Роман Кот
Нова безпекова реальність у нинішньому строкатому світі породжує щораз нові загрози та виклики, в тому числі і щодо боротьби з тероризмом. Це, своєю чергою, змушує відповідні служби постійно модифікувати та змінювати форми та методи своєї роботи, аби мінімізувати ризики терористичної загрози. Україна у цьому плані не виняток: 5 березня ц. р. Президент України П. Порошенко затвердив нову Концепцію боротьби з тероризмом.
Що викликало необхідність змін?
|
|
…Про переосмислення засад боротьби з тероризмом в Україні почали говорити щонайменше з 2014 року…
Про переосмислення засад боротьби з тероризмом в Україні почали говорити щонайменше з 2014 року, коли через російську агресію в Криму і на Донбасі у нас почало кардинально змінюватися безпекове середовище. Наша попередня Концепція боротьби з тероризмом від 2013 року застаріла, тобто в значній мірі не відповідала новим реаліям. Підтвердженням цього є хоча б те, що у Глобальному індексі миру (Global Peace Index), який розробляється для визначення рівня уразливості держав до (від) терористичних загроз, Україна з початком російської збройної агресії перемістилася з 51-го (у 2013 році) на 21-е місце (у 2018 році) серед 163-х країн. Звичайно, можна посперечатися стосовно методології визначення, але в цілому тренд, зафіксований у індексі, вірний.
Оскільки станом на 2013 рік, коли була ухвалена попередня Концепція боротьби з тероризмом, українське керівництво не сприймало Росію ні як противника, ні як потенційне джерело терористичної загрози, основна увага в документі зосереджувалася на протидії радикальним ісламістським організаціям, що в цілому вписувалося в тренд, домінуючий серед західних партнерів України, зокрема в НАТО. Тоді ж світ все ще оговтувався від наслідків ренесансу політичного ісламу під час «Арабської весни» і сплесків тероризму в Сирії, Лівії, Ємені та інших державах Близького Сходу з поодинокими інцидентами поза межами цього регіону.
|
|
Тим не менш, з огляду на свого роду «периферійність» України для ісламського світу, у попередній Концепції 2013 року справедливо зазначалося, що вона не належить до держав, де є висока ймовірність вчинення терористичних актів. Так само, маючи на увазі перш за все ісламістські структури, були відсутні передумови для виникнення терористичного руху на основі, власне, українських мусульманських громад.
Подальша практика показала справедливість такого твердження. І до, і після ухвалення Концепції на території України вдавалося уникнути сплесків терористичної активності з боку ісламістських рухів, так само як і звести до мінімуму використання української території як поля для рекрутування бойовиків у інші «гарячі точки». Передовсім йшлося про зони, що контролювалася т. зв. Ісламською державою (ІД) в Сирії та Іраку та на Синайському півострові в Єгипті. У тій же ІД кількість вихідців з України ніколи не перевищувала кількох сотень, переважно з числа кримських татар та новонавернених в іслам представників слов'янських народів. Тим не менш, фіксувалися випадки використання України як транзитної країни для переправлення таких осіб з третіх країн до зон конфліктів.
|
|
Разом з тим, зважаючи на гібридну агресію Росії, яка проявляється в тому числі у вигляді диверсій та терористичних актів, необхідність перегляду самих засад протидії тероризму була очевидною. Тому нова Концепція, не відкидаючи повністю ключові засади боротьби з тероризмом, що були викладені у попередньому документі, значно розширює перелік завдань для державних органів, що займаються боротьбою з тероризмом в Україні.
Концептуальні зміни
|
|
У новій Концепції боротьби з тероризмом головною загрозою визначено агресивну політику Росії, спрямовану на дестабілізацію ситуації в Україні. Це, своєю чергою, фіксує дещо інший підхід до згаданої справи, оскільки мотивація діяльності недержавних терористичних акторів суттєво відрізняється від орієнтованих на державу, або ж диверсійних груп, що орудують під прикриттям недержавних терористичних організацій. Якщо у першому випадку головною метою терористів є, як правило, інформаційний резонанс і при цьому робиться ставка на кількість жертв серед цивільного населення, то у іншому — також виведення з ладу критично важливої для функціонування держави інфраструктури або кадрів.
