Огляд подій (13.11–19.11.2017)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
Одним із основних напрямів дій Китаю з розширення сфери свого впливу у світі є розвиток співробітництва з країнами сусідніх регіонів. У цьому плані показовий характер мали участь Голови КНР Сі Цзіньпіна у 25-й неформальній зустрічі лідерів країн-членів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва) 10–11 листопада ц. р. у В’єтнамі та прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна у 31-му саміті АСЕАН (Асоціації країн Південно-Східної Азії) 12–14 листопада ц. р. на Філіппінах.
За результатами зустрічі лідерів АТЕС у В’єтнамі була прийнята Данангська декларація, в якій підтверджуються наміри сторін продовжити заходи зі створення Азіатсько-Тихоокеанської зони вільної торгівлі, а також поглиблення співробітництва учасників організації за всіма іншими напрямами. Підводячи підсумки саміту, Голова КНР Сі Цзіньпін надав високу оцінку досягнутим успіхам у розвитку взаємодії між учасниками АТЕС, закликав до тіснішої співпраці між АТЕС і АСЕАН, а також виказав наміри Пекіну докласти всіх зусиль для реалізації прийнятих рішень в інтересах побудови спільного простору Китай-АСЕАН з єдиною долею (у 2016 році взаємний товарообіг сторін досяг 452,2 млрд дол. США; КНР є найкрупнішим торговельним партнером АСЕАН, а АСЕАН — третім за обсягом партнером Китаю після ЄС та США).
| Виступ Голови КНР Сі Цзіньпіна на зустрічі лідерів економік країн-членів АТЕС у В’єтнамі | У 2016 році взаємний товарообіг Китаю із АСЕАН досяг 452,2 млрд дол. США |
У свою чергу, в рамках саміту АСЕАН на Філіппінах Лі Кецян взяв участь у 20-й зустрічі керівників Китаю та Асоціації країн Південно-Східної Азії (формат «10+1»), 20-й зустрічі керівників АСЕАН, Китаю, Японії та Південної Кореї («10+3»), а також 12-му Східноазіатському саміті. Після цього прем’єр Державної ради КНР провів офіційні переговори з керівництвом Філіппін.
Під час зустрічі у форматі «10+1» Лі Кецян відмітив позитивний характер діалогу Китаю та АСЕАН, що сприяє розвитку дво- та багатосторонніх відносин сторін, а також дозволяє вирішувати чутливі питання. З урахуванням цього прем’єр Державної ради Китаю зробив наголос на зацікавленості КНР у виведенні співробітництва з АСЕАН на якісно новий рівень, а також наданні йому більш глобального змісту.
У наведеному контексті Лі Кецян окреслив ряд першочергових завдань, які потребують зосередження спільних зусиль країн регіону. Насамперед серед них він назвав необхідність підвищення безпеки у Південно-Китайському морі, де зосереджена більша частина торговельних зв’язків між Китаєм та АСЕАН. В цьому плані прем’єр Державної ради КНР висловив сподівання Пекіну на продовження всебічного та ефективного виконання Декларації про поведінку у Південно-Китайському морі та активізацію консультацій щодо прийняття відповідного Кодексу з даного питання.
| 20-а зустріч керівників АСЕАН та Китаю (формат «10+1») |
Ряд важливих питань був розглянутий також у форматі «10+3». Учасники зустрічі надали високу оцінку підсумкам взаємодії сторін за останні 20 років та виказали наміри продовжити розвиток співробітництва за всіма напрямами. Основними з них були названі торгівля, інвестиції, а також поглиблення регіональних зв’язків. За результатами зустрічі були оприлюднені Декларація з приводу 20-річчя співробітництва «10+3» та Спільна заява про співпрацю в сфері продовольчої безпеки.
