СКШН «Схід-2018» в контексті відносин Росії із Заходом та КНР
Головною щорічною подією у військовій сфері Росії є стратегічні командно-штабні навчання (СКШН) ЗС РФ, які проводяться по черзі на Північно-Західному, Південно-Західному, Центральному (Центрально-Азійському) та Східному напрямках. Відповідно до цих напрямків навчання мають умовні назви «Захід», «Кавказ», «Центр» та «Схід».
В рамках навчань підводяться підсумки оперативної та бойової підготовки збройних сил Росії за рік, а також відпрацьовуються форми та методи їх бойового застосування на відповідних театрах військових дій. Крім того, СКШН використовуються Росією у воєнно-політичних цілях для демонстрації військової сили перед її противниками, насамперед США та НАТО. Подібна практика Москви набула особливо масштабного характеру після відновлення протистояння між Росією та Заходом внаслідок збройної агресії режиму В. Путіна проти України.
| СКШН використовуються Росією для демонстрації військової сили перед її противниками, насамперед США та НАТО |
Саме така роль відводиться СКШН «Схід-2018», яке було розпочато наприкінці серпня ц. р. з проведення раптової перевірки ЗС РФ. За ствердженням російської сторони, навчання має найбільші масштаби з часу проведення СКШН «Захід-81» у 1981 році за часів колишнього СРСР. Зокрема, до нього залучаються 300 тис. військовослужбовців та 36 тис. одиниць бойової техніки. Крім того, акцентується увага на участі у навчанні також і підрозділів збройних сил Китаю та Монголії.
Тим самим Москва по суті декларує вихід Російської Федерації на рівень Радянського Союзу як за своєю роллю у світі, так і за військовим потенціалом. Водночас демонструється спроможність та готовність Росії на рівних протистояти зі США та НАТО, а також наявність у неї потужного союзника — КНР, який має власні суперечності зі Сполученими Штатами Америки.
З урахуванням наведених обставин, СКШН «Схід-2018» є прямою відповіддю Росії на провал її сподівань налагодити відносини зі США (зокрема, у рамках зустрічі В. Путіна та Д. Трампа у м. Гельсінкі 16 липня ц. р.), а також введення Вашингтоном нових санкцій з критичними наслідками для російської економіки.
У зазначеному контексті привертає увагу порівняння Росією СКШН «Схід-2018» із навчаннями «Захід-81», у ході якого відпрацьовувався сценарій повномасштабної війни між СРСР та США і НАТО, в т. ч. із застосуванням стратегічної ядерної зброї. Виходячи з цього, по суті, в ході СКШН «Схід-2018» відпрацьовується такий же сценарій, однак у симетричному варіанті на Східному напрямку (що пов’язано з плановим проведенням навчань саме на Східному ТВД). Даний факт не тільки не приховується, але і особливо підкреслюється російськими ЗМІ та політиками.
| Росія порівнює СКШН «Схід-2018» із навчаннями «Захід-81», коли відпрацьовувався сценарій повномасштабної війни між СРСР та США і НАТО |
В цьому плані навчання «Схід-2018» є логічним продовженням СКШН «Захід-2017» та «Кавказ-2016», під час яких вирішувались завдання проведення ЗС РФ стратегічних (фронтових) наступальних і оборонних операцій у Балтійському та Чорноморському регіонах. Зокрема, сценарій СКШН «Захід-2017» передбачав проведення ЗС РФ стратегічної наступальної операції з метою відновлення російського контролю над країнами Балтії. При цьому окремий удар наносився по Польщі.
З огляду на відверто антиамериканський та антинатовський характер СКШН ЗС РФ «Схід-2018», привертає увагу участь у них Китаю. На перший погляд досить очевидною є демонстрація Китаєм можливості зайняття спільних позицій з Росією у протистоянні зі США. Дане питання набуває актуальності для Китаю в умовах ускладнення його стосунків зі США після введення Д. Трампом додаткових мит на китайські товари.
| З огляду на відверто антиамериканський та антинатовський характер СКШН «Схід-2018», привертає увагу участь у них Китаю |
Разом з тим Пекін безумовно переслідує і суто власні інтереси. Так, протягом останніх років КНР проводить активну експансію в регіоні, яка включає фактичну «колонізацію» східних районів Росії. В рамках такої політики Китай докладає послідовних зусиль з отримання доступу до російських природних ресурсів та розширення можливостей здійснення інших форм господарської діяльності, а також переселення у згадані райони надлишків китайських громадян.
При цьому Китай спирається на перевагу свого економічного та демографічного потенціалів, а також використовує у власних цілях загострення протистояння між Росією та Заходом, що змушує Москву шукати інших партнерів. Саме така ситуація і стала каталізатором розвитку китайсько-російських відносин, які набули особливої активізації з 2014 року.
