НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (09.04–15.04.2018)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього

Світові та китайські експерти підводять підсумки Боаоського азіатського форуму-2018 (БАФ-2018, т. зв. «Східний Давос»), який відбувся 8–11 квітня ц. р. у м. Боао (провінція Хайнань, Південний Китай) та став ключовою подією у зміцненні торговельно-економічного співробітництва між країнами Азії і сусідніми з нею регіонами. Так, широко коментується Щорічна доповідь про економіку країн, що розвиваються, яка була оприлюднена у ході заходу.

У доповіді проведено аналіз макроекономічних показників основних країн згаданої групи, що входять до складу «Великої двадцятки» — т. зв. «Е11», а саме: Аргентини, Бразилії, Китаю, Індії, Індонезії, Південної Кореї, Мексики, Росії, Саудівської Аравії, Південно-Африканської Республіки та Туреччини. Згідно з документом, у 2017 році середній рівень росту ВВП країн «Е11» склав 5,1 %, що на 0,5 % вище показника 2016 року, а також на 1,4 % більше середнього світового показника. Водночас відмічається прогрес згаданих країн у таких сферах як зайнятість та доходи, цінова і валютна політика, міжнародна торгівля, зовнішні інвестиції та фінансовий ринок.

Темпи економічного росту основних економік у 2007–2017 роках

Виходячи з наведених досягнень була надана позитивна оцінка економіці Азії як важливої рушійної сили глобального економічного росту. Разом з тим у доповіді відмічається низка проблем, що створюють перешкоди економічному зростанню азіатських країн. Насамперед серед них називається посилення економічного суперництва між провідними державами світу, в т. ч. проведення ними протекціоністської політики у відношенні своїх ринків. У свою чергу це здійснює негативний вплив на економіки країн Азії, які в основному зорієнтовані на експорт їх продукції.

В зв’язку із зазначеним учасники БАФ-2018 надали важливого значення стратегії КНР з підтримки процесів світової глобалізації, включаючи побудову світової системи вільної торгівлі. Зокрема, були відмічені дії Китаю з реалізації ініціативи «Пояс і шлях», що саме і є елементом такої системи.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Виступ Голови КНР Сі Цзіньпіна в ході Боаоського азіатського форуму-2018

Розвиток «Поясу і шляху», як одного із найбільш важливих політико-економічних проектів Китаю, залишається в центрі уваги керівництва країни. За словами Голови КНР Сі Цзіньпіна у ході прес-конференції за результатами БАФ-2018, китайська ініціатива є відкритою для всіх і має на меті створення широкої платформи для поглиблення співробітництва її учасників у торгівельній, економічній, інвестиційній та інфраструктурній сферах. Водночас Голова КНР підтвердив безпідставність оцінок окремих політиків та експертів щодо використання Китаєм «Поясу і шляху» як інструменту розширення сфери свого впливу.

 

Підсумки співпраці у згаданому форматі були підведені у щорічній доповіді Китайської академії суспільних наук «Синя книга про будівництво «Поясу і шляху» — 2018» (оприлюднена 11 квітня ц. р. у Пекіні). Згідно з документом, з часу започаткування ініціативи було створено 75 зон торговельно-економічного співробітництва між Китаєм та 24 країнами вздовж «Поясу і шляху». Загалом китайські підприємства вклали в ці країни 50 млрд дол. США, що сприяло створенню близько 200 тис. робочих місць. За рахунок китайських інвестицій була вирішена низка критичних проблем країн, що розвиваються, в т. ч. пов’язаних з недостатнім рівнем розвитку їх економіки та інфраструктури.

 

Вагомим сприятливим чинником у побудові «Поясу і шляху» є активна взаємодія між КНР та світовими фінансовими інституціями. Зокрема, 12 квітня ц. р. Китай та Міжнародний валютний фонд заснували новий центр зі сприяння «Поясу і шляху». Робота центру буде спрямована на забезпечення підготовки персоналу, підтримку інституційного будівництва та зміцнення комунікацій між учасниками китайської ініціативи.

12 квітня ц. р. Китай та Міжнародний валютний фонд заснували новий центр зі сприяння «Поясу і шляху»

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

9–10 квітня ц. р. у м. Сіань відбувся Перший Народний форум ШОС

Керівництво КНР здійснює послідовні заходи з підтримки впливових міжнародних організацій, які відповідають китайським інтересам. 9–10 квітня ц. р. у м. Сіань (провінція Шенсі, Північно-Західний Китай) відбувся Перший Народний форум ШОС за участю колишніх політичний діячів та представників «мозкових центрів» країн-членів організації і її партнерів. Захід проходив під девізом «Продовження регіонального миру та взаємодії, спільне створення людської спільноти з єдиною долею». Головною тематикою форуму стала роль неурядових структур у сприянні миру, стабільності, розвитку та процвітанню регіону. За результатами діалогу учасники форуму дійшли згоди щодо необхідності активізації неофіційних контактів у згаданій сфері.

