НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сергій Польовик

Увагу аналітиків європейських країн та України привернув проект документу стратегічного планування та подальшого функціонування Європейського Союзу, що опрацьовується в рамках ЄС на відповідний період та становить собою розпис спільного бюджету для реалізації програм ЄС. Зокрема, у німецькому виданні Welt від 5 травня ц. р. під назвою «Креативне фінансування» вийшла скорочена версія такого проекту ЄС на 2021–2027 рр.

Для України цей документ також важливий, оскільки у ньому визначені пріоритети та перспективи міжнародних програм ЄС, до яких може залучатися Україна, або реалізація яких за участі країн-членів та країн-партнерів ЄС позначатиметься на її національних та геополітичних інтересах. Тобто, окреслені у документі пріоритетні програми і напрямки функціонування Євросоюзу визначатимуть вектор геополітичної орієнтованості для зовнішньої політики України та розставлятимуть акценти як у її національних, так і міжнародних програмах, що залежатимуть від європейських партнерів. Доцільно звернути увагу на політичний фон європейського політикуму, на нові тренди його міжнародних відносин, включно з виходом Великобританії з ЄС («Брекзіт»), та на основні параметри цього проекту бюджету, щоб враховувати при опрацюванні національної стратегії України.

Проект бюджету ЄС під назвою «Багаторічна фінансова структура» президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та єврокомісар з питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер Еттінгер подали до Євросоюзу 2 травня ц. р.

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та єврокомісар з питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер Еттінгер

«Ми пропонуємо новий бюджет для нової Європи», — оголосив Ж.-К. Юнкер. «Це новий, розрахований на нові умови бюджет, в якому ми маємо намір надати особливого значення розвитку інноваційних технологій і освіти», — доповнював єврокомісар Г. Еттінгер, зазначаючи, що Єврокомісія пропонує зробити його менш громіздким в адміністративному плані, скоротивши для цього число європейських програм з 58 до 37 у спосіб об'єднання різних фінансових інструментів, що діяли в загальних областях. Г. Еттінгер також застеріг, що належить докласти зусиль, щоб закрити дірки в бюджеті, які з’явилися внаслідок виходу Великобританії з ЄС, бюджетні «чисті внески» (з вирахуванням видатків з бюджету) якої становлять близько 12 млрд євро на рік.

Передбачається, що бюджет ЄС на період від 2021 до 2027 років складатиме майже 1,280 трлн євро і, таким чином, суттєво збільшиться, у порівнянні з попереднім періодом, навіть не зважаючи на вихід з ЄС Великобританії. Як відомо, зараз бюджет ЄС становить 1,087 трлн євро. Заплановані у проекті показники вже враховують вихід Великобританії з ЄС. Країни Євросоюзу обговорюватимуть проект, і він має бути затвердженим до 2020 року Європарламентом і Радою ЄС, що викликає додаткову напруженість у процедурі проходження цього документу з огляду на чергові вибори до ЄС, які заплановані на травень 2019 року. Аналітики зазначають, що особливістю нового фінансового плану ЄС є те, що виділення коштів на різні програми здійснюватиметься з дотриманням всіх правових норм. Якщо ця пропозиція буде ухвалена, то ні Польща, до якої у Брюсселя є претензії щодо судової реформи, ні Угорщина, яка не бажає приймати біженців за квотами ЄС, не отримають коштів з європейського бюджету.

Бюджет ЄС на 2021–2027 рр. складатиме майже 1,280 трлн євро

Одним з джерел фінансування Єврокомісія пропонує зробити систему торгівлі промисловими квотами на викид парникових газів, 20 % доходів від яких повинні йти безпосередньо до бюджету ЄС. Крім того, джерелом прямого фінансування бюджету ЄС повинні стати відрахування від реформованої системи збору податку на прибуток корпорацій. Єврокомісія пропонує зафіксувати його на мінімальному рівні в 3 % на всій території співтовариства. Також пропонується створити після 2020 року «фінансовий резерв союзу». Він витрачатиметься на подолання наслідків надзвичайних подій, а також на надзвичайні ситуації в сфері безпеки і міграції. Розподіл бюджету між країнами буде схвалено після того, як Європейська комісія визначить всі критерії надання коштів. За неофіційними даними, якщо брати до уваги чинні критерії такого розподілу, з внесеними певними змінами, то сусід України — Польща — отримає на 8–10 млрд євро менше.

