Продовжуючи серію матеріалів з аналізом позиції сусідніх держав у контексті ситуації в Україні та реакції на агресію Росії, спробуємо висвітлити політику Румунії, яку певна частина аналітиків тривалий час відносила до прихованих недругів нашої держави. Попри непросту історію румунсько-українських відносин і наближення президентських виборів у цій країні, національна еліта демонструє відповідальність за безпекову ситуацію в регіоні та виваженість у визначенні пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики.
24 лютого ц. р., одразу після перемоги в Україні Революції гідності, МЗС Румунії виступило з заявою, в якій підтвердило повну підтримку європейських устремлінь сусідньої держави і українського народу. У підписаній 10 березня ц. р. главами зовнішньополітичних відомств України і Румунії двосторонній угоді про зміцнення довіри й безпеки вкотре офіційно підтверджено підтримку Бухарестом державного суверенітету, територіальної цілісності й незалежності України, а також заявлено про продовження спільного діалогу з питань захисту прав національних меншин. Цей міжнародно-правовий документ став своєрідною формою визнання нової української влади. Окрім того президент Траян Бесеску був одним із перших лідерів держав, які вже 25 травня привітали П.Порошенка з перемогою на виборах глави Української держави, визнавши їх «вільними і коректними».
|
Траян Бесеску був одним із перших лідерів держав, які вже 25 травня привітали П.Порошенка з перемогою на виборах Фото http://www.euromag.ru/ |
Однак у грудні ц. р. добігає кінця другий п'ятирічний термін президентських повноважень Т. Бесеску, який, згідно із конституцією Румунії, не зможе балотуватися на третій строк. Підсумки його діяльності суперечливі — самопроголошений чемпіон із боротьби з корупцією, але з рідним братом за гратами; ненависний одними і обожнюваний іншими. Однак більшість румунів фактично стримано ставиться до Т. Бесеску: зазираючи в майбутнє, електорат більше зацікавлений його спадкоємцем.
Розвиток внутрішньополітичної ситуації у Румунії визначається входженням триваючої електоральної президентської кампанії у фазу активної агітації в умовах збереження безкомпромісного протистояння між чинним президентом Т. Бесеску та прем’єр-міністром Віктором Понтою аж до готовності розриву пакту інституційної співпраці між ними.
За оцінкою Всесвітньої служби «Радіо Румунії», фінал президентських перегонів буде зіграний між соціал-демократом В. Понтою та лібералом Клаусом Йоханісом.
|
Віктор Понта Фото http://forum.bakililar.az/ |
Кандидат лівого сегменту політичного спектра, лідер дисциплінованої Соціал-демократичної партії, що контролює більшу частину важелів влади, кандидат В. Понта (чинний прем’єр-міністр) користується важливою логістичною (адміністративною) перевагою, до чого додається підтримка окремих ЗМІ. Але, за румунськими стандартами, 42-річний В. Понта, занадто молодий, щоб стати віртуальним переможцем президентських виборів. На думку румунських аналітиків, він не перейшов всі етапи у своєму розвитку як політика. Разом з тим, майже всі опитування громадської думки свідчать, що В. Понта є фаворитом президентських виборів, призначених на 2 листопада.
| Клаус Йоханіс Фото http://www.moldnews.md/ |
Згідно з прогнозами місцевих і закордонних політологів, єдиним справжнім суперником у другому турі для прем'єр-міністра В. Понти вважається К. Йоганніс, якому у разі проходження до другого туру (у парі з В. Понтою) соціологи наразі прогнозують підтримку на рівні 46 %.
|
Міхай Унгуряну Фото http://news2000.com.ua/ |
Створений влітку ц. р. конкурентоздатний Християнсько-ліберальний альянс у складі двох основних опозиційних правих партій – Національної ліберальної і Демократичної ліберальної — визначив лідера НЛП К. Йоханіса кандидатом на президентських виборах (представник ДЛП К. Предою, за домовленістю двох партій, стане кандидатом на посаду прем’єр-міністра). Мер центрально-румунського міста Сібіу К. Йоганніс (етнічний німець) посідає друге місце в опитуваннях громадської думки. Він має імідж як компетентного мера, який ефективно керував своїм містом, так і врівноваженого політика. За нього голосували б, зокрема, жителі міст рідної Трансільванії. В коаліції правих сил братиме також участь партія «Громадянська сила» (нещодавно увійшла до складу ДЛП), яку очолює екс-прем’єр-міністр Румунії М. Унгуряну.
| Келін Попеску-Терічану. Фото http://www.vesti.ru/ |
У протистоянні єдиному кандидату від лівих сил (В. Понті) електоральну підтримку на рівні 7–8 % мають лідер Ліберально-реформаторської партії Келін Попеску-Терічану (колишній голова уряду і нинішній спікер сенату) та голова Партії «Народний Рух» Єлена Удря, яка в даний час користується відкритою підтримкою чинного президента Румунії Т .Бесеску (партія під час останніх виборів до Європарламенту отримала 6,2 % голосів). З огляду на ймовірний другий тур голоси прихильників цих партій можуть мати визначальне значення у забезпеченні перемоги правоцентристському кандидату.
