КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(30.05.-05.06.2016 р.)
I. Особливості розвитку ситуації у зонах конфліктів на території України та довкола нашої Держави
1.1. Схід України (зона АТО)
З початку минулого тижня ситуація у зоні конфлікту на Сході України набула суттєвого загострення. Російсько-терористичні сили активізували обстріли позицій українських військ до понад 50 разів за добу, в т. ч. із застосуванням озброєння, забороненого Мінськими угодами. Також активізувалась робота їх снайперів та диверсійно-розвідувальних груп, що призвело до зростання втрат серед українських військовослужбовців.
Основні зусилля противника зосереджувались на напрямках Широкіно, Авдіївки та Станиці Луганської. Крім того, посилились обстріли опорних пунктів українських військ в районі Опитного поблизу Донецького аеропорту, а також Павлополя, Талаковки, Водяного, Гнутово та Новотроїцького на маріупольському напрямку.
Водночас здійснюються заходи з посилення підрозділів російсько-терористичних формувань на окремих напрямках, а саме: до району Докучаєво перекинута додаткова кількість бронетанкової техніки (в т. ч. БМП-1 та БТР-80), а також посилений артилерійською групою мотострілецький батальйон. У виправдання таких дій розповсюджується інформація про підготовку українських військ до наступу на цьому напрямку.
Протягом останнього часу на територію окупованих районів Донбасу додатково введено близько 20 танків, 24 БТР і БМП, ввезено десятки тисяч тонн боєприпасів та ПММ. Активізується розвідувально-диверсійна діяльність проти сил АТО. Збільшена кількість польотів БПЛА (в т. ч. ударних), відновлені спроби прориву диверсійно-терористичних груп противника у тил позицій українських військ.
Російська сторона намагається приховати свої дії шляхом створення перешкод у роботі Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. Зокрема був заблокований проїзд міжнародних спостерігачів зі Станиці Луганської до окупованого Луганська. Посилилися випадки обстрілів БПЛА місії ОБСЄ.
На цьому фоні головною політичною подією у розвитку ситуації довкола збройного конфлікту на Донбасі стала зустріч представників тристоронньої контактної групи 1 червня ц. р. у Мінську, на якій обговорювались питання припинення бойових дій, обміну полоненими, посилення безпеки роботи спостерігачів СММ ОБСЄ, проведення місцевих виборів, а також відновлення залізничного сполучення на Донбасі та забезпечення стабільної роботи контрольно-перепускних пунктів на лінії зіткнення сторін.
Разом з тим, внаслідок збереження деструктивної позиції представників Росії та «ДНР»/«ЛНР», конкретних рішень прийнято не було. Як правило, саме із термінами засідань тристоронньої контактної групи пов’язується активізація Росією та її маріонетками збройного протистояння на Донбасі, що має на меті здійснення тиску на Україну.
У наведеному контексті досить показовий характер мала заява керівника МЗС РФ С. Лаврова 4 червня на телеканалі «Россия 1», де він підтвердив відмову Росії від розміщення озброєних спостерігачів ОБСЄ на кордоні з Україною: «…Про це ми ніколи не домовлялися». За його словами, Росія погодиться на це (озброєну місію ОБСЄ на Донбасі і відновлення Україною контролю на кордоні) тільки в обмін на зміни до Конституції України: «…поки немає амністії, закону про особливий статус, який дійсно буде гарантувати додаткові права цих територій, поки ці права в рамках особливого статусу не закріплені у Конституції України на постійній основі, важко розраховувати на те, що Донецьк і Луганськ погодяться «авансом» виконувати те, що за Мінськими домовленостями має завершувати політичний процес, а не бути його попередньою умовою».
Разом з тим, питання збереження/відміни санкцій проти Росії набуває все більшої актуальності для Москви в умовах посилення негативних тенденцій у російській економіці. Так, за даними Міністерства економічного розвитку РФ, протягом січня-квітня цього року обсяг ВВП Росії скоротився на 1,1 % у річному вимірі. Більш негативні прогнози надає міжнародна Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка очікує падіння російської економіки у 2016 році на рівні 1,7 % (попередньо очікувалось зниження на 0,4 %).
1.2. Крим
Незважаючи на заходи Москви із забезпечення енергетичної незалежності Кримського півострова від України шляхом спорудження т. зв. енергомосту «Кубань-Крим», з 31 травня ц. р. відмічається відновлення масових випадків відключення електроенергії в Криму та Севастополі. Зазначене підтверджує неспроможність керівництва РФ реалізувати свої плани, які передбачалося завершити до травня ц. р.