З огляду на це, у новій Концепції суттєво розширено список об'єктів, які можуть бути ціллю для терактів. До їх класичного списку додаються органи влади та місцевого самоврядування, інформаційний простір та його компоненти, об'єкти транспортної інфраструктури.
|
|
Разом з тим, у документі до факторів, що впливають на ріст терористичних загроз, відносяться й ті, що на перший погляд мають лише посереднє відношення до цього явища: активізація в Україні сепаратистських рухів, внутрішні міграційні процеси, загострення міграційної кризи у світі, посилення інтересу до нашої держави з боку міжнародної організованої злочинності. Заперечувати деструктивність всіх цих явищ було б наївно і боротьба з ними потребує геть інших підходів, однак їх ігнорування дає змогу державі-агресору посилювати свої позиції в Україні і вже після цього вживати заходів щодо дестабілізації ситуації.
Окрім того, принаймні на декларативному рівні, нова Концепція фіксує відмову від співробітництва у сфері боротьби з тероризмом із країнами СНД. У цьому плані також важливим нововведенням є відмова від залучення до антитерористичної діяльності громадських об'єднань і недержавних суб'єктів охоронної діяльності, співпраця з якими була визначена як важливий аспект Концепції 2013 року. Як показала практика бойових дій проти РФ на Донбасі, російські спецслужби активно використовували саме ці суб'єкти для дестабілізації ситуації в Україні. Максимум, що передбачає нова Концепція — це запровадження дієвих механізмів стимулювання фізичних та юридичних осіб до співпраці із суб'єктами боротьби з тероризмом.
|
|
Інше нововведення — це скасування демократичного цивільного контролю за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом, який був прописаний у Концепції 2013 року. Хоча у оновленому документі і підкреслюється пріоритетність дотримання прав людини, але відсутні пункти щодо будь-якого стороннього нагляду за суб'єктами, які протидіють тероризму. Разом з тим, зважаючи на наявність такого кого контролю з боку Верховної Ради та Президента України, передбаченого Законом України «Про боротьбу з тероризмом», цей факт можна вважати позитивним.
Практичні зміни
Як уже зазначалося, базою для нової Концепції є документ від 2013 року, з якого «перекочувало» багато пунктів, які не потребують додаткового висвітлення. Тому зупинимось лише на нововведеннях. Окрім необхідності протидії державі-агресору, як джерела тероризму, вони зумовлені: прогресом технологій та їх поширенням серед населення, що серед іншого створює ризик залучення окремих осіб до терористичної діяльності, або, принаймні, до пособництва терористам. В першу чергу йдеться про осіб, які так чи інакше можуть бути використані Росією.
|
|
Отже для мінімізації терористичної загрози планується інтенсифікувати роботу за трьома новими напрямками:
Посилення інституційної спроможності. Підвищення координації діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом з Антитерористичним центром при СБУ, оптимізація їх завдань, з урахуванням досвіду АТО в ОРДЛО. Окрім того, це запровадження механізмів взаємодії та обміну інформацією між суб'єктами боротьби з тероризмом та іншими державними органами. Реалізація цих цілей повинна усунути вічний бич спецслужб — міжвідомчу конкуренцію.
Робота з населенням. Використання прогресивних форм і методів в інформаційно-роз'яснювальній, освітній та профілактичній роботі, зокрема в реалізації спеціалізованих програм, спрямованих на недопущення поширення у суспільстві, зокрема, серед молоді, екстремістських поглядів, посилення контролю за міграційними процесами, а також вдосконалення боротьби з нелегальною міграцією. Все це обмежить інфільтрацію на територію України потенційних терористів та звузить поле для їх діяльності всередині держави.
|
|
Робота з новими технологіями. Посилення державного контролю за виробництвом, ввезенням, реєстрацією та використанням в Україні безпілотників (БПЛА), що можуть бути використані під час терактів, удосконалення методів та алгоритмів пошуку й оброблення інформації в Інтернеті, зокрема, в тіньовій його частині щодо осіб, причетних до терористичної діяльності та джерел фінансування тероризму. Потенційно саме на цьому напрямку може виникнути найбільше проблем, зважаючи на необхідність залучення значних ресурсів для усунення означених загроз.
Значна кількість окреслених у новій Концепції заходів реалізується подекуди з самого початку російської агресії. Тим не менш, як показало запровадження воєнного стану, все ще є значні недоробки, особливо щодо безпеки об'єктів, вразливих до терактів. Нова Концепція вносить компонент системності, який, за бажання, дасть змогу ці недоліки досить оперативно усунути. Разом з тим, зазначимо, що ухвалення такого важливого для національної безпеки України документа аж на п'ятому році війни — суттєвий недолік всієї системи боротьби з тероризмом. Тим не менш, як у нас вже звикли виправдовуватися: краще пізно, ніж ніколи.
