Виступ Президента «Борисфен Інтел» на Українському радіо
Керівник воєнної розвідки 2008–2010 років, голова Служби зовнішньої розвідки 2014–2016 років, президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктор Гвоздь 28 грудня ц. р. в ефірі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Ввечері» розповів про те, чим загрожує активізація дій Росії на українському напрямку.
Ведуча: Олена Залінченко
— Чи можемо ми говорити про можливе масштабне вторгнення Росії?
— Про це говоримо не тільки ми, а й багато експертів з Сполучених Штатів та Європи, ті, які мають інформацію і відслідковують ситуацію навколо України. За оцінками американських експертів, і ця інформація вже прозвучала, в наступному році ризики виникнення воєнного конфлікту існують, і на жаль, існують саме на теренах України. Маються на увазі наступальні дії вглиб української території. Чому я почав саме з геополітичної складової? На сьогоднішній день розглядати події тільки в Україні дуже примітивно. Ми бачимо сьогодні, що йде серйозне змагання на геополітичному рівні між Сполученими Штатами, Росією, Китаєм і іншими геополітичними гравцями. На жаль, Україна стала полем, на якому можуть розпочатися серйозні активні бойові дії, які вже були у 2013–2014 роках.
З цим погоджуються не тільки експерти, а й керівництво НАТО. Столтенберг заявив, що головними пріоритетами НАТО у наступному році буде протидія Росії і підтримка України. Ми бачимо те, що спостерігається в російському суспільстві. На їхньому телебаченні йде нарощування військового психозу, вони розуміють, що їм треба щось вирішувати. Їм потрібно остаточно вирішити українське питання, тому що це вже стало проблемою для Путіна. Тому я вважаю, що загроза велика.
— Але є й думки, що такі прогнози є невиправданими.
— Коли ми бачимо реальну інформацію про те, що посилюється угрупування російських військ вздовж України, це викликає тривогу, ви ж розумієте, що просто так нічого не робиться в цьому світі. Я приведу просто деякі факти. Які ознаки підготовки Російської Федерації були у 2013–2014 роках і порівняємо, яка ситуація є на сьогодні.
З 25 грудня, тобто не з 6 грудня, а з 25 грудня цього року під виглядом заходів оперативної і бойової підготовки Росія розпочала розгортання своїх військ в польових районах поблизу України. Зокрема, зі складу 20-ї загальновійськової армії, штаб якої розміщений у Воронежі, це Західний військовий округ, було розгорнуто 5–7 батальйонних тактичних груп. Плюс ці групи були посилені важкою артилерією. Щоб наші слухачі могли зрозуміти, це приблизно 3 тис. військовослужбовців, десь 600 одиниць бойової техніки: модернізовані танки Т72-Б3, бойові машини піхоти і т. д. і т. п. Там оголосили, що це йде звичайна підготовка, виходи в табори зимою для проведення злагодження, але насправді це трішки не так. Такі батальйонні тактичні групи виходять у табори зазвичай у другій половині січня і всього на тиждень–два.
— Тобто вас насторожив той факт, що вони вийшли в грудні.
— Абсолютно. Вони вийшли в грудні і не на два–три тижні, а на сім тижнів. Я думаю, це на весь період, коли в Україні розпочнеться активна фаза підготовки до виборів.
— Якщо говорити про більш дальній прогноз, уявімо, що конфлікт переростає у збройне протистояння і починається війна. Що хоче Росія на цьому етапі і як далеко вона може зайти?
— Я вже казав, що коли ввімкнеш російське телебачення, то таке враження, що навколо Росії існує тільки Україна. Тобто, однозначно, Путін буде намагатися всіма силами, в тому числі, за допомогою збройних сил.
Ми бачимо, що в 2013–2014 і в 2015 р. дуже часто була інформація, про те, що йде нарощування, що підрозділи піднялися і можливі наступи. Ми розуміємо, що на сьогоднішній день на донецькому і приморському напрямках Росією розгорнуте потужне угрупування. Начальник Генерального штабу заявив, що два корпуси знаходяться на території окупованих Донецької та Луганської областей — біля 32 тис. чоловік. Розгорнуто фактично три армії вздовж кордону. Їх у 2013–2014 роках не було, їх розгорнули буквально з 2014 по 2018 рік.
Угрупування досить сильне, говорити про серйозний наступ з метою окупувати всю Україну не доводиться, тому що ми розуміємо, що цих сил не вистачає. Розгорнуто перший ешелон для того, щоб розгорнути другий ешелон і проводити такий наступ, потрібен час, але на проведення локальних обмежених операцій вони можуть піти. Тим більше, якщо враховувати їхню значну перевагу в авіації, ракетних засобах, артилерії і т. п. Звісно Росія може це використати, але їх потрібен казус белі.
— Інформатори російської воєнної розвідки діють на території усіх південно-східних областей України, а також у Київській області. Це заява представника департаменту контррозвідки СБУ Володимира Настюка. Як ведеться боротьба і чи готові ми до таких викликів?
— Цей приклад показує активізацію діяльності російської воєнної розвідки останнім часом. Ми бачимо досить серйозні проблеми, які в них відбулися, наприклад, в Європі: в Великобританії, Чорногорії і інших, але сьогодні я думаю, що вся увага зосереджена на Україні. Тим більше, вони використовують свою воєнну розвідку не просто активно, а агресивно.
По чому ми це бачимо? Ті захоплені агенти, які працювали на Головне розвідувальне управління, не є підготовленими серйозними агентами. Це говорить про те, що йде вербування агентури масової, тотальної і ця вербовка проходить саме в південно-східних областях. Це також свідчення того, що це проводить воєнна розвідка, яка працює у спарці з воєнним командуванням Південного і Західного округів, з розвідцентрів у Краснодарі і Воронежі.
Мова не йде про цінних агентів, які працюють під глибоким прикриттям. Ми не чули серйозних затримань. Я, як воєнний розвідник, який служив на розвідцентрі, знаю, як це готується. Ця агентура готується разом з силами спеціальних операцій, тобто агентура, яка готується фактично на воєнний час, тим більше вона масово засилається і вербується. Вони її не жаліють, адже ви бачите, що багато їх викрито, але тим не менше проводиться активна агресивна робота.
Ви бачите, де їх арештовують — у південно-східних областях. Якщо взяти до уваги те угрупування, яке розгорнуто вздовж кордонів, ту агентуру, яка масово працює на них, це є свідченням, що вони готуються. Готуватися до проведення операцій — не значить їх проводити. Це буде залежати від воєнно-політичної, політичної ситуації, але те, що ці плани відпрацьовуються, є серйозною загрозою.
