Огляд подій (06-19.02.2017)

Китай: огляд подій за 30.01–05.02.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_3_17/

Політика

Зважаючи на те, що КНР вважається на міжнародній арені провідною державою, а також сповідуючи національні інтереси, керівництво Китаю демонструє свою готовність до співробітництва з усіма потенційними партнерами. Це підтвердив 10 лютого поточного року Голова КНР Сі Цзіньпін у телефонному спілкуванні з президентом США Д. Трампом, а також міністр закордонних справ Китаю Ван І під час зустрічей з лідерами провідних країн на саміті глав зовнішньополітичних відомств країн-членів «великої двадцятки» (G20) 16-19 лютого ц. р. у Мюнхені (ФРН).

Зокрема, Сі Цзіньпін та Д. Трамп домовилися поглиблювати діалог між двома країнами з тих питань, що становлять взаємний інтерес. При цьому Д. Трамп з повагою висловився про політику «одного Китаю». Такі наміри сторін були підтверджені главою МЗС КНР Ван І та державним секретарем США Р. Тіллерсоном. У зв’язку з цим зазначалося про наявність глибокого економічного підґрунтя для співпраці між КНР і США. Зокрема, на Китай та США припадає близько 25 % населення Землі, понад 33 % обсягу світової торгівлі, а їх двосторонній товарообіг становить 20 % загальносвітового показника.

Керівництво КНР зацікавлене також у зміцненні зв’язків з Росією. За словами міністра закордонних справ Китаю Ван І під час переговорів з главою МЗС РФ С. Лавровим, КНР і надалі зміцнюватиме китайсько-російські стосунки. Для цього у травні поточного року під час міжнародного форуму «Один пояс — один шлях» у Пекіні планується зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента РФ В. Путіна. Розглядатиметься широке коло політичних, економічних та торговельно-економічних питань, у т. ч. перспектива участі Росії в реалізації китайського проекту «Нового Шовкового шляху».

Одночасно КНР не випускає зі свого поля зору відносини з ЄС, який після США є другим за потужністю торговельним партнером Китаю. Взаємний інтерес демонструє і керівництво Європейського Союзу. Наприклад, Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні повідомила про наміри Європейської комісії завершити ратифікацію 15-ї статті протоколу щодо вступу Китаю до СОТ (стаття передбачає визнання ринкового характеру китайської економіки). Вона ж підтримала політику «одного Китаю», висловивши готовність ЄС зміцнювати стратегічну співпрацю з КНР у різних сферах, у т. ч. стосовно Сирії, Афганістану та Корейського півострова.

Політика Китаю

У рамках саміту глав зовнішньополітичних відомств країн-членів G20 міністр закордонних справ Китаю зустрівся і з главами зовнішньополітичних відомств окремих країн-членів ЄС, зокрема, Б. Джонсоном (Велика Британія). Сторони підтвердили свої наміри з реалізації спільних проектів у торговельно-економічній сфері, в т. ч. щодо будівництва у Великобританії французько-китайської АЕС Hinkley Point.

Щоправда, відзначалося, що все ще залишилися певні проблеми у відносинах між КНР та США, а також деякими країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону через спірні острови у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.

Так, 10 лютого ц. р. на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе у Вашингтоні президент США Д. Трамп підтримав японську позицію щодо островів Сенкаку/Дяоутай у Південно-Китайському морі. Своєю чергою, державний секретар США Р. Тіллерсон під час виступу у американському Сенаті розцінив дії КНР з утворення штучних острів у Південно-Китайському морі (в районі спірного з В’єтнамом архіпелагу Спратлі), як порушення міжнародного права. Зокрема, він сказав, що необхідно заблокувати доступ КНР до згаданих островів.

