Олексій Волович
30 березня — 2 квітня 2016 року відбувся третій візит Президента України П. Порошенка до США. Згадаємо, що відбувалося в попередні два візити. Перший візит до США у П. Порошенка був 17-18 вересня 2014 року. У Вашингтоні він спілкувався з президентом Б. Обамою, віце-президентом Дж. Байденом і держсекретарем Дж. Керрі, а також виступив з промовою в Конгресі. Вдруге П. Порошенка приїхав до США у вересні 2015 року, і в рамках 70-ї ювілейної сесії Генасамблеї ООН тричі зустрічався з Б. Обамою, спілкувався з лідерами Великої Британії, Німеччини і Франції. Всього тоді П. Порошенко взяв участь у 30 заходах і провів понад 10 двосторонніх зустрічей. На запрошення президента США він відвідав Саміт миротворчості, а також захід «Глобальна ініціатива» Білла Клінтона.
Під час третього робочого візиту до США П. Порошенко брав участь у четвертому Саміті з питань ядерної безпеки, Форумі «Битва України за свободу, що триває» і провів низку зустрічей з керівниками США та інших держав.
|
Довідково: Ідея проведення Саміту з питань ядерної безпеки належить президенту США Б. Обамі, який у 2009 році у своєму виступі у Празі висунув ініціативу зібрати глобальний форум для розв'язання проблем, пов’язаних з ядерними озброєннями і ядерними матеріалами. З того часу відбулося три саміти. Перший — у 2010 році у Вашингтоні, другий — у 2012 році в Сеулі, третій — у 2014 році у Гаазі. За результатами попередніх трьох «ядерних самітів» країни-учасниці взяли на себе зобов'язання за ядерну безпеку, що було відображено у планах дій та комюніке. Головних зобов’язань було п'ять: значно скоротити обіг збагаченого урану; посилити безпеку на ядерних об'єктах у кожній із країн; розширити членство в міжнародних організаціях зокрема, МАГАТЕ; запобігати незаконному обігу радіоактивних речовин; збирати передовий досвід і розвивати технології в галузі ядерної безпеки. За результатами четвертого ядерного саміту було підписано комюніке, яке визначатиме подальші напрями міжнародних зусиль у сфері ядерної безпеки. |
Третій візит Президента до США проходив на тлі тривалої урядово-парламентської кризи, що значною мірою послаблювало позиції Глави держави на переговорах уВашингтоні. Для Президента було вкрай важливо вирішити питання з новою коаліцією і новим урядом до поїздки в Америку, але, на жаль, цього не сталося. Затяжна політична криза і перспектива нових дострокових парламентських виборів в Україні сильно дратує західних партнерів і вони цього не приховують. Від вирішення політичної кризи безпосередньо залежить і фінансово-економічна ситуація в Україні. Йдеться про 1 млрд доларів кредитних гарантій уряду США, нову програму військово-технічного співробітництва, а також про 3 млрд доларів кредиту МВФ. Проте якщо не буде розв'язання політичної кризи — не буде ні гарантій США, ні кредиту МВФ.
Візит до США розпочався вранці 31 березня, коли Президент П. Порошенко відвідав та поклав квіти до Меморіалу жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні у Вашингтоні та поспілкувався з українською громадою. Глава держави подякував всім, хто протягом багатьох десятиліть невтомно розповідає правду про жахливий злочин кремлівської влади, та тим, хто безпосередньо долучився до втілення унікального українсько-американського проекту — Меморіалу жертвам Голодомору. «Ми ніколи не пробачимо Кремлю знищення мільйонів українських патріотів. Ми відновимо справедливість і ті, хто скоїв цей злочин, навіки отримають свою заслужену кару у пам’яті не лише українців, а й по всьому світу», — підкреслив Президент. Він також наголосив, що як і злочин Голодомору, так і усі злочини зараз в окупованому Криму та на Донбасі, що чиняться кремлівською владою, матимуть неминуче покарання.
Форум «Битва України за свободу, що триває»
У своєму виступі 31 березня на форумі «Битва України за свободу, що триває» у Капітолії Президент П. Порошенко подякував американській адміністрації і українській громаді в США за те, що «вони стояли пліч-о-пліч з Україною ці останні два роки — найважчі два роки в історії моєї країни». П. Порошенко поінформував присутніх про ті людські жертви і матеріальні втрати, яких зазнав український народ у битві за свободу проти російської агресії на Донбасі. Щодня українські патріоти вмирають, захищаючи ті ж цінності, які важливі для Америки і Європи. Зокрема, Президент зазначив, що тільки з 1 січня 2016 року російські потяги і вантажівки незаконно перетнули неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону понад 80 разів. Росія надіслала 750 танків, більше ніж 1500 артилерійських систем, ешелони амуніції на таку маленьку територію. Російські найманці на Донбасі перешкоджають Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в отриманні доступу до всіх ділянок, що перебувають під їхнім контролем, та перевірці дотримання режиму припинення вогню і виведення озброєння.
