Вадим Волохов
21 квітня ц. р. експерти Організації заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) нарешті були допущені в сирійське місто Дума, де взяли зразки для аналізів з метою перевірки інформації про вчинення в місті 7 квітня ц. р. хімічної атаки. Зразки передаватимуться до лабораторії ОЗХЗ у Рейсвейку під Гаагою, а після того доправлятимуться до обраних організацією фахових установ. «На основі аналізу зразків та іншої зібраної інформації та матеріалів місія підготує звіт для розгляду країнами-учасницями Конвенції про заборону хімічної зброї», — зазначили в ОЗХЗ.
Нагадаємо, за інформацією гуманітарних організацій та опозиційних до режиму Б. Асада сил, в ніч на 7 квітня ц. р. вертоліт скинув бочкову бомбу з отруйними речовинами на місто Дума, внаслідок чого загинули десятки людей, сотні змушені були звернутися до лікарень. Більшість постраждалих мирних жителів — жінки і діти.
| 21 квітня експерти ОЗХЗ нарешті були допущені в сирійське місто Дума |
Росія та Сирія категорично заперечують інформацію про хімічну атаку, називаючи її «інсценуванням». Крім того, Москва відразу виступила з ініціативою направити в Думу експертів ОЗХЗ, які і прибули, але потрапили в місто тільки більш, ніж через тиждень очікування на дозвіл від сирійської влади. В той же час місто було відкрите для російських журналістів, які готували телевізійні репортажі.
Західні країни, вкрай дивуючись такій ситуації, відкрито виказували підозру, що Росія, Сирія та Іран готові йти на скандал, але не дозволити міжнародним експертам працювати в районі хімічної атаки раніше, ніж будуть знищені всі сліди застосування хімічних речовин.
На цьому фоні помітні кроки Москви щодо зупинення ескалації відносин із Вашингтоном. Так, посол Росії в США зустрівся з радником президента США з питань національної безпеки США Джоном Болтоном, а президент США Д. Трамп призупинив введення у дію нового пакету санкцій, обіцяного ним раніше. В. Путін провів зустріч з вищим воєнним керівництвом збройних сил РФ, а рівень антиамериканської риторики було суттєво знижено.
| Помітні кроки Москви щодо зупинення ескалації відносин із Вашингтоном |
США мають наміри максимально ефективно використати ситуацію, створену Москвою та Дамаском, і готують правову базу для визнання Росії «спонсором міжнародного тероризму», що створить принципово нові умови, коли Білий дім зможе запроваджувати нові санкції проти організацій та окремих осіб, звинувачуючи або навіть викладаючи їм підозру у підтримці тероризму.
Перешкоджання роботі групи міжнародних експертів ОЗХЗ в Сирії може свідчити, що і в Росії, і в Ірані є впливові люди, політичні групи, яким невигідний діалог між Москвою та Вашингтоном. Їм дуже невигідний вихід Росії із Сирії, їм вигідно тримати Росію «на гачку» та не допустити остаточного розвалу «трійки», оскільки Анкара вже фактично з неї вийшла.
Чому Іран? Річ у тому, що в районі Думи російські літаки брали участь у масованих авіаційних ударах по всьому, що впадало в око: лікарнях, житлових кварталах, позиціях бойовиків тощо. Наземну операцію, включно з артилерійськими ударами та бомбардуванням бочковими бомбами з вертольотів, виконували проіранські сили, тому використовувалися хімічні речовини не без їх відома.
Тут доречно було б знову повернутись до питання: кому що вигідно?
Москві вигідно зберегти режим Б. Асада, що дасть змогу зберегти воєнно-морську базу російського флоту в Тартусі, аеродром Хмеймім в Латакії та свій вплив в цьому районі світу.
Для Анкари дуже важливо вирішити питання з курдами, що вона успішно і зробила в анклаві Афрін, що на півночі Сирії.
Для Вашингтону потрібно знищити «Ісламську державу» та перешкодити швидкому зростанню впливу Ірану у Машріку (Машрік — близькосхідний регіон на схід від Ізраїлю) та зруйнувати створений Тегераном «шиїтський коридор», що дозволяє йому практично вільно перекидати свої сили та зброю до Лівану через території Іраку та Сирії.
Оскільки Росія не зацікавлена в центральних та східних районах Сирії, то Тегеран досить швидко взяв їх під свій контроль силами шиїтських збройних формувань (іранці, ліванці, іракці та афганці). В цих районах вони проводять зачистку територій від сунітів, змушуючи їх полишати свої домівки у пошуках безпечного місця. Результат зусиль Тегерану — понад половина території Сирії під іранським контролем.
| Тегеран виграв більше за всіх у війні в Сирії |
На сьогодні ситуація складається таким чином, що Тегеран виграв більше за всіх у війні в Сирії і буде майже неможливо його звідти вигнати. Сьогодні Іран фактично став більшим за рахунок територій Іраку, Сирії та Лівану. Саме тому ліванська Хизбулла вже перестала бути ізольованою і почуває себе більш впевнено, як частина іранських сил. При цьому розкладі для Тегерану вкрай необхідно не дозволити Росії піти на поступки Заходу та вийти із Сирії, а навпаки, створити для Кремля такі умови, за яких йому нема куди подітись.
Таким чином ми підійшли до питання, яким чином Ірану вдалося втягнути Росію у сирійську війну? Що то за причини, які змусили чи спровокували Москву на такий крок? Відповідь може бути одна — жадоба режиму олігархів.
