Борисфен Інтел

Холодне літо 2017-го…

30 червня 2017
<p>Холодне літо 2017-го…</p>

Віктор Гвоздь

Протистояння між РФ і США у ракетно-ядерній сфері

 

Загострення відносин між Росією та Заходом через Україну спостерігається не лише в економічній чи політичній сферах, але й у сфері військовій. При цьому як Росія, так і США надають особливого значення зміцненню стратегічних ракетно-ядерних компонентів своїх збройних сил.

 

Так, Стратегічні ядерні сили (СЯС) Росії мають близько 525 носіїв, здатних нести до 1800 ядерних боєзарядів. Зокрема, у складі Ракетних військах стратегічного призначення (РВСП) є 299 ракетних комплексів, що дають змогу застосувати близько 900 ядерних боєзарядів. Цей комплект включає 46 важких ракет Р-36М2 «Воєвода» (SS-18), 30 ракет УР-100Н УТТХ (SS-19), 72 мобільних ракетних комплекси «Тополь» (SS-25), 60 комплексів «Тополь-М» шахтного базування (SS-27), 18 мобільних комплексів «Тополь-М» (SS-27), 63 мобільних та 10 шахтних комплексів з ракетами «Ярс-М».

Організаційно РВСП складаються з трьох ракетних армій: 27-ї (штаб м. Владимир), 31-ї (м. Оренбург) та 33-ї (м. Омськ) — загалом 11 ракетних дивізій.

Військово-морський флот РФ має 11 стратегічних підводних ракетоносців з балістичними ракетами на борту, що можуть нести 704 ядерних боєзаряди. На Північному флоті базуються п’ять ракетоносців проекту 667БДРМ (Delta IV/«Дельфин»), загалом 80 пускових установок (ПУ) ракет Р-29РМ (SS-N-23) та один ракетоносець пр. 955 з 16 ПУ ракет «Булава». На Тихоокеанському флоті базуються два ракетоносці пр. 667БДР (Delta ІІІ), загалом 32 ПУ ракет Р-29Р (SS-N-18) та два ракетоносці пр. 955.

У складі дальньої (стратегічної) авіації є 66 важких бомбардувальників, у т. ч. 11 — Ту-160 та 55 — Ту-95МС. Загалом вони можуть взяти на борт до 462 крилатих ракет Х-55/Х-55СМ та Х-102.

 

Модернізація СЯС Росії є одним із пріоритетів Державної програми озброєнь на 2011–2020 роки та передбачає озброєння новими ракетними системами наземного та морського базування. Зокрема, триває озброєння новими ракетними комплексами «Тополь-М» та «Ярс-М», що спроможні долати ешелоновану систему ПРО. До кінця поточного року частку таких комплексів у РВСП планується довести до 66 %. Також розробляються інші ракетні системи, у т. ч. бойові залізничні ракетні комплекси. Крім того, є рішення про відновлення серійного виробництва модернізованих літаків Ту-160 у варіанті Ту-160М2.

 

У Стратегічних наступальних силах (СНС) США є близько 1370 ядерних боєзарядів на 680 розгорнутих стратегічних носіях.

За наявними оцінками, на трьох ракетних базах ВПС США облаштовано 550 шахтних пускових установок, з яких: 50 — для МБР «Мінітмен-3»; 300 — для МБР «Мінітмен-3М»; 150 — для МБР «Мінітмен-3S»; 50 — для МБР «МХ».

Морський компонент СНС США складається з атомних підводних човнів, які оснащені міжконтинентальними балістичними ракетами (ПЧАРБ). За даними експертів, у бойовому складі є 14 ПЧАРБ типу «Ohio», кожна з яких має на борту 24 МБР «Trident-2». З них шість ПЧАРБ базуються на Атлантичному узбережжі США та вісім — на узбережжі Тихоокеанському.