Причиною такої ситуації стала нестача коштів у Росії внаслідок ускладнення фінансово-економічної ситуації в країні, а також їх нецільового використання як Москвою, так і окупаційною владою Криму. Раніше вже повідомлялось про перенесення термінів побудови мостового переходу з Таманського півострова у Краснодарському краї РФ до Керченського півострова в Криму принаймні на декілька років.
Наведені проблеми по суті визнаються керівництвом Російської Федерації, яке продовжує скорочувати видатки на потреби Кримського півострова. 1 червня ц. р. Міністерство економічного розвитку Росії оприлюднило проект постанови щодо зниження обсягів фінансування «Федеральної цільової програми з розвитку Криму та Севастополя до 2020 року» на 3,5 млрд рублів. У 2016 році із програми передбачається виключити 226,48 млн рублів, запланованих для «Росавтодору» на спорудження мостового переходу через Керченську протоку, а також 300 млн рублів — на реконструкцію повітряного та морського сполучення півострова з Росією. Скасовується також ряд інших програм економічного розвитку Криму.
За таких обставин Москва та російська влада Криму намагаються відвернути увагу кримського населення від соціально-економічних проблем регіону шляхом залякування громадян надуманими питаннями «активізації кримськотатарського екстремізму». Так, «Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку Криму» виступило з інформаційним повідомленням щодо «...загрози відновлення дій кримськотатарських екстремістів на перепускних пунктах між Кримом та Україною». Одночасно Північнокавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону розпочав судове слідство у справі чотирьох жителів Криму з числа кримськотатарського населення, які звинувачуються у начебто причетності до ісламської терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».
1.3. Україна та її союзники і партнери
Керівництво провідних країн світу і міжнародних організацій продовжує висловлюватись на підтримку України та за необхідність збереження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей і звільнення Криму.
ФРН. Позиція ФРН з цього питання була підтверджена Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель 3 червня на регіональному партійному з’їзді Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. Глава німецького уряду наголосила на тому, що не можна поступатися власними принципами на фоні реальних дій Росії в Україні. Україна, заявила Меркель, повинна, нарешті, знову отримати доступ до своїх кордонів. «Якщо це станеться, тоді ми зможемо негайно зняти санкції», — запевнила федеральний канцлер.
Крім того, на сьогодні уряд ФРН завершує розробку нової стратегії національної безпеки. Розроблений міністерством оборони проект «Білої книги» вже пройшов опрацювання іншими відомствами, які відповідають за безпекову політику. Планується, що остаточний варіант документу буде затверджено урядом ще у першій половині цього літа.
Згідно з проектом нового документу, Німеччина на даному етапі вбачає 10 основних ризиків для своєї безпеки. Серед них у першу чергу тероризм, загроза кібератак та політика Кремля. Як відзначається у проекті документу: «Росія більше не є партнером», а стала «суперником» для ФРН. Через анексію Криму та дії на Сході України, Москва «…відкрито поставила під питання європейський мирний порядок, який було досягнуто після завершення «холодної війни». Така ситуація, далі йдеться у проекті, може мати серйозні наслідки для Німеччини. Особливе занепокоєння у німецької влади викликає дедалі частіше застосування Росією «гібридних інструментів для цілеспрямованого розмивання меж між війною і миром» та «підриву базових засад інших держав». «Без основоположної зміни курсу Росія протягом прогнозованого часу буде викликом для безпеки на нашому (читай — європейському) континенті», — зазначається у проекті «Білої книги».
До інших загроз німецькій безпеці в уряді відносять також неспроможні держави у Північній Африці та на Близькому Сході, неконтрольовану імміграцію, радикальний націоналізм, гонку озброєнь, загрози для шляхів постачання сировини, зокрема з боку терористів та піратів, кліматичні зміни, збільшення ризиків епідемій через зростання населення на планеті.
Польща. Підтримку України продовжує демонструвати і керівництво Польщі. За словами заступника глави МЗС Польщі К. Шиманського в інтерв’ю агентству Reuters, Європейський Союз не повинен пом’якшувати санкції проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей, оскільки це послабить позиції ЄС на переговорах з Москвою. У цьому зв’язку він відкинув можливість пов’язування питання звільнення Росією Н. Савченко з поступками режиму В. Путіна з боку Заходу.
Японія. Показовий характер мала також заява посла Японії в Україні С. Шігекі 31 травня щодо намірів країн G-7 продовжити санкції проти Росії. При цьому він наголосив на спільності позицій країн «Великої сімки» з даного питання у зв’язку з відвертим невиконанням Росією Мінських домовленостей та продовженням збройної агресії Москви на Донбасі.