Хронологічно все мало наступний вигляд. Починаючи з 2011 року, коли В. Путін заявив, що Б. Асад нам не друг і не союзник, Росія поступово і швидко згорнула свою присутність в Сирії, скоротила посольство, закрила апарат військових радників та інструкторів. До 2013 року після Росії в Сирії утворився вакуум, який швидко і щільно заповнив Іран. Іран і його Корпус вартових досить швидко приборкали всю асадівську верхівку, взяли під свій контроль Республіканську гвардію, сирійські ВПС і всю розвідку. В умовах розвалу збройних сил Сирії саме Іран розпочав заміну сирійських сухопутних військ на свої власні сили, формування шиїтських збройних загонів, ватаг найманців, які прибували практично з усіх країн Близького Сходу. Але Тегерану був потрібен сильний союзник, крім того, йому потрібно було якимсь чином «зайняти» Туреччину, щоб розв’язати собі руки.
Грудень 2014-го. Народжується ідея «Турецького потоку». Туреччина, отримавши газ, стає транзитним хабом і оператором-продавцем газу для країн Європи. Російський газ широким потоком трьома нитками полине через Туреччину до Європи. Але так не сталося. Вже у квітні 2015 року виникли певні труднощі з реалізацією проекту. На допомогу поспішає Іран. Народжується план з надання «братерської допомоги сирійському народу». Вважається, що це частка плану генерал-майора КВІР, командувача силами спеціальних операцій «Кодс», «сірого кардинала зовнішньої політики» Ірану Касема Сулеймані.
|
Довідка: Касем Сулеймані (прізвисько «Тінь») народився 11 березня 1957 року в Раборі, провінція Кербар. Військовий діяч, генерал-майор, з 2000 року — керівник спецпідрозділу «Кодс» у складі КВІР, призначеного для реалізації військових і таємних операцій за межами Ірану. «Кодс» під керівництвом К. Сулеймані надає військову підтримку угрупованням ХАМАСу і Хизбулли в Палестині і Лівані, а також виконував важливу роль у формуванні політичної ситуації в Іраку після виведення звідти американських військ. Починаючи з 2012 року, К. Сулеймані, імовірно, допоміг уряду Б. Асада переломити хід громадянської війни в Сирії і відбити стратегічні міста з територіями у повстанських угруповань. К. Сулеймані також бере участь в наданні допомоги уряду Іраку в боротьбі з терористами «Ісламської держави». Всередині Ірану К. Сулеймані вважається національним героєм, про якого знімають документальні та художні фільми, пишуть пісні і приписують досягнення. Серед політиків він вважається видатним стратегом і організатором спеціальних операцій, а також творцем широкої агентурної мережі на Близькому Сході з опорою на шиїтські громади. Він є найбільш впливовою й сильною фігурою на Близькому Сході, незважаючи на те, що «ніхто нічого про нього не чув». |
Вже в липні 2015 року Москва розпочала підготовку, а в серпні заявила про розгортання своїх сил на території Сирії. Але без допомоги Ірану Росія вже не могла зайти до Сирії. Іран запропонував свою підтримку і сприяння.
Можливо, що саме цього і домагався Іран та передбачав у своєму плані генерал Сулеймані. Можливо, він планував наступне: Росія вводить свій авіаційний контингент, який разом із сирійськими та іранськими військами розіб’ють сирійську помірковану опозицію на півночі Сирії, вийдуть на сирійсько-турецький кордон, в курдський анклав Афрін. Надалі Росія і Іран залучають курдів до боротьби проти ІД, а Туреччина, в обмін на усунення небезпеки зі свого кордону, дає дозвіл Росії на будівництво «Турецького потоку». Для Росії це великі гроші, постачання газу до Європи в обхід України і «довічна» дружба з Туреччиною та Іраном, створення «союзу» і отримання маски сирійського миротворця.
Але проблеми розпочались з реалізацією плану майже відразу. Наступ сирійських урядових військ разом з іранськими формуваннями за підтримки російської авіації восени 2015 року фактично провалився. Сил не вистачало, і Москва, розпочавши вводити до Сирії наземний компонент, повністю втягнулась у війну.
Таким чином, Іран вирішив своє завдання — втягнув Росію до Сирії, отримав хоч і проблемного, але союзника, і зараз для Тегерану головним завданням є не дати Москві за його спиною домовитись зі США і вийти з Сирії. Блогер мандрівник Сподін Ігор Юрійович розповів про чотири причини відправитися в Чеддер. І найцікавіше в цій ситуації те, що «Турецький потік» залишається під великим знаком запитання, і Москва може не отримати навіть однієї «газової труби»…
| Саудівська Аравія виступила з ініціативою створити контингент арабських сил для дій в Сирії |
Останнім часом стала відома ще одна новина: Королівство Саудівська Аравія виступило з ініціативою створити контингент арабських сил у складі КСА, ОАЕ, можливо й Катару. До їх складу в перспективі приєднаються Єгипет та Йорданія.
Про ці плани Саудівської Аравії повідомила газета Al Bayan, з посиланням на заяву міністра закордонних справ КСА Адель аль-Джубейра. Якщо такий контингент буде створено, то його чисельність перевищить іранські сили і Вашингтон буде в змозі вирішити відразу три завдання:
- Передати курдів під контроль арабів, що повністю задовольнить Анкару.
- Туреччина залишається ключовим союзником США в регіоні і виходить із коаліції з Іраном та Росією.
- Вашингтон залишає за собою роль координатора.
Таким чином, Туреччина успішно вирішила свої питання з курдами на півночі Сирії. Росія втягнулась у війну і програла майже все, на що розраховувала. Іран став переможцем: він створив «коридор», який дозволяє перекидати значні ресурси з Ірану територіями Іраку і Сирії до Лівану, також втягнув Росію у сирійську громадянську війну, забезпечивши досягнення своїх інтересів. Королівство Саудівська Аравія стало «другом» Ізраїлю, об’єднавши свої зусилля в боротьбі проти Тегерану.