| 20-а зустріч керівників АСЕАН, Китаю, Японії та Південної Кореї (формат «10+3») |
Головною темою 12-го Східноазіатського саміту стали проблеми безпеки в регіоні та шляхи їх спільного вирішення. Насамперед серед таких проблем були відмічені незаконна міграція, тероризм та екстремізм, а також незадовільний рівень захисту екології довколишнього середовища. За поглядами учасників зустрічі, все це вимагає об’єднання зусиль країн регіону в рамках спільної боротьби з викликами їх безпеці. Крім того, було наголошено на необхідності поглиблення регіональної інтеграції в економічній сфері. З огляду на важливість даного питання, сторони досягли згоди щодо продовження заходів з побудови Східноазіатського економічного співтовариства.
| 12-й Східноазіатський саміт |
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Послідовні заходи Китаю з реалізації торговельно-економічних проектів в рамках «Поясу і шляху» обумовлюють стійку тенденцію зростання зовнішнього товарообігу країни. За даними китайських митних органів, з січня по жовтень ц. р. обсяг торгівлі КНР з учасниками «Поясу і шляху» збільшився на 19,4 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В даному зв’язку позитивне значення мало спрощення митного оформлення товарів, що значно скоротило час їх проходження через митницю.
З урахуванням наведених досягнень, протягом десяти місяців поточного року загальні обсяги зовнішньої торгівлі Китаю зросли на 15,9 % до 22,52 трлн юанів. При цьому обсяг експорту товарів у грошовому вимірі збільшився на 11,7 % до 12,41 трлн юанів, а обсяг імпорту зріс на 21,5 % до 10,11 трлн юанів.
Важливе значення для розвитку «Поясу і шляху» має поглиблення співробітництва між КНР та США у фінансовій сфері. 9 листопада ц. р. між Фондом Шовкового шляху та американською компанією General Electric(GE) булапідписана угода про створення спільної платформи для фінансування проектів у галузі електроенергетики, нових джерел енергії та нафтогазовій сфері за участю країн-учасниць «Поясу і шляху». Співробітництво фонду та GE має на меті активізацію спільної роботи підприємств Китаю та США в Hi-End виробничому секторі, а також поєднання переваг китайських та американських підприємств для здійснення спільних інвестицій та спільного сприяння економічному розвитку вздовж «Поясу і шляху».
Посилену увагу до «Поясу і шляху» демонструє також Росія. Зокрема, розглядається питання щодо створення т. зв. Льодового Шовкового шляху, який має забезпечити транспорті перевезення з АТР до Європи через моря Північного Льодовитого океану. За оцінками експертів, у випадку реалізації цієї ідеї Китай стане найкрупнішим клієнтом Росії на згаданих маршрутах, що принесе вигоду обом країнам.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
| Переговори прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з президентом Філіппін Родріго Дутерте |
На полях міжнародних заходів на Філіппінах відбулась низка зустрічей прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна з лідерами інших країн, що мали важливе значення для подальшого зміцнення двосторонніх відносин Китаю з ними.
Так, з президентом Філіппін Р. Дутерте було обговорене широке коло питань, які насамперед стосувалися поглиблення співробітництва сторін в економічній сфері. Лі Кецян відмітив спорідненість китайської та філіппінської економік, які в значній мірі доповнюють одна одну. З огляду на це, він виступив із пропозицією поєднання стратегій економічного розвитку двох країн в рамках реалізації середньо- та довгострокових проектів (на період 5–10 років) у торговельно-економічній, інвестиційній, інформаційній, інфраструктурній та риболовній галузях. Крім того, Лі Кецян та Р. Дутерте досягли згоди щодо важливості активізації взаємодії двох країн у протидії спільним викликам їх безпеці, а також за іншими напрямами, у т. ч. боротьби з бідністю, культурних та молодіжних обмінів. За результатами зустрічі було підписано 14 двосторонніх угод та домовленостей.
| Зустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе |
У свою чергу, під час зустрічі Лі Кецяна та прем’єр-міністра Японії С. Абе були визнані позитивні зміни у китайсько-японських стосунках при збереженні ряду чутливих проблем. Сторони висловили сподівання на можливість вирішення таких проблем «виходячи з уроків минулого та перспектив майбутнього». Зокрема, серед основних напрямів співпраці сторін були названі зміцнення зв’язків між їх економіками, налагодження взаємодії на ринках третіх країн, а також сприяння проведенню переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Китаєм, Японією та Південною Кореєю. Зі свого боку, С. Абе висловив наміри Японії взяти більш активну участь у роботі «Поясу і шляху».
| Зустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з президентом Республіки Корея Мун Чже Іном |
Аналогічні питання порушувались у ході переговорів між Лі Кецяном та президентом Південної Кореї Мун Чже Іном. Сторони відмітили наявність спільних інтересів з широкого кола питань. Виходячи з цього були підтверджені наміри Пекіну та Сеулу щодо продовження активної співпраці двох країн в галузях економіки, торгівлі та фінансів, обробної промисловості та охорони довколишнього середовища. Передбачається також поглиблення обмінів кадрами та розширення гуманітарних контактів. Разом з тим Лі Кецян підтвердив занепокоєння КНР щодо знаходження американської системи ПРО THAAD на території Південної Кореї.
| Зустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з головою Європейської ради Дональдом Туском |
Крім того, перебуваючи в Манілі, Лі Кецян зустрівся з прем’єр-міністрами Австралії М. Тернбуллом, Нової Зеландії Д. Ардерн, Камбоджи Хун Сеном та В’єтнаму Нгуен Суан Фуком.
На цьому фоні окреме значення мала зустріч Лі Кецяна з головою Європейської ради Д. Туском, яка засвідчила пріоритетний характер китайсько-європейських відносин. Представники Китаю та ЄС підкреслили важливість розширення співробітництва сторін та побудови збалансованих стосунків між ними. У наведеному контексті була підкреслена необхідність прискорення переговорів щодо укладення інвестиційної угоди між КНР та Європейським Союзом. Була також підтверджена позиція ЄС з підтримки процесу приєднання Китаю до Всесвітньої торговельної організації.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
| Китайсько-американські угоди у торговельно-економічній сфері, укладені під час візиту до Китаю президента США Д. Трампа |
Уряд КНР надає важливого значення успішній реалізацій китайсько-американських угод у торговельно-економічній сфері, які були укладені під час візиту до Китаю президента США Д. Трампа 8–10 листопада ц. р. За оцінкою Міністерства комерції КНР, досягнуті результати дозволять вивести співробітництво сторін на якісно новий рівень із взаємною вигодою для обох країн.
По-перше, це стосується підписання підприємствами США та КНР понад 30 угод і меморандумів про наміри співпраці. Серед них — 26 торгівельних проектів на суму 108,8 млрд дол. США, а також 8 проектів по двосторонніх інвестиціях в обсязі 144,7 млрд дол. США (в т. ч. три інвестиційні проекти у Сполучених Штатах Америки на суму 131,7 млрд дол. США та п’ять проектів у Китаї на суму 13 млрд дол. США).
По-друге, міністерства комерції КНР та США провели успішний діалог за участю підприємців двох країн з обговорення подальшого розвитку співробітництва сторін. Був визначений перелік напрямів та проектів, які становлять спільний інтерес.
По-третє, в рамках політики посилення взаємної відкритості була досягнута згода сторін щодо розширення доступу американського бізнесу до фінансового ринку КНР та послаблення США експортного контролю у відношенні високотехнологічної продукції в КНР.
Укладення згаданих угод обумовлено спільними інтересами обох країн і сприятиме вирішенню проблеми дисбалансу у їх торговельно-економічних відносинах.
Водночас керівництво Китаю докладає послідовних зусиль з покращення інвестиційного клімату в країні. На минулому тижні був оприлюднений перелік конкретних заходів Державної ради КНР зі спрощення або відміни інвестиційних обмежень для іноземного бізнесу на китайському ринку. Зокрема, іноземним підприємствам буде дозволено володіння 51 % акцій компаній, які займаються операціями з цінними паперами, фондів та фьючерських компаній, створених з китайськими партнерами. Через три роки обмеження на кількість акцій у володінні іноземців будуть повністю зняті. Крім того, планується зниження мит на імпортні автомобілі, а також пом’якшення обмежень у відношенні іноземних виробників автомобілів на нових енергоносіях у пілотних зонах вільної торгівлі.