Авіаційний компонент СНС США включає стратегічні (важкі) бомбардувальники В-52Н, В-1В та В-2А, загалом близько 230 одиниць (з них близько 50 одиниць — у складському резерві). Відповідно до міжнародних договорів, за кожним із розгорнутих літаків умовно числиться один ядерний боєзаряд.

 

Потужність свого стратегічного ядерного потенціалу керівництво Російської Федерації активно використовує для шантажу та залякування США і НАТО. Так, головною тезою заяв президента РФ В. Путіна, міністра оборони С. Шойгу та інших представників російської верхівки на тему конфронтації між Росією та НАТО, є твердження про готовність ракетно-ядерних сил РФ стримати будь-якого супротивника.

   

Більш жорсткі та відверті заяви лунають на нижчому рівні — з уст окремих російських політиків, в т. ч. депутатів Федеральних зборів Росії. Зокрема, за заявою депутата Державної думи РФ В. Ніконова на міжнародній конференції з питань безпеки GLOBSEC-2017 у Братиславі 28 травня ц. р., «…Росія застосує ядерну зброю, якщо війська США та НАТО з’являться в Криму або на сході України».

Такі позиції керівництва РФ помітно відрізняються від підходів керівництва колишнього СРСР, яке також вважало ядерну зброю головним стримуючим чинником США та НАТО, однак утримувалось від відкритого ядерного шантажу своїх супротивників. Винятком був лише М. Хрущов, який робив ставку саме на залякування Заходу радянською ядерною зброєю. Через що і виникла Карибська криза у 1962 році, яка заледве не переросла у третю світову війну.

 

Керівництво Сполучених Штатів Америки також посилює увагу до питань ракетно-ядерного стримування потенційних противників. Так, новий президент США Д. Трамп виступає за зміцнення американської ядерної переваги над іншими країнами. Не випадково відразу ж після свого вступу на посаду в січні 2017 року він віддав наказ міністерству оборони провести оцінювання здатності американського ядерного потенціалу гарантувати безпеку США. В останнє подібна оцінка проводилась сім років тому — у 2010 році.

Водночас, у контексті загроз стратегічній безпеці США Д. Трамп неодноразово згадував про Росію, зокрема, про перевагу її ракетно-ядерних сил. З огляду на це, він демонструє своє негативне ставлення до Договору про скорочення та обмеження стратегічних ядерних озброєнь СНО-3 (вступив в дію в 2011 році) та розцінює його як поступку США на користь Росії.

 

Політичні заяви Росії та США щодо таких питань, а також практичні кроки з нарощування їх стратегічних ядерних потенціалів супроводжуються активізацією навчально-бойової підготовки ракетно-ядерних сил сторін, заходами з демонстрації сили.

 

Так, в РВСП ЗС РФ практично щомісяця відбуваються тактичні навчання за участі трьох–п’яти ракетних полків з виходом на маршрути бойового патрулювання мобільних пускових установок міжконтинентальних балістичних ракет «Тополь-М» та «Ярс». Наприкінці червня ц. р. плануються найбільш масштабні з таких навчань за одночасної участі до десяти ракетних полків.

Загалом, протягом 2017 року передбачається близько 130 командно-штабних та тактичних навчань, а також 10 навчально-бойових (випробувальних) пусків МБР. При цьому, в рамках різного роду навчань та тренувань, за участю сухопутних, повітряних та морських компонентів СЯС Росії, опрацьовуються різноманітні елементи сценаріїв ракетно-ядерної війни зі США. Зокрема, такі навчання є незмінним елементом СКШН типу «Захід» та «Кавказ» останніх років.

Крім того, практичне бойове застосовування дальньої (стратегічної) авіації ЗС РФ здійснюється в рамках нанесення ракетно-бомбових ударів по території Сирії. При цьому здійснюються пуски крилатих ракет, здатних нести ядерну зброю.

З 2010–2011 років відновлені також регулярні польоти літаків дальньої (стратегічної) авіації ЗС РФ Ту-95 та Ту-160МС вздовж узбережжя країн Північної Європи до району Північної Атлантики та у напрямку американського штату Аляска. В ряді випадків ці літаки мають на борту ядерну зброю, про що свідчить характер їх радіообміну з наземними пунктами управління.

