між Азійсько-Тихоокеанським регіоном та Європою через Центральну Азію.

 

Економіка

Ефективна політика уряду КНР забезпечує позитивну динаміку розвитку китайської економіки, незважаючи на посилення зовнішніх та внутрішніх проблем у її функціонуванні.

Так, за даними міністерства фінансів КНР, в січні–лютому поточного року фінансові доходи Китаю досягли 3 трлн 145,6 млрд юанів (456 млрд дол. США), що на 14,9 % більше, у порівнянні з тим же періодом минулого року. Зокрема, фінансові надходження до центрального бюджету країни склали 1 трлн 526,7 млрд юанів (221 млрд дол. США; зросли на 19,1 %), а надходження до місцевих бюджетів — 1 трлн 618,7 млрд юанів (235 млрд дол. США; зросли на 11,1 %). Своєю чергою, загальний обсяг видатків склав 2 трлн 486 млрд юанів (360 млрд дол. США; зросли на 17,4 %), в т. ч. із центрального бюджету — 340 млрд юанів (49,3 млрд дол. США; зросли на 8,1 %) та із місцевих бюджетів — 2 трлн 146 млрд юанів (311 млрд дол. США; зросли на 19,1 %).

Водночас, згідно інформацією міністерства комерції КНР, у січні–лютому цього року в Китаї було створено 3860 нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 13,7 % більше за аналогічний показник 2016 року. В цей же період сумарний обсяг фактично використаних іноземних інвестицій склав 138,7 млрд юанів (20 млрд дол. США).

Свідченням позитивної динаміки розвитку китайської економіки є також збільшення обсягів валютних резервів КНР протягом січня–лютого ц. р. на 6,9 млрд дол. США до 3 трлн 5,124 млрд дол. США (у 2016 році резерви Китаю зменшились на 319,8 млрд дол. США). В цей же період запаси золота Китаю збільшилися до 74,38 млрд дол. США у вартісному вираженні.

 

Подальша стратегія дій КНР в економічній сфері була визначена керівництвом країни під час економічного саміту на високому рівні «Розвиток Китаю-2017», який розпочався 18 березня ц. р. у Пекіні. Віце-прем’єр Державної ради КНР Чжан Гаолі повідомив, що Китай продовжить реалізацію плану інноваційного стимулювання розвитку китайської економіки, насамперед її реального сектора. Для цього уряд КНР сприятиме розробці нових технологій та їх застосуванню у провідних галузях китайської економіки.

Своєю чергою, заступник керівника Центра з вивчення проблем розвитку при Державній раді КНР Ван Імін відзначив важливість подальшого розширення процесів світової глобалізації в економічній сфері. Це було названо головною передумовою відновлення стабільного розвитку світової економіки. В цьому зв’язку Ван Імін підкреслив вагому роль Китаю, як світового виробника, так і одного з найбільших ринків. Зокрема, протягом наступних п’яти років обсяги експорту КНР планується збільшити до 8 трлн дол. США.

 

З метою створення сприятливих передумов для розвитку КНР продовжуються вживатися послідовні заходи з розширення транспортної інфраструктури країни. Згідно з планами Управління цивільної авіації Китаю, до 2020 року на території країни передбачається спорудження 74 нових цивільних аеропортів. За рахунок цього щорічний пасажирський потік збільшиться до 720 млн осіб.

 

Триває також реалізація спільних економічних проектів з іноземними країнами. Зокрема, на початку березня ц. р. китайська компанія «China Gezhouba Group Corporation» і Управління з розробки гідроенергетики Пакистану підписали комерційний договір про інженерно-будівельні роботи на ГЕС «Дасу». ГЕС планується збудувати в басейні ріки Інд у провінції Хайбер-Пахтунхва. Проект є одним із найбільших в Пакистані за обсягами інвестицій і передбачає спорудження греблі, генераторного цеху та інших технологічних будівель. Потужність станції становитиме 12 млрд кВт-год.

 

Питання безпеки та силові структури

Незважаючи на зацікавленість КНР та США у поглибленні свого стратегічного партнерства, посилюються їх суперечності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Так, у зв’язку з розробкою Північною Кореєю (КНДР) ракетно-ядерної зброї та переходом Пхеньяну до практичних пусків балістичних ракет середньої дальності, на початку березня цього року США розпочали розгортання системи ПРО THAAD на території Південної Кореї (Республіка Корея; РК).