На думку Президента, «така ситуація не сприяє проведенню місцевих виборів в районах Донбасу, контрольованих бойовиками, хоча ці вибори мають ключове значення для подальшого прогресу у врегулюванні конфлікту». Говорячи про можливість проведення цих виборів, Президент підкреслив, що вони мають бути вільними і справедливими, і Україна не може допустити узаконення окупації Донбасу через виборчий фарс, який не має нічого спільного з демократичними стандартами. За словами Президента, вибори не можуть проводитись в умовах, коли вулиці міст і сіл Донбасу заполонили тисячі російських військових, і Україні і ОБСЄ непідконтрольна велика частина українсько-російського кордону.
Президент також поінформував присутніх на форумі про ситуацію в окупованому Криму, де російська влада масово порушує права людини і активно мілітаризує територію півострову, намагаючись розміщувати там ядерну зброю. Президент П. Порошенко нагадав учасникам форуму, що Україна зробила унікальний внесок в ядерну безпеку в світі, відмовившись у 1994 році від третього за величиною арсеналу ядерної зброї, і у відповідь отримала декларативні гарантії безпеки в рамках Будапештського меморандуму, на які Росія просто наплювала і здійснила агресію проти України. П. Порошенко закликав західних гарантів в рамках Меморандуму «докласти всіх можливих зусиль для відновлення міжнародного правосуддя і порядку, щоб допомогти нам у нашій боротьбі за виживання і незалежне, демократичне та європейське майбутнє».
Далі Президент сказав про те, що українці змогли зупинити наступ росіян на нашій території, діставши значну підтримку з боку наших партнерів. Проте, наголосив П. Порошенко, «я ніколи не міг пояснити собі і своїм співвітчизникам одну річ — небажання міжнародної спільноти поставляти зброю законному уряду України і регулярній українській армії, яка тримає удар проти нападу на міжнародний порядок». Президент закликав світову спільноту переглянути цю позицію, зазначивши, що «кожне зусилля, спрямоване на захист України, є інвестицією в довгострокову безпеку Заходу і сталість демократичних цінностей».
У своєму виступі П. Порошенко підкреслив, що в часи глобальної кризи дуже важливе значення має лідерство США, яке є «привілеєм і одночасно важким тягарем». Глава держави закликав Америку «бути сильною і вірити в себе — так само, як люди доброї волі в усьому світі продовжують вірити в Америку. Не дозволяйте прагматизму змусити вас забути про цінності, в яких пріоритетом є свобода. Не дозволяйте Америці стати дріб'язковою». Президент підкреслив, що Україна високо цінує співпрацю зі Сполученими Штатами. «Американське лідерство було дуже важливим для прогресивних реформ в Україні. Підтримка США має вирішальне значення для успішного опору російській агресії, але настав час посилити стратегічне партнерство між Україною та США особливо в галузі оборони і безпеки в рамках всеосяжної двосторонньої угоди про безпеку, — наголосив Глава Української держави.
|
Довідково: У своєму виступі на Форумі «Битва України за свободу, що триває» Президент України коротко поінформував його учасників про здобутки Уряду України за останні два роки: Вдалося стабілізувати економічну та фінансову ситуацію. ВВП зріс на 1 %. За два роки золотовалютний запас зріс з нуля до 13 млрд доларів. В умовах війни бюджетний дефіцит скорочено з 12 % до 3 %. За два роки енергетичний дефіцит «Нафтогаз України» зменшився з 130 млрд дол. до нуля. Відбулося очищення банківської системи. Значно спрощена податкова система. Україна позбулася енергетичної залежності від Росії. |
Переговори з Дж. Байденом, Дж Керрі і Б. Обамою
1 квітня П. Порошенко провів зустріч у форматі робочого ланчу з віце-президентом США Джозефом Байденом за участі державного секретаря США Джона Керрі. Співрозмовники обговорили розвиток ситуації на Донбасі в контексті російської агресії, зокрема, можливість введення міжнародної безпекової місії на Донбасі. Також погодилися з необхідністю продовження санкцій проти Росії до повного виконання Москвою Мінських домовленостей, обговорили шляхи більшого залучення США до Мінського процесу. Дж. Байден запевнив П. Порошенка у незмінності позиції американської адміністрації щодо невизнання російської окупації Криму. Окрім цього, Джозеф Байден поінформував про рішення США виділити додатково 335 млн доларів на реформування безпекового сектору України, зокрема Збройних Сил України, Національної гвардії і Державної прикордонної служби.