Результатом послідовних заходів Пекіну у згаданій сфері є посилення привабливості країни для іноземних інвесторів. Так, за перші десять місяців поточного року кількість підприємств з іноземним капіталом збільшилась на 15,9 %. Всього було створено 26 тис. таких підприємств, а обсяг реально використаного іноземного капіталу склав 99,8 млрд дол. США з приростом на 1,9 %.
3.3. Питання безпеки та силові структури
| Президент США Дональд Трамп підводить підсумки свого візиту до АТР |
Ситуація довкола Корейського півострова. 15 листопада ц. р., підводячи підсумки свого візиту до АТР президент США Д. Трамп застеріг Північну Корею від продовження ядерного шантажу інших країн. За його словами, світова спільнота не дозволить КНДР тримати її у «ядерних заручниках». При цьому Д. Трамп зробив наголос на досягненні домовленості між США та КНР щодо спільного економічного тиску на Північну Корею через її ракетно-ядерну програму. Крім того, президент США підкреслив спільність позицій Вашингтону та Пекіну стосовно неприйнятності принципу заморожування ядерної програми КНДР в обмін на припинення регулярних військових навчань США та Південної Кореї (раніше така формула підтримувалася Китаєм та Росією).
| Посол Північної Кореї при ООН в Женеві Хан Те Сонг |
Незважаючи на зовнішній тиск, керівництво КНДР відмовляється від поступок з питання національної ракетно-ядерної програми. За заявою посла Північної Кореї при ООН в Женеві Хан Те Сонга, Пхеньян не піде на будь-які переговори з Вашингтоном до того часу, поки США та Південна Корея не припинять проведення військових навчань в районі Корейського півострова. При цьому він назвав ракетно-ядерну програму КНДР «стримуючим чинником проти ядерної загрози з боку США».
Діяльність КНР у безпековій сфері. В рамках реалізації концепції побудови безпечного та процвітаючого світу з єдиною долею Китай бере активну участь у миротворчій діяльності в зонах криз та збройних конфліктів. За словами заступника начальника Об’єднаного штабу Центральної воєнної ради КНР Шао Юаньміна на міністерській конференції ООН з питань миротворчості, Китай виконає всі свої зобов’язання в даній сфері. На сьогодні Китай завершив створення резервного миротворчого контингенту у складі 8 тис. осіб, розмістив у Судані перший вертолітний загін, уклав угоду з Африканським союзом про перший етап військової допомоги в обсязі 100 млн дол. США, а також підготував близько тисячі миротворців з інших країн.
| Міністерська конференція ООН з питань миротворчості у Ванкувері, Канада |
3.4. Наука та технології
Спираючись на науково-технічні досягнення країни, Китай впевнено виходить на передові позиції в світі у сфері розвитку «чистих» енергетичних технологій. Так, на теперішній час китайські інвестиції у «чисту» енергію складають 40 % від загальносвітового показника. Протягом перших трьох кварталів поточного року Китай вклав у згадану сферу 68 млрд дол. США, що на 2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Всього за останні п’ять років Китай інвестував у розвиток «чистої» енергетики країни 456 млрд дол. США, в т. ч. 147 млрд дол. у сонячну енергетику, 103 млрд дол. у вітрову енергетику, 73 млрд дол. у гідроенергетику, 25 млрд дол. у біоенергетику та 20 млрд дол. у геотермальну енергію.
