Катерина Вакарчук
Політична і економічна ситуація у квітні 2019 року
Латинська Америка — регіон, який з кожним роком все динамічніше інтегрується у світові міжнародні процеси та стає причетним до гучних подій, при цьому часто виконує роль суб’єкта, що береться за вирішення важливих питань міжнародного значення. Так, Еквадор, ніби й далекий від активного глобального політичного життя, але привернув до себе увагу світових ЗМІ з приводу арешту скандального журналіста Джуліана Ассанджа. Президент Болівії Єво Моралес здійснив проривні дії у зовнішній політиці, зокрема, налагодив тісні зв’язки з Туреччиною. До речі, схожість політичних постатей президентів Болівії та Туреччини не викликає сумнівів. США для усунення венесуельської політичної кризи підшукує надійних союзників в регіоні, насамперед, серед латиноамериканських держав. Не став винятком у цій ситуації навіть Парагвай.
Еквадор
|
| Журналіст Джуліан Ассандж |
Скандальна подія сталася в посольстві Еквадору в Лондоні, що пов’язана з арештом Джуліана Ассанджа 11 квітня ц. р. Відомий інтернет-журналіст, засновник WikiLeaks, став знаменитим після низки своїх публікацій, у тому числі про військові операції США в Афганістані і Іраку. Він виклав секретні матеріали щодо подій в Афганістані, за які організацією «Репортери без кордонів» був звинувачений в «неймовірній безвідповідальності». 1 грудня 2010 року Дж. Ассанджа оголосили в міжнародний розшук, а Інтерпол видав ордер на його арешт: його звинувачували за статтею про сексуальне насильство у Швеції та за незаконне оприлюднення секретної інформації Держдепартаменту США.
Цікавий факт: у квітні 2012 року Дж. Ассанж дебютував у ролі телеведучого на російському англомовному телеканалі Russia Today. Це факт отримав неоднозначну оцінку українських служб безпеки, зокрема, зазначалося, що журналіст неправдиво висвітлював події щодо російсько-українського конфлікту.
У зв’язку з міжнародним розшуком у 2012 році Дж. Ассанж попросив політичного притулку в посольстві Еквадору у Великобританії. За офіційною позицією Лондона, ця обставина не може перешкодити екстрадиції Дж. Ассанжа до США. За надання такого притулку посольство Еквадору могло втратити дипломатичний статус. В подібних випадках британським законодавством таке передбачається. Великобританія попередила владу Еквадору про можливе припинення дії акту 1987 року, що надасть право заарештувати Дж. Ассанжа на території згаданого посольства. Представники Еквадору заявили, що сприймають це письмове застереження як загрозу. Проте міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг заявляв, що штурмувати через Дж. Ассанжа посольство Еквадору не варто.
|
| Посольство Еквадору у Великобританії |
26 серпня 2012 року президент Еквадору Рафаель Корреа повідомив, що британська влада не має наміру штурмувати посольство. Крім того, МЗС Великобританії направило до посольства Еквадору офіційний лист з пропозицією продовжити переговори про видачу Дж. Ассанжа. Така ситуація розтягнулась на 7 років, і всі їх Дж. Ассанж провів на території еквадорського диппредставництва.
У 2016 році робоча група ООН з довільних затримань дійшла висновку, що Дж. Ассанж фактично був поневолений і закликала владу Швеції та Великобританії надати йому свободу пересування.
Через деякий час, а саме 11 квітня 2019 року, президент Еквадору Ленін Морено відмовив Дж. Ассанжу у наданні притулку, а еквадорський посол особисто впустив поліцейських до приміщення посольства, щоб вони заарештували скандального журналіста. Л. Морено зазначив, що притулок Дж. Ассанжу надала попередня влада Еквадору, і пішла на це за умови, що у справу втрутяться інші держави. Також Л. Морено підкреслив, що вчинки Дж. Ассанжа суперечать умовам з надання такого притулку, і відмова в ньому базується на міжнародному праві.
|
| Президент Еквадору Ленін Морено |
Після того, як Дж. Ассанж втратив притулок, попередній президент Еквадору Рафаель Корреа звинуватив Л. Морено в «злочині, яке людство ніколи не забуде», і назвав його «найбільшим зрадником в історії Еквадору і Латинської Америки».
Британська влада пообіцяла не передавати Дж. Ассанжа до країни, де йому загрожує смертна кара. А президент Л. Морено повідомив, що отримав від влади Великої Британії письмові гарантії про дотримання прав Дж. Ассанжа і що його не екстрадують до США, де йому загрожує 35 років ув’язнення чи навіть смертна кара, як зазначається у більшості публікацій, та про що стверджує сам журналіст. Однак у Мін'юсті США уточнюють, що той за вироком суду може отримати 5 років в'язниці за хакерську діяльність. Особисто Дж. Ассанж повідомив, що в США його можуть покарати за публікацію секретних документів Держдепартаменту.
