Геополітичні аспекти ускладнення відносин між США та КНР
Протягом останнього часу суттєвим чинником негативного впливу на ситуацію в світі, а отже і на інтереси України, постає ускладнення відносин між США та Китаєм. По суті, стратегічне партнерство сторін, яке було закладено колишнім президентом США Б. Обамою та лідером КНР Сі Цзіньпіном, все більше перетворюється в «холодну війну».
Каталізатором згаданого процесу стало рішення діючого президента США Д. Трампа про введення ввізних мит на китайські товари, що викликало «ланцюгову реакцію» взаємних звинувачень, погроз та контрпродуктивних дій Вашингтону і Пекіну за різними напрямами. На перший погляд, причиною такої ситуації є радикальна та неврівноважена політика Д. Трампа, що відображає особливості його менталітету. Значною мірою це відповідає дійсності.
Разом з тим, справжні причини загострення суперечностей між США та КНР мають набагато більш глибоке підґрунтя і пов’язані зі становленням нової багатополярної системи світового устрою. При цьому, на відміну від Б. Обами, який фактично визнав даний факт та розпочав будівництво рівноправних відносин між США та Китаєм, як двома провідними державами світу, Д. Трамп відмовився від такого підходу. Так, основою його курсу стало гасло «Америка понад усе», що передбачає збереження одноосібного світового лідерства Сполучених Штатів Америки. Зміни курсу Вашингтону були закріплені у новій Стратегії національної безпеки США в грудні 2017 року. А основними противниками США на цьому шляху вперше відкрито названі Китай та Росія.
У свою чергу, керівництво КНР на чолі з Сі Цзіньпіном також перейшло від фактично ізоляціоністської політики на міжнародній арені до реалізації стратегічних планів перетворення Китаю на велику світову державу. Такі наміри КНР були офіційно проголошені на ХІХ з’їзді Комуністичної партії Китаю в жовтні 2017 року як «історична мета розвитку китайської держави». Основними напрямами досягнення зазначених цілей визначені вихід КНР на передові позиції у світі як лідера країн, що розвиваються, та головної рушійної сили у процесах світової глобалізації, а також всебічне зміцнення китайської економіки та військового потенціалу.
| Справжні причини загострення суперечностей між США та КНР пов’язані зі становленням нової багатополярної системи світового устрою |
Все це об’єктивно призвело до виникнення геополітичного протистояння між США і Китаєм за вплив у світі та окремих регіонах (насамперед в АТР), доступ до ринків і ресурсів та з інших питань, що стосуються стратегічних інтересів сторін. При цьому спроби Вашингтону та Пекіну вирішити існуючі суперечності дипломатичним шляхом, в т. ч. у ході особистих зустрічей Д. Трампа та Сі Цзіньпіна в квітні і листопаді 2017 року, не дали результатів. Лідери двох країн досягли домовленості щодо виведення американо-китайських відносин на якісно новий рівень в рамках т. зв. «Комплексного діалогу» у політичній, економічній, безпековій, кібернетичній, науковій та гуманітарній сферах. Однак, у середині 2018 року співробітництво США і КНР за даними напрямами було фактично припинено.
Так, у відповідь на введення США додаткових ввізних мит на китайські товари, Китай підвищив власні мита на американську продукцію. Наслідком цього став початок торговельної війни між двома країнами та, відповідно, припинення економічного діалогу. По суті, крапку в цьому питанні поставила відміна Пекіном у вересні ц. р. візиту до США віце-прем’єра КНР Лю Хе для проведення переговорів щодо вирішення торговельно-економічних проблем у американо-китайських стосунках. А вже на початку жовтня ц. р. США припинили поставки сирої нафти до Китаю.
| 26 вересня ц. р. на засіданні РБ ООН президент США Д. Трамп звинуватив Китай у втручанні у внутрішні справи США |
Виникнення кризи у торговельно-економічному співробітництві США та КНР потягнуло за собою також і ускладнення їх відносин в усіх інших сферах. Зокрема, 26 вересня ц. р., виступаючи на засіданні РБ ООН, президент США Д. Трамп звинуватив Китай у втручанні у внутрішні справи США, в т. ч. спробах впливу на проміжні парламентські вибори в країні у 2018 році та майбутні президентські вибори в 2020 році.
Виходячи з цього керівництвом США була здійснена низка чутливих для Китаю кроків, які безпосередньо зачепили його політичні та безпекові інтереси. Основними з таких дій Вашингтону, що мали найбільший резонанс, стали рішення про поставку Тайваню запасних частин для бойових і транспортних літаків американського виробництва на загальну суму 330 млн дол. США, а також введення санкцій проти департаменту удосконалення озброєнь Центральної військової ради КНР за придбання бойової техніки у Росії. У відповідь Китай відмінив черговий раунд американо-китайського діалогу у сфері зовнішньої політики та оборони, який був намічений на жовтень ц. р.