Більш того, в обстановці, що склалася довкола Росії, вона іде на прямі поступки Китаю, в т. ч. і з територіальних питань. На сьогоднішній день вона вже передала в оренду КНР близько 3,6 млн гектарів своїх територій, а найближчим часом планується передача ще понад одного мільйона гектарів.
Все це вже дозволило Китаю фактично «колонізувати» Забайкальський край Росії та значно зміцнити свої позиції у Хабаровському краї. В той же час такі дії КНР, які супроводжуються хижацьким розграбуванням ресурсів регіону та утисками місцевого населення, викликають цілком очікуваний опір місцевого населення та мають негативний резонанс у політичних колах і громадськості країни. У свою чергу, це змушує Москву змінювати свою позицію у відношенні подій на сході Росії. Так, якщо раніше ні місцева, ні центральна влада Російської Федерації фактично не реагувала на згадані проблеми, то відтепер вони знаходить розуміння на вищих щаблях російської влади.
З огляду на стратегічне значення Китаю для Росії, Москва поки що утримується від відкритих претензій до КНР, однак вже демонструє невдоволення ситуацією. Зокрема, в липні ц. р., перебуваючи у Забайкаллі, голова Ради Федерації РФ В. Матвієнко звинуватила місцеву владу у потуранні незаконній економічній діяльності китайських підприємців в регіоні та висунула вимогу щодо її негайного припинення.
| Загострення обстановки на сході Росії може призвести до ускладнення російсько-китайських стосунків та конфлікту між двома країнами |
В цілому наведені тенденції створюють реальну можливість загострення обстановки на сході Росії, що може призвести до ускладнення російсько-китайських стосунків, а в подальшій перспективі — і до конфлікту між двома країнами. З урахуванням такої загрози керівництво РФ активізує заходи з посилення угруповання військ Східного військового округу (ВО) та їх переоснащення на нові види озброєння та військової техніки (О та ВТ). Так, у 2017 році війська Східного ВО отримали понад 1,1 тис. одиниць О та ВТ, в результаті чого бойова потужність округу зросла більш ніж на 10 %.
Поряд з цим змінюється і характер оперативної та бойової підготовки військ Східного ВО. Зокрема, це стосується переходу від переважного відпрацювання питань боротьби з бандформуваннями та терористами до вирішення завдань відбиття наступальних дій збройних сил противника. Ким ще, окрім КНР, може бути такий противник Росії у Забайкаллі чи у Хабаровському краї, де в основному і проводяться такі навчання?
Чи розуміє це керівництво Китаю? Звичайно розуміє. Саме тому КНР і бере участь у російських військових навчаннях «Схід-2018». За рахунок цього китайські військові фахівці отримують широкі можливості вивчення особливостей майбутнього театру військових дій на сході Росії, оцінки стану та бойових можливостей російської армії, а також безпосереднього ознайомлення зі стратегією та тактикою її дій. А ніби то спільне протистояння Китаю та Росії зі США є лише прикриттям справжніх цілей китайської сторони.
Свідченням зазначеного є переслідування КНР виключно власних інтересів у відносинах з Росією (як і з іншими країнами), які мають суто практичний характер без жодного альтруїзму. Так, Китай реально фінансує лише ті економічні проекти, які передбачають розширення його доступу до російських природних ресурсів, а саме — транскордонної транспортної інфраструктури, трубопроводів, а також підприємств з видобутку корисних копалин та первинної переробки сировини. При цьому до їх реалізації переважно залучаються китайські робітники та обладнання. В результаті китайські інвестиції, які начебто вкладаються у розвиток економіки східних регіонів Росії, не мають для них жодної користі та сприяють лише власному економічному зростанню КНР.
| Китайські військові фахівці отримують широкі можливості вивчення особливостей майбутнього театру військових дій на сході Росії |
Водночас Китай нарощує свою військову присутність на російському напрямку, що супроводжується активізацією заходів оперативної та бойової підготовки з’єднань та частин Північного бойового командування НВАК (колишній Шеньянський військовий округ; межує з Росією), в т. ч. наступальної спрямованості.
Загалом складається досить парадоксальна ситуація, коли Росія та Китай, з одного боку демонструють партнерські стосунки сторін, а з іншого — все більше постають потенційними противниками. Хоча, можна навести і певні історичні паралелі. Напередодні Другої світової війни подібна ситуація виникла у відносинах між Радянським Союзом та гітлерівською Німеччиною, які об’єдналися у спільному протистоянні Франції і Великобританії та розділили сфери впливу в Європі. В цьому плані участь КНР у СКШН «Схід-2018» дуже нагадує спільний парад Червоної армії та Вермахту 22 вересня 1939 року у місті Брест після спільної окупації ними Польщі. Чим це закінчилось добре відомо. До такого ж фіналу досить очевидно йдуть і Росія та Китай.