Греція. Іншу позицію займає керівництво Греції, яке виступає проти автоматичного продовження санкцій у відношенні Росії та наполягає на необхідності перегляду даного питання «...з урахуванням нових реалій». При цьому стверджується про «...наявність певних зрушень у врегулюванні конфлікту на Донбасі». Наведена думка була висловлена заступником глави МЗС Греції Н. Ксідакісом в інтерв’ю російському виданню «РИА Новости».
Європейський Союз. Незважаючи на засудження дій режиму В. Путіна більшістю країн-членів Європейського Союзу, відмічається певна зміна відношення та підходів керівництва ЄС до Росії. 2 червня ц. р. під час зустрічі глави Європейського парламенту (ЄП) М. Шульца та голів восьми парламентських партій було прийнято рішення щодо відновлення обмежених контактів з Державною думою Росії. Причиною такого рішення називається виключення ЄП із діалогу з Москвою, у той час, як Європейська комісія та ряд країн ЄС продовжують переговори з Росією з важливих питань, що стосуються європейських інтересів. В якості першого кроку планується направити представників ЄП на конференцію парламентарів Арктичного регіону, яка проходитиме в Росії 14-16 червня ц. р.
Слід також відмітити заяву Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні від 2 червня ц. р. стосовно необхідності прискорення процесу внесення змін до Конституції України з питань децентралізації української влади. При цьому, фактично не враховується реальна ситуація на Донбасі, а саме — присутність російських військ на окупованих територіях України, що повністю відповідає інтересам режиму В. Путіна.
НАТО. Більш чіткі позиції стосовно Російської Федерації займають США та НАТО в рамках підготовки саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня ц. р. Так, за підсумками 62-ої весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО 27-31 травня ц. р. у Тирані (Республіка Албанія) була прийнята підсумкова декларація, в якій відзначається посилення загроз європейській безпеці з боку Росії та міститься заклик до членів Північноатлантичного союзу щодо надання спільної відповіді Москві. Серед основних форм такої відповіді називаються зміцнення звичайного та ядерного потенціалів НАТО, підвищення бойової готовності Альянсу, а також посилення співробітництва з країнами-партнерами, які не є членами організації.
Коментуючи підсумки засідання, Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг підтвердив наміри керівництва Північноатлантичного союзу щодо вжиття подальших заходів зі зміцнення Альянсу, в т. ч. за рахунок розгортання додаткових військових контингентів і пунктів управління на території країн Центрально-Східної Європи та Балтії, створення системи ПРО США/НАТО в Європі, підвищення можливостей Сил реагування НАТО, а також удосконалення механізмів прийняття політичних та військових рішень. З метою успішної реалізації наведених планів у 2016 році передбачається збільшення військових витрат країн-членів НАТО (вперше за два останніх десятиліття) у середньому до 2 % від ВВП.
Водночас Є. Столтенберг відкинув можливість впливу Росії на рішення НАТО, в т. ч. з питань розширення Альянсу, включаючи приєднання до нього України. Разом з тим, Генеральний секретар НАТО висловив готовність Північноатлантичного союзу до розвитку співробітництва з Росією з питань, що становлять взаємний інтерес. Насамперед, в цьому плані було названо мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.
США. Жорстка заява по відношенню до Росії була зроблена Президентом США Б. Обамою під час його виступу перед випускниками Академії ВПС США в Колорадо-Спрінгс 2 червня ц. р. Зокрема він розцінив політику Москви (в т. ч. стосовно України), як одну з основних загроз світовій і європейській безпеці та порівняв дії Москви з міжнародним тероризмом. На цьому фоні 3 червня ц. р. США виділили Україні третю кредитну лінію в обсязі 1 млрд дол. з найнижчою процентною ставкою — 2 %.
II. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
2.1. Донбас
З огляду на фактичну відсутність практичних результатів зустрічі тристоронньої компактної групи 1 червня ц. р. у Мінську, протягом найближчого часу слід очікувати збереження підвищеного рівня інтенсивності обстрілів позицій українських військ з боку російсько-терористичних формувань. Не виключається можливість провокаційних нападів на сили АТО підрозділів противника на окремих напрямках.
Зазначене матиме на меті примушення України до виконання російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі, а саме: надання амністії усім бойовикам; прийняття закону про особливий статус окупованих територій «ДНР» і «ЛНР», який буде гарантувати додаткові права для цих територій; закріплення додаткових прав (у рамках особливого статусу) в Конституції України на постійній основі, а також проведення виборів на окупованих територіях на умовах Росії та її маріонеток.
