Огляд подій (19.02–25.02.2018)
І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР
За поглядами керівництва КНР, ядерний статус країни покладає на неї особливу відповідальність за підтримання стратегічної стабільності у світі. Позиція Пекіну з даного питання була підтверджена головою Комітету з іноземних справ Всекитайських зборів народних представників Фу Ін у ході 54-ї Мюнхенської безпекової конференції 16–18 лютого ц. р.
Так, за заявою Фу Ін, Китай має порівняно незначний ядерний потенціал та проводить політику стримування і мінімальної самооборони. При цьому Пекін дотримується двох основних принципів, а саме — незастосування ядерної зброї першим, а також проти без’ядерних країн і регіонів.
Під час конференції Фу Ін висловила стурбованість щодо розповсюдження ядерної зброї в АТР, а також виказала сподівання на відновлення мирних переговорів стосовно врегулювання ситуації довкола Корейського півострова. При цьому, вона наголосила на необхідності посилення зусиль п‘яти постійних членів Ради Безпеки ООН щодо підтримання глобальної стабільності у світі та продовження процесу ядерного роззброєння.
Зі своєї сторони КНР і надалі докладатиме зусиль зі сприяння налагодженню діалогу між США і Південною Кореєю та КНДР. За поглядами Фу Ін, без такого діалогу санкції США проти Північної Кореї не дозволять зупинити ракетно-ядерну програму Пхеньяну.
| Голова Комітету з іноземних справ Всекитайських зборів народних представників Фу Ін на безпековій конференції в Мюнхені |
|
ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів
Уряд КНР докладає послідовних зусиль з розширення географії «Поясу і шляху». Зокрема, 12 лютого ц. р., за ініціативи представництва Торговельно-промислової палати Китаю в Непалі, у столиці країни м. Катманду був проведений семінар на тему «Зміцнення співпраці з метою сприяння будівництву «Поясу і шляху».
Під час заходу було відмічене важливе значення китайської ініціативи, яка створила широкий спектр можливостей для збільшення обсягів іноземних інвестицій у різні галузі економіки Непалу, в т. ч. гідроенергетику, сільське господарство, інфраструктуру, торгівлю, туризм та індустрію послуг. З урахуванням цього учасники конференції висловились за необхідність активізації участі Непалу у роботі «Поясу і шляху» за участю урядових структур та приватного бізнесу.
За оцінками експертів, такий підхід забезпечить комплексне вирішення питання поглиблення співробітництва Непалу з Китаєм та іншими партнерами. Дане питання має особливу актуальність для Непалу внаслідок відсутності у нього виходу до моря та слабкого розвитку економіки країни. В зв’язку з цим у рамках виконання меморандуму про взаєморозуміння щодо ініціативи «Пояс і шлях», підписаного в травні 2017 року, уряд Непалу планує зосередити зусилля на реформуванні національного законодавства та покращення інфраструктури країни в інтересах створення умов для більш тісної взаємодії сторін.
| Семінар на тему «Зміцнення співпраці з метою сприяння будівництву «Поясу і шляху», Катманду, Непал, 12 лютого ц. р. |
Триває розвиток транспортних комунікацій «Поясу і шляху».
| Новий автомобільний коридор Китай–Киргизстан-Узбекистан |
Так, до кінця лютого ц. р. планується відкрити новий автомобільний коридор Китай–Киргизстан-Узбекистан, який дозволить суттєво скоротити час доставки вантажів (з 8–10 до 2 діб). Для здійснення вантажних перевезень за новим маршрутом створено спільну транспортну компанію ТОВ «Silk Road International» з автопарком близько 80 автомобілів. На сьогодні вже отримані заявки на перевезення 27 тис. тонн вантажів, а протягом поточного року цей показник планується довести до 100 тис. тонн.
Робота нового маршруту сприятиме підвищенню економічної ефективності та збільшенню обсягів торгівлі КНР з країнами-партнерами по «Поясу і шляху». Крім того, планується розширення транспортного коридору, зокрема спорудження залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан, що надасть можливість розвитку трансконтинентальних систем Китай-Центральна Азія-Кавказ-Європа та Китай-Центральна Азія-Афганістан-Іран. У свою чергу, це покращить логістику в Азіатському регіоні та покращить умови співпраці Китаю з його сусідами.
ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього
3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР
Китай проводить активну політику поглиблення відносини з країнами «великої сімки» та посилення свого впливу на світові процеси через провідні міжнародні організації.
| Посол КНР у Великобританії Лю Сяомін |
Так, під час прийому у китайському Посольстві в Лондоні з нагоди свята Весни посол Китаю Лю Сяомін наголосив на необхідності активізації співробітництва між двома країнами у всіх сферах. Зокрема, в цьому плані були названі економіка, фінанси, наука і техніка та культура. За словами представника КНР, зазначене сприятиме реалізації концепції побудови «золотої ери» китайсько-британських відносин.