 

10–11 квітня ц. р. у Пекіні пройшов 10-й діалог між політичними партіями КНР і Великобританії

Водночас продовжується розвиток співробітництва між Китаєм та провідними країнами світу. 10–11 квітня ц. р. у Пекіні був проведений 10-й діалог між політичними партіями КНР і Великобританії. Представники провідних політичних сил двох країн відмітили важливість подальшого зміцнення китайсько-британських відносин. При цьому був зроблений акцент на важливості узгодження політичних платформ Пекіну та Лондона, як ключової передумови для зближення сторін на всіх напрямах. Крім того, було підтверджено підвищення значення Китаю для Великобританії після її виходу зі складу ЄС.

 

Пріоритетним напрямом зовнішньої політики КНР залишається також поглиблення взаємодії з регіональними партнерами. Одним із заходів в цій сфері став Медіафорум азіатських країн на високому рівні 9–10 квітня ц. р. у м. Санья (провінція Хайнань, Південний Китай). Форум проводився під гаслом «Нова епоха співробітництва ЗМІ азіатських країн — взаємопов’язаність та інноваційний розвиток». Основним питанням порядку денного була інтеграція медіапросторів країн регіону.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Державні органи КНР продовжують фіксувати позитивну динаміку розвитку китайської економіки. За даними Міністерства фінансів Китаю, в першому кварталі поточного року фінансові доходи країни зросли на 13,6 % у порівнянні з тим же періодом минулого року. При цьому доходи центрального бюджету Китаю збільшились на 18,9 %, а місцевих бюджетів — на 9,1 %. Із загальної суми доходів частка податкових надходжень склала 87,7 %, що на 2,5 % більше, ніж у 2017 році.

 

Водночас зберігається тенденція росту зовнішніх інвестицій КНР. Протягом перших трьох місяців 2018 року даний показник зріс на 25,2 %, що є одним із найкращих результатів за останній період часу. Найбільш тісне інвестиційне співробітництво здійснюється Китаєм з країнами «Поясу і шляху», в т. ч. за рахунок вкладання коштів у реалізацію спільних проектів, а також постачання обладнання, технологій та послуг.

 

З метою підтримки згаданих тенденцій уряд КНР здійснює заходи з посилення відкритості китайської економіки та покращання інвестиційного клімату в країні. Згідно з повідомленням глави Центрального банку Китаю (PBOC) І Гана, протягом року планується надання рівних прав роботи в країні національних та іноземних банків, у т. ч. щодо управління фінансовими активами та ведення бізнесу з китайськими колегами.

Керівник Центрального банку Китаю І Ган

На цьому фоні, всупереч ствердженням Москви та Пекіну щодо позитивного розвитку торговельно-економічного співробітництва сторін, відмічається посилення суперечностей між двома країнами у згаданій сфері. Зокрема, на минулому тижні керівники красноярських підприємств з виробництва алюмінію звинуватили Китай у застосуванні демпінгових методів для захисту своїх виробників на ринку кольорових металів. З огляду на це, Євразійська економічна комісія (керівний орган Євразійського економічного союзу на чолі з Росією) розпочала антидемпінгове розслідування у відношенні китайських постачальників алюмінієвої продукції.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Нарада лідера КНДР Кім Чен Ина із керівництвом Трудової партії Кореї, Пхеньян, 9 квітня ц. р.

Ситуація довкола Корейського півострова. Послідовне посилення міжнародних санкцій проти КНДР залишається потужним чинником, що змушує Пхеньян до поступок з питань його ракетно-ядерної програми. Так, триває підготовка зустрічі між президентом США Д. Трампом та лідером КНДР Кім Чен Ином, що може здійснити визначальний вплив на вирішення проблеми ядерного роззброєння Північної Кореї. 9 квітня ц. р. у Пхеньяні тематика майбутнього діалогу двох країн була обговорена Кім Чен Ином із членами Політбюро Центрального комітету Трудової партії Кореї. При цьому була підтверджена згода КНДР на розгляд перспектив створення без’ядерної зони на Корейському півострові. Згідно з неофіційними домовленостями, зустріч може відбутися наприкінці травня або в червні поточного року.

Водночас тривають консультації між КНДР та Росією, які мають на меті узгодження позицій сторін зі згаданих питань. 10 квітня ц. р., напередодні очікуваних зустрічей Кім Чен Ина з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном (планується наприкінці травня ц. р.) та Д. Трампом, у Москві були проведені переговори між міністрами закордонних справ КНДР і РФ Лі Йон Хо та С. Лавровим. Обговорювалися проблеми довкола Корейського півострова та плани розвитку співробітництва сторін.

У зв’язку із зазначеним досить показовий характер мають коментарі російських ЗМІ, які у притаманній їм манері трактують візит Лі Йон Хо до Москви як «звернення Кім Чен Ина до В. Путіна за дозволом на зустріч з Д. Трампом». За рахунок цього Росія намагається замаскувати факт її виключення Китаєм та США із переговорного процесу стосовно КНДР.

