Вперше за 34 роки після перемоги Ісламської (лютий 1979 року) революції в Ірані на 68-ій сесії Генеральної асамблеї ООН відбулися зустрічі вищого керівництва Ісламської Республіки Іран і США. Так, 27 вересня в Нью-Йорку глава МЗС ІРІ Мохаммад Джавад Заріф зустрівся з Державним секретарем США Джоном Керрі.
 |
| глава МЗС ІРІ Мохаммад Джавад Заріф зустрівся з Державним секретарем США Джоном Керрі Iranaktifhaber.com |
Мохаммад Заріф оцінив цю зустріч як позитивну. За словами же Керрі, він дав зрозуміти іранцям, що до повної нормалізації стосунків між Тегераном і Вашингтоном ще далеко, а «США не відмінятимуть санкції, поки не буде створений надійний і прозорий механізм, завдяки якому США напевно знатимуть, що робить Іран зі своєю ядерною програмою».
Згодом, того ж дня, президентові Ірану Хассану Роухані, який перебував в Нью-Йорку для участі в роботі сесії Генеральної Асамблеї ООН, зателефонував президент США Барак Обама. Під час короткої телефонної бесіди сторони порушили питання про майбутні двосторонні стосунки між державами і, звичайно ж, про іранську ядерну програму.
 |
| Державний секретар США Джон Керрі newsas.ru |
Раніше у своєму виступі в ООН Обама підкреслив, що США не допустять створення Іраном ядерної зброї, але при цьому поспішив завірити, що вони «не прагнуть змінити режим в Ісламській Республіці» і намагатимуться з’ясовувати свої розбіжності з Тегераном лише дипломатичними методами. «У обох сторін є стурбованість, яку необхідно розвіяти», — заявив він, закликаючи скористатися «унікальною можливістю досягти прогресу з новим керівництвом Ірану». Погоджуючись з тим, що успіх зовсім не гарантований, глава Білого дому пообіцяв докласти максимум зусиль для досягнення усеосяжного рішення. І зазначив, що вітає поміркований політичний курс нового президента Х. Роухані.
Президент ІРІ, своєю чергою, повідомив, що Іран готовий негайно розпочати переговори щодо своєї ядерної програми і вести діалог зі США.
25 вересня президент Франції Ф.Олланд перший з західних лідерів зустрівся з Х.Роухані, заявивши, що хоча його і надихають заяви нового іранського уряду, але він хотів би побачити за ними і конкретні дії.
Не відстає від своїх союзників і Великобританія. Лондон і Тегеран вже розпочали переговори про нормалізацію стосунків.
А глава МЗС Росії С. Лавров вважає, що поступки Ірану з ядерної проблеми повинні супроводжуватися зняттям санкцій.
Та не всім до вподоби такий стрімкий розвиток стосунків між Іраном і США і, тим більше, дуже вірогідне досягнення ними позитивних результатів вже в недалекому майбутньому.
 |
| Прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху має намір пролити світло на істинну політику Ірану |
Так, прем'єр-міністр Ізраїлю Б.Нетаньяху, який прибув до США, має намір пролити світло на істинну політику Ірану і «понизити рівень ейфорії» з цього приводу.
Він має намір довести, що під прикриттям розмов про мирний атом Тегеран намагається виграти час, щобизавершити процес створення ядерної зброї. У ізраїльські ЗМІ потрапили витяги з розмов прем'єра. Посилаючись на неназваного представника уряду, газета «The Jerusalem Post» повідомляє: Біньямін Нетаньяху має намір порівняти ядерну політику Ірану з програмами Північної Кореї, яка «прикривалася розмовами про свою прихильність до режиму нерозповсюдження аби ослабити режим санкцій і виграти час для розвитку ядерних програм».
Ізраїльське видання було близьке до істини. Підчас свого виступу прем'єр висунув Тегерану заздалегідь неприйнятні вимоги:
По-перше, Іран повинен припинити усі роботи зі збагачення урану; по-друге, прибрати з іранської території усі запаси збагаченого урану; по-третє, ліквідувати в Ірані інфраструктуру для виробництва ядерної зброї; по-четверте, Тегеран має припинити роботу над реактором з виробництва важкої води і відмовитися від створення реактора з виготовлення плутонію.