 

Зі свого боку США також активізували оперативну та бойову підготовку, опрацьовуючи практику ракетно-ядерної війни з Росією. Одним із останніх таких заходів можна вважати навчання Стратегічного командування ЗС США «Global Lightning-17», яке відбулось 7–17 лютого поточного року.

Попередньо, в січні ц. р. Стратегічне командування провело бойове прогнозування операції «Bear Spear» з нанесення швидкого ядерного удару по Росії, а американська розвідка зробила оцінку наслідків такого удару.

Паралельно США відновлюють практику випробувальних пусків міжконтинентальних балістичних ракет морського базування. Так, 14 лютого ц. р., вперше протягом останніх чотирьох років, з борту американського підводного човна класу «Ohio» були виконані два пуски МБР «Trident-2» з підводного положення.

Досить показовим є також факт з нарощування сил стратегічної авіації ВПС США в Європі. В червні ц. р. для участі у навчанні «Saber Strike» на авіабазу Ферфорд у Великобританії прибули група стратегічних бомбардувальників В-52Н, В-1В та В-2А ВПС США та близько 800 американських військовослужбовців. Вперше з часу закінчення «холодної війни» зазначені літаки почали виконувати польоти над Балтійським регіоном.

 

Як Росія, так і США усвідомлюють неминучість катастрофічних наслідків застосування ядерної зброї. З огляду на це дії сторін у ракетно-ядерній сфері насамперед мають на меті здійснювати взаємний тиск та стримувати одна одну. Тому прийняття рішення щодо нанесення превентивних ядерних ударів можливе лише у випадку виникнення реальної загрози ядерного нападу або його початку.

Посилення протистояння між РФ та США підвищує рівень загроз стратегічній стабільності у світі, створює небезпеку військового зіткнення сторін з його подальшим переростанням в обмежену, а потім і повномасштабну ракетно-ядерну війну.

Нині ймовірність такого зіткнення стає цілком реальною, особливо коли сторони одночасно проводять військові навчання в одних і тих же районах, а також вдаються до взаємних провокацій із залученням носіїв ядерної зброї. Це може призвести до різноманітних загрозливих інцидентів з непередбачуваними наслідками.

Зокрема, таку підставу створюють дії Росії з перехоплення військових літаків США та НАТО над акваторією Балтійського моря з небезпечним наближенням до них російських винищувачів. Такими ж є небезпечними і польоти російських літаків дальньої (стратегічної) авіації біля кордонів США та країн НАТО.

Не виключаються і інші надзвичайні випадки, у т. ч. несанкціоновані пуски ракет та відхилення їх від заданих курсів, а також збій радарів і комп’ютерних систем комплексів ПРО та ППО. До речі, з часу створення систем ПРО США та СРСР вже було зафіксовано близько десяти випадків помилкових рішень комп’ютерних систем про масштабний ракетно-ядерний напад супротивника.

 

На цьому фоні можливий також сценарій застосування Росією ядерної зброї проти США, НАТО та України, як акту «відчаю» та «помсти» у тому випадку, коли РФ загрожуватиме розпад внаслідок масових соціальних заворушень та «параду суверенітетів» російських регіонів. Як варіант, за таких умов не виключається, що ядерна зброя може потрапити до рук окремих регіональних політичних угруповань чи терористів.


...Світ вже стояв на порозі ракетно-ядерної війни...

В 1962 році, внаслідок Карибської кризи, світ вже стояв на порозі ракетно-ядерної війни. На той час її було зупинено завдяки досягнутого компромісу між керівництвом Радянського Союзу та США. Діюче керівництво РФ жодним чином не може погодитися на такий компроміс із Заходом, оскільки це фактично означатиме «політичну смерть» режиму В. Путіна. В свою чергу, через позицію американського Конгресу, президент США Д. Трамп також не може піти на поступки Росії.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/roket2017/