| Єлена Удря. Фото http://www.politika.bg/ |
Попри гостру внутрішньополітичну конкуренцію очільники Румунії та рейтингові кандидати на пост глави румунської держави в період боротьби з режимом В.Януковича і українсько-російського протистояння в Криму і на Сході України демонстрували і демонструють послідовну підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України, оцінюючи політику Кремля, зокрема, військове й матеріально-фінансове забезпечення Москвою сепаратистських «республік» і терористів, як пряму загрозу безпеці європейського континенту і національним інтересам Румунії. Офіційний Бухарест й румунський істеблішмент усвідомлюють особливе значення стабільної України для збереження геополітичного балансу сил в Чорноморському регіоні, у т. ч. для гарантування безпеки самої Румунії, та готові відкласти «до кращих часів» розв’язання низки традиційно проблемних аспектів двосторонніх відносин.
У непростий передвиборний період румунський уряд продовжує вибудовувати «зовнішнє середовище без Росії», спрямовуючи свої зусилля на реалізацію альтернативних російським енерготранзитних та інфраструктурних проектів, пошук надійних/стратегічних іноземних партнерів. Саме у Бухаресті відбувся важливий за своїми підсумками саміт у форматі «16+1» (прем’єр-міністри 16-ти країн Центральної та Східної Європи + прем’єр-міністр Державної Ради КНР). Під час візиту прем’єр-міністра В. Понти до Китаю (31 серпня – 2 вересня ц. р.) обговорювалися програма стратегічного партнерства між Румунією і КНР, питання залучення китайських компаній до реалізації в Румунії інвестиційних та бізнес-проектів, відкриття філії одного з китайських державних банків.
|
Румунський уряд продовжує вибудовувати «зовнішнє середовище без Росії» Фото http://www.beltsymd.ru/ |
Експерти вважають, що в економічному вимірі румунське керівництво готове до процесу подолання певних труднощів, пов’язаних з обмеженнями в імпорті російського газу (середньорічний рівень поставок з РФ газу становить 22–24 %), й має намір вжити всіх необхідних заходів з тим, щоб звести співпрацю з Москвою у газовій галузі до мінімуму. У цьому контексті в політичних колах Румунії знову актуалізується ідея реалізації проекту AGRI та спорудження вітрових електростанцій на південному сході країни.
Уряд готується також адекватно відреагувати на рішення Кремля про заборону на ввезення товарів і продовольчих продуктів з країн ЄС (у загальній структурі торгівлі частка румунського експорту до РФ становить 2,8 %, імпорту — 4,1 %) шляхом активізації обраного В. Понтою курсу на диверсифікацію ринків збуту (вихід на ринки Азії й Близького Сходу), а також виділення відповідних компенсаційних коштів автомобілебудівній компанії «Дачіа», в разі якщо та матиме збитки через посилення санкцій ЄС до РФ.
За оцінкою аналітиків, зальний обсяг збитків румунських товаровиробників через впровадження ЄС санкцій щодо РФ та контрзаходів Москви може скласти приблизно €40 млн (втрати аграріїв – €23–24 млн, втрати компаній, задіяних у сфері виробництва комплектуючих для видобувної та нафтопереробної галузі – €16–17 млн). Сподіваємось, що наші сусіди поінформовані щодо можливостей Москви впливати на діяльність окремих провідних румунських металургійних і енергетичних підприємств.
| Румунія стала першою країною-членом ЄС, яка завершила внутрішньодержавну процедуру ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС |
Офіційний Бухарест залишається ініціативним реципієнтом значної частини програм ЄС, до імплементації яких намагається активно залучати не тільки Молдову, а й Україну, Азербайджан, Грузію. Зокрема, Румунія стала першою країною-членом ЄС, яка завершила внутрішньодержавну процедуру ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС (проте, така оперативність також була зумовлена й тим, що одночасно парламент Румунії ратифікував і аналогічну угоду між ЄС та Республікою Молдова). Під час голосування в Європарламенті ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС (16 вересня ц. р.) всі 32 депутати від Румунії,незалежно від їх партійної та фракційної приналежності, проголосували за ратифікацію Угоди.
Лідери всіх парламентських партій Румунії виступають за розвиток і поглиблення відносин з Україною, за практичну імплементацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС включно з Угодою про зону вільної торгівлі (саме тому керівництво МЗС Румунії висловило незадоволення тим, що імплементація економічної частини Угоди відкладена до 1 січня 2016 р.), підтримують територіальну цілісність та суверенітет України, засуджують анексію Криму та агресію РФ проти нашої держави.
Серед представлених в національному парламенті румунських політичних сил немає відвертих проросійських лобістів, однак в країні є маргінальні і невпливові громадські структури проросійського спрямування.
Отже, у процесі пошуку ситуативних союзників у Європі В.Путіну та його вірнопідданим «стратегам» не варто розраховувати на офіційний Бухарест і румунську еліту, яка розуміє, що тільки суверенна Україна спроможна забезпечити регіональну безпекову стабільність та розбудову взаємовигідних/стратегічних політичних, економічних і гуманітарних відносин між сусідніми державами і в Чорноморському регіоні, у т. ч. вирішити й чутливу «внутрішньополітичну» проблему для румунського політикуму — збереження румунської ідентичності в Україні.