А ось що опублікувала впливова ізраїльська газета «Маарів» 1 жовтня поточного року : «Парадоксальним чином нинішня розрядка напруженості і телефонна розмова між президентами США і Ірану збільшують шанси на те, що Ізраїль буде вимушений завдати удару по ядерних об'єктах Тегерана в недалекій перспективі. З точки зору ізраїльської оборонної системи, нинішні події є частиною одного з сценаріїв, що заздалегідь передбачався під назвою «іранський блеф». Міністр оборони Моше Яалон завжди був скептиком, проте не лише він ставить під сумнів несподівані зміни в іранській риториці. У ізраїльської армії є думка, що аятолли вирішили призначити президентом Хассана Роухані — людини, що має помірні за іранськими мірками погляди лише для того, щоб уникнути економічних санкцій. У Ізраїлі не вірять, що підсумки іранських виборів є справжніми і що Тегеран відмовився від своїх ядерних амбіцій. Іншими словами, Іран може нібито припинити свій атомний проект, не відмовляючись від нього, і відновити тоді, коли визнає за потрібне, або таємно продовжить розвивати проект — далеко від цікавих очей інспекторів ООН. «Це саме те, — зазначає «Маарів», — що і станеться після того, як Іран вже створив усю інфраструктуру, необхідну для виготовлення ядерної зброї, і знаходиться на відстані витягнутої руки від своєї першої атомної бомби».
У минулому США могли б «не помітити» ізраїльської атаки на атомні об'єкти Тегерана, проте тепер ситуація дещо інша. Світова спільнота не сприйме ізраїльські військові дії до того моменту, поки не будуть вичерпані усі дипломатичні можливості. Напевне, Тель-Авів має всього два варіанти — або атакувати іранські об'єкти самостійно і накликати на себе гнів світової спільноти, або змиритися з тим, що Іран стає ядерною державою.
 |
| Іранські консерватори закидали кортеж президента країни Хасана Роухані черевиками і яйцями після того, як іранський лідер повернувся з США до Тегерана http://www.inform.kz/ |
Під критику потрапив і сам Хассан Роухані. Консервативна частина іранської еліти, що невдоволена його спілкуванням з президентом Обамою, звинувачує свого президента в здачі національних інтересів, а найагресивніше налаштовані закидали Роуханікурячими яйцями, коли той прибув до тегеранського аеропорту.
Намагаючись вгамувати пристрасті, заступник глави МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив: «Беручи до уваги крайню напруженість між Тегераном і Вашингтоном, то до нормальних стосунків не можна перейти завдяки телефонному дзвінку, зустрічі або переговорам. Ми ніколи на 100% не віримо Америці. І в майбутньому залишимося на тому ж шляху».
Антиамериканські виступи і нападки на президента Ірану могли б тривати і далі, якби за нього не заступився Верховний лідер ІРІ аятолла Хаменеї,який6 вересня заявив, що схвалює дії президента, але «до кінця не вірить в позитивний результат» переговорів з Вашингтоном.
Розпочавши діалог з Іраном, президент Обама ризикує зірвати перезавантаження стосунків з Ізраїлем. Тим паче, що особисті стосунки Барака Обами і Біньяміна Нетаньяху складаються зовсім непросто. В ході торішньої президентської кампанії в США глава ізраїльського уряду не приховував своїх симпатій до республіканця Мітти Ромні. Тільки у березні поточного року, під час свого першого візиту до Ізраїлю, американський президент зумів зняти напруженість в стосунках, але, як з’ясувалося, ненадовго.
Невдоволення американсько-іранським потеплінням висловлюють також в Саудівській Аравії і інших країнах Перської затоки — традиційних суперників Тегерана в регіоні.
Поставимо запитання — кому ж невигідна нормалізація стосунків між США та ІРІ і хто ж, починаючи з 2009 року, закликає Ізраїль атакувати іранські ядерні об'єкти? Відповідь, як кажуть, лежить на поверхні — це Саудівська Аравія.
 |
|
Глава Загальної розвідки КСА принц Бандар бен Султан top.rbc.ru |
Побоюючись зростання іранського потенціалу в Перській затоці, а також «переймаючись» заявами Тегерана про готовність закрити Ормузький протоку для іноземних танкерів, які вивозять нафту з КСА, Кувейту, ОАЕ і зріджений газ з Катару у разі загрози для його ядерної програми, Ер-Ріяд вирішує, що настав час знищити Іран чужими руками.
Ще в 2010 році до США і Великобританії прямують члени королівської сім'ї, вимагаючи «показово покарати» Тегеран за його амбіції в зоні Перської затоки, уміло розігруючи карту «ядерної небезпеки». Активно залучаються телеканали «Аль-Джазіра» і «Аль-Арабійя». Навіть більше, через очолювані принцом Бандаром бен Султаном спецслужби ваххабітського королівства передають ізраїльській розвідці дані, що отримані з нібито розвідувальних джерел в Ірані, про те, що нібито Тегеран впритул наблизився до створення ядерного пристрою і, мінімум, за рік матиме не менше 4-х боєголовок.
