Вадим Волохов
Сьогодні ми є свідками погіршення ситуації на Близькому Сході, вона має стійку тенденцію до подальшого загострення. Набули нової гостроти стосунки між Брюсселем (НАТО), Стамбулом та Вашингтоном. Причина тут не стільки іранська ядерна програма, скільки нова політика Білого дому на Близькому Сході, зокрема в Сирії, рішення президента США щодо переносу американського посольства із Тель-Авіву до Єрусалиму та формування нової антиіранської коаліції на чолі зі США та Королівством Саудівська Аравія. Після одностороннього виходу США із СВПД (Спільного всеосяжного плану дій) та відновлення санкцій ситуація навколо Ірану та його ядерної програми значною мірою ще більше загострилась.
Але не всі європейські та близькосхідні країни пішли за США. Франція, Німеччина, Велика Британія, а також Росія і Китай заявили про свою незгоду із політикою Вашингтону та про посилення зусиль з метою збереження «ядерної угоди» та розробки адекватних засобів для захисту своїх інтересів від американських санкцій.
Країни Європейського Союзу прекрасно розуміють, що загострення ситуації на Близькому Сході загрожує Європі не тільки економічними та політичними втратами, але і можливою новою хвилею міграції. Днями стало відомо щодо намірів ЄС в листопаді поточного року разом з Іраном провести семінар з питань ядерної співпраці. На сьогодні ЄС і Тегеран підтвердили свої наміри дотримуватись СВПД і оголосили про початок процедури щодо захисту європейських компаній від санкцій США проти Ірану.
18 травня ц. р. канцлер Німеччини А. Меркель прибула до Сочі для зустрічі із президентом Росії В. Путіним. Серед питань, що були включені до порядку денного, головне місце відводилося Ірану, його ядерній програмі та заходам зі збереження СВПД.
Президент Франції Е. Макрон також об’явив, що країни ЄС мають наміри забезпечити присутність своїх компаній в Ірані. «Ми вважаємо, що ядерна угода 2015 року є важливим елементом миру і безпеки в регіоні і ми вирішили підтримати її незалежно від рішення США. Європа буде захищати свій суверенітет у сфері торгівлі», — пообіцяв Е. Макрон.
| «…ядерна угода 2015 року є важливим елементом миру і безпеки в регіоні і ми вирішили підтримати її незалежно від рішення США», — президент Франції Е. Макрон |
Президент Франції також мав телефонну розмову з президентом Ірану Х. Роухані, під час якої намагався переконати прийняти три додаткові теми для переговорів:
- контроль ядерної активності після 2025 року;
- програми розробки балістичних ракет;
- участь Ірану у ключових регіональних кризах.
Безумовно, це грубе порушення СВПД від 2015 року і Тегеран, як і очікувалось, не сприйняв нових обмежень, що виходять за рамки його зобов’язань.
Президент Туреччини Р. Ердоган також жорстко засудив вихід США із СВПД та рішення щодо перенесення посольства США до Єрусалиму. «Ми будемо продовжувати нашу боротьбу до тих пір, поки Єрусалим не стане домом миру, спокою та гідності для всіх трьох монотеїстичних релігій», — пообіцяв Р. Ердоган. «Ми ніколи не залишимо нашу першу кіблу (напрямок в бік Мекки, коли мусульмани моляться) на милість держави, яка десятки років живиться кров’ю, сльозами та окупацією», — додав президент Туреччини, звертаючись до Ізраїлю.
18 травня ц. р. Туреччина провела у Стамбулі позачерговий надзвичайний саміт Організації ісламського співробітництва (ОІС), на порядку денному якого були події у секторі Газа та вбивство десятків палестинців. Під час обговорень лідери мусульманських держав зобов’язались вжити відповідні політичні та економічні заходи проти тих країн, які слідом за США вирішили перенести свої посольства із Тель-Авіву до Єрусалиму. Крім цього, Анкара проводить із Тегераном консультації щодо кризи в Палестині і захисту прав палестинців.
| Президент Туреччини Р. Ердоган жорстко засудив вихід США із Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) |
Треба розуміти наявність ще одного факту, який потребує права на існування. Феномен сьогоднішнього Ірану полягає в тому, що 40 років жорсткого ісламського клерикального режиму все більше входять у конфлікт з економічною і фінансовою елітами, які бажають вийти із тупика Перської імперії і ввійти у глобальний сучасний світ. Роль Ірану у війні в Сирії і Іраку, створення «шиїтського поясу», підтримка ліванської «Хизбулли» і сприяння приходу її до влади в Лівані — все це можна розцінити як спроби імперської еліти Ірану вирішити внутрішні проблеми шляхом зовнішньої експансії. Слід ще згадати зростання революційних антиклерикальних настроїв та масові виступи населення в січні 2018 року. Саме розмежування старих та нових еліт сприяло Х. Роухані двічі стати президентом Ірану. Він намагається вказати та створити новий шлях розвитку Ірану.