Крім того, з метою посилення розвідувальних можливостей США в районі Корейського півострова, протягом року планується розміщення двох-трьох безпілотних літальних апаратів MQ-1C Gray Eagle на військовій базі Кунсан у Південній Кореї. Аналогічні БПЛА будуть розгорнуті і на території інших союзників США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

До нарощування військової присутності у конфліктно-небезпечному АТР вдаються також інші країни регіону, що мають суперечності з КНР. У травні поточного року планується похід до Південно-Китайського моря найбільшого бойового корабля Морських сил самооборони Японії — вертольотоносця «Ідзумо» (довжина корабля 250 м; авіагрупа включає до 28 вертольотів). Похід триватиме три місяці і стане найкрупнішою демонстрацією Японією військової сили з часу Другої Світової війни.

 

Проводяться також спільні заходи оперативної та бойової підготовки США і їх союзників. 14 березня ц. р. розпочалося спільне навчання США, Японії та Південної Кореї з протиракетної оборони («Missile Warning Exercise»), в ході якого опрацьовуються питання відбиття ракетних ударів з боку КНДР. Водночас з початку березня поточного року у Східно-Китайському морі триває спільне навчання ВМС США та Японії. З американського боку в навчанні бере участь авіаносна ударна група на чолі з авіаносцем «Карл Вінсон», з японської — есмінці та інші кораблі. Крім того, на території Південної Кореї проводиться спільне навчання ЗС США та РК «Key Resolve».

Дії США та їх союзників викликають негативну реакцію Китаю, який вбачає в цьому порушення балансу сил в АТР на користь Сполучених Штатів Америки. МЗС КНР висловило офіційний протест з приводу розгортання США системи ПРО у Південній Кореї, а також залишило за Китаєм право вжити заходи у відповідь для захисту своїх національних інтересів. При цьому зовнішньополітичне відомство КНР поклало на США відповідальність за загострення ситуації довкола Корейського півострова. Аналогічна оцінка була дана і планам Японії стосовно організації походу вертольотоносця «Ідзумо» до Південно-Китайського моря.

Позицію КНР з наведених питань підтримала Росія, яка сподівається створити «спільний фронт» з Китаєм для протистояння США. 7 березня ц. р. голова комітету Державної думи РФ з міжнародних справ Л. Слуцький засудив заходи США з розміщення системи ПРО THAAD у Південній Кореї. За його словами, «поява нового сегменту глобальної системи протиракетної оборони США поблизу східного кордону Росії створює пряму загрозу безпеці РФ».

 

З огляду на збереження складної ситуації в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а також на інші загрози безпеці Китаю, керівництво КНР приділяє посилену увагу до питань зміцнення збройних сил країни. 13 березня 2017 року на сесії Всекитайських зборів народних представників голова КНР Сі Цзіньпін закликав делегатів від Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) активізувати заходи з впровадження у військах нових технологій. З цією метою на початку 2017 року в КНР була створена Центральна рада з інтегрованого військово-цивільного розвитку.

Водночас тривають дії з посилення військового потенціалу Китаю в АТР. Ухвалене рішення щодо п’ятикратного збільшення чисельності сил морської піхоти Народної визвольної армії Китаю з 20 до 100 тис. військовослужбовців. Окрім АТР підрозділи морської піхоти Китаю будуть розміщені також і на китайських ВМБ в інших регіонах світу, зокрема Джібуті на Африканському розі та в Гвадарі на південному-заході Пакистану.

 

Крім того, тривають активні заходи оперативної та бойової підготовки НВАК в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. З 20 лютого по 7 березня ц. р. відбувся морський похід групи бойових кораблів Південного флоту ВМС НВАК у складі есмінців «Чанша» та «Хайкоу», які пройшли за маршрутом Південно-Китайське море — східна частина Індійського океану — західна частина Тихого океану — Східно-Китайське море.

 

На цьому фоні не виключається можливість подальшого посилення суперечностей між КНР та США довкола Корейського півострова, які можуть досягти критичного рівня. Так, у зв’язку з підвищенням ракетно-ядерних загроз з боку Північної Кореї, державний секретар США Р. Тіллерсон не виключив рішення про розміщення американської ядерної зброї на території Південної Кореї. Він також підтвердив можливість військових дій проти КНДР.