У наведеному контексті Лю Сяомін відзначив продуктивність взаємодії сторін у минулому році, результатом чого стало зміцнення політичної довіри, досягнення «золотих результатів» співпраці в галузях торгівлі, інвестицій, ядерної енергетики, інновацій та гуманітарних зв’язків, а також поглиблення спільної роботи в рамках «Поясу і шляху».
| Постійний представник КНР при ООН Ма Чжаосюй |
Китай продовжує активну участь у роботі Ради Безпеки ООН. 22 лютого ц. р. під час надзвичайного засідання РБ ООН щодо сирійської проблеми постійний представник КНР Ма Чжаосюй підтвердив позицію Пекіну щодо необхідності найскорішого врегулювання конфлікту в Сирії на основі мирних переговорів.
За заявою китайського дипломата, такий підхід є єдиною можливістю вирішення сирійського питання. Виходячи з цього, він закликав РБ ООН згуртуватись та виступити з єдиною позицією щодо Сирії. На думку Ма Чжаосюя, насамперед слід зосередити зусилля на забезпеченні режиму припинення вогню в країні та недопущенні подальшого поглиблення гуманітарної кризи в країні.
3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР
Статистичні органи Китаю продовжують підводити підсумки розвитку китайської економіки.
За даними Міністерства промисловості і інформатизації КНР, країна посідає перше місце у світі за показником мобільних платіжних операцій. У 2017 році обсяг таких операцій досяг рівня 12,77 млрд дол. США, що на 3,5 млрд дол. США більше, ніж у попередньому році та вдвічі більше, ніж у 2015 році. При цьому китайське суспільство досить швидко перейшло від практики застосування банківських транзакцій до розрахунків мобільними платежами.
| Китайські компанії в рейтингу Fortune Global 500 |
Поряд з цим відмічається значне зростання обсягу активів китайських державних підприємств центрального підпорядкування. Так, за станом на початок поточного року загальний обсяг таких активів становив 8,59 трлн дол. США, що є найвищим показником з 2012 року (зросли на 78 %). За обсягом накопичених активів три китайських підприємства центрального підпорядкування увійшли до першої п’ятірки списку найбільших світових компаній Fortune Global 500.
Відбувається також зростання інвестиційних вкладень у транспортну сферу країни. Згідно з повідомленням Комітету транспорту Пекіну, за останні п’ять років у розвиток комунікаційних систем столиці Китаю було вкладено 77,9 млрд доларів США, що на 44 % більше ніж за попередній п’ятирічний термін. Три чверті з таких інвестицій були витрачені на громадський транспорт.
За оцінками китайських експертів, виходячи з позитивних тенденцій розвитку економіки КНР, у 2018 році слід очікувати її подальшого росту. Згідно з прогнозом дослідницького інституту при Китайському комітеті сприяння міжнародній торгівлі (CCPIT), у поточному році середній обсяг роздрібних продаж споживчих товарів в країні збільшиться на 10 % (в т. ч. на 12 % — у сільських районах) у річному вимірі та складе близько 6,38 трлн дол. США. Насамперед такий показник буде досягнутий за рахунок інноваційних продуктів та послуг, які викликають все більший попит серед китайського населення. При цьому внесок споживання у приріст ВВП складе 60 %.
Зростатимуть також енергетичні потреби країни. Так, Китайська федерація електроенергетичних підприємств (CEC) прогнозує 5,5 % збільшення споживання електрики протягом поточного року. Очікується, що сумарна потужність генеруючих установок збільшиться до 1,9 млрд кВт (в т. ч. 760 млн кВт — близько 40 % — припадатимуть на нерудні енергоресурси).
3.3. Питання безпеки та силові структури
| Інтерв'ю держсекретаря США Р. Тіллерсона для CBS News, 18 лютого ц. р. |
Ситуація довкола Корейського півострова. Розвиток подій в АТР засвідчує можливість чергового загострення обстановки в регіоні після завершення Зимових Олімпійських ігор у Південній Кореї. Згідно з повідомленнями північнокорейських ЗМІ, США здійснюють підготовку до проведення нових масштабних навчань, що матимуть на меті демонстрацію сили перед Північною Кореєю та здійснення тиску на неї. З цією метою проводяться заходи з нарощування американських військ в Південній Кореї та Японії.
По суті такі наміри Вашингтону були підтверджені державним секретарем США Р. Тіллерсоном. За його словами в інтерв’ю для ЗМІ, США мають намір продовжити тиск на КНДР в інтересах примушення її до переговорів та відмови від виробництва ракетно-ядерної зброї. В рамках таких дій будуть посилюватися санкції проти Північної Кореї, які вже суттєво обмежили її зовнішні доходи.