Посилена увага керівництва КНР приділяється розвитку транспортної системи країни, в т. ч. важкої пасажирської та транспортної авіації. 10 листопада ц. р. був проведений перший міжміський політ великогабаритного пасажирського авіалайнера китайського виробництва С919. Літак вилетів з міжнародного аеропорту Пудун в Шанхаї (Східний Китай) та прибув на авіабазу Яньлян під Сіанем (провінція Шеньсі, Північно-Західний Китай). Літак з п’ятьма членами екіпажу на борту піднявся на висоту 7800 м та подолав понад 1,3 тис. км. На авіабазі Яньлян будуть проводитись подальші випробування літака для отримання ним сертифікату льотної придатності. Виробник літака — Китайська компанія комерційної авіації (COMAC) отримала замовлення на випуск 730 лайнерів С919 від 27 клієнтів. С919 є вузкофюзеляжним пасажирським літаком зі стандартною дальністю польоту 4,1 тис. км і може бути порівняним з модифікованою версією Airbus 320 та новим поколінням Boeing 737.
| Пасажирський авіалайнер китайського виробництва С919 успішно завершив перший міжміський політ |
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною
16 листопада ц. р. у Києві був проведений ІІ Український форум Шовкового шляху, який став наймасштабнішою щорічною бізнес подією, присвяченою обговоренню ефективних механізмів ведення бізнесу та залученню китайських інвестицій в Україну. Робота форуму проводилась по таких напрямах: Торгівля & Фінанси, ІТ & Інновації, Інфраструктура & Логістика, Культура & Туризм. У рамках заходу були презентовані інвестиційні проекти України, а також проведені зустрічі українських підприємств та китайських компаній. У форумі взяли участь понад 1 тис. учасників з 25 країн, у т. ч. українські та іноземні бізнес-лідери, власники інвестиційних проектів, а також представники політичних та бізнесових кіл.
Під час заходу був зроблений наголос на вже досягнутих успіхах у співробітництві між Китаєм та Україною. Насамперед в цьому плані була названа активна участь КНР в інфраструктурному будівництві в Україні. Зокрема, це стосується проведення днопоглиблювальних робіт в порту «Південний» (Одеська обл.), що дозволить перетворити його на потужний транспортний вузол.
Була відмічена допомога Китаю у реконструкції автомобільних доріг в Україні, а також будівництві 4-ї гілки київського метро. Загальна вартість запланованого китайським холдингом China Railway International Group до реалізації в Києві проекту становить близько 2 млрд дол. США. З них 15 % буде виділено з міського бюджету, а 85 % надано китайською стороною в якості кредиту під державні гарантії.
| 16 листопада ц. р. у Києві пройшов ІІ Український форум Шовкового шляху |
За словами учасників форуму, важливе значення має також взаємодія між Китаєм та Україною в сфері альтернативних джерел енергії. Так, вже реалізуються проекти спорудження сонячних електростанцій в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. В подальшому планується реалізація аналогічних проектів в інших регіонах України. Розглядається питання щодо спільного виробництва Україною та КНР електромобілів на літієвих акумуляторах. Україна, яка має найбільші в Європі запаси літію, може запустити повноцінне виробництво світового рівня у згаданій галузі.
Поряд з цим був отриманий значний прогрес у виході української сільськогосподарської продукції на китайський ринок. Так, у квітні поточного року Державна продовольча споживча служба України та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини українського виробництва до Китаю, а у вересні ц. р. — протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту соняшникового шроту та бурякового жому. Важливим результатом стало також отримання Україною права експорту молочної продукції до КНР. На сьогодні таке право вже мають 27 українських підприємств. Доступ на китайський ринок отримала також і низка інших українських товарів, які є критично важливими з точки зору розвитку потенціалу аграрного сектора України. На теперішній час компетентні органи двох країн працюють над питанням відкриття китайського ринку також і для рибної, птахівницької та ягідної продукції українського виробництва.
| Церемонія підписання меморандумів про співробітництво між Альянсом міст Шовкового шляху та главами українських міст і областей |
Офіційна частина форуму завершилася церемонією підписання меморандумів про співробітництво між генеральним секретарем Альянсу міст Шовкового шляху У Бісю та главами українських міст і областей. Тим самим було підтверджено значення України як однієї з ланок китайської ініціативи «Пояс і шлях».