У випадку таких кроків США, це неминуче викличе гостро негативну реакцію Китаю, який вживатиме адекватні заходи у відповідь з метою недопущення зміни балансу сил в регіоні. Своєю чергою це підвищить небезпеку виникнення збройного конфлікту на Корейському півострові, в т. ч. із застосуванням ядерної зброї.

Зазначена ситуація з високою ймовірністю буде використовуватись Росією, як для об’єднання зусиль з КНР для дій проти США, так і для відвертання уваги та зусиль Вашингтону від України.

 

Наука та технології

Одним із основних напрямів у розвитку науки і технологій в КНР є забезпечення енергетичної незалежності країни.

В березні цього року у КНР введена в експлуатацію найбільша у світі напівзанурена плавуча бурова платформа «Ланьцзін-1». Платформа створена для розробки нафтових родовищ у Південно-Китайському морі і здатна бурити свердловини на глибину до 15,2 км нижче дна моря (океану) на глибині до 3,6 км. Вартість платформи становить 700 млн дол. США.

Крім того, продовжується освоєння технологій з використання відновлюваних енергетичних ресурсів. В березні цього року у провінції Чжецзян (Східний Китай) розпочала роботу нова вітроелектростанція «Хуншань» енергетичної корпорації «Хуадянь». Нова станція включає 11 вітрогенераторів, які можуть працювати при низкошвидкісних вітрах, та є найкрупнішою на півночі провінції. Водночас у провінції Цзянсу (Східний Китай) введена в дію сонячна електростанція потужністю 35 МВт.

 

КНР продовжує реалізацію масштабних космічних програм, у т. ч. військового характеру.

Протягом поточного року планується запуск 6–8 космічних апаратів китайської глобальної навігаційної системи «Бейдоу-3». До 2020 року на орбітах буде працювати 35 таких супутників, що дозволить охопити всю територію планети. Крім того, у 2018 році передбачається виведення на орбіту основного блоку нової космічної станції, яка розпочне повноцінне функціонування з 2022 року.

Разом з цим реалізується ряд перспективних науково-технічних проектів з космічної тематики. Так, здійснюється розробка ядерних енергетичних установок, які будуть встановлюватись на космічні зонди, призначені для польотів до інших планет Сонячної системи. Крім того, проводяться роботи зі створення військового безпілотного літального апарату малої помітності для ближнього космічного простору. Тривають також дослідження можливості повторного використання елементів ракети-носія за зразком американської ракети «Falcon». Протягом найближчих років планується введення в дію системи повітряного старту спеціальних ракет-носіїв із застосуванням китайських військово-транспортних літаків Y-20.

Продовжується розробка багаторазового пілотованого космічного корабля нового покоління, який буде здатний доставити на Місяць до 4 астронавтів. Експедицію планується провести до 2036 року.

На початку березня поточного року у КНР було розпочато будівництво однієї з найбільших у світі обсерваторій для дослідження космічного випромінювання. Обсерваторія LHAASO буде розташована в провінції Сичуань на висоті біля 4,4 км над рівнем моря.

 

Тривають також заходи з розробки та взяття на озброєння нових зразків військової техніки. Зокрема, ведеться розробка нових авіаційних двигунів для оснащення китайських винищувачів 5-го покоління «Ченду-20» (J-20). Зазначене дозволить КНР відмовитись від аналогічних двигунів російського виробництва.

 

Розвиток співробітництва між Китаєм та Україною

Стратегічні плани КНР з реалізації програми «Пояс та шлях» створюють сприятливі перспективи для встановлення якісно нового рівня зв’язків між Україною та Китаєм.

У рамках заходів, присвячених 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між КНР та Україною, в березні ц. р. у Китаї розпочався Перший щорічний фестиваль «Шовковий шлях України». Зокрема, 13 березня ц. р. у Центрі розвитку відносин з Китаєм відбулась зустріч представників України та Асоціації міст КНР. Досягнуто домовленості щодо проведення китайсько-українського форуму дружби в межах глобального проекту «Пояс та шлях».

Водночас 14 березня ц. р. в Асоціації індустрії гостинності України у Києві відбувся форум туристичних операторів «Україна — Китай». У форумі брали участь представники туристичного бізнесу України, КНР, Латвії та Грузії.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/obzor_sobytij_vokrug_knr_6_17/