З огляду на радикальний характер позицій Д. Трампа, який відмовляється іти на компроміси з КНР, а також твердість намірів Пекіну з відстоювання китайських інтересів, слід очікувати подальшого загострення американо-китайських відносин. При цьому не виключається можливість виникнення військових інцидентів між двома країнами, що можуть мати серйозні негативні наслідки.
| 30 вересня ц. р. китайський есмінець Luyang небезпечно наблизився до американського есмінця USS Decatur |
Свідченням такої загрози став інцидент 30 вересня ц. р. у Південно-Китайському морі, коли китайський есмінець Luyang здійснив свідому провокацію проти американського есмінця USS Decatur у районі островів Спратлі, які є предметом суперечностей між Китаєм (володіють архіпелагом де-факто), В’єтнамом, Тайванем, Малайзією, Філіппінами та Брунеєм. З метою застереження КНР від подібних дій командування ВМС США виступило з ініціативою щодо здійснення заходів з демонстрації сили в регіоні шляхом проведення показових навчань Тихоокеанського флоту.
Крім того, торговельно-економічні суперечності між США та КНР, як двома найбільш потужними державами, що контролюють значну частку світової економіки, можуть викликати нову глобальну фінансово-економічну кризу на кшталт 1998 та 2008 років. На сьогоднішній день експерти Світового банку, МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій вже відмічають ознаки таких перспектив. Зокрема, за оцінкою глави МВФ К. Лагард, протекціоністська політика США вже призвела до гальмування темпів світового економічного розвитку, а також падіння курсів національних валют країн з економіками, що розвиваються.
В той же час слід відмітити також і збереження значних спільних інтересів США та КНР, які залишаються потужними торговельними партнерами. З урахуванням цього, як Вашингтон, так і Пекін, навряд чи підуть на надмірне загострення конфронтації між ними та продовжуватимуть діалог у тій, чи іншій формі.
| Росія намагається побудувати стратегічне партнерство з Китаєм на антиамериканській основі |
Незважаючи на це, ускладнення відносин між США та КНР активно використовується Росією, яка намагається побудувати стратегічне партнерство з Китаєм на антиамериканській основі. Традиційно, одним із основних напрямів зусиль Москви з досягнення наведених цілей є розвиток військового та військового-технічного співробітництва з КНР, яке включає: координацію зусиль сторін у вирішенні нагальних проблем світової та регіональної безпеки; спільну протидію військовій складовій політики США в АТР; реалізацію спільних програм з розробки озброєння та військової техніки, а також постачання російських озброєнь Китаю.
Найбільш показовими прикладами такого співробітництва між Росією та КНР є взаємодія сторін у рамках БРІКС та ШОС, координація їх дій у питанні боротьби з міжнародним тероризмом, декларування єдності позицій щодо Сирії, Північної Кореї та дій США в АТР, проведення спільних військових навчань загальновійськової, протиракетної та антитерористичної спрямованості.
У наведеному контексті особливий характер мало запрошення Росією КНР до участі у навчаннях ЗС РФ «Схід-2018» в серпні–вересні ц. р., яке мало відверту антиамериканську спрямованість. До навчань на російській території вперше залучалась мотострілецька бригада та авіаційна група ЗС Китаю загальною чисельністю 3,5 тис. військовослужбовців, до 900 одиниць різної військової техніки та 40 літаків і вертольотів.
Зазначені заходи Росії супроводжуються також і свідомими кроками з провокування напруженості в АТР, що має на меті створення нових приводів для посилення проблем у американо-китайських стосунках. Зокрема, для цього Москва надає економічну та військово-технічну допомогу Північній Кореї в обхід санкцій ООН, а також проводить систематичні провокаційні польоти літаків стратегічної авіації у напрямках США, Японії та Південної Кореї. Як правило, такі польоти приурочуються до резонансних подій в регіоні, в т. ч. військових навчань США і їх партнерів та різного роду політичних рішень з вирішення регіональних проблем.
В цілому розглянуті тенденції підвищують рівень нестабільності у світі, а також вносять додатковий конфліктний потенціал у міжнародні відносини. В свою чергу це послаблює увагу світової спільноти до питання збройної агресії Росії проти України та пов’язаних з нею проблем, чого саме і добивається Москва. По суті, посилення загроз США з боку КНР і є однією з причин «загравань» Д. Трампа з Росією.
