Вадим Волохов
В наших матеріалах на шпальтах «Борисфену» ми вже повідомляли, як за останні чотири роки Ісламська Республіка Іран змогла побудувати так званий «шиїтський коридор», що по суші з’єднує Іран, південні райони Іраку, підконтрольні Тегерану райони Сирії з Ліваном, де де-факто «Хизбулла» повністю контролює ситуацію на лівансько-ізраїльскому кордоні і значною мірою загрожує Ізраїлю. За умов існування цього коридору Іран ще має шанси певний час протриматись в Сирії. Без коридору 120-тисячне збройне формування проіранських сил в Сирії не протримається і двох місяців.
| З перших днів липня південь Іраку накрила хвиля масштабних протестів |
Важливою ланкою в «шиїтському коридорі» є шиїти Іраку, але після травневих парламентських виборів і перемоги на них шиїтського лідера Муктади ас-Садра ситуація змінюється. З перших днів липня ц. р. південь країни накрила хвиля масштабних протестів, яка поглинає все більше міст. Здебільшого протести носять економічний та соціальний характер, люди виступають проти корупції, зубожіння та безробіття.
Однак, все більше протести набирають антиіранської спрямованості. Мітингуючі захоплюють штаби та бази іранських збройних формувань «Аль-Хашд аш-Шаабі» та «Бадр». На придушення виступів влада перекидає військові частини та загони іранських проксі із провінцій, в яких вони воювали проти «Ісламської держави» (ІД). Збройні сили переведені у підвищену бойову готовність, запроваджено комендантську годину, блокуються засоби зв’язку, Інтернет. Лідер іракських шиїтів М. ас-Садр «тримає паузу».
Якщо Тегеран втратить іракську ланку, ланцюг «шиїтського коридору» почне розпадатися.
Останнім часом під значним тиском перебуває і інша ланка «шиїтського коридору» — підконтрольні Тегерану сирійські території вздовж Євфрату. Частини КВІР Ірану, загони найманців та іракські шиїтські збройні формування «Аль-Хашд аш-Шаабі» та «Бадр» повністю контролюють частину сухопутного кордону Іраку із Сирією, активно будують прикордонні переходи, автомобільні дороги тощо. Тегеран має наміри створити кілька шляхів забезпечення своїх формувань, а не задовольнятись тільки коридором по Євфрату. Якщо їм це вдасться, то позиції Ірану в Сирії стануть ще міцнішими. Якщо зараз Іран через «шиїтський коридор» спроможний забезпечити 120-тисячне формування, то після завершення будівництва додаткових шляхів чисельність проіранських формувань буде обмежена тільки економічними можливостями самого Ірану.
| Сухопутний коридор Ірану з Тегерану до Сирії та Лівану |
Авіація коаліції та ВПС Ізраїлю регулярно завдають бомбові та ракетні удари по військах Б. Асада, руйнують іранську інфраструктуру та знищують формування іранських проксі, продовжують операції проти загонів бойовиків ІД.
І у Вашингтоні, і в Тель-Авіві добре усвідомлюють, що в даній ситуації немає можливості видалити Іран із Сирії без повномасштабної війни. Але до неї ніхто не готовий. Саме тому США та коаліція намагаються розрізати «шиїтський коридор» на окремих його ділянках, наприклад, на кордоні Сирії та Іраку, в районі русла Євфрату, на території від Латакії через Хаму, Хомс, регіон Дамаску і Дераа.
При цьому розкладі для Вашингтону стає корисною тимчасова присутність росіян, які ще спроможні контролювати територію вздовж Лівану і частину узбережжя Сирії. Згідно із домовленостями між Москвою та Тель-Авівом, Москва обіцяє не допустити там присутності проіранських сил, а саме це і потрібно Вашингтонові на даному етапі.
| Головний радник Верховного лідера Ірану з питань міжнародної політики Алі Акбар Велаяті у Москві, 12 липня ц. р. |
До речі, днями стало відомо, що Тегеран готує у себе третю зустріч президентів Туреччини, Росії та Ірану. За даними іранського інформаційного агентства Mehr News, головний радник Верховного лідера Ірану з питань міжнародної політики Алі Акбар Велаяті під час свого візиту до Москви 12 липня ц. р. передав президенту РФ В. Путіну послання від Верховного лідера ІРІ та президента Ірану.
А 14 липня ц. р. були оприлюднені повідомлення про телефонну розмову між президентами Туреччини та Росії. Російські засоби масової інформації підтвердили сам факт розмови двох президентів, але при цьому обмежились стандартними фразами «обговорення питань врегулювання сирійської кризи».
За наявними даними, президент Туреччини висловив незадоволення планами Москви щодо проведення операції в районі Ідлібу. Зокрема, Р. Ердоган попередив, що у разі проведення такої операції Анкара вважатиме всі домовленості із Москвою анульованими. При цьому слід брати до уваги, що після повного провалу московських планів щодо будівництва «Турецького потоку» (відповідні структури в Москві вже вирішили утилізувати труби, що призначалися для будівництва двох ниток газопроводу) для Росії важливим залишається тільки одне питання у взаєминах із Анкарою: щоб Туреччина не заблокувала Босфор для проходу російських кораблів.
В цей же час Туреччина продовжує нарощувати свої сили на півночі Сирії, створює «національну сирійську» армію, формує структуру управління територіями, проводить «зачистку» територій від непідконтрольних собі формувань. На сьогодні Анкара робить ставку на формування «Тахрір аш-Шам» (колишня «Джебхат ан-Нусра»).
Таким чином, США, Ізраїль та війська коаліції в Сирії продовжують проводити активні операції проти іранських збройних формувань. В південних шиїтських територіях Іраку продовжують посилюватись антиіранські настрої, що становить реальну загрозу самому існуванню «шиїтського коридору».