Так, 23 лютого ц. р. США ввели в дію новий пакет санкційних обмежень у відношенні КНДР, які поширюються на 56 судохідних та торговельних компаній.
3.4. Наука та технології
Одним із основних напрямів розвитку науки і техніки в КНР залишається створення різних систем штучного інтелекту.
Згідно зі звітом аудиторської компанії Deloitte, Китай займає перше місце в світі за кількістю «розумних» міст. Так, на сьогоднішній день у КНР вже функціонує близько 500 із таких міст, що становить половину від усіх smart cities у світі. При цьому проекти створення розумних міст реалізуються як у мегаполісах, так і в невеликих населених пунктах.
В той же час, виходячи з чотирьох основних параметрів, розроблених компанією Deloitte, «розумні» міста Китаю все ще відстають від smart cities інших провідних країн. Насамперед це стосується недоліків у стратегічному плануванні, управлінні та технічному обслуговуванні. Тим не менш, системний аналіз 25 «розумних» міст у КНР засвідчив відповідність їх розвитку світовому рівню.
Виходячи з досягнутого досвіду, до програми 13-ї п’ятирічки народногосподарського та соціального розвитку КНР включено окреме завдання щодо створення нових «розумних» міст на принципах відкритості, спільного будівництва та використання, а також рівного доступу до суспільних послуг.
| Індекс «розумних» міст Китаю від Deloitte |
У 2018 році в Китаї передбачається розпочати реалізацію близько тридцяти мегаекономічних та декілька сотень регіональних проектів на загальну суму 1,58 трлн дол. США. Більшість із них буде здійснюватися у стратегічних та інноваційних галузях, включаючи виробництво високотехнологічного обладнання, розробку інформаційних технологій, а також розвиток енергетики та транспортної інфраструктури (в т. ч. введення в дію «інтелектуальних» аеропортів, високошвидкісних залізничних магістралей та автошляхів) .
Зокрема, до 2022 року у КНР планується спорудження першого супершвидкісного шосе за маршрутом Ханчжоу–Шаосін–Нінбо. Шосе буде «інтелектуальним», екологічним та безпечним. Згідно з планом, супершвидкісна автомобільна дорога буде прокладена до Літніх Азіатських Ігор у Ханчжоу в 2022 році.
| Китайський безпілотний батискаф «Цяньлун-2» |
Значна увага керівництва КНР приділяється проведенню океанологічних досліджень, що має на меті отримання більш широкого доступу до світових природних ресурсів. На минулому тижні у рамках роботи 49-ї китайської океанологічної експедиції було проведено друге занурення безпілотного батискафу «Цяньлун-2» у південно-західній частині Індійського океану. Апарат пробув близько 30 годин на глибині до 2920 метрів (максимальна глибина занурення 4500 метрів). Загалом батискаф «Цяньлун-2» вже виконав 40 занурень, в ході яких були зібрані дані щодо низки ділянок у південно-західній частині Індійського океану, в т. ч. отримані знімки морського дна, інформація про аномалії водних мас і геомагнітні показники.
ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною
Важливе значення для України має поглиблення взаємодії з КНР в енергетичній, транспортній та інфраструктурній сферах.
8 лютого ц. р. під час зустрічі у Харкові представників Китайської державної корпорації «China Machinery Engineering Corporation» (СМЕС) та Інституту сталого розвитку України і місцевої влади м. Первомайськ було розглянуто питання спорудження сонячної електростанції (СЕС) потужністю 50 МВт за принципом державно-приватного партнерства. Для будівництва станції передбачається виділити земельну ділянку площею 100 га.
При цьому сторони відмітили наявність сприятливих умов для будівництва СЕС, у т. ч. законодавчого захисту іноземних інвестицій в енергетичну сферу, а також планів уряду України щодо децентралізації національної енергетики. Крім того, до позитивних умов розвитку сонячної енергетики в Україні було віднесено зростання попиту населення на сонячні панелі, що зумовлено вигідним «зеленим» тарифом із прив’язкою до курсу євро. Так, за станом на кінець 2017 року, більше 3 тис. домогосподарств (із сукупних 6,5 млн) вже перейшли на «чисту» електроенергію.
| Представники Китайської державної корпорації «China Machinery Engineering Corporation» (СМЕС) у Харкові, 8 лютого ц. р. | |
Водночас 14 лютого ц. р. у Львові були обговорені перспективи участі китайської компанії «Beijing Electric Power Automatic» у виробництві електробусів на базі Стрийського автобусного заводу спільно з українською компанією «ВЕЕМ-Металавтопром». Згідно з проектом, китайська сторона пропонує взяти на себе функції виробництва двигунів, блоків керування та акумуляторів. У свою чергу, українська компанія вироблятиме кузови за китайськими кресленнями, а також постачатиме запчастини і комплектуючі.