Аналогічна дезінформація передавалася Тель-Авіву і щодо ракет середнього і далекого радіусу дії, нібито спроможних легко досягти території не лише єврейської держави, але і низки країн НАТО на південному фланзі. А іранські ВМС нібито мають не менше 200 спеціальних торпед, виготовлених за північно-корейськими технологіями, які можна пускати з борту кораблів і з суші, і які здатні потопити кораблі усього 5-го флоту ВМС США в Перській затоці, а заразом і усі флоти країн РСАДПЗ.
Начебто фантастика, але... З авіабази «Аль-Удейд» в Катарі, починаючи з лютого 2010 року, щодня піднімаються в повітря бойові літаки ВПС США, а також «АВАКСи» для ведення радіоелектронної розвідки. У низці країн РСАДПЗрозміщуються батареї американських ЗРК «Петріот» для захисту цих держав від ударів «відплати» з боку Ірану у разі нанесення Ізраїлем ударів по його ядерних об'єктах.
У Ізраїлі говорять про підготовку до можливих ударів по Ірану. Поширюються чутки про те, що ракетно-бомбові удари по ядерних об'єктах ІРІ можуть перерости в широкомасштабну операцію з сухопутним компонентом з метою усунення правлячого іранського режиму. І, нарешті, найголовніше — періодично, аж до липня 2010 року, саудити через арабські ЗМІ «вкидають» інформації про те, що повітряний простір королівства на півночі країни буде відкритий то на день, то на два, а то на тиждень, нібито для навчальних тренувань саудівських засобів ППО. Чому на півночі, а не на узбережжі Перської затоки? Так усе просто — Ізраїлю посилаються відверті сигнали про те, що його бойові літаки і безпілотники можуть спокійно перетнути повітряний простір КСА і завдати удару по Ірану.
Але дехто виявився розумнішим за саудитів, усвідомивши, чим саме загрожує подібна ескалація в Перській затоці. Тегерану немає потреби завдавати ударів по флотах і авіабазах США в регіоні, щоб здійснити акти відплати. Досить блокувати Ормузьку протоку і завдати ударів силами ВПС і ракет малої дальності по нафтових полях і інфраструктурі Східної провінції Саудівської Аравії, свердловинах Кувейту і Північному газовому родовищі з його терміналами зрідженого природного газу (СПГ) в Катарі, щоб обрушити увесь світовий енергетичний ринок, а заразом і економічно знищити арабські монархії Аравійського півострова.
 |
| Колишній прем'єр-міністр Катару Хамад бен Джассем, який терміново полетів в Ер-Ріяд, щоб відговорити від удару по Ірану http://anna-news.info/ |
І цей дехто — не хто інший, як колишній прем'єр-міністр Катару Хамад бен Джассем, який терміново полетів в Ер-Ріяд, щоб відговорити від удару по Ірану. Слід сказати, що це йому вдалося, і загроза військової операції у той час була усунена.
У Ізраїлі теж дещо заспокоїлися. Але в КСА продовжували подібні «вкидання» ядерної дезінформації для Ізраїлю і в 2011, і в 2012 роках. Лише «арабська весна» ісламізму дещо відсунула іранську тему для КСА на другий план.
Слід зазначити, що як не парадоксально, ці плани КСА найактивнішим чином підтримувала інша ваххабітська держава — Катар (головний конкурент КСА у суннітськом світі ісламу). Чому? Відповідь цілком очевидна — саллафітсько-ваххабітським державам вигідно ослабити Іран силовою акцією США і Ізраїлю. Отже, антисіоністська риторика Ер-Ріяда і Дохи — це порожні слова і усього лише пропаганда, що розрахована на широкі маси арабських і ісламських народів. Саудівській Аравії просто необхідне панування на ринку нафти, а Катару — виняткове положення для свого ЗПГ на світовому газовому ринку.
А тим часом катарська авіакомпанія «Катар Ейрвейз», якою на 40% володіє згаданий вище Хамад бен Джассем, щодня розвозить з Аммана ізраїльських туристів по усій Азії і Африки транзитом через аеропорт Дохи. І іврит можна часто почути в найфешенебельніших готелях катарської столиці. Отож ХАМАСу і Палестині не слід мати ілюзій щодо якоїсь загальноарабської солідарності і готовності РСАДПЗ надати допомогу в створенні незалежної палестинської держави.
Далі буде
