Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом і НАТО
Ключовими подіями у розвитку процесів європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави є щорічні саміти Україна-ЄС і зустрічі у форматі Україна-НАТО на вищому рівні.
В ході цьогорічного 20-го саміту Україна-ЄС 9 липня ц. р. передбачається обговорення пріоритетів та ходу виконання Угоди про Асоціацію і створення зони вільної торгівлі, стану справ з реалізацією Мінських домовленостей, а також проблем анексії Росією Криму та провокування конфлікту на Донбасі. В ході розгляду згаданих питань будуть визначені подальші перспективи взаємодії сторін за найбільш важливими напрямами. Очікується підтвердження ЄС своєї позиції щодо підтримки Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та надання допомоги Україні у відновленні Донбасу після встановлення миру в регіоні.
Напередодні саміту глава представництва ЄС в Україні Х. Мінгареллі окреслив низку умов, які мають бути виконані Україною для успішної реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Насамперед, серед них були названі: ефективне виконання державними органами України своїх функцій з підготовки відповідних законопроектів; налагодження тісної координації дій між урядом та парламентом; встановлення чіткого переліку пріоритетів виконання завдань асоціації на кожен рік; широке інформування українського суспільства щодо суті Угоди та її внеску у розвиток країни.
| Підтримка з боку ЄС реформ в Україні | ||
У свою чергу, головним результатом робочої зустрічі у форматі Україна-НАТО, яка планується у рамках саміту Альянсу 11–12 липня ц. р., має стати підтвердження євроатлантичних перспектив нашої держави, а також її підтримки з боку Північноатлантичного союзу.
| На 11–12 липня ц. р. запланована робоча зустріч у форматі Україна-НАТО |
В свою чергу, Україна запропонує пакет ініціатив щодо поглиблення співробітництва з НАТО, у т. ч. за рахунок збільшення кількості українських військовослужбовців, які беруть участь в операціях Альянсу в Афганістані та Косові. Крім того, буде обговорено широке коло питань, які стосуються реформування оборонної сфери України, безпеки в регіоні, а також Криму і Донбасу.
Прагнення України щодо вступу до НАТО підтримуються керівництвом Альянсу. За заявою генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, двері Північноатлантичного союзу залишаються відкритими для України та Грузії, а також інших країн, які бажають приєднатися до нього. Водночас він засудив дії Росії, спрямовані на відновлення сфер впливу у світі, а також зробив наголос на відсутності у неї прав впливу на політику Альянсу (в т. ч. з питань розширення організації) та рішення інших країн стосовно набуття ними членства в НАТО.
На цьому фоні негативним чинником для України залишається позиція Угорщини, яка продовжує створювати перешкоди у процесі євроатлантичної інтеграції нашої держави. Так, під очевидним впливом Росії, керівництво Угорщини відмовилось від компромісів з мовної проблеми, які були досягнуті під час зустрічі міністрів закордонних справ двох країн 22 червня ц. р. За заявою МЗС Угорщини від 4 липня ц. р., Будапешт буде блокувати прийняття любого документу за підсумками зустрічі Україна-НАТО. Незважаючи на це, керівництво Альянсу підтвердило непохитність своїх намірів щодо надання політичної та практичної підтримки Україні попри всі дії Угорщини.
Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО
Західні країни та міжнародні організації залишаються на стороні України і у питані її протистояння з Росією.
Так, у ході конференції в Європейському парламенті 28 червня ц. р. на тему «Мир на Донбасі: роль миротворчої місії» представник Німеччини при НАТО Г. Лукас виступив за розгортання миротворчої місії ООН у всій зоні конфлікту з наданням їй функцій сприяння імплементації Мінських домовленостей. При цьому він засудив позицію Росії, яка вимагає обмежити мандат місії лише охороною спостерігачів ОБСЄ.
| В Європарламенті 28 червня ц. р. пройшла конференція на тему «Мир на Донбасі: роль миротворчої місії» |
Підтримку України демонструють також США. За заявою офіційного представника Білого дому Х. Хідлі від 3 липня ц. р., президент США Д. Трамп має чітку позицію щодо Криму та ніколи не піде на визнання його «російського» статусу. Крім того, Д. Трамп не сумнівається у вручанні Росії у президентські вибори в США у 2016 році, хоча і добре розуміє, що Москва не визнає своїх злочинів ні перед Вашингтоном, ні Києвом.
Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами
Виходячи з політичних та економічних інтересів України, позитивне значення для нашої держави має виникнення нових проблем у реалізації Росією її планів щодо проведення нових газопроводів в обхід української території.
| Вищий суд швейцарського кантону Цуг відновив арешт акцій «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2», які належать «Газпрому» |
4 липня ц. р. вищий суд швейцарського кантону Цуг відновив арешт акцій «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2», які належать російській компанії «Газпром». Активи залишатимуться під арештом, поки розглядатиметься апеляція НАК «Нафтогаз України» на рішення щодо їх розблокування, яке раніше ухвалив місцевий орган зі стягнення боргів.
Проти проекту «Північний потік-2» продовжує виступати також керівництво Польщі. За словами прем’єр-міністра країни М. Моравецького під час дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі, введення в дію нового газопроводу надасть Росії потужний інструмент впливу не тільки на економіку ЄС, але і його політику. В цьому зв’язку він висловився за необхідність трансформації енергетичної стратегії Європейського Союзу, а саме — поєднання фінансово-економічних інтересів організації з геополітичним реалізмом з урахуванням посилення загроз з боку Москви.
Водночас Європейська комісія підтвердила наміри ЄС взяти посередницьку участь у переговорах між Україною та Росією з питання транзиту російського газу українською територією. Зустріч планується 17 липня ц. р. у Берліні. Обговорюватимуться питання встановлення термінів нової угоди та основних параметрів транзиту, в т. ч. мінімальний річний обсяг прокачки газу, рівень тарифу та можливі гарантії. Згідно з позицією Європейського Союзу, Україна має залишатися важливою транзитною країною після завершення 1 січня 2019 року контракту з «Газпромом».