Держсекретар Джон Керрі проінформував про особливості його останніх переговорів з керівництвом РФ у Москві. Ближчим часом держсекретар США Джон Керрі відвідає Україну з метою сприяння «подальшому розвитку стратегічного партнерства між Україною і США».
Коротка розмова президентів П. Порошенка і Б. Обами відбулася під час вечері для світових лідерів після Саміту ядерної безпеки у Вашингтоні. Глави держав обговорили ситуацію на Донбасі та в Криму і скоординували зусилля щодо спонукання Москви до повної імплементації Мінських домовленостей. Президенти домовились щодо необхідності подальшого розвитку стратегічного партнерства між Україною і США. Б. Обама підтвердив готовність надати Україні третій транш кредитних гарантій у розмірі 1 млрд дол. після завершення формування нового уряду в Україні. П. Порошенко закликав Б. Обаму «увінчати свій президентський термін миром на Донбасі» і висловив переконання, що американський президент міг би відіграти вирішальну роль у врегулюванні українсько-російського конфлікту. Б. Обама пообіцяв розглянути можливість приєднання США до Мінського переговорного процесу.
Зустрічі з міністрами і керівниками компаній ОПК США
1 квітня під час зустрічі з міністром торгівлі США Пенні Пріцкер, предки якої були вихідцями із села Великі Пріцки Київської області, Президент України поінформував її про хід реформ в Україні і нові можливості для залучення американських інвестицій кредитних ресурсів в українську економіку. Міністр торгівлі США повідомила про сприяння в активізації діяльності Експортно-імпортного банку США та Корпорації приватних закордонних інвестицій США (OPIC) в Україні. П. Пріцкер підтримала ініціативу П. Порошенка щодо створення Національної інвестиційної ради та залучення до її роботи провідних консалтингових американських компаній.
Президент України та міністр фінансів США Джейкоб Лью обговорили хід реформ в Україні та ситуацію в окупованих районах Донецької та Луганської областей. П. Порошенко відзначив надзвичайно важливу для нашої країни роль США у питаннях програм фінансування МВФ та забезпечення фінансової і економічної стабільності України. Глава держави поінформував американського міністра про реформи в Україні, зокрема, у фінансово-бюджетній сфері. Джейкоб Лью відзначив певний прогрес, якого, на його погляд, українському уряду вдалося досягти у реформуванні соціально-економічної сфери в Україні і наголосив на важливості нарощування зусиль української влади на цьому напрямку.
31 березня Президент України провів зустріч з представниками провідних американських компаній військової промисловості, які беруть участь у поставках товарів та послуг військового призначення в Україну і закликав їх до активного розвитку співпраці з Україною у військово-технічній сфері (ВТС). Президент висловив вдячність американським бізнесменам за їх важливий внесок у зміцнення обороноздатності України і наголосив на необхідності посилення двосторонньої співпраці для стримування збройної агресії Росії проти України на Донбасі. Глава держави відзначив широкі можливості для налагодження взаємодії між підприємствами ОПК України та Сполучених Штатів в рамках кооперації у питаннях виробництва озброєнь та військової техніки.
Зустрічі з Генсеком ООН і керівниками держав
Під час зустрічі і з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном Глава Української держави наголосив, що нинішній Саміт з ядерної безпеки відбувається на тлі безпрецедентних порушень, що руйнують систему міжнародної безпеки та ставлять під загрозу ядерне нерозповсюдження. П. Порошенко наголосив, що агресія Росії проти України, загроза розміщення ядерної зброї в українському Криму прямо суперечить не тільки Будапештському меморандуму, але і порушує основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. «Україна відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу, але не отримала захисту від російської агресії», — заявив Президент.
Пан Гі Мун і П. Порошенко обговорили питання більш активного залучення інструментів та інституцій системи ООН для припинення російської агресії, зокрема, розгортання міжнародної миротворчої місії на Донбасі. Глава Української держави підтримав новий План гуманітарного реагування ООН в Україні на 2016 рік, який передбачає надання допомоги найбільш постраждалим українським громадянам внаслідок російської агресії.