На разі, Дж. Ассандж постане перед британським Вестмінстерським судом. А для політичного істеблішменту Еквадору арешт журналіста виявився, у деякій мірі, віддзеркаленням політичної боротьби екс-президента Р. Корреа і нині чинного Л. Морено. Надання притулку Дж. Ассанджу для першого було уособленням свободи, за рахунок чого він підтримував свій імідж прогресивного лідера на міжнародній арені. У іншого, тобто Л. Морено, — свої погляди на цю ситуацію, та на формування зовнішньої політики Еквадору.
Куба
|
| 10 квітня 2019 року вступила в дію нова конституція Куби |
Важлива подія на Кубі сталася 10 квітня ц. р., коли вступила в дію проголошена під час урочистої акції в парламенті нова конституція країни. Саме в цей день виповнилось 150 років з моменту ухвалення першої Конституції Куби, як уособлення боротьби проти іспанського колоніалізму.
Урочистості відбувалися на всій території Куби, зокрема, в школах і в університетах. Державний секретар Хомеро Акоста представила збірник всіх Конституцій Куби, до якого включено конституційні тексти, статути і закони, які ухвалювалися на острові Свободи з 1812-го по 2002-й роки.
Важливим фактом нової конституції 2019 року є запровадження посади прем’єр-міністра та часткове визнання приватної власті, визнання важливості для кубинської економіки середнього бізнесу, іноземних інвестицій і конкуренції.
У той же час єдиною законною політичною силою залишається комуністична партія країни. Положення про її керівну роль в суспільстві та соціалістичний характер держави залишилися незмінними, не передбачено також політичної лібералізації.
Болівія
Президент Болівії Єво Моралес відвідав 8 квітня ц. р. в м. Дубаї 9-й Щорічний інвестиційний конгрес (Annual Investment Meeting). В організованому урядом ОАЕ заході, як повідомили у міністерстві закордонних справ Болівії, Є. Моралес став єдиним з президентів, кого запросили на цю зустріч.
9 квітня ц. р. на запрошення президента Туреччини Реджепа Эрдогана Ево Моралес прибув з офіційним візитом до Анкари. Зустріч двох президентів в столиці Туреччини історична за значенням, оскільки візит Е. Моралеса — перший в історії двосторонніх відносин цих країн. Посольство Туреччини в столиці Болівії м. Ла-Пас відкрилося у лютому 2018 року. При цьому, президенти Р. Ердоган і Є. Моралес повідомили про намір провести у 2020 році в обох країнах спеціальні заходи з нагоди 70-річчя встановлення двосторонніх дипломатичних відносин.
|
| Президент Болівії Є. Моралес та президент Туреччини Р. Эрдоган |
Глави держав домовилися про подальшу активізацію двосторонніх торговельних відносин і проведення цього року першого засідання спільної економічної комісії, створеної на основі угоди про торговельно-економічне співробітництво між Болівією та Туреччиною.
Поїздка державного секретаря США Майка Помпео до Латинської Америки
(Чилі, Парагвай, Перу та Колумбія 11–14 квітня ц. р.)
Метою цієї поїздки стало обговорення з членами урядів зазначених держав ситуації у Венесуелі. У Держдепартаменті США повідомили, що М. Помпео в кожній з країн матиме зустріч з вищим державним керівництвом.
|
| Президент Чилі С. Піньєра та держсекретар США М. Помпео |
Першою країною у візиті М. Помпео стала Чилі. В м. Сантьяго 12 квітня ц. р. відбулася його зустріч з президентом Чилі Себастьяном Піньєрою та міністром закордонних справ Роберто Ампуеро. Порядок денний зустрічі був відкритим, обговорювалися питання в різних сферах співробітництва США та Чилі. Підкреслювалася роль регіонального лідерства Чилі, міцних економічних зв’язків, двостороннього партнерства в галузі науки і техніки, у співробітництві в галузі безпеки, в тому числі в питаннях кібернетики.
Візит М. Помпео до Парагваю 13 квітня ц. р. можна вважати історичним, адже він став першим з 1965 року державним секретарем США, який відвідав Парагвай. В Асунсьоні М. Помпео зустрівся з президентом країни Маріо Абдо Бенітесом і міністром закордонних справ Луїсом Кастільоні. Темою розмови стало зміцнення економічних зв'язків і партнерства у боротьбі з транснаціональною злочинністю і корупцією, підтримка венесуельської демократії. М. Помпео дав належну оцінку підтримці Парагваю лідера опозиції Хуана Гуайдо у Венесуелі, а також підкреслив роль Парагваю у групі Ліми.