У відповідь МЗС КНР «нагадало» Сполученим Штатам про положення Каїрської декларації від 1943 року та Потсдамської декларації від 1945 року, якими передбачається повернення Китаю його територій, у т. ч. островів Дяоутай, захоплених Японією під час Другої світової війни. При цьому особливо згадувалось про тодішню позицію США, що саме і сприяли відновленню суверенітету КНР над архіпелагом. Більш гостра реакція Пекіну була викладена у китайському виданні «Global Times», де попереджалося про можливість збройного конфлікту в тому разі, якщо США спробують заблокувати доступ КНР до штучних островів у Південно-Китайському морі.

Економіка

У рамках реалізації стратегії щодо посилення своєї присутності у світовій економіці КНР нарощує обсяги зовнішніх інвестицій. Так, у 2016 році обсяг китайських інвестицій в країни Північної Америки та Європи склав 94 млрд дол. США, що на 130 % більше, ніж у минулому році (41 млрд дол. США). Разом з тим, китайські експерти констатують, що в інвестиційній та торговельній діяльності КНР у США та Європі виникають додаткові проблеми. В основному через посилення протекціоністських заходів керівництва Сполучених Штатів Америки та європейських країн.

Зокрема, у 2016 році загальні обсяги експорту Китаю скоротились на 7,7 % (до 2,097 трлн дол. США), а імпорту — на 5,5 % (до 1,587 трлн дол. США). До того ж за підсумками січня 2017 року обсяги прямих нефінансових інвестицій КНР в іноземних країнах зменшилися на 35,7 % (до 7,73 млрд дол. США) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Економіка Китаю

Спостерігається також зниження зацікавленості іноземних інвесторів у подальшій роботі в КНР. За даними досліджень, проведеними компанією Bain&Company спільно з Американсько-китайською торговельною палатою, близько чверті американських підприємців вже або закрили свій бізнес у Китаї, або збираються незабаром це зробити.

Причини наступні: збільшення податків для іноземних підприємців; стрімке зростання вартості робочої сили; посилення конкуренції з боку місцевих підприємців. Крім того, Китай підвищив вимоги до іноземних інвесторів, які працюють у сфері високих технологій, а також скасував низку пільг, що надавалися їм раніше.

Негативно позначаються на роботі американського бізнесу в КНР і проблеми у відносинах між США та Китаєм, які загострилися після обрання Д. Трампа президентом Сполучених Штатів Америки. Мається на увазі запроваджені США фінансово-економічні санкції проти деяких китайських персон та компаній, які працюють в Ірані. Пекіну, судячи з його реакції, це не сподобалося.

За таких обставин КНР намагається вжити відповідних заходів з диверсифікації своїх зовнішньоекономічних зв’язків, у т. ч. вишукуючи нові можливості з виходу на європейський ринок, а також намагаючись розвивати співробітництво з Росією та країнами «третього світу».

Так, 14 лютого 2017 року Китай вперше експортував до Європейського Союзу енергетичне, власного виробництва устаткування для атомних електростанцій. Зокрема, для потреб АЕС, побудованих французькою компанією «Electricite de France» («Ed»), поставлені нагрівачі низького тиску, що розроблені та виготовлені китайською компанією «Dongfang Electric (Guangzhou) Heavy Machine Co., Ltd».

Своєю чергою, 15 лютого ц. р., за підсумками зустрічі члена Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, заступника прем'єра Державної ради КНР Чжан Гаолі та глави російської компанії «Газпром» О. Міллера, було досягнуто домовленості щодо підготовки нових спільних проектів в енергетичній галузі, в т. ч. з вироблення електроенергії із природного газу, будівництва підземних газових сховищ, обслуговування нафтових родовищ та виготовлення технологічного устаткування для енергетики.

Планується також поглиблювати співпрацю між КНР та Росією у галузі високих технологій. Для цього уряди двох країн ухвалили угоду про розробку та виробництво цивільного важкого вертольоту AHL (попередньо підписана в травні 2016 року). Вертоліт (злітна маса 38 тонн) призначатиметься для експлуатації за будь-яких природних і погодних умов. Складання вертольоту такого класу передбачається на території КНР, а його експлуатація — тільки в Китаї. При цьому китайська сторона не виключає, що для вертольоту постачатимуться українські двигуни компанії «Мотор Січ».