Співрозмовники приділили окрему увагу питанню захисту прав людини на тимчасово окупованих українських територіях, а також всіх незаконно утримуваних у РФ українців, у тому числі Надії Савченко. Президент України наголосив на необхідності активізації зусиль міжнародного співтовариства з метою забезпечення негайного та безумовного звільнення всіх українських політичних в’язнів та пошуку зниклих безвісти.
Генеральний секретар ООН високо оцінив активну позицію України як непостійного члена Ради Безпеки ООН. Президент України запросив керівництво Секретаріату ООН взяти участь у заходах у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.
У рамках робочого візиту до США Президент України провів зустріч з Прем’єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте, в ході якої обговорювалися майбутні дії сторін у контексті консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який відбудеться у Нідерландах 6 квітня 2016 року. П. Порошенко наголосив, що процес європейської інтеграції України є незворотним, оскільки українці поділяють спільні цінності з країнами Європейського Союзу. Неможливо ставити бар’єри на шляху до поширення цінностей, на яких базується Євросоюз.
Президент України та Прем’єр-міністр Нідерландів скоординували подальші спільні дії у рамках розслідування трагедії літака рейсу МН-17, збитого російськими бойовиками у липні 2014 року. Сторони також обговорили низку питань двостороннього співробітництва, зокрема в економічній та інвестиційній сферах. Глава Української держави висловив сподівання, що Європейський Союз ухвалить рішення щодо започаткування безвізового режиму для громадян України вже під час головування Нідерландів у Раді ЄС.
Як стало відомо, напередодні Саміту у Вашингтоні Марк Рютте в інтерв'ю виданню NU.nl. сказав, що «Україна в якості члена ЄС не зможе підтримувати добросусідські відносини з РФ». Тому прем'єр Нідерландів вважає, що Україна не повинна вступати в Європейський Союз. За версією Рютте, Росія «також виникла у Києві та інших регіонах України». Водночас він зазначив, що Москва заходить занадто далеко, коли говорить, що Україна повинна підтримувати хороші відносини тільки з Росією, і висловив впевненість, що більшість голландців підтримає Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на референдумі. Виходячи з цього, можна припустити, що діалог П. Порошенка з Марком Рютте був нелегким. Очевидно, наш Президент був змушений дещо скоригувати уявлення Прем'єра Нідерландів про спільні і відмінні сторінки в історії України і Росії.
В рамках робочого візиту Президента України до США було підписано міжурядову Угоду про співробітництво між Україною і Австралією в галузі використання атомної енергії в мирних цілях. В присутності Президента документ підписали міністр енергетики та вугільної промисловості України В. Демчишин та міністр закордонних справ Австралії Джулія Бішоп. Після підписання угоди П. Порошенко провів переговори з Джулією Бішоп, в ході яких подякував уряду Австралії за тверду та послідовну позицію щодо підтримки територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Президент України запросив прем'єр-міністра Австралії Малкольма Тернбулла відвідати Україну в зручний для нього час.
На полях Саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні Президент України провів коротку зустріч з Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном. Глави двох держав обговорили питання активізації співпраці України та КНР, зокрема, проведення Українсько-китайської комісії з питань торгівельно-економічного співробітництва. П. Порошенко запросив Сі Цзіньпіна відвідати Україну з візитом у зручний для нього час.
Президент України мав зустріч з Президентом Польщі Анджеєм Дудою, під час якої сторони відзначили важливість проведення у ході Варшавського саміту Альянсу в липні цього року засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Глави держав двох країн обговорили ситуацію на Донбасі та ініціативу України щодо механізму деокупації Криму. Було відзначено необхідність посилення міжнародного тиску на Росію з метою примушення Кремля до повного виконання Мінських домовленостей. Сторони також погодились щодо доцільності збереження режиму санкцій проти РФ до повного відновлення суверенітету України над Донбасом та Кримом.
Прес-конференція
2 квітня на прес-конференції у Вашингтоні, після зустрічі з польським президентом А. Дудою, П. Порошенко підкреслив, що Україна зробила важливий крок для глобальної безпеки, відмовившись від третього у світі ядерного арсеналу. Однак Будапештський меморандум не забезпечив виконання гарантій безпеки і післявоєнна система глобальної безпеки, яка базувалася на рішеннях Ради безпеки ООН, не працює в ситуації, коли один з її постійних членів — Росія — є країною-агресором. Глава держави поінформував, що Україна успішно запустила минулого тижня у Харкові першу ядерну установку світового значення «Джерело нейтронів», яка дає можливість посилити безпеку українських атомних електростанцій, де виробляється близько 56 % електроенергії в Україні.