 

Особлива увага у проекті бюджету на 2021–2027 рр., з огляду на агресію Росії та зміну геополітичної мапи ЄС, що пов’язане з виходом Великобританії, надається питанням оборонної політики. Зокрема, проектом передбачено, що такі видатки зростуть на 40 % — до 27,5 млрд євро в 2021–2027 роках, що складе близько 2 % від загального бюджету ЄС в цьому періоді. У розділі «Безпека та оборона» передбачається планове використання консолідованих коштів ЄС на військові цілі, що раніше було можливим лише за надзвичайних обставин. Після виходу з ЄС Великобританії, яка дотепер постійно наполягала на дотриманні статті 41(2) Лісабонського договору, якою заборонялося використання коштів ЄС без одностайного схвалення членами Європейської Ради, питання вважатиметься спрощеним.

Особлива увага у проекті бюджету ЄС надається питанням оборонної політики

Як відомо, у грудні 2017 року майже всі країни-члени Європейського Союзу, під впливом кібератак і агресивної поведінки Російської Федерації, підписали угоду про співпрацю в області оборони (PESCO). Відмовилися ставити свій підпис Великобританія, Данія та Мальта.

У майбутньому бюджеті ЄС пропонується запровадити пункт «військова мобільність» (іноді називається «військовим Шенгеном») з метою полегшити переміщення на континенті військ і обладнання. Визначено, що це необхідно для стримування зовнішньої агресії ворога. Для цього передбачено 6,5 млрд євро.

Європейський фонд оборони (European Defence Fund), створений в червні 2017 року, отримає 13 млрд євро. На виробництво крупної військової техніки, зокрема танків і вертольотів, Єврокомісія передбачила 8,9 млрд євро. На дослідження в області оборони, робототехніку та на створення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) передбачено 4,1 млрд євро.

 

Привертають увагу також видатки на зовнішню політику ЄС. Зокрема, їх передбачають збільшити на чверть — до 123 млрд євро, значна частина призначатиметься для сприяння державам «безпосереднього сусідства» ЄС, включно з країнами Східної Європи і пострадянськими державами.

Видатки на зовнішню політику ЄС передбачається збільшити до 123 млрд євро

Фахівці відзначають чотири головні параметри проект бюджету ЄС.

По-перше, в рамках ЄС повинні бути суттєво скорочені витрати на сільськогосподарську та соціальну політику. Такі плани вже серйозно критикувалися тими країнами ЄС, які раніше отримували значні дотації з бюджету Євросоюзу на розвиток національного аграрного сектору.

По-друге, передбачається поєднання та підпорядкування керівництву ЄС так званих «Закордонних інструментів».

По-третє, Єврокомісія вперше пропонує, хоча і формально незаконно, запровадити бюджетний розділ «Безпека та оборона», тобто фактично бюджет ЄС з озброєнь.

По-четверте, «Європейський фонд миру» функціонуватиме не за кошт бюджету ЄС, що дасть можливість уникнути існуючих юридичних обмежень для фінансування військових проектів. «Європейський фонду миру» створений для забезпечення та підтримки операцій в третіх країнах і надання військово-технічної допомоги партнерам ЄС. Детальна доповідь щодо запропонованого нового інструменту у сфері оборони і зовнішньої політики має бути підготована до середини червня ц. р.

У проекті бюджету ЄС цікавий розділ, що стосується забезпечення міжнародної діяльності. Аналітики нагадують, що до цього часу ЄС серед пріоритетів зовнішньої політики декларував «комплексний підхід». Передбачалося, що інструменти розвитку, зовнішньої політики та політики безпеки повинні використовуватися «узгоджено» в інтересах ЄС. Водночас, протягом останнього десятиріччя серед країн-учасниць Євросоюзу та керівництва ЄС почали виникати розбіжності щодо доцільності використання консолідованого бюджету ЄС в національних інтересах деяких країн-членів.

 

Події останніх років в Європі відзначаються міграцією та неконтрольованим переміщенням по території ЄС переселенців з Африки та Азії, що супроводжуються терористичними актами та заявами-погрозами лідерів міжнародних терористичних організацій. Крім того, у ЄС виникли протиріччя з керівництвом Угорщини та Польщі щодо пріоритетів розвитку та фінансування. Запровадження у 2010 році в ЄС такого інструменту як Європейська служба зовнішніх справ не призвело до якісних змін у роботі Євросоюзу. Зокрема, останнім часом вона використовується деякими країнами ЄС для лобіювання національних інтересів. Так, у лютому 2018 року у висновках низки неурядових організацій, які займаються політикою розвитку, зазначалося, що у той час, коли у ЄС все менше виділяється коштів для підтримки найменш розвинених країн Євроспільноти, значні кошти виділяються на користь національних та зовнішньополітичних інтересів та інтересів політики безпеки. Проект бюджету ЄС передбачає, зокрема, що кошти для забезпечення діяльності Інструменту сусідства, Інструменту розвитку та Інструменту міжнародного співробітництва разом складуть 89,5 млрд євро. Водночас деякі опозиційні політики у Німеччині стурбовані тим, що виділення коштів зі спільного бюджету ЄС для підтримки і розвитку найбідніших країн ЄС втратить свою пріоритетність через плани стратегічного розвитку самого Євросоюзу.