21 травня ц. р. на регулярному брифінгу представник Державного департаменту США Хезер Науерт оголосила про початок роботи зі створення широкої антиіранської коаліції, метою якої є «захист союзників США». За її словами, головною метою альянсу буде не стільки іранська ядерна проблема, скільки «переформатування» політики Ірану. Фактично, США визнають, що вихід із СВПД та всі спекуляції навколо «ядерної угоди» є приводом для організації та проведення широкомасштабної багатоходової операції проти іранського режиму. Дійсно, Вашингтон не може миритися не з ядерною програмою Тегерану, а з незалежною і самостійною політикою, яку він проводить в регіоні Близького Сходу.
Вважається за можливе, що до альянсу увійдуть Ізраїль, Саудівська Аравія, можливо Катар та інші нафтогазові монархії регіону. Але цього буде явно недостатньо. Вашингтону потрібні країни старої Європи та Туреччина. Але з ними зараз виникає багато проблем. Очікуваний альянс не складається. Поки що.
21 травня ц. р. Державний секретар США Майк Помпео оприлюднив 12 нових вимог, які Тегеран має виконати, або гарантувати їх виконання. По суті, вимоги неприйнятні для Ірану і мають ультимативний характер. Суть політичних вимог: виведення іранських військ із Сирії, Іраку і Ємену та припинення підтримки тамтешніх проіранських сил.
| Державний секретар США М. Помпео оприлюднив 12 нових вимог до Тегерану |
У пакеті нових вимог наступні:
- припинити роботи зі збагачення урану і ніколи не займатись переробкою плутонію;
- звітувати МАГАТЕ про воєнну складову ядерної програми і повністю її припинити;
- надати інспекторам МАГАТЕ доступ до всіх ядерних об’єктів у всій країні;
- припинити всі розробки балістичних ракет, спроможних нести ядерну зброю;
- звільнити всіх громадян США та громадян союзників та партнерів США, які були затримані на основі сфальсифікованих звинувачень;
- з повагою ставитись до суверенітету іракського уряду і не гальмувати процес роззброєння і розпуску шиїтських збройних формувань в Сирії;
- припинити надання підтримки терористичним угрупованням, що діють на Близькому Сході («Хизбулла», палестинський рух ХАМАС, «Ісламський джихад», радикальний рух «Талібан» та терористична організація «Аль-Каїда»);
- припинити підтримку тероризму із залученням Сил спеціальних операцій КВІР ІРІ;
- відмовитись від загроз на адресу сусідів, багато з яких є союзниками США;
- не створювати перешкод морським міжнародним перевезенням;
- припинити «кібератаки».
Державний секретар США М. Помпео також заявив про готовність вводити санкції проти всіх, включно і з партнерами США.
При такому розкладі Росія захищати Іран не буде. Прем’єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху, відвідавши 9 травня ц. р. Москву, дістав від неї дозвіл завдавати удари по іранських «проксі» в Сирії.
Треба розуміти, що Іран і Росія в Сирії не союзники, а конкуренти. Підключення Ірану до «Південного газового потоку» Євросоюзу робить ідею будівництва Росією «Турецького потоку» безглуздою. Саме з цих позицій Москва не дозволяє Тегерану мати вихід до Середземного моря, фактично заблокувавши Тартус і Латакію.
| Треба розуміти, що Іран і Росія в Сирії не союзники, а конкуренти |
Китай зайнятий своїми проблемами та укладанням торгівельної угоди зі США. Зірветься вона і Пекін зазнає величезних збитків. Китай також Ірану в даній ситуації не захисник.
Європа поки що на боці Ірану, але чи на довго?
Таким чином, ситуація, в якій сьогодні опинились США, досить складна. Вашингтон зіткнувся із консолідованим спротивом своїх союзників і жорсткою позицією Анкари. Замість того, щоб ізолювати Тегеран, Вашингтон сповзає в пастку міжнародної ізоляції. Не так давно Білий дім давав зрозуміти, що у разі, якщо Іран поновить збагачення урану, США і Ізраїль завдадуть ударів по його ядерних об’єктах. Вірогідність того, що Тегеран поновить роботи зі збагачення дуже і дуже мала. Але приклад Сирії нам показує, що причина може бути створена противниками Ірану штучно. Не можна виключати того, що США та їх союзники у регіоні можуть спровокувати загострення ситуації та розпочати збройне протистояння. Такий розвиток подій поставить Євросоюз перед жорстким вибором: хто не з нами, той проти нас.