Стаття в The New York Times
Під час візиту Президента України до США в газеті The New York Times була опублікована редакційна стаття під назвою «Нездоланна корупція України», в якій йдеться про масштабну корупцію в Генпрокуратурі, а П. Порошенко, на наш погляд, безпідставно і бездоказово звинувачується у тому, що він нібито не протистоїть цьому ганебному явищу, а тому, на думку авторів статті, «Міжнародний валютний фонд і країни-донори, у тому числі США, не можуть продовжувати вкидати лопатою гроші в корумповане болото». При цьому слід зазначити, що стаття була написана у некоректному і повчальному стилі, в якій вказується, що Президент України має робити, і що робити не повинен.
Згодом у різних ЗМІ з'явилася інформація про те, що Президент П. Порошенко у своєму виступі на прес-конференції прокоментував твердження авторів цієї статті про його нібито потурання корупції в Україні, назвавши її «елементом гібридної війни». Пізніше, 3 квітня, на своїй сторінці у Facebook, П. Порошенко заявив, що його слова щодо змісту редакційної статті в газеті The New York Times «були неправильно інтерпретовані».
Аби що там було, але, на наш погляд, цю статтю міг написати хто завгодно, тільки не друзі України. Мета цієї статті, замаскованої фразами про недостатню боротьбу з корупцією в Україні, чітко проглядається: зробити все можливе для того, щоб до мінімуму звести результати третього візиту П. Порошенка до Вашингтону. Але ця провокація не вдалася, і візит Президента України в цілому є достатньо результативним, наскільки це було можливим за нинішньої внутрішньої політичної кризи і несприятливої кон’юнктури на міжнародній арені.
* * *
Президент України мав виконати у Вашингтоні надзвичайно важку місію, спрямовану на забезпечення подальшої всебічної підтримки України з боку американської адміністрації в умовах російської агресії проти нашої держави. На наш погляд, незважаючи на всі перешкоди і несприятливу внутрішньополітичну ситуацію в нашій країні, це значною мірою Президенту вдалося здійснити. Битва України за свободу триває. І цього разу Президент виграв цю битву практично самотужки, без підтримки з боку паралізованих парламенту і уряду, лише за рахунок свого авторитету на міжнародній арені, а також завдяки своєму мистецтву дипломата найвищого ґатунку.
Президент України скористався участю у «ядерному саміті» і ще раз нагадав США та Великій Британії про важливість Будапештського меморандуму, згадки про який дуже дратують можновладців найвищого рівня і у Вашингтоні, і в Лондоні, оскільки нагадують їм про їх неспроможність його виконання. Президент України порадив американцям не дозволяти прагматизму змусити їх забути про цінності, в яких пріоритетом є свобода. П. Порошенко також порадив американцям «не дозволяти Америці стати дріб'язковою». Такі слова може сказати лише сильний лідер, якому притаманне почуття гідності і гордості за свій народ, інтереси якого він готовий захищати усіма можливими засобами. Інакше кажучи, перебуваючи у Вашингтоні П. Порошенко продемонстрував, що ми готові до співпраці з великими державами на рівноправній основі, але не готові плазувати перед ними, і не готові мовчати, спостерігаючи, як Захід інколи проводить політику, що не тільки не відповідає національним інтересам України, а й вступає в конфлікт з їх деклараціями про право народів на суверенітет, незалежність і свободу.
І останнє. Ніхто ніколи не чув, щоб Президент П. Порошенко висловлювався образливо на адресу Прем’єр-міністра А. Яценюка, як це раніше робили «помаранчеві лідери» В. Ющенко і Ю. Тимошенко, поливаючи брудом одне одного навіть за кордоном. І навіть більше, 10 березня в інтерв'ю турецькому телеканалу TRT World, відповідаючи на питання про своє ставлення до Прем'єр-міністра А. Яценюка, П. Порошенко сказав: «У мене фантастичні особисті взаємини з прем'єр-міністром. Я вважаю, що він — реформатор і що він відмінно виконує роботу». У своєму виступі на форумі «Битва України за свободу, що триває» П. Порошенко, по суті, високо оцінив діяльність нинішнього складу Кабінету міністрів України, перелічивши чимало реальних досягнень в економіці, які були здійснені завдяки саме уряду А. Яценюка. Хоча про недоліки цього уряду ми теж знаємо. І останню парламентсько-урядову кризу П. Порошенко розглядає не як виклик і поразку, а як шанс для оновлення, як можливість вийти з неї більш стійкими до внутрішніх і зовнішніх потрясінь.