У наведеному контексті Москва намагатиметься досягти своїх цілей до моменту перегляду Європейським Союзом санкційної політики у відношенні Росії наприкінці червня — на початку липня ц. р. У цьому зв’язку режим В. Путіна розраховує як на виснаження України, так і на посилення проросійських настроїв у керівниці ФРН та ряді інших європейських країн.
2.2. Крим
Плани уряду РФ щодо зниження видатків на фінансування Криму змушуватимуть російську владу півострова здійснювати пошук можливостей скорочення місцевого бюджету. Виходячи із попереднього досвіду, секвестру підлягатимуть насамперед соціальні статті видатків, зокрема на освіту, медицину та виплати зарплат і пенсій працівникам бюджетної сфери (з 1 червня ц. р. зарплати працівникам бюджетної сфери вже скорочені на 10 %.).
За таких обставин окупаційна влада Криму докладатиме додаткових зусиль з відвернення уваги населення від подальшого ускладнення соціально-економічних проблем регіону на інші чутливі питання. Зокрема набуватимуть поширення інформаційно-пропагандистські заходи з провокування напруженості довкола питання кримських татар, а також демонстрації процесу «міжнародного визнання Криму як суб’єкта РФ».
У наведеному контексті слід очікувати нових дій Кремля та місцевої влади Криму з реалізації плану ФСБ (прийнятий навесні 2015 року) щодо здійснення цілеспрямованого тиску на кримських татар, а також протиставлення їх російськомовному населенню.
У першу чергу, це буде стосуватись активізації інформаційної кампанії з подальшої дискредитації кримськотатарського Меджлісу у кримських та федеральних ЗМІ. Попередніми кроками у реалізації даного плану стало рішення російського суду від 26 квітня ц. р. щодо визнання Меджлісу екстремістською організацією та заборони її діяльності на території РФ, а також арешти ряду активістів кримськотатарського народу за звинуваченнями у антиросійській та терористичній діяльності.
Продовжуватиметься робота Москви і з лідерами місцевих органів влади ряду італійських, французьких та німецьких регіонів у контексті визнання ними «російської належності Криму». Зокрема, після прийняття відповідного рішення регіональною радою італійської провінції Венето 18 травня ц. р., протягом найближчого часу до неї може приєднатись і декілька інших провінцій Італії, в т. ч. Ломбардія, Лігурія та Тоскана. Підготовку документів з даного питання здійснюють фракції проросійської партії «Ліга Півночі» у місцевих парламентах територіальних утворень. Звернення щодо визнання Криму «частиною Росії» та скасування санкцій проти неї готує також ліва фракція муніципальної ради німецького міста Квакенбрюк.
2.3. Європейський Союз
Зважаючи на непоступливість Росії у відношенні України, а також наближення терміну перегляду ЄС санкційної політики стосовно Російської Федерації, наступного тижня згадані вище питання залишатимуться в центрі уваги Європейського Союзу.
Зокрема, з метою обговорення планів продовження санкцій проти Росії 7-8 червня ц. р. відбудеться візит заступника міністра фінансів США А. Шубіна до Парижу та Берліну. Передбачаються зустрічі американського високопосадовця з главами МЗС, МВС, міністерств фінансів та економіки Франції і ФРН. Сторони мають узгодити позиції та спільні дії у відношенні Російської Федерації.
8 червня ц. р. у парламенті Польщі планується розгляд доповіді щодо злочинів Росії на окупованих територіях України. В основу розслідувань покладені матеріали опитувань українських волонтерів та колишніх полонених, які знаходились в заручниках у бойовиків. Документ підготовлений і вже представлений Європейському парламенту.
Разом з тим, з огляду на наявність спільних інтересів у політичній, економічній та безпековій сферах (насамперед щодо врегулювання ситуації довкола України), триватимуть дії ЄС і щодо налагодження діалогу з Москвою. З цією метою 16 червня ц. р. планується візит до Росії Голови Європейської комісії Ж.-К. Юнкера, який зустрінеться з президентом РФ В. Путіним у рамках участі у Петербурзькому економічному форумі. Під час візиту Ж.-К. Юнкер має намір донести до керівництва Росії та більш широкій аудиторії бачення Європейським Союзом нинішнього стану відносин між ЄС та Російською Федерацією. У той же час, за словами Голови Європейської комісії, його візит до Росії не є поступкою Москві. Європейський Союз зберігає тверді наміри щодо продовження санкцій проти Росії у випадку невиконання нею Мінських домовленостей.
2.4. НАТО
В рамках поглиблення співробітництва між Україною та Північноатлантичним союзом, 15 червня ц. р. передбачається проведення Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони. Попередньо заплановано ухвалення комплексної програми допомоги Україні, яка буде остаточно прийнята на Варшавському саміті НАТО 8-9 липня ц. р.
