4 грудня в агенції «Укрінформ» відбулась презентація книги президента Незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття»
|
Книгу «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття», яка щойно вийшла друком, автор Віктор Гвоздь презентував напередодні чергової річниці Збройних Сил України, запросивши на цей захід колег і однодумців, з якими свого часу йому випадало служити на відповідальних державних посадах. Серед них — воєнні розвідники, дипломати, військовослужбовці, держслужбовці високого рангу, народні депутати, представники ЗМІ, тобто ті, хто не зі слів знає про важливу роль воєнної розвідки у державі, особливо в той час, коли Україна веде напружену збройну боротьбу з агресором. Зрозуміло, що саме про це так чи інакше йшлося у виступах присутніх на заході гостей.
— Я не ставив собі за мету розповісти про якісь окремі завдання, що випадало виконувати воєнним розвідникам, викривати справжню суть якихось вчинків, що мали так званий суспільний, особливо негативний резонанс, — сказав у вступному слові автор книги, — бо вважаю, що зараз треба розповідати суспільству про умови, в яких створювалась наша воєнна розвідка, про людей, які розуміли її справжнє призначення і наполегливо працювали над її створенням, про події, що супроводжували цей процес. Не менш важливо донести суспільству, що наша воєнна розвідка має свою цікаву історію, яку творили українці, наприклад, ще століття тому, в період УНР чи ЗУНР. Тобто, воєнна розвідка — важливий державний елемент чи структура, значимість якої у нас сьогодні, на жаль, не всі усвідомлюють. В тому числі і на високих державних рівнях. А це — неприпустимо.
|
|
Книга, яку ви тримаєте в руках — не мемуари, а швидше за все ретроспективне дослідження процесів створення, формування, становлення, розвитку та функціонування воєнної розвідки за перші 26 років незалежності України. В ній робиться спроба показати роль та місце воєнної розвідки у побудові сучасної української держави на фоні тих геополітичних викликів, які поставали перед нею наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття.
|
Віктора Гвоздя підтримав генерал-лейтенант у відставці Олександр Скіпальський, якому випала почесна і відповідальна місія разом з небагатьма своїми однодумцями створювати воєнну розвідку з моменту проголошення Україною незалежності і бути її першим керівником.
— Були в той час і такі «патріоти», які заперечували необхідність нашої структури, — розповідав присутнім Олександр Скіпальский, — вважаючи, що всю інформацію нам надаватиме російське ГРУ. Та ми, хто мав військовий досвід, чудово усвідомлювали: нам необхідно бути готовими до зазіхань Росії на нашу свободу, вона так просто не погодиться з державністю України. Тому наполягали на створенні стратегічного компоненту нашої воєнної розвідки, на підготовці наших національних кадрів – розвідників. При цьому ми зважали на національне питання, не надавали переваг представникам тієї чи іншої нації, роблячи акцент на відданості військовослужбовців молодій Українській державі, і, як показує життя, цей підхід був дуже правильний.
Юрій Єхануров, гортаючи сторінки книги, згадував, як він, очолюючи Міністерство оборони України, отримував службові доповіді керівника воєнної розвідки Віктора Гвоздя. Особливо відповідальним був момент, коли розпочалася війна проти Грузії і Україні довелося вживати запобіжних заходів на своїх південних теренах, зокрема, у Криму. За словами колишнього міністра оборони, наші розвідники діяли тоді дуже добре, підтвердивши свою професійність.
Доповнюючи свого колегу Ю. Єханурова по колишній роботі в уряді, Володимир Огризко (міністр закордонних справ 2007–2009 рр.) зауважив, що робота дипломата і розвідника має спільні риси, так як вони подають керівництву держави об’єктивну інформацію для прийняття державних рішень. У книзі буде цікаво читати саме про цей аспект. А ще подякував авторові книги, що у такий спосіб нагадує нам про тих наших справжніх патріотів, які стояли біля витоків нашого державотворення.
|
|
|
З ним погодилися і присутні на заході перший начальник Генерального штабу ЗС України генерал-полковник у відставці Анатолій Лопата, ветерани воєнної розвідки генерал-лейтенанти у відставці Василь Кущов та Володимир Легомінов. Вони також мають безпосереднє відношення до створення воєнної розвідки, до сумлінної підготовки її фахівців, про що розповідає на багатьох сторінках своєї книги Віктор Гвоздь. І доречно буде зазначити, що Володимир Легомінов, як голова Об’єднання ветеранів розвідки України, вручив йому почесну нагороду цієї громадської організації і висловив побажання, щоб ця книга стала першою в ряді багатьох, що розповідатимуть про справжнє служіння воєнних розвідників на благо Батьківщини.
Відео з презентації книги:
|
Матеріали по темі: Книга Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» — про книгу Виступ Президента «Борисфен Інтел» Віктора Гвоздя на Радіо Свобода Презентація книги в Національній академії державного управління Презентація книги в Дипломатичній академії МЗС України «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» на Форумі видавців у Львові Книга Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» — як придбати книгу |