На третьому етапі відвідин латиноамериканських союзників держсекретар США прибув до Перу. На перемовинах багато уваги приділялося Венесуелі, а також ролі Перу у групі Ліми — країн Латинської Америки та Канади, об’єднаних задля подолання венесуельської кризи. М. Помпео провів переговори з президентом Перу Мартіном Віскаррою та міністром закордонних справ Нестором Пополісіо. Він високо оцінив уряд та громадян Перу, які прийняли майже три чверті мільйона біженців з Венесуели. Адже в Перу працює міграційна програма з прийому біженців, яку США оцінюють позитивно. М. Помпео підкреслив, що мета полягає в тому, щоб забезпечити можливість людям залишатися в своїх країнах. Цього також бажає президент США Д. Трамп.
|
| Зустріч державного секретаря США М. Помпео з президентом Перу М. Віскаррою та міністром закордонних справ Н. Пополісіо |
Короткотривала зупинка відбулася в Колумбії в м. Кукута, де М. Помпео у супроводі президента країни Івана Дуке завітав у розташування підрозділів, які підтримують венесуельських біженців, та оглянув райони, де правлячий режим Венесуели закрив кордон.
Бразилія
|
| Уряд Бразилії денонсував установчий договір Союзу південноамериканських націй (УНАСУР) |
15 квітня ц. р. на сайті міністерства закордонних справ Бразилії з’явилося повідомлення про вихід країни з УНАСУР — Союзу південноамериканських націй, який був створений у 2008 році з метою надання політичної та економічної взаємодопомоги країнам Південної Америки.
УНАСУР створювався як політичне і економічне об'єднання держав Південної Америки за ініціативи тодішнього лідера Венесуели Уго Чавеса та Лули да Сілви — президента Бразилії. За останні два роки з союзу вийшли такі держави, як Колумбія, Еквадор, Парагвай, Перу і Аргентина. Чилі також оголосила про припинення своєї участі в союзі. На сьогоднішній день в складі УНАСУР залишаються Болівія, Венесуела, Уругвай, Суринам і Гайана.
Уряд Бразилії денонсував установчий договір Союзу південноамериканських націй, завершивши передбачену процедуру виходу з цієї організації. Рішення стане чинним через шість місяців після публікації — остаточний вихід Бразилії з УНАСУР станеться в середині жовтня ц. р.
Панама
|
| Президент Панами Хуан Карлос Варела та прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе |
Президент Панами Хуан Карлос Варела відвідав Японію і зустрівся з прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе та іншими високопосадовцями 4 квітня ц. р. під час візиту відбулися зустрічі з місцевими бізнесменами, зацікавленими в інвестиціях в різні сектори економіки Панами. Так, Японія пропонує інвестиції для розширення та координації Панамського каналу. Президент Панами відвідав завод «Хітачі», який поставляє обладнання та вагони для третьої лінії метро Панами, зустрічався з імператором Акіхіто та імператрицею Мічіко. Економічні відносини з Панамою дають Японії можливість розширити свої зв'язки з Латинською Америкою і Карибським басейном.
Венесуела
27 квітня ц. р. стало днем виходу Венесуели із ОАД (Організації Американських держав). Одна з найстаріших у світі міжнародних організацій, куди увійшли 35 держав-учасниць, була заснована 30 квітня 1948 року під час роботи 9-ї міжамериканської конференції в м. Богота, Колумбія, на базі Панамериканського союзу.
|
| 27 квітня ц. р. уряд Н. Мадуро повідомив про завершення процедури виходу Венесуели із Організації Американських держав |
Два роки тому, 26 квітня 2017 року, ОАД ухвалила рішення про проведення засідання глав МЗС країн-учасниць стосовно подій у Венесуелі, але без її участі. Це обурило президента Венесуели Ніколаса Мадуро, який розпорядився негайно розпочати процедуру виведення своєї країни з ОАД.
10 січня 2019 року ОАД визнала нелегітимним новий термін Н. Мадуро на посаді президента. 19 країн-учасниць ОАД висловилися «за», 6 — були проти, 8 — утрималися. Представник ще однієї країни не був присутній на голосуванні.
9 квітня 2019 року Організація Американських держав визнала в якості постійного представника Венесуели при ОАД призначеного Національною асамблеєю Густаво Тарре Брісеньйо, однак МЗС Венесуели засудило це рішення, назвавши його «грубим маніпулюванням, шантажем і тиском на держави-члени, що сприяє реалізації цілей Вашингтона», який визнав Х. Гуайдо законним в.о. президента. 27 квітня ц. р. уряд Н. Мадуро повідомив про завершення процедури виходу Венесуели із ОАД.
Таким чином, події у квітні ц. р. в країнах Латинської Америки свідчили, що такі міжнародні актори, як Туреччина, зацікавлені у активній співпраці з лівими урядами країн Латинської Америки. Вихід Бразилії з УНАСУР говорить про початок нових переформатувань сил в регіоні та про посилення правих режимів в Латинській Америці. В подальшому ці тенденції будуть лише набирати обертів і ми можемо стати свідками нових утворень, на зразок ПРОСУР, які відповідають новим викликам та загрозам у світі. Що ж до виходу Венесуели з ОАД, то це може призвести до пагубних наслідків, зокрема, до ізоляції та блокади боліваріанської країни. А яскравим прикладом в історичному розрізі може послужити доля Куби…