Крім того, незважаючи на санкції з боку США, не припиняється розвиток економічних відносин між Китаєм та Іраном. 15 лютого 2017 року китайська компанія «Wuhan Company» та іранське підприємство «Masjed Soleyman Petrochemical Industries Co.» (MIS) уклали угоду, за якою Китай інвестує 3,6 млрд дол. США у нафтопереробний завод MIS (на початку лютого 2017 року Іран оприлюднив свої наміри побудувати 12 нових НПЗ).

У рамках модернізації китайської економіки, а також з метою зменшення її залежності від імпорту нафти і газу, урядом КНР вживаються заходи з розвитку технологій вироблення відновлювальних джерел енергоносіїв. Так, протягом 13-ї п'ятирічки (2016-2020 рр.) планується реалізувати 3150 великомасштабних проектів, пов'язаних із виробництвом метану із біосировини в сільській місцевості. Загалом на такі цілі буде витрачено 7,3 млрд дол. США. На цьому фоні КНР скорочує обсяги імпорту вугілля, а також консервує зайві вугільні підприємства.

Питання безпеки та силові структури

З огляду на посилення напруженості довкола спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, КНР не припиняє вживати заходів з нарощування своєї військової присутності в регіоні. За даними американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Китай практично створює військову інфраструктуру та розгортає угруповання військ на вісьмох спірних островах Парацельського архіпелагу. Зокрема, будує добре захищені гавані, що спроможні приймати великі військово-морські кораблі та цивільні судна. На найбільшому з островів Дункан вже розгорнуто повноцінну авіабазу, а на інших — вертолітні майданчики. До кінця поточного року планується завершити будівництво другого авіаносця «Type 001A» (покращений аналог авіаносця «Ляонін», побудованого на базі важкого авіаносного крейсера «Варяг»).

Питання безпеки та силові структури Китаю

Зазначимо, що посилення військової активності КНР та США у Південно-Китайському морі загрожує виникненням збройних інцидентів між сторонами. Наприклад, 10 лютого ц. р. у повітряному просторі над Південно-Китайським морем на небезпечну відстань наблизилися розвідувальні літаки ВПС США P-3C Orion та КНР KJ-200, пролетівши в 300 м один від одного над спірним рифом Скарборо.

Водночас запобігаючи загрозам міжнародного тероризму, посилюється контроль іноземних громадян, які прибувають до Китаю. На підставі закону про в’їзд і виїзд до КНР введено обов’язкове правило щодо зняття відбитків пальців. На початковому етапі (з 10 лютого ц. р.) таке правило буде діяти в аеропорту міста Шеньчжень (провінція Гуандун), а згодом воно пошириться на всі перепускні пункти. Нововведення стосуватиметься всіх іноземців у віці від 14 до 70 років, які прибуватимуть до Китаю, за винятком власників дипломатичних паспортів.

Наука та технології

Керівництво КНР продовжує реалізацію масштабних програм з освоєння космічного простору. У 2017 році планується запустити:

6 телекомунікаційних супутників для забезпечення зв’язку, в т. ч. для роботи швидкісного бездротового Інтернету; перший китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-1» до космічної станції «Тяньгун-2» (доставить на орбіту близько 6 тонн вантажів); супутник дистанційного зондування земної поверхні «Лоцзя-1-01» з розрізняючою здатністю до 100 м.

Наука та технології Китаю

А в першій половині 2017 року запланований перший випробувальний політ пасажирського літака С919 виробництва Китайської корпорації комерційних літаків (COMAC). У ньому 150 пасажирських місць, стандартна дальність польоту — 4 тис. км. Він має скласти конкуренцію домінуючим сьогодні на китайському ринку модернізованим літакам «Airbus 320» та новому поколінню «Boeing 737». Станом на кінець 2016 року COMAC отримала замовлення від 21 замовника на більш ніж 500 літаків C919. Всього компанія налаштована продати до 2000 лайнерів цього типу.

(В оформленні матеріалу використані плакати КНР часів «Культурної революції» 1966-1976 рр.)