Експерти також застерігають, що якщо така тенденція зберігатиметься, то у ЄС зростатимуть відцентрові рухи і окремі країни намагатимуться вести свою національну політику. Таким чином деструктивні тенденції в розвитку європейської спільноти повністю відповідатимуть інтересам Росії, яка намагається будь-що торпедувати європейську єдність та дискредитувати європейські цінності.

Передбачене збільшення бюджету розділу «Міграція та управління кордонами» до майже 35 млрд євро

Аналітики вказують, що для подолання основної загрози для Євросоюзу у вигляді неконтрольованої міграції ЄС намагатиметься більш тісно співпрацювати з тими країнами, які готові координувати з ним контроль власних кордонів та захист від потоків міграції. Для подолання небажаних наслідків в найближчому майбутньому пропонується суттєво збільшити фінансування та кількість персоналу прикордонного контролю. Зокрема, це стосується персоналу співробітників Агенції з охорони зовнішніх кордонів ЄС (Frontex), кількість яких сьогодні становить 1,2 тис. осіб. До 2027 року їх буде не менше 10 тис. осіб. Збільшення бюджету розділу «Міграція та управління кордонами» передбачене від рівня 12,4 млрд євро до майже 35 млрд євро.

 

Як бачимо, на спільній політиці щодо формування проекту бюджету ЄС на 2021–2027 рр. позначаються суттєві протиріччя між керівництвом ЄС та країнами-членами, принципові підходи щодо формування, розподілу та використання спільного бюджету ЄС, специфіка та неоднорідність економічного і соціального розвитку країн-членів Євросоюзу, необхідність врахування політики країн, що межують з ЄС.

Для України дуже важливо дотримуватися активної зовнішньополітичної позиції, брати участь у започаткованих та перспективних програмах ЄС, переговорах щодо визначення її гідного місця у спільній європейській політиці безпеки та міжнародного співіснування. Геополітичні переваги України на європейському континенті позначаються на формулюванні політики ЄС, зокрема, у частині міжнародного військового співробітництва, перспектив здійснення інфраструктурних проектів в інтересах ЄС, зокрема логістичного компоненту спільних дій в інтересах гарантування безпеки ЄС.

Слід пам’ятати, що обговорюватиметься проект бюджету ЄС на фоні загострення геополітичної обстановки в Європі та у світі, що інспірується агресивною політикою Росії та її сателітів. Очевидно, що на ухвалення бюджету у запропонованій або наближеній до запропонованої формі будуть впливати також національні інтереси країн-членів Євросоюзу, зокрема, його лідерів — Німеччини та Франції, та позиція Великобританії, хоча остання і виходить з ЄС.

Зміни пріоритетів фінансування програм в бюджеті Євросоюзу

На формування політики як країн-членів Євросоюзу, так і ЄС загалом, відчутно впливатимуть позиції США та Китаю, як лідерів сучасного двополярного світу. Їх інтереси та форматування сучасного світового порядку, зокрема, й на європейському континенті, не дуже залежать від політики ЄС чи його окремих країн. Слід усвідомити, що глобальні інтереси найбільших економік світу найближчими роками визначатимуть напрямки зовнішньої та внутрішньої політики як окремих держав, так і коаліцій, союзів чи блоків.

Відчутною буде роль Росії, позиція якої впливатиме на формування політики ЄС на найближче десятиліття, зокрема, коли виконуватиметься запроектований бюджет ЄС. Вона знову вдаватиметься до ядерного шантажу, кібератак, до підкупу політичних лідерів європейських країн та політичних партій у парламентах країн Європи та світу, до спрямованих терористичних актів, що породжуватиме так званий «керований хаос» тощо.

Протидія таким агресивним намірам Кремля та збереження миру й стабільності на європейському континенті, як і раніше, залежатимуть від протистояння путінському режиму світової спільноти, у першу чергу США та Китаю. З огляду на глобальні плани США та Китаю в Європі, геополітичні переваги України залишаються хоча й не визначальними, проте суттєвими чинниками для її залучення до переліку суб’єктів світового устрою.

Наше завдання — не змарнувати час, щоб не втратити можливість посісти гідне місце в європейській сім’ї.