До презентації своєї книги «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» в Національній академії державного управління при Президентові України автору Віктору Гвоздю вже кілька разів доводилося брати участь у таких заходах, але саме цей, на його погляд, був одним із найбільш цікавих і жвавих. Можливо, тому, що аудиторія, до складу якої цього разу входили держслужбовці, юристи, представники органів місцевого самоврядування, намагалася сприймати інформацію, так би мовити, під своїм професійним кутом зору, зіставляти зі своїм набутим досвідом. Не в останню чергу й тому, що Україна в черговий раз переживає непрості, доленосні часи, а її свідомим громадянам не байдуже, що готують нам роки прийдешні, і настав момент, коли необхідно чесно називати речі своїми іменами. Без розвідницького досвіду тут також не обійтися. У такій тональності й тривало спілкування.
— Професія розвідника — часто невдячна, — зауважив на початку зустрічі В. Гвоздь, — бо не завжди високопосадовці знають і вміють користуватися таким надзвичайно важливим та необхідним для ухвалення важливих рішень як у політичній, так і у воєнній сферах інструментом, але звісно — почесна, потрібна та цікава.
І розповів, (зрозуміло, в межах дозволеного) для чого потрібний цей інструмент державної політики, як громадяни залучаються до таких спеціальних структур, що і в який спосіб їм випадає виконувати, як реалізовується розвідувальна інформація, і як врегульована розвідувальна діяльність в правовій площині.
|
|
|
Виступ автора книги супроводжувався спеціальними слайдами, виготовленими фахівцями НАЦГД «Борисфен Інтел». Наводилися і конкретні приклади з величезного обсягу виконаної розвідниками роботи. Ясна річ, це не залучить до такого виду діяльності когось із учасників цього заходу, але те, що кожен із них, згодом виконуючи свої обов’язки на відповідальних державних посадах, буде краще усвідомлювати деякі пов’язані з цією темою моменти, — безсумнівно.
|
|
|
Слухачі академії цікавилися, зокрема, роллю миротворців у збройних протистояннях. Запитували, чи до снаги їм втрутитися в хід подій на сході України і знизити до нуля «градус напруги»? Виходячи зі свого набутого під час воєнних подій на Балканах у 90-х роках службового досвіду, Віктор Гвоздь схильний вважати, що присутність на Донбасі миротворців зможе припинити гарячу фазу конфлікту, але для вирішення основного питання реінтеграції окупованої території в конституційне поле України необхідно багато часу та зусиль на фоні модернізації всього життя в Україні. «Миротворці це протистояння якщо і зможуть вирішити, то тільки частково», — коротко зауважив він, відповідаючи на запитання аудиторії.
|
|
|
Аудиторія цікавилася роллю зовнішньої та воєнної розвідок у розбудові Української держави взагалі та особливо — в післямайданний період, коли Росія наважилася «відтиснути» від України Кримський півострів.
— У книзі цим подіям відведено чимало місця, — розповідав Віктор Гвоздь, — і кожен, гортаючи сторінки, може зробити свій висновок, знайомлячись з відомими і маловідомими фактами. Я намагався їх викласти неупереджено, з урахуванням ситуації, що складалася на той час.
На знімках: виступ Віктора Гвоздя перед слухачами Національної академії державного управління при Президентові України.
Фото В. Раєвського
|
Матеріали по темі: Книга Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» — про книгу Презентація книги «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» Виступ Президента «Борисфен Інтел» Віктора Гвоздя на Радіо Свобода Презентація книги в Дипломатичній академії МЗС України «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» на Форумі видавців у Львові Книга Віктора Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» — як придбати книгу |