Зустріч міністрів закордонних справ КНДР і РФ Лі Йон Хо та С. Лаврова 10 квітня ц. р. у Москві

Разом з тим, країни світу продовжують реалізацію санкційних рішень РБ ООН у відношенні Північної Кореї. 9 квітня ц. р. уряд Китаю заборонив експорт до КНДР матеріалів та технологій, які можуть використовуватись для виробництва зброї масового ураження та засобів її доставки, а також звичайної зброї.

 

Основні події в регіоні у військовій сфері

Китай планує розмістити постійну військову базу на території острівної країни Вануату

КНР. Згідно з інформацією австралійських ЗМІ, з метою зміцнення своїх позицій у південній частині Тихого океану Китай планує розмістити постійну військову базу на території острівної країни Вануату. За оцінками експертів, реалізація таких намірів КНР призведе до зміни стратегічного балансу сил в регіоні. Так, ВМС Китаю отримають можливість базування у менш ніж 2 тис. км від Австралії. Крім того, посилиться ризик конфронтації між КНР та США.

США. У відповідь на нарощування КНР своєї військової присутності в АТР, США здійснюють власні заходи з демонстрації сили в регіоні. На минулому тижні США провели спільне з Філіппінами військово-морське навчання у Південно-Китайському морі. До навчання залучалась авіаносна ударна група ВМС США на чолі з авіаносцем Theodore Roosevelt.

Росія. В рамках комплексної перевірки збройних сил Росії за зимовий період навчання у військах Східного військового округу ЗС Росії продовжується відпрацювання сценарію збройного конфлікту з КНР. Протягом минулого тижня на трьох полігонах в Амурській області, Єврейській автономній області та у Хабаровському краї поблизу кордону з Китаєм одночасно вирішувались завдання проведення оборонної операції. До навчань залучались мотострілецькі, танкові та артилерійські підрозділи, а також армійська та фронтова (тактична) авіація.

У військах Східного ВО ЗС Росії відпрацьовуються сценарії збройного конфлікту з КНР

3.4. Наука та технології

Уряд КНР докладає активних зусиль з реалізації масштабних програм арктичних та океанологічних досліджень, що має на меті розширення доступу до світових запасів природних ресурсів.

Так, завершуються роботи з будівництва першого китайського криголаму «Сніжний дракон-2» (Xue Long-2) власного виробництва, який має вийти в море вже в 2019 році. Проект судна був розроблений корпораціями China State Shipbuilding Corporation Ltd та Aker Arctic Technology Inc (Фінляндія), а його будівництво розпочато в грудні 2016 року. Криголам має довжину 122,5 м, ширину 22,3 м, водотоннажність 14 тис. тонн та навігаційну дальність 20 тис. морських миль. На сьогодні Китай має єдиний криголам Xue Long, який був придбаний у України в 1994 році.

Макет першого китайського криголаму власного виробництва «Сніжний дракон-2» (Xue Long-2)

Поряд з цим, тривають розробка та випробування глибоководних апаратів. Зокрема, в березні–квітні ц. р. була проведена перша океанська експедиція нового пілотованого батискафу «Воїн глибокого моря» (Deep Sea Warrior). Апарат здійснив 17 занурень тривалістю від 8 до 52 годин на глибину 4,5 км. Водночас в Індійському океані у рамках чергової наукової океанологічної експедиції здійснюється експлуатація безпілотного апарату «Цяньлун-2» (Qianlong-2). 6 квітня ц. р. цей апарат здійснив 50-е занурення.

Пілотований батискаф «Воїн глибокого моря» (Deep Sea Warrior) та безпілотний апарат «Цяньлун-2» (Qianlong-2)

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

З огляду на енергетичні проблеми України, важливе значення для нашої держави має поглиблення співробітництва з Китаєм в галузі освоєння відновлювальних джерел енергії. Згадане питання обговорювалось під час круглого столу «Китайські інвестиції у розвиток енергетики України» 6 квітня ц. р. у Києві. Захід був організований Українською асоціацією Шовкового шляху «Silk Link», а у його проведенні взяли участь представники українського уряду, Посольства КНР в Україні та бізнесових кіл двох країн. У ході круглого стола українська сторона підтвердила зацікавленість України у збільшенні частки альтернативних джерел енергії в загальному енергетичному балансі країни. У свою чергу китайські представники висловили готовність КНР, як світового лідера у галузі відновлювальної енергетики, надати допомогу у її розвитку також і в Україні.

6 квітня ц. р. у Києві відбувся круглий стіл «Китайські інвестиції у розвиток енергетики України»

В рамках практичної реалізації наведених планів 6 квітня ц. р. був підписаний контракт між українським енергетичним холдингом ДТЕК та китайською компанією China Machinery Engineering Corporation (CMEC) щодо спорудження сонячної електростанції (СЕС) поблизу м. Нікополь в Дніпропетровській області України. СЕС матиме потужність 200 МВт, що зробить її однією з найбільших електростанцій в Європі. Загальна вартість проекту становить 230 млн євро, а введення електростанції в експлуатацію планується до 1 березня 2019 року.